2. Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)

Відділення автодегазаційної станції (бучильної установки) діє у складі взводу.

Одержавши завдання, командир відділення, після вивчення місцевості, визначає завдання особовому складу і віддає наказ, організує розгортання автодегазаційної станції (бучильної установки), сортування зараженого обмундирування і засобів індивідуального захисту, а також підготовку їх до завантаження.

При постановці завдань підлеглим командир відділення в наказі вказує: яке майно і в якій кількості підлягає дегазації (дезинфекції), чим воно заражене, місце розгортання автодегазаційної станції (бучильної установки), режим дегазації (дезинфекції).

За командою командира взводу “Дегазаційний пункт розгорнути” відділення приступає до обладнання дегазаційного пункту. Під час розгортання дегазаційної станції і бучильної установки особовий склад відділень розміщує машини на вказаних місцях, розвантажує і встановлює знімне обладнання, перевіряє працездатність агрегатів машин, маскує робочі місця. По закінченні розгортання машин і виходу силової машини на режим роботи (розведення вогню в топках бучильних чанів) командир відділення доповідає командиру взводу про готовність до роботи. Заражене майно, яке надходить на дегазаційний пункт, в залежності від виду матеріалу і його номенклатури розподіляється для обробки на автодегазаційну станцію і бучильну установку.

За командою (сигналом) командира взводу командир відділення автодегазаційної станції організує завантаження зараженим майном дегазаційних камер, пуск дегазаційних машин і управляє режимом обробки.

Командир відділення бучильної установки організує завантаження бучильних чанів зараженим майном і здійснює контроль за дегазацією (дезинфекцією).

Перед завантаженням зараженого майна командир відділення подає команду “Захисний комплект надіти, гази” і сумісно з особовим складом відділення одягає захисний комплект і протигаз.

Режим дегазації установлює командир взводу і повідомляє його командирам відділень АГВ і БУ. Командири машин несуть повну відповідальність за виконання установленого режиму.

Для завантаження майна командир відділення подає команду “Майно в камеру завантажити”. Після завантаження дегазаційних машин подає команду “До дегазації приступити” і контролює правильність ведення процесу.

Обслуга силової машини здійснює пуск силової машини і спостерігає за роботою її агрегатів. При досягненні в казані тиску 2 кгс/см² доповідає командиру. Водій підсобної машини продовжує обладнання площадок, підвозить воду, паливо та інші необхідні матеріали. Обслуги першої і другої дегазаційних машин перевіряють, чи закриті заглушки на люках, заливають водою водяний затвор і підігрівають воду до плюс 50–60ºС, проводять завантаження генератора аміаку, завантажують камери зараженим майном і закривають двері камер, пускають пар в генератор аміаку, а потім в камери; регулюють доступ пару в камери і генератори відповідно з заданим режимом дегазації. Командири машин відмічають на дошці контрольного пульту найменування завантажених предметів, температуру в камері, початок пуску пару і тривалість обробки; хіміки-дегазатори підготовляють заражене майно до завантаження, надягають на плічка і розвішують на завантажники, вставляють в валянки плічка-розтяжки, підносять заражені предмети до указаних машин. Обробка зараженого майна проводиться по встановленим режимам. Якщо майно заражене невідомою ОР, то дегазація його в АГВ‑3М проводиться, як і у випадку забруднення зоманом. Дезинфекція майна, зараженого невідомим видом біологічних засобів, проводиться по режиму, прийнятому для спорових форм мікробів.

В ході дегазації (дезинфекції) командир відділення слідкує за виконанням особовим складом режиму обробки і вимог безпеки, за витратою дегазуючих (дезинфікуючих) речовин і палива, організує почерговий відпочинок особового складу.

По закінченню дегазації командир відділення подає команду “Дегазацію закінчити, майно розвантажити”.

Обслуга силової машини припиняє подачу пару до дегазаційних машин, зупиняє силову машину і при необхідності дозаправляє її паливом і змащувальним матеріалом, обслуги першої і другої дегазаційних машин розвантажують майно з камер, спускають конденсат із камер і генератора; хіміки-дегазатори готують заражене майно до завантаження на наступний цикл, оброблене майно переносять на склад і сортують його за номенклатурами.

Командир відділення бучильної установки під час завантаження бучильних чанів зараженим майном подає команду “Захисний комплект надіти, гази” і сумісно з обслугою надягає захисний комплект і протигаз, керує завантаженням зараженого майна, дає вказівку водію про підготовку дегазуючих розчинів. Водій засипає в бучильники необхідну кількість кальцинованої соди і розпалює топки, установлює термометри і димові труби.

При дегазації пароаміачним способом в бучильний чан засипають 3 кг двовуглекислого амонію, установлюють сітчасте днище, заглушка, коліно і труба.

Хіміки-дегазатори знімають кришки з бучильних чанів, завантажують корзини з зараженими виробами, поміщають корзини в бучильники, закривають бучильники кришками.

Після завантаження бучильних чанів командир відділення подає команду “До дегазації приступити”, записує в журнал час початку нагрівання і кипіння води.

Водій закачує воду в бучильник до повного занурення корзин і збільшує полум’я в топці, доповідає про початок кипіння.

Після закінчення дегазації командир відділення подає команду “Бучильник розвантажити” і допомагає обслузі.

Водій видаляє з топки недогорілі дрова, приєднує гумовий рукав до зливного крану, відкриває його і зливає воду, знімає термометри.

Хіміки-дегазатори знімають димові труби і кришки з бучильників, виймають корзини з обробленими предметами, підносять корзини з обмундируванням і білизною до пресу, а корзини з гумовими виробами – до місця їх сушки.

