1. Гра «Якби я був...»

Учням пропонується закінчити речення, яке починається зі слів «Якби я був...». Наприклад, «Якби я була ялинкою, то...».

2. Гра «Фантастичні гіпотези».

Ця гра виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». Для постановки запитання беруться будь-які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад: «Що було б, якби до нас у клас для навчання директор привів Чебурашку?»

3. Гра «Якби я потрапив у ...».

Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв твору. Наприклад:

а) Уяви, що ти хлопчик Веснянка з повісті-казки В. Нестайка «В Країні сонячних зайчиків». Якби ти потрапив до палацу Чарівних Казок, з ким із казкових героїв ти хотів би подружитися? (3 кл.)

б) Уяви, що ти хлопчик Миколка із оповідання Ю. Ярмиша «Паличка-рятівниця». Якби тобі потрапила до рук чарівна паличка, про що б ти її попросив?

4. Гра «Перевтілення».

Дитині пропонується перевтілитися в інший образ і описати у 3-4 реченнях:

а) пиріжок від імені бабусі; онучки Оленки; собаки Жучки;

б) яблуню від імені гусені, яка сидить на листочку; яблука, яке лежить під деревом; хлопчика, який хоче залізти на дерево. Усі учасники обговорюють недоліки, які були в описах, визначають який із них був найкращим.

5. Гра «Я-білочка».

Вчитель пропонує дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:

Я (яка?) ______________ білочка.

Мені подобається (що?) _________________ .

Я не люблю ____________________________.

Світ навколо мене дуже _________________.

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.

Вони (що роблять?) ____________________.

Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.

Питання відіграють роль стимулів для творчого розповідання про себе-білочку, дають поштовх для власного фантазування.

6.Гра «Добре-погано».

Знайти щось хороше в негативних подіях. Наприклад: «Хлопчик за диктант отримав погану оцінку. Раптом у небі загримів грім...»

Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

Ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви.

Біном фантазії.

Для гри береться два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. Слова потрібно використовувати не в їхньому звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, на етапі підготовки до сприймання казки М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку», дітям пропонується поєднати слова «лебідь» і «черевички». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменників: Лебідь у черевичках, лебедеві черевички, лебідь біля черевичок. Кожне це словосполучення може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

Довільне додавання префіксів.

Цей прийом є одним із способів словотворчості, що полягає у деформуванні слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад, суперкіт, віце-черепаха, антивітер, мікроквітка, мікрохмара, максігніздо, замлис, трикорова.

Конструювання загадки.

Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій, символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. У ході такої роботи діти вчаться добирати прикметники-епітети, практично знайомляться з порівняннями.

Придумування історії з шостим словом.

Дітям даються слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад, п’ять слів, які підказують сюжет казки «Лисичка та Журавель»: лисичка, журавлик, кашка, глечик, гості; з шостим словом, наприклад, крокодил.

Казка-навиворіт.

Метод «вивертання казки навиворіт» цінний не тільки для розвитку пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад, дівчина з казки «Кривенька качечка» - зла, нечемна. Не допомагає дідові з бабою, а шкодить, псує хатнє майно.

Створення вінегрету з казок.

Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад, Колобок у лісі зустрічає бременських музикантів і проситься з ними в дорогу.

Створення уявних образів за словесним описом.

- Спробуйте уявити озеро таким, яким його побачила автор вірша «Спить озеро» Леся Українка

- Як можна проілюструвати вірш Я. Щоголіва «Осінь»? Які фарби-теплі чи холодні ви використали б?

- Чому вірш Лесі Українки «Вже сонечко в море сіда...» можна назвати «кольоровим»?

- Впізнайте предмет за ознаками: добра, мила, лагідна, найрідніша. (Якщо діти не відгадують, що це за предмет, то вчитель називає його функцію.)

- Впізнайте предмет за діями: повзе, шипить, блищить, жалить.

