Захист органів дихання

Слід зазначити, що загальновійськові протигази захищають органи дихання тільки від таких СДОР, як фосген, синильна кислота та акрілонітрил. Під час роботи в атмосфері, яка заражена хлором, утворюється хлористий водень, що здатний проникати через шихту. При застосуванні протигазу ракетних військ ПРВ‑У додатково можливо забезпечити захист органів дихання від гептилу (ракетне паливо), тетроксиду азоту та акрілонітрилу. А застосування комплекту додаткового патрону КДП до загальновійськових протигазів забезпечує захист від парів аміаку. При відсутності протигазів, які обладнані протигазовими коробками на основні види СДОР, роботи слід проводити в ізолюючих протигазах.

Заходи безпеки під час проведення робіт

Особовий склад, призначений для проведення робіт в осередку аварії, проходить інструктаж у спеціалістів про порядок виконання робіт та заходи безпеки. Вид захисту та протигазові коробки, що будуть застосовуватись, встановлює спеціаліст-хімік у відповідності до завдань, що вирішуються.

Слід мати на увазі, що пари більшості СДОР у 1,5‑3 рази важчі за повітря та викликають збіднення киснем приземного шару у низинах, ярках і, особливо, у підземних спорудах. Розвідку та роботи в цих місцях необхідно виконувати в ізолюючих протигазах.

Усі роботи в осередку виконуються групами, у крайньому разі – попарно. Працювати по одному забороняється. Старші груп повинні контролювати вхід та вихід особового складу із осередку аварії та доповідати на пункт управління. Скидання засобів індивідуального захисту проводиться у відведених для цього місцях. Допускається повторне використання протигазів та засобів захисту шкіри під час ліквідації аварій з легко леткими СДОР: аміак, хлор, окис етилену, фтористий водень, сірчистий ангідрид. Цілісність засобів індивідуального захисту оцінюють зовнішнім оглядом (візуально). Повторно можна використовувати засоби індивідуального захисту, які не обливалися рідкою фазою СДОР.

Слід передбачити заходи безпеки під час нейтралізації СДОР, які здатні до полімеризації з вибухом (синильна кислота, акрилонітрил, окис етилену).

По закінченню робіт усі технічні засоби, які використовувались в осередку ураження, підлягають нейтралізації. Зовнішні поверхні цієї техніки рясно обмиваються водою з використанням АРС‑14, пожежних машин. Внутрішні поверхні технічних засобів протираються дрантям, яка змочена нейтралізуючими розчинами з обов’язковим наступним провітрюванням. Ємності, насоси, рідинні комунікації після застосування нейтралізуючих розчинів промиваються водою. Матеріали, які можуть адсорбувати (вбирати) пари СДОР, знищують.

Під час приготування нейтралізуючих розчинів керуються прийнятими правилами безпеки для приготування дегазуючих розчинів.

2. Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів

   1. Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів

РХБ захист є видом бойового забезпечення і здійснюється з метою максимального послаблення ураження підрозділів ядерною, хімічною і біологічною зброєю, зберігання боєздатності особового складу і успішного виконання поставлених завдань в умовах застосування ЗМУ, зруйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів (РХНО).

РХБ організується в повному обсязі під час проведення бою, як з використанням, так і без використання зброї масового ураження і включає:

• своєчасне виявлення підготовки противника до застосування ЗМУ, руйнування РХНО;

• розосередження і зміну районів розташування військ;

• інженерне обладнання району розташування;

• використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки;

• попередження особового складу встановленими сигналами про безпосередню загрозу і початок використання ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження;

• проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних і ветеринарних заходів;

• забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах забруднення, районах зруйнування, пожеж і затоплення;

• ліквідацію наслідків застосування ЗМУ, руйнування РХНО.

Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування ЗМУ, руйнування РХНО, знищення засобів застосування ЗМУ виконується силами та засобами загальновійськових частин (з’єднань) (під час проведення тактичної та оперативної розвідки, здійсненні глибокого вогневого ураження противника).

Зосередження військ та періодична зміна районів виконується з метою знизити втрати частин (підрозділів) під час застосування ЗМУ, а також утруднити противнику пошук та вибір об’єктів для ураження ядерною, хімічною зброєю (ЯХЗ). Порядок і ступінь розосередження встановлюється у залежності від задачі, що виконується, захисних і маскувальних властивостей місцевості, можливостей по її інженерному обладнанню.

Інженерне обладнання району розташування полягає в улаштуванні відкритих і перекритих щілин, окопів, траншей, ходів сполучення, бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для озброєння та військової техніки. Черговість інженерного обладнання встановлюється командиром підрозділу, і воно повинно починатись негайно після прибуття підрозділу до призначеного району. Найпростіші фортифікаційні споруди (окопи, щілини, траншеї, ходи сполучення) обладнуються силами самих підрозділів.

