АГРОВИМОГИ ДО СІВБИ
- відхилення від заданої ширини міжрядь для сівалок – не більше ± 1см.
- пошкодження насіння – не більше 1 %;
- прямолінійність ( на відстані 100 м. не допускається відхилення від умовної осьової лінії більше 10 см.);
- відхилення висіву добрив окремими туковисівними апаратами ± 10 %;
- повинна бути вирівняність поверхні засіяного поля ( відсутність гребенів, борозен, і колій після проходу агрегату );
- огріхи і перекриття не допускаються.
Склади агрегатів
- К-700,701 + СП-16 + 3- 4 СЗ-3,6, СЗ-5,4
- Т-130, 100М + СП-16 + 3-4 СЗ-3,6, СЗ-5,4
- Т-4А + СП-16,11 + 3-4 СЗ-3,6, СЗ-5,4
- Т-150, 150К + СП-16 + 3-4 СЗ-3,6, 2-3 СЗ-5,4
- ДТ-175 + СП-11,16 + 3 СЗ-3,6, 2 СЗ-5,4
- МТЗ, ЮМЗ + СП-11 + 1-2 СЗ-3,6, 1 СЗ-5,4
Виконують розрахунки:
Виконують розрахунки:
-частоти обертання привідного колеса
пр 3V,67р , де 3,67 – довжина обуда
пр. колеса,м.
- масу насіння яке повинно бути висіяне за 30 обертів привідного колеса визначають:
q 30 Д Вр Н
2 104 1
де Д – діаметр обуда колеса, м. Д=1,25 м.; Вр - ширина захвату сівалки , м.;
Н – задана норма висіву, кг/га.;- коефіцієнт ковзання колеса, ( 0,05-0,1).
Потім обертають привідне колесо з розрахунковою частотою обертання, роблячи 30 обертів.
Зважують висіяне насіння і порівнюють з розрахунковою вагою – відхилення не більше 2 %.
При більшому відхиленні - регулюють зміною довжини робочої частини котушки і передаточним числом.
1.Норму висіву добрив регулюють зміною частоти обертання котушок а також заслінками в межах одного передаточного числа. Точну норму внесення перевіряють так само як для зерна.
Виконують розрахунки:
Виліт маркера, тобто відстань від його мітчика до осьової лінії най ближчого крайнього сошника сівалки визначають за такими формулами:
Lпр |
А в |
m , м. |
Lлів |
А в |
m , м. |
|
2 |
2 |
|||||
|
|
|
|
де в – відстань між серединами обудив передніх коліс або зовнішніми краями гусениць
трактора, м.;
m- ширина стикового міжряддя, м.;
А– відстань між крайніми сошниками в агрегаті.
Довжина лівого маркера більша від довжини правого, так як трактор рухається краєм правої гусениці або правим колесом по сліду маркера.
Виконують розрахунки:
Щоб не допустити простоїв агрегатів з організаційних причин, слід визначити
потребу в заправних засобах, місце і час підходу їх до агрегатів:
1. Довжина шляху агрегату між заправками визначається за формулою:
L 104 U Kв , м.
Н В
де U - об’єм насіннєвого ящика сівалки, м3; Н – норма висіву, кг/га.;- щільність насіння, кг/м3;
Ê â - коефіцієнт використання місткості насіннєвого ящика, (0,85-0,9); В – ширина захвату машини, м.
2. Кількість кругів, пройдених агрегатом за час між заправками:
пкр L
2 Lр
де Lp - довжина гонів між контрольними лініями, м.
3.Відстань між місцями заправки на одному боці ділянки визначають:
S 2 пкр Вр , м
4.Кількість насіння, яка потрібна для заправки сівалки:
Q |
S Lp H |
, кг. |
|
104 |
|||
|
|
5.Час, який пройде сівалка між заправками:
Т t p tx , хв..
t p 60 L , хв..
103 Vp
де t p - час чистої роботи, хв..; tx - час на повороти, хв..
Підготовка поля до сівби
При підготовці поля до роботи додержуються таких вимог:
1.Поле перед сівбою повинно бути добре підготовлене передпосівним обробітком;
2.Перед сівбою відмічають ширину поворотної смуги: якщо склад
агрегату з 1-2 сівалок то ширина поворотної смуги повинна бути рівна 4 захватам агрегату, а при більше 2 сівалок – ширина поворотної смуги повинна бути рівна 3 захватам агрегату.
3.Для прямолінійності руху агрегату визначають лінію першого проходу агрегату.
4.Напрям руху посівних агрегатів вибирають в поперек або по діагоналі до напряму оранки, що забезпечує більш рівномірну глибину загортання насіння.
5.Спосіб руху для 1-3 сі валкових агрегатів – човниковий, для
широкозахватних агрегатів спосіб руху – всклад або врозгін. При перехресній сівбі використовують діагонально перехресний спосіб руху, при цьому вибирають ширину загінки в залежності від довжини гонів і кількості сівалок в агрегаті. Чим більша довжина гонів і кількість сівалок, тим більша ширина загінки
