Эпізод 37. Мехтод і домовик у Циганки.

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 37. Мехтод і домовик у Циганки.

Домовик з Мехтодом приходять на галявину серед лісу.

Домовик: «Стій ! Прийшли!»

Мехтод : «Та куди ж прийшли? Нічого ж немає!»

Домовик : «Ну ви, люди, такі безпомічні! І як ви взагалі живете? Далі йди, далі!»

Мехтод іде і раптом б’ється головою об щось.

Перед ним з нічого виринає скособочена хата, накрита травою, вросла в землю. Хата зроблена з колод, до хати ведуть низенькі ворота, об верх яких і вдарився Мехтод.

Домовик знизує плечима і заходить у двір.

Мехтод за ним.

В хаті горить вогонь, на ньому в казані вариться якесь варево.

Знайома нам циганка- гадалка щось мішає в ньому. Мірела має на голові красиву хусту, яка зав’язана збоку і кінці її ,спускаючись, закривають одну сторону лиця.

Біля вогню на стільчику сидить стара худа баба з бородавкою на носі.Теж циганка. Це мати Мірели – Стара циганка.

Стара курить люльку і кашляє.

Відкриваються двері, заходять домовик з Мехтодом.

Мірела помічає домовика.

Мірела: О! Віник! Заходь,заходь, гостем будеш! Давно не бачились!»

Домовик: Мірело, скільки можна?! Не «Віник», а «Веніамін», скільки разів казати?!

Мірела: Та знаємо, знаємо який ти «Веніамін». Віник і є Віник!( сміється.)

Мірела пробує страву і солить.

Мехтод штурхає Домовика

Мехтод: Віник? То тебе Віником звати?»

Домовик : Та то брехня! Мене Веніаміном звати!

Мехтод: А Віник тобі краще пасує!

Домовик шипить: Ще раз згадаєш про Віника, або кому розкажеш , то у тебе хата розвалиться!

Мехтод: «Добре , добре! Нехай буде гречка, аби не суперечка! Веніамін, так Веніамін!»

Домовик: «Так отож!»

Мехтод киває на циганку : «А хто це?».

Домовик до Мехтода пошепки : « Це Мірела. Однокурсниця моя. Найкраща гадалка на всьому потоці.»

Циганка: «Ну, хлопці, з чим прийшли?

Мехтод : «Син у мене пропав. Вкрали його. Допоможи знайти і визволити.На тебе вся надія.»

Циганка: «Не знаю, не знаю чи зможу. Дорого тобі стане.»

Домовик: «Ти, Мірело, ціну не набивай! Ми ж свої .»

Мехтод: «Я заплачу. Золото там, чи одежу яку, чи коня. Мені для сина нічого не шкода! Ось поглянь. Звістка від нього!»

Мехтод простягає циганці сережку-пектораль.

Циганке бере в Мехтода сережку, роздивляється.

Мірела (роздивляється): «Так он воно що! На тому світі син твій. Під землею. У Чорта в полоні.

Мехтод зітхає.

Мірелла повертає сережку Мехтоду.

Мірела: “Слухай, Мехтоде, я плати з тебе брати не буду. У мене з чортом свої рахунки.”

Мірела відгортає хустку і показує шрами на своєму обличчі від чортових пазюрів.

Реакція Мехтода.

Реакція Домовика.

Мірела загортає хустку ховаючи шрами.

Мірела: “От і поквитаюся.»

Мірела бере карти. Сідає за стіл. Мехтод і Домовик сідають напроти.

Мірела розкидає карти.

Мірела дивиться розчаровано на карти які випали.

Мірела збирає карти. Тасує.

Мірелла розкидає карти ще раз.

Мірела знову дивиться розчаровано на карти які випали, збирає їх.

Мірела читає якесь заклинаня, шепоче над картами.

Мірела розкидає карти.

Мірела дивиться розчаровано на карти які випали. Підіймає очі на Мехтода.

Мірела: «Що за чортівня? Нічого не виходить. Не кажуть карти як твого сина з того світу витягти!»

Домовик переводіть очі з Мірели на Мехтода і знову на Мерелу.

Домовик: «Ну подивись ще! Почаруй там якось!»

Мірела : «Та я хочу і вам допомогти, і з потворою цією поквитатись, та не знаю як.. Вперше нічого не виходить.»

Мехтод опускає голову. Дивиться на Домовика.

Домовик винувато знизує плечима.

Раптом в кутку починає сміятися і кашляти стара циганка.

Мірела обертається на маму.

Мірела: «Чого , мамо, смієтеся? Що тут смішного?»

Мірела: «Чого , мамо, смієтеся? Що тут смішного?»

Стара циганка сміється, кашляє.

Злазить з печі, підходить до столу, нахиляється до Мехтода з Домовиком.

Стара циганка: «Ех, молоде- зелене. Нема щоб у старших запитати! Все то самі, все по новому, по вченому! Цього у ваших бурсах не навчають. Слухайте мене.”

Стара Циганка нахиляється до Мехтода з Домовиком.

Стара циганка: “Є лише один спосіб як з того світу живу душу витягти. Треба щоб там тричі півень закукурікав. Тоді вся чортова сила пропаде і влада його скінчиться!»

Стара циганка обертається на вогнище.

Стара ціганка підходить до вогнища, простягає руки до вогню.

Вогонь під руками старої циганки спалахує ярко і жарко.

Стара циганка: «Тричі півень закукурікає! На тому світі! Під землею! Без сонця!»

Вогонь спалахує знову.

Стара циганка обертається на Мехтода.

Стара циганка: «І неодмінно до Різдва! Бо потім пізно буде! »

Стара іде до пічі.

Мірела підіймається, допомагає матері залізти на піч. Звертається до Мехтода з домовиком.

Мірела: «Чули?! А тепер ідіть!»

Мехтод із домовиком встають, задкують з хати.

Домовик виходиіть першим, а мехтод ставить мішок на стіл Циганці.

Мехтод (простягає циганці мішок): «Ось на. Візьми. Це тобі. Дарунок. Від Віника.»

Мехтод виходить з хати, на дворі його чекає Домовий.

Йдуть геть розмовляючи, хата циганки зникає.

Домовий: “Я все чув. Я не Віник, я Веніамін.”.

Мехтод: “Вибач, Веніамін, само якось вирвалось. А що там в мішку? Зілля якесь? Жаби сушені?»

Домовик: «Ти шо здурів? Які жаби? То буряк,морква і квасоля для борщу.»

CGI

Домовик з Мехтодом йдуть лісом.

Домовик: «Ну ти все зрозумів що треба робити? Півня дістань, щоб під землею кукурікав! Дістанеш?»

Мехтод: «Дістану. Знаю одне місце - там такий півень. Просто красень!»

Домовик: «І мені там якусь курочку симпатичну придивись! А краще дві. І не курочки.» (сміється)

Семен (сміється).

Домовик: «І скільки я оце ще парубкувати буду? Молодий, красивий, розумний...Ех! А Мірела нічо так стала. Гарна. Можна було б позалицятися.

Правда мамуся в неї… Може і добре що у мене часу немає!»

280с