
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
Захист органів дихання
Слід зазначити, що загальновійськові протигази захищають органи дихання тільки від таких СДОР, як фосген, синильна кислота та акрілонітрил. Під час роботи в атмосфері, яка заражена хлором, утворюється хлористий водень, що здатний проникати через шихту. При застосуванні протигазу ракетних військ ПРВ‑У додатково можливо забезпечити захист органів дихання від гептилу (ракетне паливо), тетроксиду азоту та акрілонітрилу. А застосування комплекту додаткового патрону КДП до загальновійськових протигазів забезпечує захист від парів аміаку. При відсутності протигазів, які обладнані протигазовими коробками на основні види СДОР, роботи слід проводити в ізолюючих протигазах.
Заходи безпеки під час проведення робіт
Особовий склад, призначений для проведення робіт в осередку аварії, проходить інструктаж у спеціалістів про порядок виконання робіт та заходи безпеки. Вид захисту та протигазові коробки, що будуть застосовуватись, встановлює спеціаліст-хімік у відповідності до завдань, що вирішуються.
Слід мати на увазі, що пари більшості СДОР у 1,5‑3 рази важчі за повітря та викликають збіднення киснем приземного шару у низинах, ярках і, особливо, у підземних спорудах. Розвідку та роботи в цих місцях необхідно виконувати в ізолюючих протигазах.
Усі роботи в осередку виконуються групами, у крайньому разі – попарно. Працювати по одному забороняється. Старші груп повинні контролювати вхід та вихід особового складу із осередку аварії та доповідати на пункт управління. Скидання засобів індивідуального захисту проводиться у відведених для цього місцях. Допускається повторне використання протигазів та засобів захисту шкіри під час ліквідації аварій з легко леткими СДОР: аміак, хлор, окис етилену, фтористий водень, сірчистий ангідрид. Цілісність засобів індивідуального захисту оцінюють зовнішнім оглядом (візуально). Повторно можна використовувати засоби індивідуального захисту, які не обливалися рідкою фазою СДОР.
Слід передбачити заходи безпеки під час нейтралізації СДОР, які здатні до полімеризації з вибухом (синильна кислота, акрилонітрил, окис етилену).
По закінченню робіт усі технічні засоби, які використовувались в осередку ураження, підлягають нейтралізації. Зовнішні поверхні цієї техніки рясно обмиваються водою з використанням АРС‑14, пожежних машин. Внутрішні поверхні технічних засобів протираються дрантям, яка змочена нейтралізуючими розчинами з обов’язковим наступним провітрюванням. Ємності, насоси, рідинні комунікації після застосування нейтралізуючих розчинів промиваються водою. Матеріали, які можуть адсорбувати (вбирати) пари СДОР, знищують.
Під час приготування нейтралізуючих розчинів керуються прийнятими правилами безпеки для приготування дегазуючих розчинів.
-
Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
-
Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
-
РХБ захист є видом бойового забезпечення і здійснюється з метою максимального послаблення ураження підрозділів ядерною, хімічною і біологічною зброєю, зберігання боєздатності особового складу і успішного виконання поставлених завдань в умовах застосування ЗМУ, зруйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів (РХНО).
РХБ організується в повному обсязі під час проведення бою, як з використанням, так і без використання зброї масового ураження і включає:
-
своєчасне виявлення підготовки противника до застосування ЗМУ, руйнування РХНО;
-
розосередження і зміну районів розташування військ;
-
інженерне обладнання району розташування;
-
використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки;
-
попередження особового складу встановленими сигналами про безпосередню загрозу і початок використання ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження;
-
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних і ветеринарних заходів;
-
забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах забруднення, районах зруйнування, пожеж і затоплення;
-
ліквідацію наслідків застосування ЗМУ, руйнування РХНО.
Своєчасне виявлення підготовки противника до застосування ЗМУ, руйнування РХНО, знищення засобів застосування ЗМУ виконується силами та засобами загальновійськових частин (з’єднань) (під час проведення тактичної та оперативної розвідки, здійсненні глибокого вогневого ураження противника).
Зосередження військ та періодична зміна районів виконується з метою знизити втрати частин (підрозділів) під час застосування ЗМУ, а також утруднити противнику пошук та вибір об’єктів для ураження ядерною, хімічною зброєю (ЯХЗ). Порядок і ступінь розосередження встановлюється у залежності від задачі, що виконується, захисних і маскувальних властивостей місцевості, можливостей по її інженерному обладнанню.
Інженерне обладнання району розташування полягає в улаштуванні відкритих і перекритих щілин, окопів, траншей, ходів сполучення, бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для озброєння та військової техніки. Черговість інженерного обладнання встановлюється командиром підрозділу, і воно повинно починатись негайно після прибуття підрозділу до призначеного району. Найпростіші фортифікаційні споруди (окопи, щілини, траншеї, ходи сполучення) обладнуються силами самих підрозділів.
Перекриття щілин значно знижує уражаючий вплив ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації ядерних вибухів, радіоактивного випромінювання від зараженої місцевості, а також захищають від прямого забруднення краплями і аерозолями ОР.