Створення словесних описів образів.

- Розгляньте сюжетний малюнок у підручнику. Пофантазуйте, які події могли б відбуватися, складіть невелике оповідання

- Розкажіть, як описано Дніпро у вірші Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Якщо ти бачив Дніпро, то опиши, яким він буває, яким ти його побачив уперше

- Пофантазуйте, на що схожа літера, де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї хар.

- Опишіть шум дощу (скрип дверей, шурхіт листочків). Який цей звук – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, солодкий чи гіркий?

Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями

1. Складання маленьких оповідань чи казок за набором опорних слів:

- горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій;

- дерево, жолудь, вітер, сон, паросток, дубочок.

2. Складання історій з обов’язковим використанням трьох слів, які взяті з різних творів.

Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень:

- Складіть кілька речень про квіточку. Не забудьте, що вона, як і ви, мріє, дихає, радіє, сумує, сподівається.

- Уявіть, що у вас в руках пензлик. Опишіть тихий осінній день.

- Спіймайте у долоньку сонячний зайчик. Розкажіть про свої враження.

- Розкажіть про мрії тихого літнього вечора, який нечутно щоразу ночує за вашим вікном.

- Опишіть, яким ви уявляєте фантастичне місто.

- Розкажіть, яким ви уявляєте школу майбутнього.

Придумування казок

1. Створення власної кальки-казки з будь-якої відомої.

2. Переплітання подій різних казок та створення власної оригінальної казки.

3. Створення казок за поданими темами:

Теми для 1 – 2 класів: «Як блакитна краплинка впала на землю», «Мандрівка осіннього листочка», «Про що розповіла сніжинка», «Як промінчик став сонячним зайчиком».

Теми для 3 – 4 класів: «Де живе Місяць», «Коли я був чарівником», «Казка про синю квіточку, що народилася пізно восени», «Чому зайчик на зиму міняє шубку?»

Складання віршів

1. Доказування чистомовок.

2. Складання римованих віршів на тему

3. Доповнення віршів добиранням слів, що римуються.

4. Відновлення віршів на основі рими і змісту.

5. Складання віршів за римами: кульбаба-баба, травичка-сестричка.

6. Складання віршів – хоку. (трирядковий білий вірш-метафора, в якому змальовується певний об’єкт природи.) Для об’єкту опису можна взяти, наприклад, краплинку роси на квіточці, світлячків уночі, листочок на воді.

7. Складання віршів-небилиць за одним із початків: «Зустріла жабка слоненя», «Так печемо ми пиріг...»

8. Складання римованих текстів, використовуючи алгоритм створення лімериків.

Лімерик є одним із засобів розвитку мовленнєвої творчості. Це короткий вірш, який складається, як правило, з 5 рядків. Лімерик пишеться у жанрі нонсенсу (небилиці, абракадабри). Римовані тексти цього жанру почали складати в Ірландії у місті Лімерик. Лімерик римується таким чином: 1-2 рядок між собою; 3-4 рядок між собою; 5 рядок є висновком і може не римуватися.

Лімерик повинен мати яскраво виражений парадокс або гіперболу. Наприклад:

Жив – був кумедний ведмедик Пух.

Був дуже добрий і навіть любив набридливих мух.

По лісу він собі блукав,

Усіх друзів медом пригощав.

Ось такий чудернацький був ведмедик Пух.

Літературні ігри

1. Кросворди.

Наприклад, кросворд до уроку «Підсумок теми «Похвала книгам»

Завдання. Вписавши по горизонталі правильні відповіді, отримаєте прізвище людини, яка зробила багато для розвитку українського книгодрукування.

1. Як називається невеличка книжечка, яка заведена на усіх читачів бібліотеки і в яку вписують дані про взяті книги? (Формуляр.)

2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували для письма. (Пергамент.)

3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)

4. Автор оповідання про сплячу Книгу. (Сухомлинський.)

5. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Мудрий.)

6. У якому вірші «Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та слова?»

7. Який князь створив на Русі перші школи? (Великий.)

(Слово, яке вийшло у виділеному вертикальному стовпчику – Федоров.)

Складання назв віршів, прізвищ авторів, уривків творів, прислів’їв із розсипанки слів.

Матеріал до уроку. Т. Г. Шевченко «Село! І серце одпочине...», «І досі сниться під горою...»

Із розсипанки слів складіть назви творів Т. Г. Шевченка, які ви вже читали.

«з – під, вода, Тече, явора»; «край, палає, Світає, неба»;

«калина, у лузі, Зацвіла, червона»; «моя, Зоре, вечірняя»;

«землю, Встала, сонну, весна, чорну, розбудила»;

«ранВці»; «жнаКня».

- Про який твір ви почули вперше? («Княжна».)

Літературний диктант

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу»

Літературний диктант:

Водяний хаос. (Нун.)

Дивовижна квітка, у якій ховалося мале дитя. (Лотос.)

Богиня Нюйва виліпила першу людину з ... (глини.)

Правнук Слави й Гука, нащадок могутніх гукрів. (Мисливець.)

Бог Громовержець. (Перун.)

Митець, який зробив крила. (Дедал.)

Гра «Слідство ведуть знавці»

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу»

Діти, працюючи у групах чи командах, отримують «речові» докази (речі, які

належать або якось пов’язані з героями прочитаних міфів).

«Речові докази»: пір’я («Дедал та Ікар»), яйце («Створення світу»), глина («Створення людей»), стріла («Гнів Перуна»).

Гра «Незвичайна математика»

Тема уроку. До джерел народної мудрості

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка.)

Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка.)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка.)

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка.)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).

Літературні вікторини

Тема уроку. Підсумок теми «Казки народів Європи.»

-Хто у діда викинув із саней усю рибу? (Лисичка.)

-Чим годував виноградар змію? (Молоком.)

-Хто майстер вити гнізда? (Сорока.)

-Хто став воювати з котами? (Собаки.)

-Визначте, до якої казки підходять ці прислів’я:

Легкого хліба ніде нема. («Легкий хліб»).

Терпіння і труд все перетруть. («Сорочаче гніздо.»)

Де гурт – там і сила. («Бременські музиканти».)

Інтерактивні форми роботи на уроках читання

«Мозковий штурм» - це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5 – 7 осіб, що є «генератором ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь – які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записується на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалювати якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?...» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Що означає бути людиною?

Технологія «Мікрофон» - це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал до уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого складається книга? Хто її створює?

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення»

Тема. До джерела народної мудрості. Народні усмішки. Прислів’я і приказки. Скоромовки. (4 клас.)

Завдання для малої групи: закінчити речення.

1. Усна народна творчість – це ...

2. До жанрів усної народної творчості належать ...

3. До малих форм усної народної творчості відносять ...

4. На мою думку, скоромовки створилися для того, щоб ...

5. Прислів’я відрізняється від приказки тим, що ...

Вправа «Криголам» допомагає подолати відчуженість, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.

Матеріал уроку. Марк Беденко. «Неслухняна кулькова ручка» (3 клас.)

Учитель роздає всім учасникам різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організується група за складеними прислів’ями.

1. Хто працює, той і достаток має.

2. Краса людських рук світом мандрує.

3. Наполегливість і труд до мети ведуть.

Один учасник із групи зачитує складене прислів’я і пояснює його.

Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує.

Запитання:

- Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

- Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, радіо, комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творів письменників, журналів, словників.)

Технологія «Т – схема»

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло» (3 клас.)

Запитання вчителя:

- Чи потрібні нам добрі вчинки? Внесемо свої аргументи в таблицю.

