3. Дії підрозділів на марші і в похідній охороні.

Управління підрозділом на марші командир здійснює з бойової машини, знаходячись в голові колони. Основу управління складає рішення на марш та указівки які отриманні від старшого командира. Для забезпечення управління командир підрозділу використовує встановленні сигнали оповіщення, управління та взаємодії у відповідності з розробленою таблицею сигналів.

Радіо засоби на марші працюють на прийом. При зустрічі з противником з зав’язкою бою командир підрозділу управляє шляхом подання команд по радіо відкритим текстом. При цьому назву підрозділів і посади командирів вказуються позивними, а пункти місцевості – від орієнтирів та умовними (кодовими) назвами. При влаштуванні противником радіо перешкод командир підрозділу подає команду (сигнал) переходу на запасну частоту.

Підрозділи на марші рухаються тільки з правого боку дороги, дотримуючись встановлених швидкостей руху, дистанції між машинами, вимог безпеки і маскування. Лівий бік дороги залишається вільним для обгону і зустрічного руху. Обгін колони іншою допускається тільки з дозволу старшого командира, при цьому колона, яку потрібно обігнати, зупиняється на правому узбіччі або праворуч від дороги. Тіснини, тунелі і мости колона батальйону (роти) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях і небезпечних ділянках маршруту вживають заходів, які гарантують безпеку руху та не допускають затори на маршруті і загазованість тунелів.

Командир батальйону (роти) здійснює контроль виходу підрозділів розвідки і похідної охорони.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу (головний або розвідувальний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону зі встановленою командиром батальйону середньою швидкістю. Командир роти (взводу) прямує в голові колони і звіряє по карті маршрут руху.

Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в руйнуваннях (завалах) потрібно часу менше, ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід машин з мінного поля здійснюється в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку; техніка, яка розміщена поза ділянкою мінування, її обходить.

Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань і шляхи їх обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав. Під час зупинки на привал головна похідна застава зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і перебуває в постійній готовності до відбиття нападу противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава займає вигідний (зазначений) рубіж і виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та уточнює порядок дій у разі появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінятися сторожовою охороною.

Рота (взвод), призначена в бокову похідну заставу, рухається по визначеному для неї маршруту на рівні голови колони, яка охороняється. Тильна похідна застава прямує за колоною, яка охороняється. Їх віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.

Дрібні групи противника, які опинилися на флангах колони, що охороняється, і в тилу, бокова і тильна похідні застави знищують, потім продовжують виконувати завдання. У разі загрози нападу сил противника, що переважають, вони займають вигідний рубіж і не допускають нападу на колону, яка охороняється.

Нерухома бокова застава виходить на визначений рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організує оборону і перебуває на ньому до зазначеного часу або команди командира, який її вислав, і надалі діє відповідно до його вказівок. У разі зустрічі з противником зав’язує бій, забезпечує проходження колони, яка охороняється, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух за своїм маршрутом.

Витягування колони батальйону (роти) із засобами підсилення здійснюється відповідно до розрахунку маршу в міру висування підрозділів із займаних ними районів. Завчасна побудова колони не допускається. Вихід на маршрут руху повинен здійснюватися у сформованому похідному порядку. Витягування колон до вихідного пункту і проходження пунктів регулювання здійснюється з таким розрахунком, щоб підрозділи батальйону проходили їх головами колон у точно визначений для них час, безупинно, з встановленими середніми швидкостями руху.

Для захисту від високоточної зброї противника в ході руху і на привалах максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості й місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин і зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і світлої ночі – з приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі з повністю вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням.

Під час здійснення маршу в лісі та руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видимі покажчики або організовується регулювання руху.

Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем підрозділу протиповітряної оборони та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

З отриманням сигналу оповіщення про повітряного противника засоби протиповітряної оборони приводяться у готовність до відкриття вогню і при виявленні повітряних цілей знищують їх вогнем під час руху, з короткої зупинки, або зі стартових (вогневих) позицій поблизу маршруту руху. Механізовані (танкові) підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються до відкриття вогню, люки БМП (БТР) і танків (крім люків, з яких буде вестися вогонь) закриваються.

У разі нападу противника з засідки особовий склад підрозділу спішується і займає вогневі позиції за найближчими укриттями. По виявлених і передбачуваних позиціях засідки відкривається щільний вогонь з усіх видів зброї. Підрозділи, які не були атаковані, зупиняються на підступах до району (місця) засідки, особовий склад спішується, організовується атака засідки противника у фланг і тил, з урахуванням можливої наявності груп прикриття засідки. Виїзд техніки на узбіччя є небезпечним у зв’язку з можливим мінуванням. Озброєння і військова техніка підрозділу, який потрапив у засідку, якщо є можливість, виводиться з зони ураження. У разі виникнення умов для атаки на засідку противника її здійснення проводиться рішуче з відкриттям щільного вогню з усіх видів зброї.

За сигналами оповіщення про РХБ зараження батальйон (рота) продовжує рух. В БМП (БТР) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці закриваються, вмикаються встановлені на них системи колективного захисту. Особовий склад при проходженні в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим ступенем зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху обходяться, у разі неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту.

Часткова спеціальна обробка проводиться за розпорядженням командира батальйону в ході виконання бойових завдань, а також після виходу з зон зараження, а в разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю – негайно. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням вищого командира в районах спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку, перед входженням у район зосередження, на маршрутах висування, після виконання бойових завдань, а також після виходу з бою.

