
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
-
Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
Відділення автодегазаційної станції (бучильної установки) діє у складі взводу.
Одержавши завдання, командир відділення, після вивчення місцевості, визначає завдання особовому складу і віддає наказ, організує розгортання автодегазаційної станції (бучильної установки), сортування зараженого обмундирування і засобів індивідуального захисту, а також підготовку їх до завантаження.
При постановці завдань підлеглим командир відділення в наказі вказує: яке майно і в якій кількості підлягає дегазації (дезинфекції), чим воно заражене, місце розгортання автодегазаційної станції (бучильної установки), режим дегазації (дезинфекції).
За командою командира взводу “Дегазаційний пункт розгорнути” відділення приступає до обладнання дегазаційного пункту. Під час розгортання дегазаційної станції і бучильної установки особовий склад відділень розміщує машини на вказаних місцях, розвантажує і встановлює знімне обладнання, перевіряє працездатність агрегатів машин, маскує робочі місця. По закінченні розгортання машин і виходу силової машини на режим роботи (розведення вогню в топках бучильних чанів) командир відділення доповідає командиру взводу про готовність до роботи. Заражене майно, яке надходить на дегазаційний пункт, в залежності від виду матеріалу і його номенклатури розподіляється для обробки на автодегазаційну станцію і бучильну установку.
За командою (сигналом) командира взводу командир відділення автодегазаційної станції організує завантаження зараженим майном дегазаційних камер, пуск дегазаційних машин і управляє режимом обробки.
Командир відділення бучильної установки організує завантаження бучильних чанів зараженим майном і здійснює контроль за дегазацією (дезинфекцією).
Перед завантаженням зараженого майна командир відділення подає команду “Захисний комплект надіти, гази” і сумісно з особовим складом відділення одягає захисний комплект і протигаз.
Режим дегазації установлює командир взводу і повідомляє його командирам відділень АГВ і БУ. Командири машин несуть повну відповідальність за виконання установленого режиму.
Для завантаження майна командир відділення подає команду “Майно в камеру завантажити”. Після завантаження дегазаційних машин подає команду “До дегазації приступити” і контролює правильність ведення процесу.
Обслуга силової машини здійснює пуск силової машини і спостерігає за роботою її агрегатів. При досягненні в казані тиску 2 кгс/см2 доповідає командиру. Водій підсобної машини продовжує обладнання площадок, підвозить воду, паливо та інші необхідні матеріали. Обслуги першої і другої дегазаційних машин перевіряють, чи закриті заглушки на люках, заливають водою водяний затвор і підігрівають воду до плюс 50–60ºС, проводять завантаження генератора аміаку, завантажують камери зараженим майном і закривають двері камер, пускають пар в генератор аміаку, а потім в камери; регулюють доступ пару в камери і генератори відповідно з заданим режимом дегазації. Командири машин відмічають на дошці контрольного пульту найменування завантажених предметів, температуру в камері, початок пуску пару і тривалість обробки; хіміки-дегазатори підготовляють заражене майно до завантаження, надягають на плічка і розвішують на завантажники, вставляють в валянки плічка-розтяжки, підносять заражені предмети до указаних машин. Обробка зараженого майна проводиться по встановленим режимам. Якщо майно заражене невідомою ОР, то дегазація його в АГВ‑3М проводиться, як і у випадку забруднення зоманом. Дезинфекція майна, зараженого невідомим видом біологічних засобів, проводиться по режиму, прийнятому для спорових форм мікробів.
В ході дегазації (дезинфекції) командир відділення слідкує за виконанням особовим складом режиму обробки і вимог безпеки, за витратою дегазуючих (дезинфікуючих) речовин і палива, організує почерговий відпочинок особового складу.
По закінченню дегазації командир відділення подає команду “Дегазацію закінчити, майно розвантажити”.
Обслуга силової машини припиняє подачу пару до дегазаційних машин, зупиняє силову машину і при необхідності дозаправляє її паливом і змащувальним матеріалом, обслуги першої і другої дегазаційних машин розвантажують майно з камер, спускають конденсат із камер і генератора; хіміки-дегазатори готують заражене майно до завантаження на наступний цикл, оброблене майно переносять на склад і сортують його за номенклатурами.
Командир відділення бучильної установки під час завантаження бучильних чанів зараженим майном подає команду “Захисний комплект надіти, гази” і сумісно з обслугою надягає захисний комплект і протигаз, керує завантаженням зараженого майна, дає вказівку водію про підготовку дегазуючих розчинів. Водій засипає в бучильники необхідну кількість кальцинованої соди і розпалює топки, установлює термометри і димові труби.
При дегазації пароаміачним способом в бучильний чан засипають 3 кг двовуглекислого амонію, установлюють сітчасте днище, заглушка, коліно і труба.
Хіміки-дегазатори знімають кришки з бучильних чанів, завантажують корзини з зараженими виробами, поміщають корзини в бучильники, закривають бучильники кришками.
Після завантаження бучильних чанів командир відділення подає команду “До дегазації приступити”, записує в журнал час початку нагрівання і кипіння води.
Водій закачує воду в бучильник до повного занурення корзин і збільшує полум’я в топці, доповідає про початок кипіння.
Після закінчення дегазації командир відділення подає команду “Бучильник розвантажити” і допомагає обслузі.
Водій видаляє з топки недогорілі дрова, приєднує гумовий рукав до зливного крану, відкриває його і зливає воду, знімає термометри.
Хіміки-дегазатори знімають димові труби і кришки з бучильників, виймають корзини з обробленими предметами, підносять корзини з обмундируванням і білизною до пресу, а корзини з гумовими виробами – до місця їх сушки.