Перекриття щілин значно знижує уражаючий вплив ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації ядерних вибухів, радіоактивного випромінювання від зараженої місцевості, а також захищають від прямого забруднення краплями і аерозолями ОР.

З метою підвищення ефективності захисту від нейтронного випромінювання, перекриття щілин зволожують. Для підвищення стійкості фортифікаційних споруд в тих випадках, коли є час і матеріали, доцільно робити одяг крутості внутрішньої поверхні споруд.

Щілини улаштовуються з розрахунку одна щілина на відділення, екіпаж. Для захисту особового складу від ударної хвилі, вхід в перекриту щілину необхідно закривати щитом з дощок, матами з хворосту та ін. Щілини необхідно обладнувати там, де більшу частину часу знаходиться особовий склад. Це надає можливість швидко зайняти укриття за сигналом попередження про загрозу і випадки застосування ЗМУ та за сигналом оповіщення.

Для захисту озброєння та військової техніки (головним чином від дії ударної хвилі ядерного вибуху) обладнуються окопи і укриття. Для захисту і відпочинку екіпажів необхідно влаштувати перекриті щілини, які повинні розташовуватись в крутості (на дні) окопу або не далі 20‑30 м від нього.

Використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки послабляє вплив уражаючих факторів ЗМУ на особовий склад, озброєння, військову техніку і матеріальні засоби.

Підрозділи, під час виконання завдань, на марші та під час розташування на місці, повинні вміло використовувати рельєф місцевості. Рухомі, особливо броньовані, об’єкти значно послабляють дію ударної хвилі, проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опромінюванням і крапельно-рідинними ОР, а об’єкти, які обладнані системами захисту від ЗМУ – від ураження радіоактивними речовинами, парами і аерозолями ОР та біологічними засобами.

Попередження особового складу про безпосередню загрозу і початок застосування ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення і біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами, які доводяться до всього особового складу та встановлені старшим командиром.

З одержанням сигналу попередження особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання і переводить засоби захисту в положення “наготові”.

Під час нанесення противником ядерного удару особовий склад за спалахом вибуху приймає заходи захисту:

• під час знаходження в бойових машинах – закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає систему захисту від ЗМУ;

• під час знаходження в відкритих машинах – повинен пригнутися, а під час розташування поза машиною – швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону протилежну вибуху.

Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання поставлених завдань, негайно одягає засоби індивідуального захисту, під час знаходження в закритих рухомих об’єктах, які не обладнані системою захисту від ЗМУ, – тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, які обладнані даною системою, закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. Особовий склад, який знаходиться в сховищах, включає систему колективного захисту. За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом “Хімічна тривога” – протигази.

Проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням встановлених гігієнічних вимог під час розміщення і харчування особового складу, а також дотриманням правил особистої і колективної гігієни, вмілим і своєчасним використанням протирадіаційних препаратів та антидотів з метою попередження або ослаблення погрози ураження особового складу РР, ОР, БЗ.

Протирадіаційні препарати використовуються тільки за розпорядженням старшого командира (начальника), а антидоти застосовуються особовим складом самостійно за появою первинних ознак ураження ОР або за розпорядженням командира підрозділу.

Забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження (забруднення), районах зруйнувань, пожеж і затоплення досягається: своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей військової техніки, місцевості, фортифікаційних споруд і протирадіаційних препаратів та антидотів, суворим виконанням особовим складом встановлених вимог безпеки під час дій на зараженій місцевості.

Під час дій в зонах радіоактивного зараження (забруднення) в суху погоду в пішому порядку особовий склад надягає респіратори (протигази), захисні плащі і рукавиці, в зонах хімічного зараження (забруднення) та біологічного зараження – протигази, захисні плащі, панчохи і рукавиці. Особовий склад, що знаходиться в закритих рухомих об’єктах, не обладнаних системою захисту від ЗМУ, надягає тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, обладнаних цією системою, – зачиняє люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. Під час дій в зоні радіоактивного зараження (забруднення) в пішому порядку після дощу особовий склад надягає лише засоби захисту шкіри.

Під час ліквідації наслідків застосування ЗМУ, руйнування РХНО проводяться розвідка осередків ураження (руйнування), аварійно-рятувальні та лікувально-евакуаційні заходи, локалізація та гасіння пожеж, відновлення фортифікаційних споруд та шляхів маневру військ, проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках БЗ; спеціальна обробка військ, дезактивація і дегазація матеріальних засобів, місцевості, доріг і споруд.

Перша допомога пораненим і ураженим надається в порядку само- і взаємодопомоги в осередках ураження (руйнування) і полягає в надяганні протигазів, введенні антидотів, обробці відкритих ділянок тіла і обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом.

В інтересах захисту особового складу від ЗМУ, наслідків руйнування РХНО командир відділення, одержуючи завдання, повинен вивчити місцевість, її захисні і маскувальні властивості. В бойовому наказі командир вказує сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, руйнування РХНО сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження і порядок дій по ним.