У разі застосування противником зброї масового ураження, а також високоточних боєприпасів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків і продовження руху.

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також під час вимушеного подолання району пожеж – люки, бійниці й жалюзі танків і БМП (БТР) закриваються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону з району пожежі вперед або в навітряний бік, зупиняє її, організує гасіння вогнищ на озброєнні й техніці, рятування особового складу та надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, позначаються та обходяться, а в разі неможливості їх обходу долаються по проходах, пророблених приданими інженерними підрозділами, позаштатними групами розгородження батальйону й групами розмінування рот з використанням возимих комплектів розмінування.

На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на встановленій командиром дистанції. БМП (БТР), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) і радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з особовим складом, призначеним для надання їм допомоги, проводять технічне обслуговування.

Підрозділ протиповітряної оборони, який здійснює марш у складі колони батальйону, займає стартову (вогневу) позицію або залишається в колоні на своєму місці в готовності до відкриття вогню. Чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника.

У районі відпочинку підрозділи розосереджуються в призначених їм районах у порядку, який забезпечує дотримання постійної бойової готовності і найменшу витрату часу на витягування колони. Райони відпочинку (зосередження) підрозділи повинні займати з маршу без зупинки.

Машини, які вийшли з ладу в ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться убік. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) виявляють причини несправностей і вживають заходів для їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до колони, яка проходить. Місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.

Технічне замикання колони батальйону: надає допомогу екіпажам (водіям) несправних машин в усуненні несправностей; організує передачу несправних машин, які неможливо відремонтувати самостійно, та застряглих машин евакуаційним і ремонтним підрозділам старшого начальника та забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, у призначений район. Заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення (заступник командира роти з озброєння) доповідає про машини, які відстали в дорозі, своєму командиру і заступнику командира бригади (батальйону) з матеріально-технічного забезпечення, а командири підрозділів – своєму безпосередньому начальнику.

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються до найближчих медичних підрозділів, військових частин, установ, а в разі неможливості евакуації прямують зі своїми підрозділами або з медичним взводом (пунктом) батальйону.

У разі зміни обстановки або необхідності обходу зон зараження, руйнувань, районів пожеж, затоплень командир батальйону (роти) уточнює рішення на марш, уточнює (ставить нові) завдання органам розвідки і командирам підрозділів. Колона підрозділу неспинно виводиться на новий (запасний) маршрут руху і продовжує рух.

У разі зміни завдання (напрямку руху) командир батальйону (роти) передовому загону (в авангарді головній похідній заставі) повинен: негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання з ведення розвідки й охорони, прийняти рішення, поставити нові завдання органам розвідки, похідної охорони і командирам підрозділів. Колона в тому самому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нові завдання.

Узимку під час оцінювання обстановки командир батальйону (роти) більш детально оцінює місцевість на всю глибину маршу, уточнює труднопрохідні ділянки маршруту і визначає заходи щодо забезпечення їх подолання. Якщо марш відбувається в умовах глибокого сніжного покриву, у похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням. У сильну завірюху з дозволу старшого командира рух колони може бути припинено.

Командир батальйону (роти) за цих умов повинен:

підтягти машини, які відстали;

організувати кругову охорону;

заборонити поодиноке пересування людей і машин;

вжити заходів щодо обігріву особового складу.

Рух відновлюється за наказом командира, який віддав наказ на зупинку, або самостійно у міру поліпшення погодних умов.

У горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини і механізмів керування машин, вивченню труднопрохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їх подолання та організації регулювання руху на цих ділянках. Для пересування у високогір’ї особовий склад забезпечується теплим одягом, засобами обігріву і світлозахисними окулярами, а машини укомплектовуються засобами підвищення прохідності і спеціальними пристосуваннями для запобігання їх скочуванню під час зупинок на підйомах і спусках.

Під час руху по закритих ділянках маршруту, місцях можливих обвалів, каменепадів і осипів, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, як правило, висилається безпосередня охорона і виставляються спостерігачі, які після проходження колони батальйону (роти) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів.

Швидкість руху на підйомах, спусках та інших труднопрохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які гарантують безпеку руху.

Перевали, тунелі, ущелини, каньйони та гірські проходи підрозділи долають безупинно, а в разі неможливості подолання їх з ходу колона зупиняється в укритому місці, не допускаючи скупчення. Техніка маскується і організовується її посилена охорона. Швидкість руху колони під час подолання перевалів, спусків і підйомів знижується, а дистанції між машинами збільшуються. У разі вимушеної зупинки машини відводяться в місця, де вони не заважають руху колон. Під час подолання особливо небезпечних ділянок доріг особовий склад механізованих підрозділів спішується.

Для охолодження двигунів машин командир батальйону (роти) з дозволу командира бригади, полку (батальйону) може зупиняти колону батальйону. Зупинки потрібно робити на рівних ділянках доріг у безпечних від каменепадів і сніжних лавин місцях. У руслах висохлих рік, на водостоках, крутих підйомах і скатах, у тунелях, а також над обривом або під ним зупинки колон забороняються.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях з дотриманням заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках й інших труднопрохідних ділянках маршруту за потреби можуть робитися короткі зупинки.

Під час бездоріжжя вживають заходів щодо підвищення прохідності колісних і гусеничних машин, машини підвищеної прохідності рівномірно розподіляються по колоні. На труднопрохідні ділянки і до складу замикання колон виділяються тягачі. У разі виходу з ладу ділянок маршруту для їх обходу рух здійснюється по паралельних дорогах, колонних шляхах або поза дорогами.