Особливостями радіоактивного забруднення під час руйнування (аварії) на АЕС у порівнянні із зараженням від ядерного вибуху є:

1) велика тривалість викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище, який продовжується до повної герметизації зруйнованого реактора;

2) під час руйнування (аварії) утворюються дрібнодисперсні аерозолі з розмірами частинок 0,5 – 3 мкм (під час ядерного вибуху – 60 мкм і більше), які здатні тривалий час знаходитися в повітрі у завислому стані і розповсюджуються за напрямком вітру на великі відстані;

3) висока хімічна активність викинутих радіонуклідів забезпечує міцне їх зчеплення з різними поверхнями (наприклад, технікою) і ускладнює проведення робіт з їх дезактивації;

4) радіонукліди у вигляді газоаерозольної суміші впродовж тривалого часу викидаються із зони зруйнованого реактора у приземний шар атмосфери (до 200 – 500 м), який характеризується мінливістю метеорологічних умов, що призводить до нерівномірного забруднення і визначає суцільну конфігурацію меж забруднення місцевості у радіусі 100 км від місця руйнування (аварії);

5) спад рівнів радіації під час руйнувань (аварій) АЕС, за рахунок спаду активності радіонуклідів, відбувається значно повільніше, ніж у випадку ядерних вибухів, оскільки під час експлуатації реактора у ньому накопичуються довго існуючі ізотопи, що обумовлює більш тривале забруднення місцевості.

Так, за 10 годин після зруйнування (аварії) АЕС, активність радіонуклідів, знижується в 1,7 рази, у той час як при ядерному вибуху – у 16 разів; за 3 доби активність радіонуклідів знижується у 2,5 рази та 170 разів відповідно.

6) забруднення характеризується великими масштабами з умовним виділенням зон: руйнування АЕС – до 500 м; розповсюдження газоаерозольної хмари до 10 – 20 км; суцільного забруднення – до 100 км; осередкового забруднення – до 1000 км;

7) уражаюча дія радіоактивного забруднення виявляється внаслідок внутрішнього і зовнішнього опромінення. Особливу небезпеку для особового складу становитиме період випадіння радіонуклідів (радіоактивний йод) із газоаерозольної хмари, впродовж якого незахищений особовий склад може отримати дозу внутрішнього опромінення від 400 до 3000 рад.

Чорнобильська АЕС

Зупинка

енергоблоків: 4-й бл. – 26.04.86 2-й бл. – 15. 10.91 1-й бл. – 10.11.96 3-й бл. – 15.12.00

1 етап Стабілізація конструкцій 2 етап Спорудження