Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пекельна Хоругва сценаріи 12.12.17.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
521.26 Кб
Скачать

Эпізод 12. Чорт і Циганка. План Чорта.

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Степ біля кам’яної баби

По степу їде циганська кібітка. Старий кінь запряжений у кибитку . Керує нею циганка.

В степовому бур’яні стоїть кам’яна баба.

Повз “бабу” проходить дорога.

По дорозі їде циганська кібітка. Старий кінь запряжений у кибитку . Керує нею циганка.

Керує кибіткою циганка.

З за кам’яної баби виходить чорт. Чорт вбраний у дорогий камзол із золотим гаптуванням ніби німецький панок.

Кібітка зипуняється.

Циганка оглядається навколо.

Циганка (здивовано): «Ай які гарні і багаті мужчини серед степу попадаються!

Шо, діамантовий мій, тут робиш?

Карети не бачу, коня теж немає…

Чорт робить сумний вигляд.

Чорт: “Вкрали коня і карету вкрали.”

Циганка: “Ой лишенько! А хто ж то вдіяв? Хто на вельможного пана руку підняв?”

Чорт бере коня циганки під вузду. Кінь нервує, фиркає.

Чорт: “Не знаю. Може ти підкажеш?”

Циганка зіскакує на землю у вихорі спідниць. Красива, із великими сережками, моністами і в квітчастій хустці, вона вихиляючи стегнами, іде до чорта.

Циганка: “Позолоти ручку бідній циганці Мірелі! А я тобі погадаю! Все знайду, все підкажу!”

Чорт: “Мірела. А шо це за ім’я таке?”

Циганка трусить грудьми і дзвенить намистом.

Циганка: “О! Це означає чарівно прекрасна!”

Чорт дістає золотого таляра, показує його, крутить на всі боки і дає циганці. Циганка радісно бере монету, пробує її на зуба і ховає за пазуху. Циганка тасує карти і розкидає їх на камені.

Чорт: “Ну, якщо ти гадаєш так як виглядаєш, то давай!»

Чорт іде до кам’яної баби.

Там тліє багаття.

Чорт підносить руку до багаття, і воно спалахує ярким полум’ям.

Мірелла здивовано. Сідає на камінь біля багаття, дістає карти.

Циганка тасує карти і розкидає їх на камені.

Мірела: “І що тобі підказкати? Де кінь з каретою? Чи може про любов? Долю розказати? Дівчину гарну знайти?

Чим серце заспокоїти?»

Чорт: “Погадай і скажи мені, гадалко Мірела, як знайти і упіймати козака, та не простого, а найкращого на світі?

Такого, що козак з козаків!

Такого, який і у воді не горить і у вогні не тоне. Купити, обманути, залякати, я не знаю що там ще? Ну, давай гадай !»

Циганка зупиняється і згрібає карти.

Циганка: “Ой, панночку милий! Я ж геть забула! Мені ж поспішати треба! Та і день у мене такий, що гадання не вийде!”

Циганка дістає монету з пазухи.

Циганка: “Ось гроші твої. Повертаю! А я поїду собі!”

Чорт показує пазурем на карти. Мірела раптом карти і кидає їх у вогонь.

Чорт: «Е ні, мила моя! Нікуди ти не поїдеш !

Взялася, так роби!

Бо біда тобі буде!

І золото назад заховай – ти вже взяла!

Угоди виконувати треба!»

Мірела з неохотою ховає монету в пазуху.

Мірела: «Ох і непросте ви хочете від мене, паночку, ох і не просте!»

Циганка розкидає карти на великому камені.

Вона не хоче гадати чорту.

Розкидає карти і одразу їх перемішує.

Знову кидає, знову перемішує.

Потім згортає колоду в купу.

Циганка: «Все, нічого не виходить! Не хочуть карти сьогодні правди казати!»

Циганка встає.

Циганка: «Все, золотий паннночку, не вийшло у мене гадання! Я ж казала, що день не такий! Прощавайте! Поїду я!»

Чортові очі його спалахують вогнем.

Чорт: «Е ні! Стривай, стривай! Нікуди ти не поїдеш, гадалко Мірела!

Гроші заплачено!

Угоду укладено!»

Мірела налякана.

Мірела: «Так кажу ж вамі — не виходить гадання! Не хочуть карти правди казати!»

