Система вогню батальйону (роти) в обороні
2 |
|
2 МВ |
|
1 |
|
||
|
1 МР |
||
|
2 |
||
3 |
|
||
1 |
|
||
ЗВ-1 |
3 |
1 МВ |
|
|
|||
1 мр |
ЗВ-1 |
||
|
|||
|
1 мв |
|
3 МВ
СЗ – до 600 м БМП – до 1300 м
ПТРК – 4000 м |
ТАНКИ – до 2500 |
||
м |
|||
|
|
||
Під час організації системи вогню механізованому взводу і відділенню
указуються:
смуга вогню;
додатковий сектор обстрілу;
одна—дві ділянки зосередженого вогню.
Готовність системи
вогню визначається:
заняттям бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій; 
підготовкою даних для стрільби;
наявністю боєприпасів.
Основу системи вогню роти складає вогонь взводів, танків, бойових машин піхоти, протитанкових гранатометів і кулеметів.
ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ОБОРОННОГО БОЮ В БАТАЛЬЙОНІ (РОТІ) РОЗРОБЛЯЮТЬСЯ І ОФОРМЛЯЮТЬСЯ:
-розрахунок часу на підготовку до оборони;
-робоча карта командира батальйону (роти) з рішенням на оборону;
-схема району оборони батальйону (опорного пункту роти);
-бойовий наказ (попередні бойові розпорядження); розпорядження (вказівки) щодо всебічного забезпечення бою;
-донесення про бойовий та чисельний склад.
Убатальйоні додатково: заявки на матеріальне-технічне забезпечення підрозділів, донесення з матеріальне-технічного забезпечення і про дози радіоактивного опромінення особового складу.
НА СХЕМІ РАЙОНУ ОБОРОНИ БАТАЛЬЙОНУ ВКАЗУЮТЬСЯ: орієнтири; положення противника; позиція бойової охорони; ротні і взводні опорні пункти, їх смуги вогню і ділянки зосередженого вогню, рубежі відкриття вогню по противнику з танків, БМП, ПТРК, гранатометів та інших вогневих засобів; положення сусідів і розмежувальні лінії з ними; вогневі позиції і сектори обстрілу засобів, які забезпечують фланги батальйону і проміжки між ротними опорними пунктами; райони зосередження та вогневі рубежі бронегруп; позиції і шляхи маневру кочуючих вогневих засобів; вогневі позиції артилерійського, гранатометного підрозділів та підрозділів протиповітряної оборони, інших вогневих засобів, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, та їх вогневі завдання; місця обладнання вогневих засідок; напрямки контратак і рубежі розгортання роти другого ешелону, для танкової роти і механізованої роти на БМП, крім того, вогневі рубежі, основні фортифікаційні споруди та інженерні загородження; проходи в інженерних загородженнях для бронегруп, підрозділів (вогневих засобів), які діють у вогневих засідках і кочуючих вогневих засобів; місця розташування підрозділів технічного забезпечення, тилу командно- спостережних пунктів батальйону і рот. У межах району оборони батальйону, перед його фронтом і на флангах показуються рубежі розгортання (мінування) протитанкового резерву (рухомого загону загороджень) бригади (полку) та вогневі завдання штатній і доданій артилерії.
Схема опорного пункту роти
|
2 |
ор.1стовп |
|
|
|
ор.4 |
|
600м |
|
|
|
1 |
2 |
|
2 МВ |
|
|
роща |
|
|
|||
1 |
|
|
|
||
2100м |
|
|
|
|
|
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ЗВ- |
|
|
|
|
ЗВ- |
|
|
|
||
1 |
|
1 МВ |
1 МР |
||
1 |
|
|
|||
|
1 мв |
|
|
||
1 мр |
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||
ор.3 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
сарай |
|
|
|
|
|
|
ЗВ- |
|
|
|
|
1900м |
|
|
3 МВ |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
1 мв |
|
|
|
ор.2 |
|
|
|
|
|
дерево |
|
|
|
|
|
1700м |
|
|
|
|
|
Командир механізованого взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту.
Схема опорного пункту подається командиру роти, а схема вогню — командиру батальйону
На схемах, як правило, указуються:
орієнтири, їх номери, найменування і
відстань до них;положення противника;
смуга вогню взводів(роти) та
додаткові сектори обстрілу;позиції взводів, їх смуги вогню і
додаткові сектори обстрілу;основні і запасні (тимчасові) вогневі
позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
ділянку зосередженого вогню взводу та місце в ньому, по якому веде вогонь відділення;загородження і фортифікаційні
спорудження;
місце влаштування вогневих засад;ділянку зосередженого вогню роти та
місце в ньому, по якому веде вогонь взвод;рубежі відкриття вогню з танків,
бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів;позиції сусідніх підрозділів та межі
їхніх смуг вогню на флангах роти;місце командно-спостережного
пункту взводів (роти).
вогонь зосередження і вогневі рубежі
бронегруп .
Трете питання
Ведення оборонного бою механізованими підрозділами.
При відпрацюванні третього питання розглянемо:
-Особливості підготовки та дій роти у складі механізованого батальйону під час ведення оборонного бою у смузі забезпечення;
-Особливості підготовки та дій роти першого і другого ешелону під час ведення батальйоном оборонного бою на першому рубежі оборони;
-Особливості підготовки та дій роти під час ведення маневреної оборони, під час виходу з бою і відходу, оточенні.