Продегазоване обмундирування віджимається і розвішується на польовій сушці, а гумові вироби – на вбиті в ґрунт кілки. Після просушування продегазоване майно переноситься на площадку сортування складу обробленого майна.

Після дегазації (дезинфекції) в АГВ‑3М або БУ‑4М майно, виготовлене з бавовняної тканини (літнє обмундирування, натільна білизна, онучі), поступає в пральню. Вовняні вироби в пральню не поступають, а при наявності часу і при сприятливих умовах провітрюються на повітрі до видалення різкого запаху.

Майно, заражене радіоактивними речовинами вище допустимих норм, залишається на спеціальних площадках до природної дезактивації. При одночасному зараженні майна отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами після природної дезактивації проводиться його обробка по відповідним режимам. Спад зараженості майна визначається радіометричним контролем.

Після закінчення робіт по дегазації (дезинфекції) обмундирування, спорядження і засобів захисту командир взводу дає вказівки обслузі на обслуговування і згортання машини і установок.

Командир відділення АГВ‑3М подає команду “Станцію обслужити і згорнути”. Потім він зупиняє казан силової машини, відключає привід двигуна “Москвич”, зупиняє двигун, оглядає казан з метою виявлення місць течі, продуває арматуру казану і сам казан, стравлює тиск пару і зливає воду з систем живлення казана, заливає в насос ШВН‑1М масло, перевіряє працездатність насосів і приводів, а також справність контрольно-вимірювальних приладів, керує роботою обслуги по згортанню станції.

Хімік-дегазатор обслуговує форсунки, знімає і установлює на місця димову трубу і повітророзподільник, від’єднує всмоктуючий і зливний рукави системи живлення казана водою, змащує різьбові з’єднання парового колектора і кінцевої арматури системи живлення казана водою, перевіряє справність усіх вентилів і кранів, ліквідує виявлені несправності. Потім водій і хімік-дегазатор протирають всі вузли, різьбові з’єднання і нефарбовані металеві поверхні насухо і змащують протикорозійною змазкою, закривають двері кузова і засипають зливний колодязь.

Водії дегазаційних машин проводять обслуговування моторно-ходової частини, оглядають прилади управління і контролю, перевіряють роботу усіх вентилів і кранів, проводять обслуговування знімних головок інжекторів, доповідають командиру відділення АГВ‑3М про закінчення роботи.

Хіміки-дегазатори від’єднують паропроводи, протирають їх і змащують різьби, обслуговують дегазаційні камери, генератори аміаку, від’єднують і обслуговують зливні рукави, усі різьбові з’єднання і нефарбовані металеві поверхні протирають насухо і змащують.

Водій підсобної машини перевіряє і обслуговує моторно-ходову частину автомобілю і сумісно з хіміками-дегазаторами укладає приладдя, інструмент і запасні частини. Про закінчення згортання машини доповідає командиру відділення АГВ‑3М.

Хіміки-дегазатори оглядають і складають намет для просушування і душовий намет, протирають і завантажують на машину знімне обладнання і приладдя, при необхідності дегазують (дезинфікують) місце складу зараженого майна і шляхи підносу його до дегазаційних машин, знімають указки і відгородження, засипають канавки і стоки для води. Після згортання автодегазаційної станції командир відділення доповідає командиру взводу.

Для обслуговування бучильної установки командир відділення БУ подає команду “До обслуговування установки приступити” і вказує водію місце установки машини. Після цього сумісно з водієм проводить чистку топок бучильників, зливає залишковий розчин, від’єднує гумовотканинні рукави від бучильників і насосу, промиває і протирає бучильні чани та їх приладдя, зливає воду з баку і резервуарів-цистерн, протирає їх насухо, за допомогою хіміків-дегазаторів укладає резервуари-цистерни в чохли і установлює корзини в бак.

Хіміки-дегазатори розгортають ДК‑4 для дегазації (дезинфекції) спеціального обладнання і приладдя, проводять обробку бучильників, основного і допоміжного обладнання, інструменту і приладдя, а при необхідності й автомобіля. Після обробки проводиться технічне обслуговування і згортання ДК‑4, протираються насухо гумовотканинні рукави, носилки, лавки, інструмент, змащуються різьби змазкою, проводиться технічне обслуговування насосу і пресу.

Сумісно з командиром відділення хіміки-дегазатори згортають і укладають сушарку, перевіряють технічний стан інструменту і приладдя, обслуговують і змащують їх, перевіряють стан підйомного пристосування, вантажного возику, змащують усі поверхні деталей підйомного пристосування, що труться, і доповідають командиру відділення про результати огляду і обслуговування спеціального обладнання.

Водій за командою командира відділення подає машину на дегазаційну ділянку і установлює її на вказане місце, запускає двигун автомобіля установлює і підтримує частоту обертання колінчатого валу, необхідну для режиму дегазації ДК‑4. Після обробки основного і допоміжного обладнання він перевіряє стан двигунно-ходової частини автомобілю і ліквідує виявлені несправності, доповідає командиру відділення про результати огляду і обслуговування двигунно-ходової частини автомобілю.

Згортання бучильної установки проводиться за командою “Установку згорнути”. За командою командира відділення водій подає машину на місце, зручне для завантаження бучильників, і в подальшому допомагає в укладці основного і допоміжного обладнання.

Хіміки-дегазатори виконують установку і кріплення обладнання та приладів в кузові автомобіля. Завантаження всього обладнання в кузов автомобілю проводиться в порядку, зворотному розвантаженню. Після завантаження майна командир відділення сумісно з хіміками-дегазаторами перевіряє кріплення всього обладнання і наказує водію вивести бучильну установку з площадки. Потім подає команду на зняття захисного комплекту, після чого записує в журнал обліку час роботи і ремонту установки.