ГосекзаменАДНПУ

21

здійснюють контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, вживають заходів для запобігання та припинення насильства в сім’ї, здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймають рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечують їх виконання, застосовують превентивні та примусові поліцейські заходи і т.ін.

В рамках зовнішньої адміністративної діяльності можна виділити її наступні напрями:

–забезпечення публічної безпеки та порядку;

–здійснення превентивної та профілактичної діяльності;

–здійснення дозвільної системи;

–забезпечення безпеки дорожнього руху;

–адміністративно-юрисдикційна діяльність;

–забезпечення діяльності спеціальних установ (ізолятори тимчасового тримання, приймальники-розподільники);

2) внутрішня адміністративна діяльність стосується

впорядкування внутрішньосистемних поліцейських відносин та забезпечення чіткої організації і функціонування всієї системи підрозділів і служб поліції України.

Вїї рамках здійснюються розподіл функціональних обов'язків, визначення структури штатів, планування і контроль роботи поліції, підбір та розстановка кадрів, організація професійної освіти, діловодство, тощо. Слід зазначити, що внутрішня адміністративна діяльність охоплює усі служби та підрозділи поліції, в т.ч. кримінальну поліцію, органи досудового розслідування.

Врамках внутрішньої адміністративної діяльності можна виділити її наступні напрями:

– здійснення кадрової роботи;

– організація внутрішнього документообігу;

– організація інформаційно-аналітичної роботи;

– здійснення організаційних заходів;

– організація матеріально-технічних дій.

Внутрішня адміністративна діяльність має допоміжне значення і покликана забезпечити належну організацію роботи органів поліції щодо виконання покладених на неї завдань, направлених назовні. Навпаки, зовнішня адміністративна діяльність є основною, так як в процесі її здійснення практично реалізуються завдання та функції, що визначають призначення поліції. Вона виходить за рамки внутрішньоорганізаційних відносин і поширюється на громадян, а також на непідпорядковані органи та установи.

22

6. Правове положення, завдання та функції Міністерства внутрішніх справ України.

Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями МВС України є забезпечення формування державної політики у сферах:

1)охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг;

2)захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

3)цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

4)міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

МВС України відповідно до покладених на нього завдань:

1)розробляє проекти державних програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, безпеки дорожнього руху, охорони державного кордону, захисту об’єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, а також з питань міграції;

2)організовує та забезпечує проведення судової експертизи в кримінальному та виконавчому провадженнях, адміністративних, цивільних та господарських справах, справах про адміністративні правопорушення;

3)забезпечує належне функціонування єдиної інформаційнотелекомунікаційної системи МВС, формує та підтримує в актуальному стані інформаційні ресурси, що входять до єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи МВС;

4)забезпечує у випадках, передбачених законом, ліцензування окремих видів господарської діяльності;

5)організовує діяльність Головного центру з надання сервісних послуг МВС та територіальних центрів з надання сервісних послуг МВС;

6)вживає заходів щодо забезпечення силами і засобами Національної гвардії охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів і органів державної влади;

23

дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

7)організовує та забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність та мобілізацію Національної гвардії;

8)забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, ефективне використання сил і засобів Національної гвардії під час проведення антитерористичних операцій;

9)організовує розроблення нових видів засобів спеціальної техніки, озброєння, засобів зв’язку, технічних засобів захисту інформації, спеціальних технічних засобів для оперативної діяльності, спеціального транспорту, пожежної та бронетанкової техніки, спеціальних засобів самозахисту та активної оборони, засобів індивідуального бронезахисту, криміналістичної та комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, форменого одягу, тощо;

10)проводить моніторинг стану публічної безпеки та правопорядку в державі; вивчає, аналізує і узагальнює результати та ефективність реалізації центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, державної політики у відповідних сферах.

МВС України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр має першого заступника, заступників та заступника Міністра — керівника апарату, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.

МВС в межах повноважень, передбачених законом, видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Накази МВС, прийняті в межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

7. Правове положення, основні завдання та принципи діяльності Національної поліції як центрального органу виконавчої влади.

