1 .Криміналізація і декриміналізація суспільно- небезпечних діянь.

Поняття малозначного діяння.

Критерії відмежування злочинів ( кримінального правопорушення ) від інших правопорушень.

Рекомендується при підготовці до занять зробити порівняльну характеристику злочину в системі інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних тощо).

Склад злочину та його види

Склад злочину є основним якісним та кількісним показником того чи іншого суспільно-небезпечного діяння. Дискусійним є питання щодо розуміння поняття складу злочину в юридичній науці, оскільки відсутнє законодавче визначення складу злочину у Кримінальному кодексі України.

Студенти повинні чітко розмежовувати поняття злочину і складу злочину, розуміти співвідношення цих понять, аналізувати склад злочинів у сфері оподаткування.

Слід звернути увагу на класифікацію складу злочинів за різними критеріями у чинному кримінальному законодавстві. Питання для самостійного опрацювання:

Співвідношення понять злочину і складу злочину.

Перелік складів злочинів у чинному законодавстві.

174

6.06 *єкт і предмет злочину

Об’єкт злочину є одним із основних структурних елементів кожного складу злочину і звідси випливає значимість цього елемента у кримінально-правовій науці.

Студент повинен навчитись чітко з’ясовувати об’єкт у кожному складі злочину взагалі і враховуючи спеціалізацію навчального закладу у податкових особливо.

Слід звернути особливу увагу на розуміння співвідношення понять об’єкт і предмет злочину, потерпілий від злочину.

Питання для самостійного опрацювання:

1.0б’єкт злочину і об’єкти кримінально-правової охорони.

Відмінність предмета злочину від об'єкта злочину.

7,Об*єктивна сторона злочину

Об'єктивна сторона складу злочину є одним із його елементів, що характеризує зовнішній прояв злочину.

З метою здійснення вірної кваліфікації злочину необхідно чітко і в повному обсязі проаналізувати та встановити всі ознаки, що характеризують об'єктивну сторону і з'ясувати питання: як, коли, де, яким чином було вчинено злочин, за допомогою яких засобів і знарядь та яким способом.

Питання для самостійного опрацювання:

3начення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки злочину і кваліфікації діяння.

Кримінальна відповідальність за злочинну діяльність.

Поняття без дії як ознаки об’єктивної сторони.

Суб*єкт злочину

При розгляді теми особливу увагу звернути на співвідношення понять суб’єкт злочину та особа злочинця. Дискусійним є питання про встановлення мінімальної та максимальної вікової межі кримінальної відповідальності.

Студентам необхідно з’ясувати вплив обмеженої осудності на кримінальну відповідальність в цілому, та проаналізувати критерії неосудності.

175

Питання для самостійного опрацювання:

1 .Суб’єкт злочину та особа злочинця.

2.3нижений вік кримінальної відповідальності.

Проблеми зменшеної (обмеженої) осудності в кримінальному праві.

Суб’єктивна сторона складу злочину

Суб’єктивна сторона складу злочину є внутрішнім проявом злочинного діяння і тому з’ясування всіх ознак цього елементу складу злочину має великий вплив на вірну кваліфікацію дії особи.

Студенти повинні знати всі обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину, розуміти зміст і форму вини.

Слід також акцентувати увагу на значення мотиву та мети вчинення злочину у механізмі кримінально-правової кваліфікації.

Необхідно з’ясувати вплив юридичної та фактичної помилок на кримінальну відповідальність особи.

Питання для самостійного опрацювання:

Випадок як невинне заподіяння шкоди.

Юридична і фактична помилки в кримінальному праві.

Стадії вчинення злочину

Опрацювати статтю 34 Конституції України в частині відповідальності за закінчений і незакінчений злочин. Студентам слід звернути особливу увагу на критерії та підстави розмежування готування від власного нагляду.

Слід звернути увагу на підстави та наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, на критерії розмежування закінченого та незакінченого замаху. Питання для самостійного опрацювання:

Відмежування готування до злочину від виявленого наміру.

Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Співучасть у злочині

Опрацювати закони України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про

176

боротьбу з корупцією" в частині визначення понять "організована група", "злочинна організація", "корупція".

