Віруси – найдрібніші мікроорганізми. Розмір більшості з них – тисячні частки мікрону.

Віруси вільно проходять через фільтри, які затримують бактерії. Вони не можуть рости та розвиватися в штучних поживних середовищах. У людини віруси викликають грип, кір, поліомієліт, віспу, жовту лихоманку, енцефаліт та інші хвороби.

Грибки – організми рослинної природи різноманітної величини і форми. Розміри їх становлять від декількох до сотень мікронів. Ці мікроорганізми утворюють грибниці (міцелій) і спори.

Спори грибків – засіб розмноження та розповсюдження їх в зовнішньому середовищі. Грибки добре ростуть в штучних поживних середовищах. Захворювання, які викликають грибки, називають мікозами.

Істотною особливістю бактеріологічної зброї є наявність прихованого періоду дії, коли уражені залишаються в строю і виконують свої обов’язки, а потім раптово захворюють.

Прихований період може бути різним, наприклад, при зараженні чумою і холерою він може тривати від декількох годин до 3 діб, туляремією – до 6 діб, висипним тифом – до 14 діб.

Ознаки застосування біологічних засобів:

менш різкий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву бомб, снарядів і мін;

утворення аерозольної хмари після вибуху боєприпасів або при спрацюванні генераторів;

воронки, які утворились від розривів снарядів, мін і авіабомб, з залишками рідини або комах;

наявність крапель рідини та нальоту порошкоподібних речовин на ґрунті, на оточуючій воронку рослинності та на поверхні розрізнених предметів (наприклад, на озброєнні);

наявність на місцевості залишків спеціальних контейнерів, залишків бомб і снарядів з поршневими та іншими пристроями для створення хмари аерозолів, диму або туману;

наявність комах, кліщів і гризунів в місцях знаходження авіабомб і контейнерів, не притаманних для даної місцевості та ін.;

наявність на місцевості незвичайних накопичень комах, кліщів і гризунів.

Основні шляхи застосування біологічної зброї

При плануванні застосування біологічної (бактеріологічної) зброї будуть враховуватись наступні фактори:

вибір біологічного агента для вирішення задачі;

метеорологічні умови;

умови місцевості;

розташування військ;

засоби доставки та метод випуску агента;

ступінь захищеності своїх військ;

наявність імунітету у населення та військ в районі цілі;

забезпеченість військ засобами захисту та дезинфікуючими засобами.

Основні шляхи штучного розповсюдження хвороботворних мікробів:

утворення аерозолів;

використання носіїв (комах і кліщів);

пряме зараження повітря в приміщеннях;

зараження продуктів харчування та джерел водопостачання шляхом здійснення диверсій та терактів.

Біологічну (бактеріологічну) зброю можливо застосовувати для досягнення наступних цілей:

знищення або виведення зі строю особового складу противника;

зниження здатності живої сили противника до опору із за послаблення морального духу;

зменшення матеріальних ресурсів ведення війни та підриву економіки країни;

зниження боєздатності військ внаслідок проведення ними трудоємких заходів по ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

Для вирішення тактичних задач біологічна (бактеріологічна) зброя може використовуватися в наступі для ураження особового складу противника,

асаме:

резервів та тилових частин;

транспортних підрозділів;

навчальних підрозділів;

повітряних та морських десантів;

частин та підрозділів, які здійснюють марш.