Національна поліція України — це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

24

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

–забезпечення публічної безпеки і порядку;

–охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і

держави;

–протидії злочинності;

–надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Принципи діяльності Національної поліції встановлені законом України «Про Національну поліцію»:

1. Верховенство права. Відповідно до цього принципу людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

2. Дотримання прав і свобод людини. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов’язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов’язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування.

Уразі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов’язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.

У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.

3. Законність. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та

25

службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

4.Відкритість та прозорість. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку. Вона також забезпечує доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, у порядку та відповідно до вимог, визначених законом.

Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, обов’язково оприлюднюються на веб-порталі центрального органу управління поліції. Нормативно-правові акти з обмеженим доступом оприлюднюються у випадках та в порядку, визначених законом.

5.Політична нейтральність. Національна поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та партійної належності. У своїй діяльності вона є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’єднань.

В органах і підрозділах поліції заборонено використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність. Поліцейським заборонено висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження у політичних цілях.

5.Взаємодія з населенням на засадах партнерства. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6.Безперервність. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

26

8. Система та повноваження поліції. Обов’язки поліцейських.

Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

Структуру центрального органу управління поліції та територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Керівник поліції призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра внутрішніх справ України.

Керівники територіальних органів поліції призначаються на посади та звільняються з посад керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Заступників керівників територіальних органів поліції призначає на посади та звільняє з посад керівник територіального органу поліції.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Основні повноваження поліції:

–здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

–вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;

–припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

–здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;

–здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

–розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом;

–доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

–вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;

–регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

27

–вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема, домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров’я;

–вживає заходів для запобігання та припинення насильства в сім’ї;

–здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності;

–здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

–здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону. Відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію»,

поліцейський зобов’язаний:

–неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

–професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

–поважати і не порушувати прав і свобод людини;

–надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

–зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

–інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Звертаючись до особи (або у разі звернення особи до поліцейського), поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання

28

та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

9. Поняття форм адміністративної діяльності органів поліції та їх види.

Форма адміністративної діяльності поліції — це сукупність однорідних за своєю правовою природою та характером груп адміністративних дій, які провадяться з метою забезпечення публічної безпеки і порядку.

Прийнято подiляти форми адмiнiстративної дiяльностi на: а) безпосередньо органiзацiйнi, тобто тi, що не спричиняють правових наслiдкiв, б) суто правовi, якi спричиняють юридичні наслiдки.

До безпосередньо органiзацiйних заходiв слiд вiднести роз’яснювальну роботу серед населення, правову пропаганду, органiзацiйну допомогу громадським формуванням, взаємодiю iз засобами масової iнформацiї. Сюди ж належать i видача адресних довiдок, надання допомоги потерпiлим, iнформацiя родичiв про затримання або доставлення в органи поліції їх близьких. Важливе значення відіграє узагальнення й розповсюдження передового досвiду, проведення рiзних зборiв, семiнарiв, нарад, конференцiй.

Всi цi дiї безпосередньо не породжують правових наслiдкiв, але вони здійснюються на пiдставi законiв i тому впливають на органiзацiю i здiйснення охорони публічного порядку.

До правових форм адміністративної дiяльностi поліції належать дiї, що породжують правовi наслідки:

–видання актiв управлiння;

–укладення угод;

–здiйснення iнших юридично значущих адмiнiстративних дiй (наприклад, складання протоколiв про адміністративне правопорушення, застосування табельної зброї, спецiальних засобiв).

До форми адміністративної діяльності поліції також належить адміністративний договір.

Що стосується інших юридично значимих дій, до них належать такі дії, які, згідно з чинним законодавством, безпосередньо створюють нові юридичні положення, змінюють існуючі правові відносини або виступають необхідною умовою настання правових наслідків: прийняття присяги, службове атестування, тощо. Працівник поліції, який прийняв присягу, зобов’язаний її дотримуватись. Він має право на одержання табельної вогнепальної зброї, набуває прав та виконує обов’язки згідно із Законом України «Про Національну поліцію». Службове атестування є також дією, яка тягне за собою відповідні наслідки. У результаті службового атестування атестаційна комісія зобов’язана

29

прийняти рішення, яке обов’язково враховується керівником поліції при проходженні служби окремим працівником.