Чорт стає страшним і лютим, перетворюється на чудовисько, очі його палають вогнем, із пальців вилазять пазюрі.

Чорт: «А ну сядь, кому сказав! Ти не знаєш з ким жартуєш! Угода укладена!»

Чорт хапає Мірелу за шию і підносить пазюрі їй до обличчя.

Чорт проводить гострими пазюрами по щоці циганки і в неї тече кров. Мірела кричить.

Голос старої циганки: “Стій! Стій! Зупинися!”

CGI

Чорт здивовано оглядається. З кибитки вилазить стара циганка з люлькою в зубах.

Стара циганка: “Стій! Відпусти мою дочку! Я тобі скажу!”

Чорт сичить на вухо Мірелі.

Чорт (сичить на вухо Мірелі):

“Дякуй мамусі, доця! Гуляй поки! Ще зустрінемось!”

Чорт кидає Мірелу на землю.

Стара циганка підходиіть до багаття. Вдивляється в чорта.

Стара циганка вдивляєтсья в чорта, сміється.

Стара циганка: “Впізнаєш мене?”

Чорт впізнає, сатаніє, відшатуючись.

Чорт: “Вб’ю…”

Стара циганка, дивлячись чорту в очі.

Стара циганка: “Вбити ти можеш, але нічого цим не доведеш, і ти це знаєш, курпатий.”

Стара циганка сміючись бере з полум’я вуголь голою рукою і запалює люльку.

Вдихає дим, відкашлюється.

CGI

Чорт з нанавистью, роздивляється стару циганку.

Чорт: «Гадай стара, але як на цей раз карти не заговорять, то обидві у мнее в пеклі заспіваєте не своїм голосом!»

Стара циганка витягає люльку, відкашлюється.

Чорт: “Це тільки спочатку страшно зраджувати! А потім воно легше піде! Потім самому приємно стане!”

Стара циганка дивиться на Мірелу.

Мірела дивиться на матір.

Стара циганка дивиться на Мірелу. Чорт нахиляється до вуха старої циганки.

Чорт (страшним голосом): “Кажи, стерво старе!”

Стара циганка проводить рукою через полум’я.

Стара циганка: «Раз на покоління народжується немовлятко з чубом.

Такий з нього козак виростає, що шабля його не втне і кулі від нього відскакують!

Такий що що лихом об землю б’є!

Такий розбишака, що де не посій - там вродить!

Такий, що за ним золоті верби ростуть!

Такий що і у воді не тоне і у вогні не горить!

Ось він!»

CGI

Вогонь спалахує і над рукою в циганки з’являється примарний козак Семен із двома шаблями. Семен світиться і обертається в повітрі перед чортом.

CGI

Чорт з цікавістю розглядає козака.

CGI

Потім клацає пальцями і козак перетворюється на маленьку ляльку з чубом. Чорт тримає ляльку в руках і роздивляється.

Чорт: “Козак Семен, кажеш? А як його захопити? Чари якісь треба?”

CGI

Стара циганка сміється.

Стара циганка: “Чари цього козака не візьмуть. І страхом і підкупом його не взяти.

Бо слово козацьке лицарське, і честь його міцні, як залізо. Умре козак, а слову не зрадить! Весь рід козацький на тому тримається! Що батько пообіцяв, то як не він, то син , або онук виконає! Тобі його не втримати!”

Чорт кидає ляльку в багаття.

Чорт: “Не буває такого щоб людину купити чи залякати не можна було!

Слабкі люди і заздрісні!

Кращого друга зрадять і брат брата уб’є!

А за копійку чи за премію яку, то і всіх на світі продадуть! Підлі люди! От і на твого козака пастка є.”

Лялька горить в багатті

CGI

Стара циганка сідає на землю коло Мірели.

Чорт регоче, потім підхоплюється, йде до коня.

Чорт: “А казала день не такий, карти не такі… Мірело красунечко! Прощавай! Ми ще зустрінемося!”

Чорт проводить рукою по хребту коня.

З коня падають ремені упряжі.

Потім шкіра, м’язи і залишаєтсья лише скелет коня.

CGI

Чорт заскакує на скелет коня і мчить геть.

CGI

Мірела підхоплюєтсья, біжить слідом.

Мірела: “Ах ти ж тварюка підла!

Стій, стій, проклятий! Коня віддай!”

