Колоквиум1_МКО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. С. Кузнеця

Кафедра міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД

Освітньо-кваліфікаційний ступінь – бакалавр

Навчальна дисципліна – «Міжнародні комерційні операції»

КОЛОКВІУМ І

Варіант 17

Завдання 1

1. Наведіть та охарактеризуйте положення Віденської конвенції про міжнародні договори купівлі-продажу (МДКП) товарів

Ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу

товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у

різних державах:

a) коли ці держави є Договірними державами; або

b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права

застосовано право Договірної держави.

Ця Конвенція не застосовується до продажу:

a) товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього

використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи

в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари

придбані для такого використання;

b) з аукціону;

c) у порядку виконавчого провадження чи іншим чином згідно із

законом;

d) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів,

оборотних документів та грошей;

e) суден водного й повітряного транспорту, а також суден на

повітряній подушці;

f) електроенергії.

1. Ця Конвенція регулює тільки укладення договорів

купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, які

випливають з такого договору. Зокрема, оскільки інше безпосередньо

не передбачено Конвенцією, вона не стосується:

a) дійсності самого договору, чи яких-небудь його положень,

чи будь-якого звичаю;

b) наслідків, які може мати договір щодо права власності на

проданий товар.

1. Пропозиція про укладення договору, адресована одній чи кільком конкретним особам, є офертою, якщо вона досить виразна й висловлює намір оферента вважати себе зв'язаним у разі акцепту. Пропозиція є достатньо виразною, якщо в ній зазначено товар та безпосередньо чи опосередковано встановлюються його кількість і вартість або передбачено порядок їх визначення.

2. Пропозиція, адресована невизначеному колу осіб, розглядається лише як запрошення робити оферти, якщо інше прямо не зазначене особою, яка зробила таку пропозицію.

Завдання 2 (стереотипне) (2 б.)

Постійне представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – фірми «Альфа» уклало з українським підприємством – ТОВ «Фенікс» контракт на виконання робіт, за яким ТОВ «Фенікс» зобов’язувалося виконати ремонтні роботи у приміщенні представництва, а представництво зобов’язувалося оплатити виконані роботи відповідно до узгодженого сторонами кошторису після підписання акту виконаних робіт. ТОВ «Фенікс» роботи виконало, сторони підписали акт виконаних робіт, однак розрахунок за виконані роботи не був проведений. ТОВ «Фенікс» звернулося до господарського суду про стягнення заборгованості за контрактом. Відповідач – фірма «Барс» у судовому засіданні зазначив, що представництво не мало повноважень укладати контракти такого роду і тому такий контракт є недійсним. Запитання:

1. Обґрунтуйте, чому відповідачем у суді виступає не представництво, а іноземний суб’єкт господарської діяльності – фірма «Альфа»?

2. Чи мало представництво повноваження на укладання контракту з ТОВ

«Фенікс»? Які документи та норми нормативно-правових актів можуть підтвердити Вашу позицію?

3. Яким має бути, на Вашу думку, рішення суду? Обґрунтуйте.

1. Іноземний суб'єкт господарської діяльності, що бажає відкрити представництво без наміру здійснення господарської діяльності на території України, подає до Міністерства економіки України (далі - Міністерство) такі документи:

Заяву з проханням про реєстрацію представництва, що складається в довільній формі, у якій необхідно зазначити:

найменування іноземного суб'єкта господарювання;

країну походження іноземного суб'єкта господарювання;

місцезнаходження іноземного суб'єкта господарювання;

номер телефону, телефаксу;

місто, у якому відкривається представництво, із зазначенням його майбутнього місцезнаходження (адреси);

якщо будуть філії - указати у яких містах;

кількість іноземних громадян, які працюватимуть у представництві;

дату заснування іноземного суб'єкта господарювання;

організаційно-правову форму іноземного суб'єкта господарювання;

кількість співробітників іноземного суб'єкта господарювання;

найменування банку із зазначенням номера рахунку;

сферу діяльності іноземного суб'єкта господарювання;

мету відкриття та сферу діяльності представництва, інформацію про ділові зв'язки з українськими партнерами та перспективи розвитку співробітництва.

2. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності або відмову в його реєстрації.

3. Отже, суд має прийняти рішення, що що представництво не мало повноважень укладати контракти такого роду і тому такий контракт є недійсним. Свідоцтво про реєстрацію представництва (далі - Свідоцтво) видається після подання документів, що відповідають вимогам цієї Інструкції, до Міністерства, але не пізніше ніж через 60 робочих днів з моменту сплати державного збору.

Завдання 3 (евристичне) (3 б.)

Проаналізуйте наведену інформацію і визначте найбільш рентабельний варіант реалізації продукції – на внутрішньому чи зовнішньому ринку:

Відпускна ціна продукції фірми – 3600 грн. (з 10% рентабельністю). Ціни на аналогічну продукцію на внутрішньому ринку – 4100 грн., курс валюти: 1 дол.=28,5 грн.

Показники	Варіанти експорту
	FOB	CIF
Ціна на зовнішньому ринку, дол.	600	700
Витрати фірми при експорті, грн.
А) на транспортування, фрахт	50	130
Б) сплата мита, митних зборів, страхування	10	30

1) Визначаємо рентабельність продажу товару на внутрішньому ринку:

1.1.Визначаємо витрати фірми, відкидаючи рентабельність

3600-110%

X-100%, Х = 3272,7 грн.

1.2. Визначаємо рентабельність реалізації продукції на внутрішньому ринку:

(4100-3272,7) / 3272,7*100% =25%

2) Визначаємо рентабельність експорту

FOB

3272,7+50+10/28,5=116,94

(600-116,94/ 116,94)*100=413,08%

CIF

3272,7+130+30/28,5=120,45

(700-120,45/ 120,45)*100=481,15%

Найбільш рентабельний варіант - CIF

Завдання 4

Визначити розрахункову ціну ліцензії, якщо середньорічний випуск продукції за ліцензією складає 360 тис. т., термін дії договору 3 роки. Прибуток від продажу одиниці продукції з використанням ліцензії складає 30 грн., а прибуток від реалізації одиниці продукції за діючою технологією у ліцензіаті – 20 грн. Доля ліцензіару в прибутку становить 30%.

Розвязання:

Ціна ліцензії (Цл)

Цл = Вл ∙ Т ∙ П ∙ Д,

де Вл – середньорічний випуск продукції за ліцензією, грн.;

Т – термін договору, років;

П – додатковий прибуток від реалізації одиниці продукції відповідно з використанням ліцензії, грн.;

Д – доля ліцензіару в прибутку.

Ціна ліцензії за 3 роки: 360*3*(30-20)*0,3=3240 тис грн