Вогневе ураження противника в обороні
Вогневе ураження противника поділяється на:
•загальне;
•безпосереднє.
Загальне вогневе ураження противника організується і здійснюється старшим начальником.
Безпосереднє вогневе ураження противника здійснюється в зоні відповідальності в інтересах дій рот першого ешелону під час вирішення окремих тактичних завдань за обмежений термін.
Безпосереднє вогневе ураження противника погоджується з діями підрозділів і проводиться:
1.Під час вогневої підготовки відбиття наступу противника.
2.Вогневої підтримки військ, що обороняються.
3.Проведення контратак.
Основними об’єктами ураження є:
підрозділи противника на маршрутах висування, рубежах розгортання;
вогневі засоби, які їх підтримують;
ПУ підрозділами та зброєю;
засоби ППО і інші важливі цілі.
До виконання завдань безпосереднього вогневого ураження залучаються штатні і додані вогневі засоби роти.
Вогневе ураження противника в обороні
-Вогнева підготовка відбиття атаки противника здійснюється під час зайняття ним вихідного положення для наступу (атаки), з виявленням початку висування його головних сил із глибини і завершується з переходом противника в атаку.
-Вогнева підтримка військ, які обороняються, починається з виходом противника на рубіж переходу в атаку і здійснюється упродовж бою за утримання першої та наступних позицій і районів глибині оборони з метою завдати противнику максимальних втрат і не допустити його прорив у глибину оборони.
-Вогневе ураження противника під час проведення контратак здійснюється за періодами: вогнева підготовка контратаки, вогнева підтримка контратаки.
Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення
бригадою (полком) оборонного бою у смузі забезпечення
У ході підготовки оборонного бою у смузі забезпечення командир батальйону (роти) повинен виконати весь комплекс таких самих заходів, як і в обороні на першій позиції.
Смуга забезпечення завглибшки до 15 км обладнується двома-трьома оборонними позиціями, кожна з яких має глибину 1 – 2 км.
Особливу увагу командир батальйону (роти) звертає на інженерне обладнання оборонних позицій, основних, запасних і тимчасових вогневих позицій мінометної (приданої артилерійської) батареї.
Командир батальйону, встановивши початок висування передових загонів (авангардів) противника, призначених для подолання смуги забезпечення або зайняття ними вихідного положення для подолання смуги забезпечення, доповідає про це командиру бригади (полку). Командир роти доповідає командиру батальйону.
З підходом передових загонів (авангардів) до смуги забезпечення, за командою командира бригади (полку), починається вогнева підтримка військ, що обороняються у смузі забезпечення. Відбиття наступу підрозділів здійснюється стійким утриманням підрозділів батальйону опорних пунктів, позицій. Підрозділи, що обороняються вогнем, з усіх засобів завдають противнику значних втрат, вимотують його і примушують зупинити наступ. Цим самим батальйон змушує противника передчасно вводити в бій додаткову частину головних сил.
Тому з початком висування для атаки додаткової частини головних сил противника командир батальйону з дозволу командира бригади (полку) повинен почати організовано виводити підрозділи першого ешелону з-під удару противника і керувати зайняттям ними оборони на наступній оборонній позиції.
Командири рот особисто керують виведенням своїх підрозділів і організують їх оборону.
Командир батальйону постійно підтримує зв’язок з командиром бригади, доповідає про сили авангардних підрозділів противника і характер їх дій, напрямок головного удару, прийняті рішення; доводить прохання про підтримку вогнем артилерії підрозділів батальйону на загрозливих напрямках. Після виконання поставленого завдання, з дозволу командира бригади, командир батальйону організовано виводить підрозділи зі смуги забезпечення. Пропуск підрозділів здійснюється через проходи, що були залишені в інженерних загородженнях перед переднім краєм головної смуги оборони, під прикриттям вогню підрозділів, які обороняються на цьому напрямку.
Батальйон, який відійшов зі смуги забезпечення, займає призначений район і діє надалі як загальновійськовий резерв за вказівкою командира бригади.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ОБОРОНИ У СМУЗІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (НА ПЕРЕДОВІЙ ПОЗИЦІЇ)
НЦУ
ПУО 
21 рРТР і РЕБ
ППУ
До початку наступу противника в ротах виділяються чергові танки, БМП (БТР) та інші вогневі засоби, які розташовуються на запасних або тимчасових вогневих позиціях, у постійній готовності до знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в інженерних загородженнях або проникнути в глибину оборони, а також разом з черговими засобами ППО до відкриття вогню по його літаках і вертольотах.
В умовах безпосереднього зіткнення з противником чергові вогневі засоби повинні перешкоджати пересуванню противника в його розташуванні та проведенню ним інженерних робіт. Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслуги вогневих засобів та інші цілі противника. Інші підрозділи, підтримуючи постійну готовність до відбиття атак противника, удосконалюють інженерне обладнання позицій.
Відпочинок особовому складу надається командиром роти залежно від обстановки і вказівок командира батальйону. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях поблизу траншей і вогневих засобів у готовності до зайняття своїх місць за тривогою. З метою своєчасного зайняття ними позицій біля укриттів виставляються спостерігачі, які за встановленим сигналом оповіщають усіх тих, хто відпочиває.
Командир батальйону (роти) повинен своєчасно встановити підготовку противника до наступу,
Дрібні групи і розвідувальні підрозділи противника знищуються раптовим вогнем бойової охорони та чергових бойових засобів.