З метою підвищення ефективності захисту від нейтронного випромінювання, перекриття щілин зволожують. Для підвищення стійкості фортифікаційних споруд в тих випадках, коли є час і матеріали, доцільно робити одяг крутості внутрішньої поверхні споруд.
Щілини улаштовуються з розрахунку одна щілина на відділення, екіпаж. Для захисту особового складу від ударної хвилі, вхід в перекриту щілину необхідно закривати щитом з дощок, матами з хворосту та ін. Щілини необхідно обладнувати там, де більшу частину часу знаходиться особовий склад. Це надає можливість швидко зайняти укриття за сигналом попередження про загрозу і випадки застосування ЗМУ та за сигналом оповіщення.
Для захисту озброєння та військової техніки (головним чином від дії ударної хвилі ядерного вибуху) обладнуються окопи і укриття. Для захисту і відпочинку екіпажів необхідно влаштувати перекриті щілини, які повинні розташовуватись в крутості (на дні) окопу або не далі 20‑30 м від нього.
Використання захисних і маскувальних властивостей місцевості і військової техніки послабляє вплив уражаючих факторів ЗМУ на особовий склад, озброєння, військову техніку і матеріальні засоби.
Підрозділи, під час виконання завдань, на марші та під час розташування на місці, повинні вміло використовувати рельєф місцевості. Рухомі, особливо броньовані, об’єкти значно послабляють дію ударної хвилі, проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опромінюванням і крапельно-рідинними ОР, а об’єкти, які обладнані системами захисту від ЗМУ – від ураження радіоактивними речовинами, парами і аерозолями ОР та біологічними засобами.
Попередження особового складу про безпосередню загрозу і початок застосування ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення і біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами, які доводяться до всього особового складу та встановлені старшим командиром.
З одержанням сигналу попередження особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання і переводить засоби захисту в положення “наготові”.
Під час нанесення противником ядерного удару особовий склад за спалахом вибуху приймає заходи захисту:
-
під час знаходження в бойових машинах – закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає систему захисту від ЗМУ;
-
під час знаходження в відкритих машинах – повинен пригнутися, а під час розташування поза машиною – швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону протилежну вибуху.
Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання.
За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання поставлених завдань, негайно одягає засоби індивідуального захисту, під час знаходження в закритих рухомих об’єктах, які не обладнані системою захисту від ЗМУ, – тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, які обладнані даною системою, закриває люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. Особовий склад, який знаходиться в сховищах, включає систему колективного захисту. За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом “Хімічна тривога” – протигази.
Проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням встановлених гігієнічних вимог під час розміщення і харчування особового складу, а також дотриманням правил особистої і колективної гігієни, вмілим і своєчасним використанням протирадіаційних препаратів та антидотів з метою попередження або ослаблення погрози ураження особового складу РР, ОР, БЗ.
Протирадіаційні препарати використовуються тільки за розпорядженням старшого командира (начальника), а антидоти застосовуються особовим складом самостійно за появою первинних ознак ураження ОР або за розпорядженням командира підрозділу.
Забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження (забруднення), районах зруйнувань, пожеж і затоплення досягається: своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей військової техніки, місцевості, фортифікаційних споруд і протирадіаційних препаратів та антидотів, суворим виконанням особовим складом встановлених вимог безпеки під час дій на зараженій місцевості.
Під час дій в зонах радіоактивного зараження (забруднення) в суху погоду в пішому порядку особовий склад надягає респіратори (протигази), захисні плащі і рукавиці, в зонах хімічного зараження (забруднення) та біологічного зараження – протигази, захисні плащі, панчохи і рукавиці. Особовий склад, що знаходиться в закритих рухомих об’єктах, не обладнаних системою захисту від ЗМУ, надягає тільки респіратори (протигази), а в об’єктах, обладнаних цією системою, – зачиняє люки, двері, бійниці, жалюзі і включає цю систему. Під час дій в зоні радіоактивного зараження (забруднення) в пішому порядку після дощу особовий склад надягає лише засоби захисту шкіри.
Під час ліквідації наслідків застосування ЗМУ, руйнування РХНО проводяться розвідка осередків ураження (руйнування), аварійно-рятувальні та лікувально-евакуаційні заходи, локалізація та гасіння пожеж, відновлення фортифікаційних споруд та шляхів маневру військ, проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках БЗ; спеціальна обробка військ, дезактивація і дегазація матеріальних засобів, місцевості, доріг і споруд.
Перша допомога пораненим і ураженим надається в порядку само- і взаємодопомоги в осередках ураження (руйнування) і полягає в надяганні протигазів, введенні антидотів, обробці відкритих ділянок тіла і обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом.
В інтересах захисту особового складу від ЗМУ, наслідків руйнування РХНО командир відділення, одержуючи завдання, повинен вивчити місцевість, її захисні і маскувальні властивості. В бойовому наказі командир вказує сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, руйнування РХНО сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне забруднення та біологічне зараження і порядок дій по ним.