Докази «за». Докази «проти»

Про добро можна говорити дуже багато і красиво розповідати, мріяти. Але ніякої користі це не принесе, якщо добрі діла не будуть втілюватися в життя, якщо гарні слова залишатимуться лише словами. Про це ми дізнаємося з оповідання В. Сухомлинського.

Технологію «Акваріум» можна впроваджувати в роботу, коли учні вже мають навички групової роботи. Учитель об’єднує учнів у три групи, пропонує завдання для виконання та надає необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу і утворює маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, використовуючи метод дискусії і знаходять спільне рішення. Усі інші учні класу тільки слухають, не втручаючись в обговорення.

Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання: «Чи погоджуєтесь з думкою групи? Чи була ця думка достатньо доведена? Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?»Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює свою, іншу ситуацію. Усі учні повинні побувати в «Акваріумі», робота кожної з нихмусить бути обговорена.

Матеріал уроку. Ю. Ярмиш. «Як Солов’ятко вскочило в біду»

Питання для обговорення в акваріумі:

- Чи правильно робили птахи, вихваляючи Солов’ятко?

- Солов’ятко саме винне у своїй ганьбі. Доведіть це.

- Що ви порадили б Солов’ятку, якби могли звернутися до нього?

Технологія «Ажурна пилка»

Тема. Золоті зернята народної мудрості.

Учитель розділяє клас на групи. Завдання: опрацювати вдома усі малі жанри усної народної творчості (прислів’я, приказки, скоромовки, загадки.) На уроці учасники груп перегруповуються в так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим, і самі набувають нових знань. Учасники цих експертних груп повертаються у домашні групи і передають отримані знання іншим. Для підбиття підсумків клас об’єднується у загальне коло.

Технологія «Ситуативне моделювання»

Матеріал уроку. В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»

Діти отримують картки з записом життєвих позицій:

«Якщо мені лінь виконати завдання, я його можу списати».

«Домашніх завдань можна і не виконувати».

«Якщо не можу розв’язати задачу, то попрошу товариша її пояснити».

«Якщо помічу помилку у зошиті іншого, не вкажу на неї. щоб отримати вищу оцінку».

Уявіть себе в одній із описаних ситуацій. Що б зробили ви?

Оберіть одну думку з переліку, об’єднайтеся у групи за цією думкою.

Обміркуйте доведення своєї позиції і довірте висловити спільну думку одному із учасників групи.

Після аналізу твору, учитель ставить запитання:

- Чи змінили ви свою думку? В яку групу ви б перейшли тепер? Чи залишились у своїй групі?

Формування нових груп, рефлексія результатів учнями.

Технологія «Прес»

Матеріал уроку. А. Костецький «У гостях»

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання дати відповідь на поставлене запитання за поданим кліше.

Запитання:

Як можна оцінити поведінку сестрички Віті?

1 – ша група – «Я вважаю, що ...».

2 – га група – «... тому, що ...».

3 – тя група – «...таким чином...».

4 – та група – «...отже ...».

5 – та група – «Сестричка Віті повинна була ...».

Творчі види роботи на основі прочитаного тексту

1. Скласти новий твір з такою ж назвою, що і прочитали.

2. Скласти твір за аналогією чи протиставленням.

3. Домислити події, які б могли передувати зображуваним.

4. Придумати кінець оповідання.

5. Продовжити текст.

6. Замінити одну із структурних частин: зачин, основну частину, кінцівку.

7. Скласти загадки за прочитаним.

8. Уявити наслідки, які б могли відбуватися за умови зміни часу описуваних подій.

9. Перенести дії твору в сучасне або минуле.

10. Дібрати власний заголовок: веселий, запитальний тощо. Дібрати кілька різних заголовків.

11. Дібрати до кожної частини твору прислів’я, фразеологічний зворот.

12. Порівняти вчинки героїв твору, виділивши при цьому істотні риси їх характеру.

13. Ввести нового героя в текст.

14. Поміняти героїв твору місцями.

