Характеристика практично-орієнтованої складової

Практична підготовка здобувачів вищої освіти є однією з основних компонентів забезпечення якості вищої освіти і як результат, професійних показників їх практичної діяльності.

Внаслідок практично-орієнтовної підготовки здобувачів вищої освіти зменшується розрив між вимогами практики та компетенції випускника. Наявність навичок практичної роботи, знань сучасного законодавства та вмінь застосовувати його на практиці призводить також до підготовки випускника до початку роботи у практичних підрозділах, вмілому та швидкому використанню своїх обов’язків. Швидкий розвиток законодавства вимагають від сучасного фахівця вміння самонавчатися і мати такий рівень фундаментальної підготовки, на базі якої можна нарощувати необхідні спеціалізовані компетентності, мати здатність швидко адаптуватися до змін. Все це потребує застосування сучасних методик і технологій навчання, сучасного навчально-методичного забезпечення навчального процесу, збалансованості фундаментальної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти.

Розв’язання задач (завдань) є окремою формою навчання, яка спрямована на оволодіння навичками щодо практики застосування норм галузі права. Така практика, в свою чергу. Становить невід’ємну частину вивчення навчальної дисципліни.

Основними цілями розв’язання завдань є:

• набуття та закріплення навичок самостійної роботи з нормативним матеріалом переважно в правозастосовній (практичній) площині;

• вироблення вміння давати власну оцінку конкретних життєвих ситуацій (фактичних обставин);

• досягнення належного рівня обґрунтування власної оцінки фактичних обставин;

• наближення навчальних форм засвоєння матеріалу до вимог практики.

Саме тому вирішення задач (завдань) під час атестації здобувачів вищої освіти є необхідною складовою, оскільки дає можливість визначити рівень сформованості знань та вмінь випускника.

Критерії оцінювання

Форма проведення екзамену – усне опитування.

Оцінка “відмінно”/ А – виставляється, якщо здобувач вищої освіти має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; оволодів навиками аналізу, моделювання та адекватного оцінювання ситуації; обізнаний з науковими працями вітчизняних та зарубіжних фахівців в даній галузі; матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо і аргументовано.

Оцінка “добре”/ В, С – виставляється, якщо здобувач вищої освіти показав достатній рівень знання курсу; надав правильні, але не зовсім повні визначення термінів; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень.

Оцінка “задовільно”/ D, Е – виставляється, якщо здобувач вищої освіти в цілому засвоїв теоретичний матеріал курсу навчальної дисципліни, але декламує із деякими упущеннями при визначенні основних явищ та процесів; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не зовсім аргументовано; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками.

Оцінка “незадовільно”/ FX, F – виставляється, якщо здобувач вищої освіти виявив слабкі (відсутні) знання теоретичного матеріалу навчальної дисципліни; не зміг дати визначення основних категорій та явищ; відсутні знання основних норм і визначень; матеріал викладається непослідовно, нелогічно, фрагментарно та з допущенням помилок.

Оцінка “зараховано” – виставляється, якщо здобувач вищої освіти виявив достатньо повні знання матеріалу навчальної дисципліни; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; може допускати неточності у розкритті окремих теоретичних положень, норм та визначень.

Оцінка “не зараховано” – виставляється, якщо здобувач вищої освіти виявив слабкі знання або повну неготовність щодо вивчення ним матеріалу навчальної дисципліни; не зміг дати визначення основних термінів та визначень; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості у викладенні матеріалу.