- •1.Предмет та система екологічного права.
- •2.Метод екологічного права.
- •3.Поняття та класифікація суспільних відносин, що складають предмет екологічного права.
- •4.Поняття та класифікація принципів екологічного права.
- •5.Поняття та класифікація джерел екологічного права.
- •6. Конституційні основи регулювання екологічних суспільних відносин
- •7. Закони як джерела екологічного права
- •8. Поняття, зміст та особливості права власності на природні об’єкти, їх ресурси
- •9. Право власності Українського народу на природні об’єкти, їх ресурси
- •10. Право приватної власності на природні об’єкти, їх ресурси
- •Право комунальної власності на природні об’єкти та їх ресурси
- •Право державної власності на природні об’єкти та їх ресурси
- •Кадастри природних ресурсів: поняття та види
- •Особливості юридичної відповідальності в екологічному законодавстві
- •Юридична відповідальність за порушення права власності на природні ресурси
- •16. Поняття управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •17. Функції управляння у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •18. Органи управління загальної компетенції у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •19. Органи управління спеціальної компетенції у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •20. Право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •21. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •22. Форми та способи захисту екологічних прав громадян.
- •23. Поняття та види права природокористування.
- •24. Особливості правового регулювання загального природокористування.
- •25. Правове регулювання спеціального природокористування.
- •26. Правові засади використання природних ресурсів на умовах оренди.
- •27. Підстави виникнення та припинення права природокористування.
- •28. Земля як об'єкт еколого-правових відносин.
- •29. Особливості правової охорони земель.
- •30. Право водокористування:поняття та правове забезпечення.
- •31. Водний фонд України: загальна характеристика.
- •32. Правові заходи щодо охорони вод.
- •33. Спеціальне водокористування : поняття, види та правове забезпечення.
- •34. Правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
- •35. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
- •36.Право надрокористування
- •37. Види користування надрами.
- •38.Пр. Регулювання геологічноговивченнянадр.
- •39. Видобування корисних копалин
- •40.Відповідальність за порушення зак про надра
38.Пр. Регулювання геологічноговивченнянадр.
Для геологічноговивчення, в тому числі для дослідно-промисловоїрозробкиродовищкориснихкопалинзагальнодержавногозначення, надранадаються в користування без наданнягірничоговідводу на підставіспеціальногодозволу на геологічневивченнянадр.
Геологічневивченняздійснюється з метою одержанняданих про геологічнубудовунадр, процеси, яківідбуваються в них, виявлення та оцінкикориснихкопалин, вивченнязакономірностейїхформування і розміщення, з'ясуваннягірнично-технічних та інших умов розробкиродовищкориснихкопалин і використаннянадр для цілей, не пов'язаних з видобуваннямкориснихкопалин.Проведенняробіт по геологічномувивченнюнадрорганізує то координуєДержавна служба геології та надр на основідержавнихкомплекснихабоцільовихпрограм, міжгалузевихпланів, проектів, відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами в Державний бюджет за виконані раніше геологорозвідувальні роботи. В окремихвипадкахгеологічневивченняможевиконуватися за рахунокпрямихвидатківдержавного та місцевихбюджетів.
Місцеві ради та місцеві державні адміністрації сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.
Видобутіпід час дослідно-промисловоїрозробкикориснікопалинипідлягаютьреалізації в загальному порядку.
Особи, яківідкрилиневідомеранішеродовище, щомаєпромисловуцінність, абовиявилидодаткові запаси кориснихкопалинчиновумінеральнусировину в ранішевідомомуродовищі, щоістотнопідвищуютьйогопромисловуцінність, визнаютьсяпершовідкривачами. Першовідкривачімають право на винагороду. Положення про першовідкривачівродовищкориснихкопалинзатвердженоКабінетомМіністрівУкраїни 1 лютого 1995 року.
З метою запобіганнянегативнимдемографічним, соціальним та екологічнимнаслідкамінтенсивноговидобуткукориснихкопалинустановлюютьсяквоти на видобутококремихвидівкориснихкопалин.
39. Видобування корисних копалин
Видобування корисних— дія, власне процес добування корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки:
твердих — в основному підземним та відкритим способами;
рідких та газоподібних — фонтануванням і відкачуванням з свердловин;
розсолу та розчинів — випаровуванням або іншими методами.
Розвивається комплексна технологія «рідинна екстракція (в пласті) — електроліз», яка суттєво здешевлює процес видобування деяких металів, зокрема міді.
Розрізняють супутній видобуток корисної копалини – обсяг корисної копалини, що видобувається з виробок, які проводяться за рахунок асигнувань на капітальне будівництво.
З метою раціональноїексплуатаціїнадр для забезпечення потреб в кориснихкопалинах, охоронинадр, в Україні сформовано державний фонд надр. Вінвключаєділянкинадр, яківже використовуються, і ділянки, які ще не залучені до використання, зокрема, континентального шельфу та виключної (морської) економічноїзони. Основнимскладникомдержавного фонду надр є державний фонд родовищкориснихкопалин, до якого включено родовищакориснихкопалин природного походження та техногенніродовища. Головноюумовоювіднесенняродовищкориснихкопалин до державного фонду є оцінкаїхніхзапасів як промислових. Тобтозакількістю, якістю та умовамизалягання вони мають бути придатними для промисловоговикористання. В свою чергу, існуваннятехногеннихродовищкориснихкопалинпов’язано з великими масштабами видобутку і переробкикориснихкопалин природного походження. Техногенніродовищакориснихкопалинявляють собою нагромадженнявідходіввидобутку, збагачення та переробкимінеральноїсировинипромисловогозначення. Екологічніпроблеми, пов’язані з експлуатацієюнадр, це перш за все проблемивиснаженняїхніхресурсів. Наприклад, за підрахункамиспеціалістів, нафти й газу з надрУкраїнивже взято більше, ніжїх там залишилося. При видобуткуспочаткузавждирозробляютьсянайближчі до поверхні й найбагатшіпоклади. Нині в Українінайбільшоїшкодидовкіллюзавдаютьмеханічніперетворення, яківідбуваються через вилучення з надр великих обсягівкориснихкопалин, щоведе до появипорожнинпідміськоюзабудовою та навколодіючихкар’єрів. Підземнірозробкикориснихкопалинпризводять до тріщин в гірських породах, просідання та обвалів. Крім загрози обвалів підземних порожнин, у зв’язку з видобуванням корисних копалин існує постійна небезпека зсуву бортів глибоких кар’єрів. Вони особливо небезпечні, якщокар’єрирозташовані в зоніпідземнихробіт, а також при наявності на їхніх бортах відвалівпорід. Для зменшення негативного впливу на довкілляпроцесіввидобутку та переробкикориснихкопалиннеобхідноздійснювативідповідний комплекс заходів. Зокрема, при видобуткукориснихкопалин для внутрішніх потреб відповіднийдержавний орган, до компетенціїякогоналежить контроль за використаннямнадр, повинен створититакийекономіко-правовиймеханізм, якийзабезпечивбизниженняобсягіввидобутку без нанесенняшкодиспоживачам.Необхіднозацікавитипідприємства в зниженніматеріало- та енергоємностіпродукції, якувони виробляють, щозменшитьїхню потребу в сировині та знизитьнавантаження на довкілля.