10. Правові форми адміністративної діяльності органів поліції: видання актів управління, укладення угод, здійснення інших юридично значущих дій.

Форми адміністративної діяльності органів поліції визначають як зовнішнє вираження однорідних за своїм характером і правовою природою юридичних дій і видання актів, за допомогою яких забезпечується виконання завдань та функцій, покладених на них. При цьому, застосування органами поліції тієї чи іншої форми визначається його компетенцією, яка передбачена в нормативно-правових актах, що регламентують діяльність відповідного підрозділу. Тому принципово важливим є саме чітке законодавче закріплення форм реалізації органами та підрозділами поліції своєї компетенції. Наявні взаємозв’язки і взаємозалежності між формами та іншими складовими діяльності органів поліції, як правило, передбачені й до певної міри регламентовані адміністративно-правовими нормами.

До правових форм адміністративної дiяльностi поліції вiдносяться дiї, що породжують правовi наслідки:

–видання актiв управлiння;

–укладення угод;

–здiйснення iнших юридично значущих адмiнiстративних дiй (наприклад, складання протоколiв про адміністративне правопорушення, застосування табельної зброї, спецiальних засобiв).

Адміністративні акти приймаються в кожному конкретному випадку застосування до правопорушників адміністративних стягнень. За їх допомогою вищі органи та посадові особи керують підлеглими підрозділами та працівниками поліції, планують роботу, застосовують заходи заохочення, накладають дисциплінарні стягнення.

Укладення угод в діяльності органів поліції здійснюється у сферах: надання охоронних послуг на контрактних засадах (поліція охорони); надання освітніх послуг в системі вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання.

Що стосується здiйснення iнших юридично значущих адмiнiстративних дій, то до них відносять: складання протоколу про адміністративне правопорушення, рапорт по застосуванню табельної зброї, спецiальних засобiв.

30

11. Поняття актів управління та їх класифікація.

Акти управлiння — це правова форма виконавчо-розпорядчої дiяльностi поліції. Вони приймаються в процесi виконавчо-розпорядчої дiяльностi на пiдставi закону і є одностороннiми владними приписами, якi спрямованi на встановлення, змiну й припинення конкретних правових вiдносин або мiстять обов’язковi для пiдпорядкованих по службi осiб i органів (підрозділів) поліції правила (норми) органiзацiї забезпечення публічної безпеки та порядку.

Адміністративні акти приймаються в кожному конкретному випадку застосування до правопорушників адміністративних стягнень. За їх допомогою вищі органи та посадові особи керують підлеглими підрозділами та працівниками поліції, планують роботу, застосовують заходи заохочення, накладають дисциплінарні стягнення.

Класифікація актів управління:

а) за сферою застосування: внутрішні — звернені до підлеглих за службою апаратів та співробітників. Видаються з питань розстановки кадрів, проходження служби, регулювання виконання службових обов'язків, тощо; зовнішні — спрямовані за межі апарату поліції, адресовані громадянам, організаціям, підприємствам, установам (питання паспортної, дозвільної системи);

б) за юридичними ознаками: індивідуальні — наприклад, накази про призначення на посаду, дозвіл на виготовлення печаток і штампів, винесення постанови про накладення штрафу; нормативні — адресуються тільки співробітникам поліції (встановлення особливого розпорядку і режиму роботи);

в) за формою видання: письмові та усні; г) за назвою: статути, настанови, інструкції, постанови, дозволи, плани.

Окремою формою адміністративної діяльності поліції є укладення договорів.

12. Організаційні форми адміністративної діяльності органів поліції, їх види.

Крім адміністративної діяльності, поліція уповноважена здійснювати управлінські дії, які детально не урегульовані нормами адміністративного права. Ця діяльність також має свої форми, які є формами управління. До них відноситься проведення організаційних заходів.

До організаційних заходів належать, перш за все, заходи, які здійснюються усередині апарату поліції. Ними є заходи, передбачені у планах роботи окремого органу на відповідний період. Це також інструктажі працівників, вивчення документів, що регламентують діяльність органу,