Продегазоване обмундирування віджимається і розвішується на польовій сушці, а гумові вироби – на вбиті в ґрунт кілки. Після просушування продегазоване майно переноситься на площадку сортування складу обробленого майна.
Після дегазації (дезинфекції) в АГВ‑3М або БУ‑4М майно, виготовлене з бавовняної тканини (літнє обмундирування, натільна білизна, онучі), поступає в пральню. Вовняні вироби в пральню не поступають, а при наявності часу і при сприятливих умовах провітрюються на повітрі до видалення різкого запаху.
Майно, заражене радіоактивними речовинами вище допустимих норм, залишається на спеціальних площадках до природної дезактивації. При одночасному зараженні майна отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами після природної дезактивації проводиться його обробка по відповідним режимам. Спад зараженості майна визначається радіометричним контролем.
Після закінчення робіт по дегазації (дезинфекції) обмундирування, спорядження і засобів захисту командир взводу дає вказівки обслузі на обслуговування і згортання машини і установок.
Командир відділення АГВ‑3М подає команду “Станцію обслужити і згорнути”. Потім він зупиняє казан силової машини, відключає привід двигуна “Москвич”, зупиняє двигун, оглядає казан з метою виявлення місць течі, продуває арматуру казану і сам казан, стравлює тиск пару і зливає воду з систем живлення казана, заливає в насос ШВН‑1М масло, перевіряє працездатність насосів і приводів, а також справність контрольно-вимірювальних приладів, керує роботою обслуги по згортанню станції.
Хімік-дегазатор обслуговує форсунки, знімає і установлює на місця димову трубу і повітророзподільник, від’єднує всмоктуючий і зливний рукави системи живлення казана водою, змащує різьбові з’єднання парового колектора і кінцевої арматури системи живлення казана водою, перевіряє справність усіх вентилів і кранів, ліквідує виявлені несправності. Потім водій і хімік-дегазатор протирають всі вузли, різьбові з’єднання і нефарбовані металеві поверхні насухо і змащують протикорозійною змазкою, закривають двері кузова і засипають зливний колодязь.
Водії дегазаційних машин проводять обслуговування моторно-ходової частини, оглядають прилади управління і контролю, перевіряють роботу усіх вентилів і кранів, проводять обслуговування знімних головок інжекторів, доповідають командиру відділення АГВ‑3М про закінчення роботи.
Хіміки-дегазатори від’єднують паропроводи, протирають їх і змащують різьби, обслуговують дегазаційні камери, генератори аміаку, від’єднують і обслуговують зливні рукави, усі різьбові з’єднання і нефарбовані металеві поверхні протирають насухо і змащують.
Водій підсобної машини перевіряє і обслуговує моторно-ходову частину автомобілю і сумісно з хіміками-дегазаторами укладає приладдя, інструмент і запасні частини. Про закінчення згортання машини доповідає командиру відділення АГВ‑3М.
Хіміки-дегазатори оглядають і складають намет для просушування і душовий намет, протирають і завантажують на машину знімне обладнання і приладдя, при необхідності дегазують (дезинфікують) місце складу зараженого майна і шляхи підносу його до дегазаційних машин, знімають указки і відгородження, засипають канавки і стоки для води. Після згортання автодегазаційної станції командир відділення доповідає командиру взводу.
Для обслуговування бучильної установки командир відділення БУ подає команду “До обслуговування установки приступити” і вказує водію місце установки машини. Після цього сумісно з водієм проводить чистку топок бучильників, зливає залишковий розчин, від’єднує гумовотканинні рукави від бучильників і насосу, промиває і протирає бучильні чани та їх приладдя, зливає воду з баку і резервуарів-цистерн, протирає їх насухо, за допомогою хіміків-дегазаторів укладає резервуари-цистерни в чохли і установлює корзини в бак.
Хіміки-дегазатори розгортають ДК‑4 для дегазації (дезинфекції) спеціального обладнання і приладдя, проводять обробку бучильників, основного і допоміжного обладнання, інструменту і приладдя, а при необхідності й автомобіля. Після обробки проводиться технічне обслуговування і згортання ДК‑4, протираються насухо гумовотканинні рукави, носилки, лавки, інструмент, змащуються різьби змазкою, проводиться технічне обслуговування насосу і пресу.
Сумісно з командиром відділення хіміки-дегазатори згортають і укладають сушарку, перевіряють технічний стан інструменту і приладдя, обслуговують і змащують їх, перевіряють стан підйомного пристосування, вантажного возику, змащують усі поверхні деталей підйомного пристосування, що труться, і доповідають командиру відділення про результати огляду і обслуговування спеціального обладнання.
Водій за командою командира відділення подає машину на дегазаційну ділянку і установлює її на вказане місце, запускає двигун автомобіля установлює і підтримує частоту обертання колінчатого валу, необхідну для режиму дегазації ДК‑4. Після обробки основного і допоміжного обладнання він перевіряє стан двигунно-ходової частини автомобілю і ліквідує виявлені несправності, доповідає командиру відділення про результати огляду і обслуговування двигунно-ходової частини автомобілю.
Згортання бучильної установки проводиться за командою “Установку згорнути”. За командою командира відділення водій подає машину на місце, зручне для завантаження бучильників, і в подальшому допомагає в укладці основного і допоміжного обладнання.
Хіміки-дегазатори виконують установку і кріплення обладнання та приладів в кузові автомобіля. Завантаження всього обладнання в кузов автомобілю проводиться в порядку, зворотному розвантаженню. Після завантаження майна командир відділення сумісно з хіміками-дегазаторами перевіряє кріплення всього обладнання і наказує водію вивести бучильну установку з площадки. Потім подає команду на зняття захисного комплекту, після чого записує в журнал обліку час роботи і ремонту установки.