Чорт на коні обертається і манить пальчиком.

CGI

З-за пазухи у циганки вилазить монета і летить за чортом. Циганка хапає монету пальцями.

Мірела (із зціпленими зубами): “Стій! Не віддам!”

CGI

Монета виривається, але Циганка не відпускає її, падає на дорогу і монет тягне її по дорозі декілька метрів.

CGI

Потім Мірелла всеж таки відпускає монету, зупиняється. Монета летить вслід за Чортом.

CGI

Чорт ловить монету, сміється. Скаче геть.

CGI

Мірелла підіймається з дороги.

Мірела: “Ну постривай! Ще зустрінемося!”

Стара циганка біля вогню набиває люльку.

Стара циганка: “Ми скоро зустрінемося! І тобі, злидню рогатий, це не сподобається.»

360с

Режисерський сценарій

Эпізод 18. Українська зима.

Эпізод 19. Мехтод у лісі.

Эпізод 20. Напад вовків на Мехтода.

Эпізод 21. Договір Мехтода з Чортом.

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 18. Українська зима.

4

ОП

Зима в селі. Діти грають в сніжки, ідуть по селу сані Межтода, переходять дорогу тепло вдгнені дівчата, балакаюсть і сміються.

тележка

2

Діти грають в сніжки. Сніжок попадає в сані Мехтода, що їдуть селом.

дин пано

8

ОП

СПП

Старуха переходить дорогу в селі. Мехтод їде повз неї.

Старуха дивиться йому вслід. Погляд страшний.

дин пано

14с

Эпізод 19. Мехтод у лісі.

5

ОП

Верхи дерев величезного лісу. Чути сокиру.

Камери спускаєтсья донизу крізь гілки.

Ми бачимо маленьку фігурку Мехтода, що рубає дерево.

кран

съемка с верхней точки

1

Д

Топор рубит дерево.

2

ОП

Мехтод рубає сухе дерево.

Дерево падає.

съемка с низней точки

1

Д

Дерево падає біля камери.

4

СПП

Мехтод зупиняється і витирає піт з лоба.

Позаду нього стоять сани із запряженим конем.

На санях лежать дрова.

2

ОП

Метод затаскує порубане дерево на сані. Підіймає голову.

4

СП

Мехтод дивіться на небо. Починає іти все густіший і лапатіший сніг.

6

суб. кам.

Мехтод бере сокиру і йде до ще одного дерева. Замахуєтсья, починає рубати.

Камера відаляється від Мехтода. Ніби то хтось дивиться на нього.

5

СП

Мехтод робить паузу. Витирає обличчя снігом.

4

пугач

З велетенського старого крислатого дуба зловісно пугає пугач, стрибає, летить геть.

верхняя точка

внизу мехтод

Пугач (Сова) модель, анимация

2

СП

Його крик лякає Мехтода, і той оглядається довкола.

3

суб. кам.

ОП

Хтось дивиться на Мехтода ззаду, метрів з 20.

2

КП

Мехтод відчуває погляд, скошує очі вліво.

Перехоплює зручніше сокиру і різко обертається.

динам пано

2

суб. кам.

вовка/чорта

Мехтод різко обертається.

3

суб. кам Мехтод

Нікого немає. Ліше темний, глухий і непривітний ліс засипає густа завірюха.

2

СПП

Щоразу дужчий вітер жбурляє пригорщами сніг Мехтоду у очі .

За спиною Метода чути дивний лякаючий звук.

1

СП

Мехтод різко обертається.

2

суб. кам Мехтод

Нікого нема. Ліше темний, глухий ліс.

6

СПП

Мехтод озирається навкруги.

Переводить подих.

Мехтод: “Ого! Оце-то ми припізнилися!»

14

СПА

Мехтод, підходить до коня. Кидає сокиру в сані.

Залазить на сані, розвертає коняку і здивовано зупиняється: за ним простягається чистий і рівний сніг . Ніде , аж до самих дерев немає ні слідочка .

пано с коня на Мехтода

2

КП

Мехтод здивовано дивіться попереду.

2

суб. кам Мехтод

Попереду коня простягається чистий і рівний сніг. Ніде, аж до самих дерев немає ні слідочка.

динам пано

1

СП

Мехтод обертається.

2

суб. кам Мехтод

Позаду тех нема ні сліда, все на очах занесло снігом.

