
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
-
Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
Збудники хвороб можуть потрапляти до організму людини: під час вдихання зараженого повітря, під час вживання зараженої води і їжі, під час потрапляння мікробів в кров через відкриті рани і опікові поверхні, при укусі зараженими комахами, шляхом контактів з хворими людьми, тваринами, зараженими предметами не тільки в момент застосування біологічних засобів, але й через тривалий час без проведення санітарної обробки.
Загальними ознаками багатьох інфекційних захворювань є висока температура тіла і значна слабкість. Характерним є також швидке їх розповсюдження, що приводить до виникнення осередків захворювань і отруєнь.
Безпосередній захист особового складу в період біологічного нападу забезпечується використанням засобів індивідуального та колективного захисту, а також застосуванням засобів екстреної профілактики, які знаходяться в індивідуальних аптечках.
Особовий склад, який знаходиться в осередку біологічного зараження, повинен не тільки своєчасно і правильно використовувати засоби захисту, а також суворо виконувати правила особистої гігієни:
-
не знімати засоби індивідуального захисту без дозволу командира;
-
не доторкатись до озброєння та військової техніки до їх дезинфекції;
-
не користуватись водою з джерел і продуктами харчування, які знаходились в осередку зараження;
-
не піднімати пил, не ходити по чагарнику і густій траві, не контактувати з особовим складом військових частин і цивільним населенням, які не уражені біологічними засобами, і не передавати їм продукти харчування, воду, предмети обмундирування, техніку й інше майно;
-
негайно доповідати командиру і звертатись за медичною допомогою при появі перших ознак захворювання (головний біль, нездужання, підвищення температури тіла, блювота, понос та ін.).
Для захисту від біологічної зброї використовуються:
-
бактеріальні препарати: вакцини, анатоксини, лікувальні сироватки, антибіотики (дод. 1) і інші засоби лікування інфекційних захворювань;
-
індивідуальні і колективні засоби захисту;
-
спеціальні та допоміжні засоби захисту води, харчів иа іншого майна;
-
захисні сітки і мазі для запобігання лідини від покусів комах і кліщів.
-
Запалювальна зброя
-
Коротка характеристика запалювальної зброї
-
Під запалювальною зброєю розуміють запалювальні речовини і засоби їх бойового застосування. Вона призначена для ураження особового складу, знищення і ушкодження озброєння та військової техніки, споруд та інших об’єктів.
До сучасних запалювальних речовин армій країн НАТО відносять: запалювальні суміші на основі нафтопродуктів, металізовані запалювальні суміші, терміт і термітні суміші, звичайний (білий) і пластифікований фосфор, електрон, лужні метали, а також суміш, яка самозаймається на повітрі, на основі триетиленалюмінію.
Найбільш поширеними запалювальними речовинами на основі нафтопродуктів є напалми. Їх одержують шляхом добавки до рідкого пального, частіше всього бензину, спеціальних загусників.
Напалми мають здатність легко займатись і розвивати температуру до 1200ºС. Вони прилипають до поверхонь різних об’єктів, горять при доступі кисню і важко піддаються гасінню. Час горіння окремих згустків досягає 5 хв.
Під час війни у В’єтнамі фахівці США розробили на основі полістиролу рецептуру напалм В. Він характеризується тим, що добре займається та має підвищену здатність прилипати навіть до вологих поверхонь, утворювати високотемпературний (1000-1500ºС) осередок. Напалм В характеризується високою стабільністю під час зберігання; він легше води, тому плаває на її поверхні, зберігаючи при цьому здатність горіти, а це значно затрудняє ліквідацію осередків пожеж.
У разі змішування напалму з лужними та лужно-земельними металами (наприклад, натрієм, магнієм) або фосфором утворюється “супернапалм”, який особливо активно самозаймається на вологій поверхні й на снігу (тобто особливо ефективний в умовах підвищеної вологості та опадів).
Пірогелі одержують шляхом добавлення до напалму у вигляді порошку або стружки натрію, магнію, фосфору, а також алюмінію, вугілля, асфальту, селітри та інших речовин. Температура горіння пірогелів досягає 1600ºС. За своїми бойовим властивостями переважають напалми. На відміну від звичайних напалмів пірогелі важче води, горіння їх відбувається лише до 5 хв.
Термітні суміші представляють собою порошкоподібну спресовану суміш, частіше всього алюмінію і окислів заліза. Коли терміт горить, температура піднімається до 3500ºС. Характерно, що він горить без доступу кисню та не утворює відкритого полум’я.
Термітні брикети за кольором та структурою схожі на сірий чавун. Вони можуть пропалювати металеві частини озброєння та військової техніки і виводити їх із ладу. Вказані термітні суміші використовуються в авіаційних запалювальних бомбах.
Білий фосфор представляє собою напівпрозору тверду речовину, яка схожа на віск. Він здатний самозайматися, з’єднуючись з киснем повітря. Горить яскравим полум’ям з густим виділенням білого диму. Температура спалаху порошкоподібного фосфору 34ºС, температура полум’я 900-1200ºС.
Білий фосфор використовують як запал напалму і пірогелю в запалювальних боєприпасах. Пластифікований фосфор (з добавками каучуку) набуває здатність прилипати до вертикальних поверхонь і пропалювати їх. Це дозволяє використовувати його для спорядження бомб, мін, снарядів.
Електрон – сплав магнію (до 90%), алюмінію (до 9%) та інших елементів (1%). Займається при температурі 600ºС і горить сліпучим білим або голубуватим полум’ям, розвиваючи температуру до 2800ºС. Використовується для виготовлення корпусів авіаційних запалювальних бомб.
Самозаймиста запалювальна суміш складається з поліізобутилену і триетиленалюмінію (рідке пальне).
Термобаричні рецептури створені на підставі металізованих вогнесумішів з підвищеними уражаючими властивостями. Їх особливість полягає в тому, що спочатку їх розпилюють у певному об’ємі та потім підпалюють. Уражаюча дія полягає у миттєвому підвищенні температури та тиску у місці застосування. За своєю дією термобаричні боєприпаси схожі на боєприпаси об’ємного вибуху та вакуумні заряди, а відрізняються тим, що розпилена суміш не миттєво детонує, а миттєво згорає.
До засобів бойового застосування запалювальних речовин відносять: авіаційні напалмові і запалювальні бомби, запалювальні касети і касетні установки; артилерійські запалювальні боєприпаси; вогнемети, реактивні запалювальні гранатомети; пристрілювально-запалювальні і бронебійно-запалювальні кулі; гвинтівкові запалювальні гранати; термітні шашки, кулі і пакети; запалювально-димові патрони; вогневі (запалювальні) фугаси.