Студентам необхідно звернути особливу увагу на призначення покарання співучасникам, в залежності від ролі, яку вони виконували у злочинному механізмі.

Необхідно проаналізувати питання відповідальності за провокацію злочинів, з’ясувати поняття “причетності до злочину”, “переховування”, “потурання”.

Також на практичному заняття необхідно вирішувати задачі із чітким визначенням форм і видів співучасників. Питання для самостійного опрацювання:

Відмінність співучасті від необережного заподіяння.

Призначення покарання співучасникам.

Провокація злочину.

Причетність до злочину, приховування, потурання.

Множинність злочинів

Самостійна робота з теми передбачає опрацювання додаткової літератури з питань, що стосуються проблем кваліфікації злочинів при множинності. Студенти також повинні встановити підстави розмежування ідеальної та реальної сукупності злочинів.

Акцентувати увагу слід при вивченні поняття рецидиву як виду множинності та законодавче тлумачення цього терміну.

Питання для самостійного опрацювання

Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів.

Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину.

Значення рецидиву для кваліфікації злочину.

Правові наслідки визначення особи “особливо небезпечним рецидивістом”

Обставини, що виключають злочинність діяння

Опрацювати конституційне положення щодо права на необхідну оборону, Закон України “Про міліцію”, “Про

177

державну податкову службу в Україні”, Постанову Пленуму Верховного Суду №8 від 26.06.92 "Про застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань”.

Слід звернути увагу на аналіз по нововведених обставин, що виключають злочинність діяння: виконання наказу, діяння пов'язане з ризиком, виконання спеціального завдання, фізичний або психічний примус.

Студенти повинні давати визначення поняття перевищення меж необхідної оборони та крайньої необхідності та знати підстави, умови відповідальності за шкоду, заподіяну при необхідній обороні.

Питання для самостійного опрацювання:

Перевищення меж необхідної оборони.

Відповідальність за шкоду заподіяну при перевищенні меж необхідної оборони, затриманні злочинця, крайньої необхідності.

Поняття і мета покарання. Система і види покарань

Опрацювати історичні джерела кримінального права "Руська правда”, "Керівні начала кримінального законодавства” в частині виникнення системи покарань.

Студентам необхідно зробити порівняльний аналіз системи покарань за законодавством 1960 року та види покарань у діючій системі покарань.

Акцентувати увагу на порядок відбування покарань, пов’язаних з виховно-трудовим впливом.

Питання для самостійного опрацювання

Система покарань в історії кримінального права.

Покарання, пов’язані з виховно-трудовим впливом.

Положення “Про порядок та умови виконання в Україні

кримінальних покарань”.

Призначення покарання

Опрацювати постанову Пленуму Верховного Суду України “Про порядок призначення покарання у вигляді позбавлення волі”, звернути увагу при цьому на межі та підстави призначення покарання.

178

Студентам необхідно звернути увагу на особливості призначення додаткових та основних покарань, зарахування попереднього ув’язнення до строку покарання.

При самостійному вивченні теми опрацювати принципово нові питання щодо призначення покарання у вигляді обмеження волі, арешту, громадських робіт.

Питання для самостійної роботи

Порядок призначення додаткових покарань.

Особливості призначення різнорідних основних та

додаткових покарань.

Зарахування попереднього ув’язнення до строку

покарання.

Звільнення від кримінальної відповідальності

При самостійному опрацюванні вказаної теми необхідно проаналізувати зміни чинного законодавства в частині підстав звільнення особи від кримінальної

відповідальності.

Студентам доцільно звернути увагу на порядок обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, їх зупинення та перебіг.

Також необхідно з'ясувати підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки. Питання для самостійного опрацювання:

1.3вільнення від кримінальної відповідальності з

передачею особи на поруки.

Строки давності у справах проти миру і безпеки людства.

Звільнення від покарання

Детально опрацювати положення КК України, що стосується підстав звільнення від покарання.

Студенти повинні відрізняти інститути звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання з вказівкою на підстави та ознаки розмежування. Необхідно засвоїти питання порядку обчислення строків давності виконання вироку та незастосування інституту давності до осіб, що вчинили злочини проти миру і безпеки людства.

179

Питання для самостійного опрацювання:

Обчислення стоків давності.