динам пано

2

суб. кам.

волк

Хтось швидко рухається між деревами, спостерігаючи за Методом. Мехтод обертається на звук. Ліворуч.

80с

Эпізод 20. Напад вовків на Мехтода.

4

суб. кам Мехтод

До Мехтода підходить здоровенний вовк і світить лихими зеленими очима.

Вовки анімація

1

Конь Мехтода нервує.

4

ОП волк

Вовк зупиняється виє.

По лісові переливами розкочується голосна луна .

Вовки анімація

3

СП

Мехтод перелякано озирається, бо чує, як виють навкруги інші вовки і розуміє, що їх багато.

Після секундної тиші долинає виття у відповідь.

5

ОП

Між дерев з’являються чорні силуети вовчої зграї. Десь з 10-12 вовків.

Вони оточують сани, потроху стягуючи кільце.

верхняя точка

внизу мехтод лошадь и волки

Вовки анімація

3

суб. кам Мехтод

Вовки підходять ближче до саней, готовляться напасти.

пано

Вовки анімація

5

КП пано

СПП

Вовк клацає зубами і пускають слину.

Другий вовк, щериться і підходить ще ближче.

дин пано

Вовки анімація

2

ОП

Мехтод з конем в заціпенінні спостерігають за вовками , що зупинились, підібравшись перед останнім стрибком .

ракурс з-за спин вовків

Вовки анімація

3

КП

Мехтод переляканий до смерті.

2

СПП

Мехтод прориває зацепініння і щосили, з криком, стегає коня.

1

ОП вовк

Вовк стрибає на Мехтода

дин пано

2

ОП

Коняка зривається з місця, і чимдуж несеться геть.

тележка

2

СПА

Вовк пролетає за спиною Мехтода, Мехтод падає на сани спиною і накривається ногами.

пано

2

ОП

Вовки кидаються за Мехтодом.

5

ОП вовк

Вовк, що стрибав, падає в сніг, котиться, встає і скаженіє від люті.

Він кидається вслід за зграєю.

В кадрі залишається пустий ліс із завірюхою.

дин пано

2

ОП

Сані з Мехтодом мчать по лісу.

1

СПА

Мехтод через силу підіймається, щоб вхопити поводья.

2

ПП

Коняка пробигає повз камери, слідом пробігають вовки.

5

суб. кам

Мехтода

Скорость. Ракурс из-за головы лошади. Впереди бревно.

Оборачивается, сзади бежит волчья стая. Горят глаза.

динам

пано

ручная камера

7

ОП

Сані чипляються за бревно, що лежіть впоперек дороги, перевертаються підлітаючи вгору.

Мехтод злітає у повітря.

рапид

3

ПП

Сані падаюсь розламуючись.

рапид

9

СПП

ПП

Падає донизу, дивлячись в камеру, Мехдот, під Мехтодом несеться і тікає геть кінь зі зламаними оглоблями.

рапид

2

ПП

Кінь пробігає повз камери, Мехтод вдаряеться спиною в сніг.

Миттевий ЗТМ

нижній ракурс

20

СП

ЗТМ

У темряві чути стук.

Раз по раз зблискують іскри.

Вони освітлюють лице і руки Мехтода, який пробує викресати вогню.

Врешті одна іскра залишається на трутові . Мехтод старанно роздмухує вогонь.

40

СПА

Суха палиця розгорається і Мехтод піднімає смолоскип над головою.

Вогонь освітлює зламані сани і товсті стовбури дерев, що обрисами губляться десь угорі.

З-за дерев, підходить важко дихаючий кінь.

Мехтод оглядається довкола, але бачить тільки повну безвихідь. Навколо страшний чорний ліс.

З лісу знову чути люте вовче виття.

Мехтод кидається до саней, пробує знайти сокиру, але сокиру, але сокири ніде немає.

стедікам

пано

мехтод оборачивается, и камера панорамирует

З лісу знову чути люте вовче виття.

135с

Эпізод 21. Договір Мехтода з Чортом.

СПП

Мехтод обертається на вовче виття, спльовує.

Мехтод (роздратовано спльовує):«От попав – що пропав ! Що я Одарці скажу, як мене тут вовки з’їдять?

суб. кам Черта

Мехтод с факелом со спины.

Смена ракурса.

Раптом із темряви чується дещо обережне кахикання.

