3. Розвиток кооперації на західноукраїнських землях між двома світовими війнами
На західноукраїнських землях, які не входили до складу Радянської України, кооперація, зокрема сільськогосподарська, продовжувала активно розвиватися. Сільськогосподарська кооперація Галичини почала відроджуватися на початку 1920-х рр. на підставі закону «Про кооперативи», схваленого в 1920 р. польським урядом. Закон визначав поняття кооперативу, порядок його організації та діяльності, припинення кооперативу, врегульовував майнові, управлінські та інші відносини кооперативу з його членами, визначав правові рамки створення кооперативних об’єднань — союзів.
4. Кооперація за часів СРСР
За часів Української Народної Республіки на 1 вересня 1919 р. в Україні діяло понад 3 300 кредитних та ощадно-позичкових товариств. Встановлення в Україні радянської влади наприкінці 1919 р. та перехід до політики «воєнного комунізму» стали початком ліквідації кооперації на українських землях.
У березні 1921 р. було проголошено нову економічну політику (НЕП). Х з’їзд ВКП(б), який проголосив НЕП, забезпечив право приватної власності на предмети особистого користування й на засоби виробництва дрібних ненаціоналізованих підприємств, на вільну економічну ініціативу, вільний товарообіг. З проголошенням НЕПу розпочався процес створення кооперативної системи в умовах радянської дійсності. Це був початковий період становлення нової кооперативної системи, а не відродження попередньої — дореволюційної та післяреволюційної.
Промислова кооперація продовжувала існувати в СРСР до кінця 50-х рр. і певною мірою компенсувала постійний дефіцит товарів народного споживання. На той час в її системі налічувалося понад 114 тис. майстерень та інших промислових підприємств, де працювали 1,8 млн осіб. Вони виробляли 5,9% валової продукції промисловості.
Новий етап розвитку радянської кооперації розпочався з проголошенням у квітні 1985 р. новообраним Генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачовим стратегічного курсу на перебудову всіх сфер суспільного життя та прискорення соціально- економічного розвитку країни.
Дата |
Установчий документ |
5 лютого 1987 р. |
Постанова «Про створення |
|
кооперативів з виробництва |
|
товарів народного |
|
споживання» |
14 березня 1988 р |
Указ Президії Верховної |
|
Ради СРСР щодо |
|
оподаткування громадян, |
|
що працюють в |
|
кооперативах з виробництва |
|
та реалізації продукції та |
|
надання послуг |
26 травня 1988 р. |
Закон СРСР «Про |
|
кооперацію в СРСР» |
Висновок
Українська кооперація народилася із зародженням національно-політичного руху, розквітла в часи його перемоги і втратила свою незалежність разом із втратою її Україною. Українська кооперація ніколи не була державною, проте завжди залишалася державотворчою, державницькою і загальнонародною.
У радянські часи кооперація пройшла складний шлях від повної ліквідації в період воєнного комунізму, певного відродження в часи НЕПу, майже повного занепаду в результаті колективізації та подальшої реорганізації в 1950-х рр. соціалістичної економіки до нового етапу розвитку в умовах перебудови. На хвилі проголошеної КПРС в 1985 р. політики перебудови кооперація почала стрімко розвиватися як альтернатива неефективній адміністративно-командній соціалістичній економіці, неповороткому державному сектору. Фактично, кооперативи стали законною формою приватного підприємництва, забороненого в СРСР з часів НЕПу.