Незастосування строків давності до осіб, які винні у вчиненні злочинів проти миру.

Умовне звільнення з місць позбавлення волі.

Погашення, зняття судимості

Опрацювати Закон України “Про амністію”, звернувши увагу при цьому на законодавче тлумачення поняття амністії та підстави її застосування.

Студентам необхідно визначити підстави розмежування між зняттям судимості та її погашенням та з’ясувати значення цих підстав у галузі кримінального права.

Доцільно акцентувати увагу на вивченні та аналізі умов, порядку зняття судимості, з'ясувати коло суб'єктів, що мають право знімати судимість.

Питання для самостійного опрацювання:

Відмінність зняття судимості від погашення.

Умови зняття судимості.

Закон України "Про амністію”.

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

Опрацювати Закон України "Про установи та служби у справах неповнолітніх”, звернути увагу на порядок відбування неповнолітніми покарання у вигляді позбавлення волі.

Студентам необхідно охарактеризувати види та підстави застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру, порядок їх застосування.

Доцільно проаналізувати питання умовно- дострокового звільнення неповнолітніх з місць позбавлення волі та порядок, умови заміни покарання більш м’яким. Питання для самостійного опрацювання:

Види примусових заходів виховного характеру.

Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання.

Заміна покарання більш м’яким.

Примусові заходи медичного характеру

180

При самостійній роботі над темою необхідно звернути увагу на порядок застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, визнаних неосудними та обмежено осудними.

Студентам необхідно з’ясувати підстави призначення особам примусових заходів медичного характеру, установи, які виконують примусові заходи медичного характеру.

Також доцільно розмежовувати примусове лікування та примусові заходи медичного характеру, порядок продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

Питання для самостійного опрацювання:

Зарахування часу примусового лікування до строку покарання.

Установи, які виконують примусові заходи медичного характеру.

Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав

Опрацювати кримінальне законодавства Англії, СІЛА, Франції, Німеччини та порівняти основні положення з кримінальним законодавством України (поняття злочину, мета та види покарань, побудова особливої частини).

Слід звернути увагу а історичні аспекти та етапи розвитку науки кримінального права зарубіжних країн та проаналізувати міжнародні організації з кримінального права. Питання для самостійного опрацювання:

Кримінальне законодавство Англії, США, Франції, Німеччини.

Основні етапи розвитку науки кримінального права зарубіжних країн.

Міжнародні організації з кримінального права. Індивідуальні завдання

1. Кримінальний Закон. Дія в часі та просторі

Опрацювання положень Закону України “Про громадянство” від 8.10.1991р.

Поняття експертизи в кримінальному праві.

Поняття криміналізації і декриміналізації суспільно- небезпечних діянь у кримінальному праві.

181

Зворотня дія закону у міжнародно-правових документах.

При опрацюванні положень Закону України "Про громадянство” студентам необхідно звернути увагу на законодавче визначення поняття громадянства, підстави набуття та позбавлення громадянства, правовий статус особи без громадянства та іноземців.

Проблемним є питання про необхідність встановлення критеріїв криміналізації і декриміналізації суспільно- небезпечних діянь; поряд внесення змін і доповнень до кримінального закону.

Слід звернути увагу на інтерпритацію принципу зворотньої дії закону і міжнародно-правових документах, що стосуються кримінального переслідування злочинців.

182

Рекомендована література:

Про громадянство: Закон України від 8.10.1991р. ВВР. 1991. № 5. С. 210.

Полешко А. Рада Європи - на захисті прав людини. Право України. 1999. № 7. С. 36.

Воробей П. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину. Право України. 1999. № 6. С. 113.

Гіждіван Л. Про деякі питання адаптації законодавства України з громадянських прав людини до норм Ради Європи. Право України. 1999. № 11. С. 30.

Федик С. До характеристики тлумачення Конвенції. Право України. 2000. № 11. С. 36.

Огородник А. Оціночні поняття в структурі норм кримінального права. Право України. 2000. № 1. С. 103.

Максименко В. Гармонізація законодавства України про правову допомогу зарубіжним країнам у кримінальних справах з міжнародним правом. Право України. 1999. № 12. С. 74.

