2.3 Позакласна робота та її вплив на формування національної свідомості.
Далі формуючий експеримент мав на меті проведення позакласних заходів: бесіда на тему «Звичаї та традиції в Україні»; майстер-клас на тему «Народне декоративно-ужиткове мистецтво – вияв творчості українців» (Додаток 2); бесіда «Традиції Петриківського розпису»; конкурс «Відгадай мелодію», що дало нам змогу оцінити знання дітей про національні традиції та культури нашого народу, побачити наскільки активно вони приймають участь в проведенні конкурсів, майстер – класів та бесід на національну тематику. Ці позакласні заходи розкрили учням багатство і красу українських звичаїв та традицій; розвивали уміння бачити та шанувати красу, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до свого народу та його історичного минулого;виховували любов до національної культури.
Дуже яскраве було проведення майстер-класу «Народне декоративно-ужиткове мистецтво – вияв творчості українців. Особливості писанок різних регіонів України. Створення власної писанки». В ньому приймала участь більша частина класу – 14 учнів. На ньому вдало пройшло ознайомлення учнів з особливостями писанок різних регіонів України, з технологією виконання писанок; закріпили теоретичні знання учнів з писанкарства. Цей захід дав змогу навчити учнів власними руками оздоблювати писанку традиційними візерунками-символами; розвивали навички творчого спостереження, креативного мислення, вміння переносити свої почуття на папір та пояснювати зображуване; запалити в душі учнів вогник цікавості, який допоможе духовно збагатити їх та сприяти підвищенню формуванню національної свідомості.
На майстер-класі було запропоновано учням створити писанку на папері по зразку. Завдання виконували з дотриманням всіх традиційних норм написання писанки (кольорів, символів, візерунків). Під час творчої діяльності учнів звучали твори на бандурі та кобзі. Створена таким музичним супроводом атмосфера, сприяла малюванню писанок. Після написання писанки кожен учень розповідав та пояснював свій візерунок та чому його використав.
Особливо яскравий був малюнок у Вороб'єнко Наталії. Вона дуже добре змогла поєднати кольорову гаму, символи згідно з традиційних норм написання писанки та в символічному значенні. Цікаво пояснила, чому обрала най розповсюджений елемент у писанковому орнаменті символ «сонця», хвилястий орнамент під назвою «безконечник» та символи триєднання ( батько – мати – дитина), кольори. Були учні, які зробили майже копії запропонованих їм зразків, але вносили свої корективи (змінювали кольори аби деякі символи) - це також є проява їх творчої діяльності та підвищення національної свідомості і патріотичних почуттів. Всі учасники майстер–класу зрозуміли як важко народжується мистецтво, скільки потрібно на це часу та як довго працювати над створенням справжнього малюнок по яйцю писачком та бджолиним воском. Але вони всі отримали задоволення від того, що також приєднались до творців національного мистецтва. Хоча працювали звичайними фарбами, пензлем на папері.
Нажаль перенести візерунки на пусті яйця не вдалося, тому що не було технічної бази та часу.
Вдало та ефективно було проведення бесід: «Звичаї та традиції в Україні» та «Традиції Петриківського розпису». Вона дала змогу розкрити багатство і красу українських звичаїв та традицій, підвищити рівень національної свідомості, бачити красу українського мистецтва. Розуміти, яку потрібно мати силу волі та талант для написання робіт в декоративно – прикладному виді мистецтві. Учнів дуже зацікавили секрети майстрів петриківського мистецтва. Особливо тоді коли вони побачили картини в оригіналі.
Конкурс «Відгадай мелодію» активізував роботу всього класу. Бажання перемогти спонукало їх максимально активізувати свою розумову діяльність. На цьому заході майже всі учні були задіяні та розширили знання в галузі музики, розвили навички самостійного та групового пошуку відповідей на данні завдання.
