Етапи формування основ читацької самостійності
підготовчий етап - 1-й клас початковий етап - 2-й клас
основний етап (з обмеженням основний етап
кола читання ) – 3-й клас (без обмеження) – 4-й клас
Самостійну роботу з книжками молодші школярі розпочинають з першого навчального тижня, тому вчитель обов'язково має здійснювати індивідуально-диференційований підхід, ураховуючи рівень читацької готовності кожного учня. З цією метою на перших батьківських зборах проводять анкетування батьків: улюблені книжки дитини, наявність дитячої бібліотеки, зразкове читання батьків. Відповіді на питання змусять батьків задуматись над тим, як виробляти у дітей бажання читати, бути не пасивним спостерігачем, а активною особою, яка зацікавлена в інтелектуальному розвиткові своєї дитини. (Додаток 3.4.1)
Адекватно налаштуватися на читання книжки, відразу, з перших рядків, заглибитися в особливий світ твору допоможе попереднє ознайомлення з книжкою за таким порядком:
прочитай;
розглянь.
На підготовчому етапі навчання діти під керівництвом вчителя колективно орієнтуються в книжці, знаходять запропонований твір, визначають кількість і тематику творів, що ввійшли до книжки. Школярі вчаться за зовнішніми ознаками книжки – за заголовком, ілюстраціями, прізвищем автора (якщо з його творчістю вони вже ознайомлені) – визначати тему, жанр, емоційне забарвлення вміщених творів.
На початковому етапі навчання вправи для орієнтування в одній книжці проводять не після, а перед читанням і переважно самостійно. Аналогічно на наступних уроках закріплюють уміння ознайомитися з книгою(на новому навчальному матеріалі). На основі цього вміння діти вчаться орієнтуватися в книжках, об'єднаних темою, жанром чи авторською належністю. Це дає змогу учням на основному етапі навчання самостійно безпомилково обирати книжки в бібліотеці та вдома відповідно до теми наступного уроку, а також з урахуванням власних можливостей та інтересів.
Книжки з ускладненнями в оформленні опрацьовують на уроці для того, щоб поступово практичним шляхом ознайомити учнів із різними їх видами і показати шляхи подолання труднощів, що виникають під час ознайомлення з такими книжками. На формування читацької самостійності учитель має дбати про те, щоб у школяра паралельно з міцними читацькими знаннями підтримувати стійкий інтерес до читання і до самого предмета позакласного читання. Водночас важливо пам'ятати про пріоритетність навчальної функції.
Доречно підготуати для учнів Збірку пам'яток та рекомендацій щодо роботи з книгою. (Додаток 3.4.2)
У 1-му класі учні мають набути такі бібліотечно – бібліографічні вміння та навички:
1) Мати загальне уявлення про бібліотеку, ознайомитися з правилами користування абонементом; берегти книжку, робити нескладний ремонт книжки.
2) Розрізняти основні елементи книжки, користуватися закладкою; орієнтуватися в типах книжок за форматом (книжка – малятко), визначати види книжок за оформленням (книжка – іграшка). Розрізняти книжки одного автора, правильно ознайомлюватися з книжкою. Ознайомитись з розстановкою книжок на абонементі, з читальним залом, з тематичними книжковими виставками, дитячою періодикою для молодшого шкільного віку. Накопичувати читацький досвід.
У 2-му класі ці вміння та навички дещо розширюються:
1) Дотримуватись правил користування бібліотекою, вміти робити нескладний ремонт книжок.
2) Розрізняти основні елементи книжки, типи книжок за форматом та оформленням, вчитись користуватися змістом. Правильно називати книжку, знаходити основні дані про неї (автор, назва, рік видання, видавництво, місто).
3) Вчитись самостійно визначати тему нескладних книжок, знаходити потрібну з них на полицях з допомогою бібліотекаря. Вчитися користуватися книжковими виставками і тематичними полицями, вибираючи книжки на потрібну тему. Ознайомитися з правилами ведення читацького щоденника. Ознайомитися з ілюстративною картотекою для учнів 1 – 4 класів, бібліотечним каталогом, дитячою періодикою, енциклопедіями, словниками. Брати участь у роботі бібліотечних гуртків.
У 3-му класі ці вміння та навички набувають такого вигляду:
1) Дотримуватися правил користування бібліотекою, допомагати молодшим школярам ремонтувати книжки.
2) Орієнтуватися в порядку розташування книжок на абонементі, вміти самостійно вибирати книжки, визначати тему книжки, її приблизний зміст за такими елементами: титульний лист, зміст, анатація, ілюстрації. Вчитись знаходити на абонементі книжку за автором, за назвою, вчитись використовувати прочитане на уроці. Знати основні правила користування читальною залою, вміти користуватися книжковими виставками, ознайомлюватись з дитячою довідковою літературою (енциклопедіями, словниками)
3) Вчитися користуватися алфавітним каталогом та ілюстративною карткою для учнів 1 – 4 класів. Ознайомитися з допомогою вчителя та бібліотекаря з призначенням та структурою (у спрощеному варіанті) систематичного каталогу. На бібліотечних уроках складати простий бібліографічний опис книжки (за автором, за назвою). Брати участь у складанні класної картотеки прочитаних книжок (з допомогою вчителя).