Володарський В. Чинність кримінального законодавства у просторі. Право України. 2001. № 4. С. 91.

Перелік правових актів

1 .Конституція України. Відомості Верховної ради України. 1996. № 30. С. 141.

2.3акон України від 29 червня 2004 р. N0 1906- IV «Про міжнародні договори України». Голос України від 03.08.2004. № 142.

Закон України від 18 січня 2001 р № 2235-ІІІ «Про громадянство». Відомості Верховної Ради України. 2001. №

С.65.

Закон України від 29 листопада 2001 р. № 2860-ІІІ «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів». Відомості Верховної Ради. 2002. № 10. С.76.

Закон України від 07 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ «Про судоустрій України». К.: Юрінком Інтер, 2002. 64 с.

6.3акон України «Про ратифікацію Протоколу № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

183

який стосується скасування смертної кари. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 13. С. 111.

Закон України від 16 січня 1998 р. N0 44/98-ВР «Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 р. до Конвенції». Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. Ужгород: ІВА, 2000. 560 с.

Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від 11.07.2001 р. № 3-в 2001. Вісник Конституційного Суду України. 2001. № 4. С. 35-44.

Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджено наказом Міністра юстиції України Генеральноїпрокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29 червня 1999 р. N0 43/5/22/103/512/326/73. Прокуратура в Україні: Правові основи Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: 36. нормат. Актів / Від ред. М. О. Потебенько. К. : Юрінком Інтер, 2000. 400 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України. К. : Атіка, 2001. 208 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц. видання. К. : «Ін Юре», 2004. 208 с.

Постанови Пленуму Верховного суду України в кримінальних справах. Бюллетень законодавства і юридичної практики України. 2004. № 12. 360 с.

«Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування». Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 7.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2. «Про стан здійснення правосуддя в 2000 р.

184

та заходи щодо його вдосконалення з метою реалізації положень Конституції України».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 січня 2001 р. № 1. «Про застосування судами законів України про внесення змін до чинного законодавства у зв’язку із закінченням дії».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 року № 6 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру». Вісник Верховного Суду України. 2002. № 6. С. 7-10.

Постанова Пленуму Верховного Суду України, від 16 квітня 2004 року N 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх». Вісник Верховного Суду України. 2004. № 5. С. 4-8.

Додаткова

Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность й наказание. Минск: Вынюйшая шк., 1976. С. 160-383.

Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України. Вісн. Конституційного Суду України. 2000. № 5. С. 72-78.

Костицький В. Проблеми смертної кари в Україні. Право України. 1991. № 3. С. 26-29.

Лихова С. Я. Окремі види покарань за чинним КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. Вип. 42. 2002. С. 59-65.

Лихова С. Я. Актуальні питання щодо системи покарань у КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Держава і право / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Вип. 11. 2001. С. 441-444.

Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. С. 48-76.

Практика застосування судами конфіскації майна. Вісн. Верховного Суду України. 2000. № 3. С. 13-22.

185

Старков О. В., Милюков С. Ф. Наказание: уголовно- правовой и криминологический анализ. СПб.: Юридический центр Пресе, 2001. 461 с.

Тютюгин В. И. Лишение права занимать определенньые должности как вид наказания по советскому уголовному праву. Харьков: Вища шк., 1982. 145 с.

Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів) : Навч. посібник. К.: АртЕк, 1997. С. 60-102.

Шапченко С.Д. Скасування смертної кари: проблем побільшало. Юридичний вісник України. 2000. 17-23 серпня. С. 25-29.

Яценко С. С. Виправні роботи як вид покарання: конституційний та міжнародно-правовий аспекти. Проблеми державного будівництва в Україні. Вип. 7 «Актуальні проблеми вдосконалення національного законодавства України.»Матер, наук.-практ. конф.. присвяченої 10-йрічниці незалежності України, 25-26 квітня 2001 р. Міжнар. ін-т лінгвістики і права. К.: Правові джерела, 2001. С. 97-101.

Яценко С. С. Конституційний та міжнародно- правовий аспекти видів покарань, що характеризуються виправно-трудовим впливом на засуджених. Матер, наук, конф. «Конституція України - основа модернізації держави та суспільства», 21-22 черв. 2001 р., Харків, 2001. С. 307-309.

186

3