38.Пр. Регулювання геологічноговивченнянадр.

Для геологічноговивчення, в тому числі для дослідно-промисловоїрозробкиродовищкориснихкопалинзагальнодержавногозначення, надранадаються в користування без наданнягірничоговідводу на підставіспеціальногодозволу на геологічневивченнянадр.

Геологічневивченняздійснюється з метою одержанняданих про геологічнубудовунадр, процеси, яківідбуваються в них, виявлення та оцінкикориснихкопалин, вивченнязакономірностейїхформування і розміщення, з'ясуваннягірнично-технічних та інших умов розробкиродовищкориснихкопалин і використаннянадр для цілей, не пов'язаних з видобуваннямкориснихкопалин.Проведенняробіт по геологічномувивченнюнадрорганізує то координуєДержавна служба геології та надр на основідержавнихкомплекснихабоцільовихпрограм, міжгалузевихпланів, проектів, відповідних норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами в Державний бюджет за виконані раніше геологорозвідувальні роботи. В окремихвипадкахгеологічневивченняможевиконуватися за рахунокпрямихвидатківдержавного та місцевихбюджетів.

Місцеві ради та місцеві державні адміністрації сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.

Видобутіпід час дослідно-промисловоїрозробкикориснікопалинипідлягаютьреалізації в загальному порядку.

Особи, яківідкрилиневідомеранішеродовище, щомаєпромисловуцінність, абовиявилидодаткові запаси кориснихкопалинчиновумінеральнусировину в ранішевідомомуродовищі, щоістотнопідвищуютьйогопромисловуцінність, визнаютьсяпершовідкривачами. Першовідкривачімають право на винагороду. Положення про першовідкривачівродовищкориснихкопалинзатвердженоКабінетомМіністрівУкраїни 1 лютого 1995 року.

З метою запобіганнянегативнимдемографічним, соціальним та екологічнимнаслідкамінтенсивноговидобуткукориснихкопалинустановлюютьсяквоти на видобутококремихвидівкориснихкопалин.

39. Видобування корисних копалин

Видобування корисних— дія, власне процес добування корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки:

твердих — в основному підземним та відкритим способами;

рідких та газоподібних — фонтануванням і відкачуванням з свердловин;

розсолу та розчинів — випаровуванням або іншими методами.

Розвивається комплексна технологія «рідинна екстракція (в пласті) — електроліз», яка суттєво здешевлює процес видобування деяких металів, зокрема міді.

Розрізняють супутній видобуток корисної копалини – обсяг корисної копалини, що видобувається з виробок, які проводяться за рахунок асигнувань на капітальне будівництво.

З метою раціональноїексплуатаціїнадр для забезпечення потреб в кориснихкопалинах, охоронинадр, в Україні сформовано державний фонд надр. Вінвключаєділянкинадр, яківже використовуються, і ділянки, які ще не залучені до використання, зокрема, континентального шельфу та виключної (морської) економічноїзони. Основнимскладникомдержавного фонду надр є державний фонд родовищкориснихкопалин, до якого включено родовищакориснихкопалин природного походження та техногенніродовища. Головноюумовоювіднесенняродовищкориснихкопалин до державного фонду є оцінкаїхніхзапасів як промислових. Тобтозакількістю, якістю та умовамизалягання вони мають бути придатними для промисловоговикористання. В свою чергу, існуваннятехногеннихродовищкориснихкопалинпов’язано з великими масштабами видобутку і переробкикориснихкопалин природного походження. Техногенніродовищакориснихкопалинявляють собою нагромадженнявідходіввидобутку, збагачення та переробкимінеральноїсировинипромисловогозначення. Екологічніпроблеми, пов’язані з експлуатацієюнадр, це перш за все проблемивиснаженняїхніхресурсів. Наприклад, за підрахункамиспеціалістів, нафти й газу з надрУкраїнивже взято більше, ніжїх там залишилося. При видобуткуспочаткузавждирозробляютьсянайближчі до поверхні й найбагатшіпоклади. Нині в Українінайбільшоїшкодидовкіллюзавдаютьмеханічніперетворення, яківідбуваються через вилучення з надр великих обсягівкориснихкопалин, щоведе до появипорожнинпідміськоюзабудовою та навколодіючихкар’єрів. Підземнірозробкикориснихкопалинпризводять до тріщин в гірських породах, просідання та обвалів. Крім загрози обвалів підземних порожнин, у зв’язку з видобуванням корисних копалин існує постійна небезпека зсуву бортів глибоких кар’єрів. Вони особливо небезпечні, якщокар’єрирозташовані в зоніпідземнихробіт, а також при наявності на їхніх бортах відвалівпорід. Для зменшення негативного впливу на довкілляпроцесіввидобутку та переробкикориснихкопалиннеобхідноздійснювативідповідний комплекс заходів. Зокрема, при видобуткукориснихкопалин для внутрішніх потреб відповіднийдержавний орган, до компетенціїякогоналежить контроль за використаннямнадр, повинен створититакийекономіко-правовиймеханізм, якийзабезпечивбизниженняобсягіввидобутку без нанесенняшкодиспоживачам.Необхіднозацікавитипідприємства в зниженніматеріало- та енергоємностіпродукції, якувони виробляють, щозменшитьїхню потребу в сировині та знизитьнавантаження на довкілля.