4) Читати рекомендовану літературу за списком, складеним вчителем (і під його контролем). Вчитись робити книжкову виставку на певну тему, запис книжок у читацькому формулярі. Вести читацький щоденник під контролем учителя. Брати участь у роботі бібліотечних гуртків.
А в 4-му класі школярі мають володіти такими бібліотечно – бібліографічні вміннями та навичками:
1) Допомагати бібліотекарю у дотриманні порядку в бібліотеці, надавати допомогу молодшим учням у ремонті книжок.
2) Самостійно добирати книжку, визначати тему та її приблизний зміст, використовувати прочитане на уроці та в позаурочних заходах. Вести читацький щоденник, читати за списком рекомендованої літератури, складеним вчителем. Ознайомитись з бібліографічним покажчиком для учнів 4-5 класів (типу «Що нам читати?», «За сторінками твого підручника»). Вчитись користуватись читальною залою, читати дитячу періодику, користуватися енциклопедіями, словниками для відповідного віку.
3) Вчитися самостійно користуватися стендами і виставками у виборі книжок, з допомогою бібліотекаря знаходити потрібну книжку в алфавітному каталозі та систематичній картотеці для учнів даного віку. Знати основні розділи систематичного каталогу (у спрощеному варіанті). Брати участь у поповнені класної картотеки прочитаних книжок, допомагати бібліотекарю у сортуванні книжок за темами (зданих учнями за день).
Тобто учні початкових класів повинні виробити певні бібліотечно – бібліографічні вміння: навчитись користуватися відкритим доступом до книжок у бібліотеці; вчитись працювати у читальному залі; користуватися книжковими виставками, бібліографічними покажчиками, довідниками, енциклопедіями, картотеками та каталогами для певного віку; знати елементи книжки; вчитись знаходити книжку в каталозі та на полицях, записувати основні дані про книжку на каталожну картку.
Зокрема формуванню таких умінь та навичок сприяють уроки позакласнго читання, які є невід’ємною складова курсу читання в початковій школі та мають свої особливості (Додаток 3.4.3), а також робота з довідковою літературою та різними видами словників (Додаток 3.4.4).
Висновки
Сьогодні дуже важливим є розуміння того, що людина живе в іншому суспільному просторі, де цінуються не стільки знання, як здатність мобільно й адекватно використовувати та застосовувати їх у практичній діяльності. Компетентнісний підхід охоплює поряд із конкретними знаннями й навичками такі категорії, як здатність, готовність до пізнання, навчання упродовж усього життя, соціальні навички та ін.
Тому сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-коммпетентного громадянина.
Це становить основу формування й літературної компетентності. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів, які є основою курсу «Літературне читання» у початковій школі – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.
Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас ─ медіа, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси. Звичайно, діти мають усвідомити, що читання ─ це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова..
Сьогодні вчитель має знати про ті педагогічні технології, які доцільно застосовувати на уроках читання та поза їх межами. Це мають бути такі технології, які повною мірою забезпечать розвивальне і особистісно орієнтоване навчання, д иференційовано - групове і парне навчання, адаптивно – інтегроване і проектне навчання.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо намагатися підбирати під час уроку такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача.
Опрацьована та проаналізована нами теоретична й нормативна база з даного питання була систематизована й викладена у даному посібнику. В ньому відображені сучасні підходи до вирішення питання формування літературної компетентності під час роботи над курсом «Літературне читання». Акцентовано увагу на особливостях організації пошуку ефективних методів, прийомів та практичних шляхів формування повноцінної навички читання учнів молодшого шкільного віку, в становленні дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності.
Також нами висвітлено теоретичні, практичні та методичні матеріали, умови використання творчих завдань, методичні рекомендації вчителям у сучасній методиці вивчення літератури. Систематизовано та упорядковано дидактичний матеріал відповідно до формування кожної зі складових літературної компетентності: читацької, літературознавчої, бібліотечно-бібліографічної, особистісно-діяльнісної компетенцій.
Ш.Амонашвілі стверджував: «Кожний шкільний день, кожний урок повинен бути осмислений педагогом як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом має вселяти в неї радість та оптимізм».
Учитель, який прийшов у клас до учнів, - це гість із «подарунками». Сподобаються вони дітям чи ні? Відповідь на це запитання можна прочитати на обличчях дітей кожного уроку, коли ми, учителі, оцінюємо, як нам здається, роботу учнів, а насправді, виставляємо бали собі – за педагогічну майстерність.