15. Прочитати уривок тексту, поширюючи речення у ньому.

16. Переказати текст зі зміною особи.

17. Скласти анотацію до прочитаного твору.

18. Скласти рекламу до твору.

19. Скласти міркування за прочитаним, виразивши і довівши власну думку.

20. Скласти твір за певною темою, використовуючи цитати з вивчених творів.

21. Написати лист героєві твору.

22. Продовжити вірш власними рядками.

23. Скласти діалог за прочитаним.

24. Скласти тлумачний словник до прочитаного.

25. Поспівчувати героєві твору, дати йому пораду та заспокоїти його.

Орієнтовні форми роботи з батьками для підтримки ними творчої діяльності дитини

Теми батьківських зборів:

Виховне значення книги в житті дитини.

Як допомогти дитині навчитися писати твори.

Забезпечення підтримки творчої діяльності дитини з боку батьків.

Виховання у дітей інтересу до читання.

ІІ. Індивідуальні бесіди і консультації:

Розвиваємо фантазію дитини.

Додому задали творче завдання.

Збираємо дитячу бібліотечку.

Світ дитячих фантазій.

Розвиваймо дар слова.

Нестандартні форми роботи з батьками:

«Мистецтво запитання». Тренінг.

«Як зробити спілкування з дитиною захоплюючим». Поради батькам.

«Розвиваємо творчу уяву, образне мислення». Тренінг.

Уроки з поетики для дітей і їхніх батьків.

«Книжковий океан – бібліотека». Екскурсія для усієї сім’ї.

«Калейдоскоп ідей». Круглий стіл з обміну досвідом про особливості родинного виховання.

Форми виховної роботи, що сприяють літературно – творчому розвитку дитини

І. Свята:

1. «Пригоди у алфавітному королівстві». Свято – казка.

2. «Чудо – діти». Свято – мозаїка для батьків другокласників.

3. «Чарівні слова». Літературне шоу.

4. «Конкурс вдумливих і винахідливих».

5. «Театралізоване свято книги».

6. «Дива в Країні Казок». Свято – феєрія.

7. «Тато, мама і я – творча сім’я. Фестиваль сімейної творчості.

Інші форми роботи

1. «Доторкнися словом до серця». Конкурс виразного читання творів українських поетів.

2. «Моя перша книжечка». Фестиваль творчості.

3. «Малюємо словом осінь». Хвилинка фантазії.

4. «Подорож у словникову країну».

5. «Слово до слова – зложиться мова». Літературна вікторина.

6. «Книги – морська глибина». Літературна година.

7. Граматична гра «Дотепник».

8. Лінгвістична олімпіада «Рідна мова».

9. «Українська мова – мова калинова». Гра «Поле чудес».

10. «Люби, знай, вивчай рідну мову!» КВК

(Додаток 3.4.1)

Анкета для батьків 1-х класників

• Чи є у вас дитяча бібліотека?

• Чи є окреме місце для її утримання?

• Як часто вона поповнюється?

• Як відбувається знайомство вашої дитини з новою книгою?

• Чи любить ваша дитина розглядати книги?

• Яка улюблена книжка вашої дитини?

• Чи читаєте ви книжки дітям?

• Чи любить ваша дитина слухати читання дорослих ?

• Чи просить вас почитати їй книжку?

• Чи намагається сама читати ?

Анкета для батьків 2- 4класів

1.Ваша дитина бере книги для читання:

• В бібліотеці(Якій?)

• Користується домашньою

• У друзів

• Інший варіант

2. Яким книжкам надає перевагу ваша дитина?

3. Хто вибирає книги для читання?

4. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?

5. Чи є можливість у вас відвідувати книгарні?

6. Як часто ви це робите?

7. Чи любить ваша дитина читати періодичні дитячі журнали? Які?

8. Як вони потрапляють до неї?

9. Чи прийнято у вашій родині одночасне читання книжок?

(Додаток 3.4.2)