3. Радіаційний і хімічний контроль

Радіаційний і хімічний контроль організується для одержання даних про радіоактивне опромінювання особового складу і зараження людей, озброєння та військової техніки, матеріальних засобів і продуктів харчування радіоактивними і отруйними речовинами.

Радіаційний контроль включає:

• контроль опромінювання особового складу (індивідуальний або груповий);

• контроль зараження радіоактивними речовинами особового складу, озброєння та військової техніки, технічних засобів, продуктів харчування і інших об’єктів.

Контроль радіоактивного зараження виконується для визначення повноти дезактивації і ступеня зараження шкіряних покривів особового складу, продуктів харчування і обладнання.

Хімічний контроль проводиться для визначення повноти проведеної дегазації.

Під час ведення РХБ розвідки знаками огородження позначаються: межі зон з рівнями радіації 0,5 Р/год, а також з рівнями радіації, які вказані командиром; межі районів (ділянок) місцевості, заражених отруйними речовинами; напрямок обходів зон (районів, ділянок) радіоактивного і хімічного зараження (забруднення) та проходи в них, а також місця виявлення біологічних засобів.

Знаки огородження встановлюються на відстанях, які забезпечують видимість одного знаку від другого; лицева сторона знаку повинна бути повернута в незаражений бік або в бік зниження рівнів радіації.

Знаки огородження встановлюються за 250–300 м від місця виявлення зараження (забруднення) з правої сторони, при позначенні тильної межі – з лівої сторони по ходу руху.

Під час розвідки зони (району) РХБ зараження (забруднення) вимірювання рівнів радіації (визначення ОР) і передача даних розвідки здійснюється на початку зони (району), а потім через кожні 1,5–2 км шляху, поблизу чітких видимих топографічних орієнтирів (розвилка або перехрестя доріг, заворот дороги, початок і кінець населеного пункту, міст через водяну перешкоду та ін.), або при різкій зміні рівнів радіації (рівні радіації більш не виявляються або, навпаки, різко зросли).

Відстань між сусідніми маршрутами або напрямками розвідки визначається 2–3 км.

Дані розвідки передаються по радіо із використанням кодованої карти і переговорних таблиць (таблиць сигналів).

Радіаційна, хімічна та біологічна розвідка напрямків (маршрутів) ведеться зі швидкістю до 40 км/год при радіоактивному зараженні та до 12 км/год при хімічному зараженні.

2. Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки

Відділення, яке діє на машині БРДМ‑2рхб та РХМ, включає командира відділення, хіміка-розвідника і механіка-водія, а відділення, яке діє на хімічній розвідувальній машини УАЗ‑469рхб, складається з 4 чоловік: командира відділення, старшого хіміка-розвідника, хіміка-розвідника і водія.

Обов’язки номерів відділення РХБ розвідки при підготовці УАЗ‑469рхб до розвідки:

командир відділення: готує до роботи радіостанцію Р‑123 і входить в зв’язок з командиром взводу; готує до роботи бортовий вимірювач потужності дози ИМД‑21Б (ДП‑3Б); встановлює сигнальні патрони СХТ в пристрій для їх запуску і готує установку запуску засобів сигналізації; контролює роботу відділення і приймає доповіді про готовність технічних засобів розвідки до роботи; доповідає командиру взводу про готовність відділення до розвідки;

старший хімік-розвідник: готує до роботи газоаналізатор ГСА‑13 (ГСА‑12), автоматичний сигналізатор АСП; перевіряє комплектність індикаторних засобів до ГСА‑13 (ГСА‑12), АСП, наявність вкладишів, олівців, комплектність захисного одягу і РДГ; заповнює вкладиші, доповідає командиру відділення про готовність до розвідки;

хімік-розвідник: готує до роботи напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР, військовий прилад хімічної розвідки ВПХР, вимірювач потужності дози ДП‑5В, метеорологічний комплект МК‑3, пристосування для відбору проб КПО; встановлює знаки огородження в пристосування для установки знаків, вставляє в кишені заповнені вкладиші та сумісно з командиром відділення готує до роботи пристосування для установки знаків і пускову установку засобів сигналізації; доповідає командиру відділення про готовність до розвідки;

водій: оглядає двигун, ходову частину; перевіряє наявність пального, мастильних матеріалів і води, шанцевого інструменту і укомплектованість комплекту ИДК‑1; перевіряє справність електрообладнання і світломаскувального пристрою; доповідає командиру відділення про готовність до розвідки.