Щоб остаточно зазначити і проаналізувати зміни в роботі класу, було проведено контрольний експеримент. Його мета: встановити як змінився рівень сформованості національної свідомості учнів 7-их класів, які моральні якості учнів вдалося змінити в процесі роботи з проведення уроків та позакласних заходів з національним ухилом. До експерименту було залучено контрольну і основну групи. Спостереження велося протягом проведення формуючого експерименту, а для остаточного аналізу був проведений тест. Результати проведеного тестування представлені у вигляді діаграми данні збільшились у високому рівні на 10%, середньому рівні зменшилось на 6%, низькому рівні – зменшилось на 3%.
Отриманий результат дає змогу зробити висновки щодо оптимальних умов, які дають змогу максимально використовувати уроки з національним ухилом в навчальному процесі, для вироблення деяких моральних якостей учнів.
Отже, ми побачили, що підлітки активно приймали участь в проведенні уроків музики, конкурсів, бесід, майстер – класів та з задоволенням вивчали нову для них інформацію про свою країну та національне мистецтво. З цього ми можемо зробити висновок, що учні не байдужі до своєї держави, її традицій, звичаїв та обрядів, що вони з повагою ставляться до надбань українського народу, до громадян української держави та до всього, що пов’язано з Україною.
Висновки
Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя…
Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання в школі — формування національної свідомості й самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших, до жінки.
Національне виховання в сім’ї передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей мови, території, культури, відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення дітей до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
У вихованні почуття національної гідності велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.
Глибоке знання і практичне продовження традицій, звичаїв і обрядів створює той національний колорит, ту цілісну культурно-історичну життєдіяльність, національну самобутність, яка є: могутнім стимулятором творчості народу, невичерпним джерелом його мистецької, культурної діяльності; оригінальним внеском народу в світову історію, у взаємозбагачення культур, духовності народів світу; фундаментальною природовідповідною основою виховання підростаючих поколінь, створення національної системи виховання.
Відновлюючи в пам'яті і практичній життєдіяльності (традиціях, звичаях і обрядах, усіх сферах життя, виробництва) свій багатовіковий творчий потенціал, наш народ в роки Відродження, звільняючись від сковуючих пут і гальм, починає енергійно продовжувати творити свій шлях в історії. Його творче світобачення, оригінальний спосіб мислення, самобутні культурні здобутки трансформуються, як і в інших народів, у змісті освіти, принципах організацій, засобах, методах роботи національної школи, національної системи виховання, в тому числі і в педагогіці народного календаря. Таким чином, повсюдне впровадження ідей і засобів народного календаря в систему роботи кожної школи, учителя, вихователя буде значним внеском у справу виховання творчої особистості — творчого учня, творчого громадянина, творчого трудівника, людини — майстра своєї справи, господаря землі.
Особливість національного характеру, психології українців, які проживають у різних культурно-історичних регіонах, природних зонах республіки, накладають свій відбиток як на зовнішніх рисах (одязі, взутті, харчуванні, атрибутах побуту, дозвілля тощо) так і на внутрішніх якостях мешканців даної місцевості. Розмаїте багатство звичаїв і обрядовості, їхній творчий характер дають можливість враховувати такі реальності в процесі виховання, формуючи з учнів типових носіїв традицій рідного краю, його культури, духовності.
Завдяки традиціям, звичаям і обрядам, закладеним у них народної ідейності, моральності, естетики кожен учень, зазнавши на собі благодатний вплив народних духовних скарбів, прагне з честю продовжувати заповіти батьків, дідів і прадідів, утверджувати добрими справами: свій родовід, будувати в собі все життя храм, Добра, Правди і Краси.
Духовні скарби народного календаря концентрують у собі ідеї, знання з народної філософії, астрономії, астрології,, біології, математики, медицини, а також народної кулінарії, землеробської, зокрема хліборобської справи тощо. Завдання батьків, пед. колективів шкіл, учителів, вихователів, — глибоко і всебічно вивчати могутній ідейний, моральний, емоційний і естетичний потенціал народного календаря і активно прилучати учнів до його вічно пульсуючих джерел, невичерпних духовних скарбів. У цьому — запорука успішного будівництва національної школи, національної системи виховання.
Щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім'ї, школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття. Адже нація - це насамперед, сукупність різноманітних духовних прикмет та природних історично обумовлених ознак "тіла, душі, розуму", тобто психології, характеру, інтелекту певної культурно - історичної спільності людей.
Зрозуміло, що ці якості потрібно виховувати у дітей тими засобами, методами, способами, традиціями, мораллю, що вироблені народом впродовж його всього історико - культурного розвитку, при цьому органічно поєднуючи ці засоби та методи з новітніми надбаннями європейського та світового культурно-педагогічного досвіду.
Результати дослідження свідчать про виконання завдань і підтвердження гіпотези. Актуальність та доцільність теми обґрунтована вимогами суспільства та часом становлення української державності. Вивчення спадщини вітчизняних педагогів показало провідні ідеї національного виховання, його напрямки і ефективні форми і засоби. Як ми знаємо, українські звичаї, традиції та обряди є ефективним засобом, що всі вчителі, батьки і взагалі дорослі повинні використовувати їх при вихованні підлітків. Саме про їхній вплив на формування основ національної свідомості підлітків ми і дізналися під час проведення методики, виховного заходу та спілкування з дітьми.
Аналіз проведених досліджень показав досить високий рівень сформованості національної свідомості підлітків. Вони визнають українську мову як свою єдину державну і навчаються розмовляти нею. Визнають культуру та мистецтво України та пишаються їм.
Разом з тим є 12 % підлітків з низьким рівнем сформованості національної свідомості. Вони не виявляють знань щодо історії своєї країни, її розвитку і стану, не виявляють патріотичних почуттів по відношенню до неї.
Отже становище національного виховання, як показали дослідження, досить добре. Тож результати проведеної методики та виховного заходу є позитивними, хоч чимала кількість проблем і питань потребують негайних дій і рішень.
Додаток 1
Образний зміст музики (курс «Музичне мистецтво» 7 клас)
Тема:Музичні символи України
Мета:показати учням та допомогти їм усвідомити важливе значення музичних творів-пісень, що стали державними та духовними символами українського народу; на прикладі пісень «Молитва за Україну» музика Лисенка та «Ще не вмерла Україна» музика Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; закріплювати розуміння учнями понять «гімн», «музичний образ», «Державний Гімн»; формувати вокально-хорові навички, розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах; виховувати патріотизм, кращі моральні та духовні якості особистості
Тип уроку:комбінований, урок уведення в тему
Методи:
Словесні (бесіда, розповідь)
Наочні (ілюстрації, портрети, схема, картки)
Практичні (робота в малих групах/тріо, квартет/, робота з картками, формування вокально-хорових навичок, розучування пісні на слух)
Обладнання:фортепіано, магнітофон, диски, програвач СД-дисків
Музичний матеріал:М. Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла Україна»; О. Кониський, М. Лисенко «Молитва за Україну», Д. Крижанівський «Реве та стогне Дніпр широкий», Т. Петренко «Україна»
Художній матеріал:
Ілюстрації до пісні М. Лисенка та О. Кониського «Молитва за Україну» (собор, золоті купала Київського собору)
Ілюстрації до пісні М. Бурачек «Реве та стогне Дніпр широкий»
Портрети П.П. Чубинського (1839-1884), М.Лисенка (1842-1912), М.М. Вербицького (1815-1870)
Фотографія співака Тараса Петриненка на майдані
План уроку
Вхід під музику Т. Петриненка «Україна»
Мотивація навчальної діяльності
Вивчення нової теми
а) слухання музичних творів-символів
б) слухання літературного твору,інформаційні картки
в) розучування пісні «Україна» на слух
4. Тестове завдання
5. Закріплення нового матеріалу
6. Підсумок уроку
7. Домашнє завдання