Чорт: «А що , Мехтоде , заблукав ?»

СП

Мехтод обертаєтсья вдивляється в тьму, але нічого не бачить. Говорить розгубленро після паузи.

Мехтод (нікого не побачивши): “Та вже ж не гуляю ! А ти що за бісів син ?”

суб. кам. Мехдод

СПА

В світло факелу, с тьми входить чорт.

Він вбраний на німецький манер – у тісну камізельку і з великим жабо на шиї, в руці у чорта тростина, на яку віш шляхетно спирається.

Хвіст від морозу чорт ховає до кишені , а на пазюрястих лапах надіто безліч золотих перстнів з каменями і без .

Чорт (посміхається): А як ти здогадався ?

СПП

Мехтод дивиться на Чорта, хоче перехреститись, підіймає руку, але тростина чорта, зупиняє руку Мехтода.

СПП(8)

Чорт посміхається, дивлячись на Мехтода, тримаючи тростину на його руці.

Чорт: «Руку відірву.”

СПП (8)

Мехтод опускає руку.

СПА

Чорт посміхається, робиіть крок уперед, стає рядом з Мехтодом, Дивлячись в протилежну сторону.

Чорт: “Ну, що, Мехтоде? Що даси за те що з лісу виведу ?”

СП2

диагональ?

Перефокус с реакции Мехтода на Чорта.

смена ракурса?

Чорт: “Та не скупися , бо пропадеш тут не за цапову душу!»

КП

Мехтод: «А що попросиш ?»

СП2

Чорт, просто, ниби то про формальність.

смена ракурса

Чорт: «А от , лишень , віддай мені те що ти в себе вдома не знаєш !»

СП2

Мехтод на хвильку замислюється.

Мехтод: «Та добрий господар все вдома знає. Хата одна, жінка одна, кінь, корова, гроші де надо закопані… Хіба курка яйце яке знесла, то я того якраз і не знаю…».

СП2

Пауза.

Чорт чекає секунду на відповідь Мехтода, зітхає і йде геть.

Вовки знову виють.

Вовки знову виють.

СП(8)

Мехтод обертається до чорта.

ракурс от черта.

Черт  идет на камеру

Мехтод: « Добре – дам тобі, що вдома не знаю !»

СП(8)

Чорт зупиняєтсья, обертається.

Чорт: «Обіцяєш?»

СП(8)

Мехтод: «Обіцяю!»

СП(8)

Чорт: «Заприсягнися!»

СП(8)

Мехтод: «Чим?»

СП(8)

Чорт: «Словом своїм лицарським козацьким!»

ОП

При цих словах вовки тісніше обступають Мехтода. З пащек капає слина.

верхняя точка

СП

Очі горять червоним як у чорта.

КП

Мехтод переводячи переляканий погляд з вовка на Чорта.

Мехтод : «Слово козацьке лицарське даю !»

СПА

Після слів, вогонь смолоскипа спалахує сильніше і страшніше , ніби засвідчуючи клятву .

Всякий раз вогонь освічує вовків , що мовчки сидять довкола на хвостах , як глядачі , створюючи жахливі декорації дійства .

профильний

чорт и Мехтод напротив друг друга

Мехтод : «Слово козацьке лицарське даю !»

СП

Чорт регоче, стає з червоними очами страшним і великим на мить.

нижний ракурс

Чорт : «Ну що ж. Клятву прийнято і вогнем засвідчено! Гляди ж!»

ОП

Тут же чортяка закрутився , завертівся , замиготів , снігову куряву кругом Мехтода здійняв .

Проводячи кривим пальцем довкола, чорт ніби стирає з реальності снігову завірюху , з неба – темні хмари , з-поміж дерев – чорні силуети вовків. Чорт зникає разом із завірюхою.

Мехтод стоїть один в лісі. На небі зірки, Луна і тиша.

тележка

динам пано

СП

Мехтод оглядається, зітхає.

Підіймає голову.

ДП

(суб кам)

Зірки на небі

(кадр перехода на след сцену)

147с

Режисерський сценарій

Эпізод 22. Семен повернувся! Семен і батьки.

Эпізод 23. Роздуми Мехтода.

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 22. Мехтод повертаєтсья до дому і дізнається що Семен приїхав.

двір мехтода

ОП

На чистому зірковому небі яскраво світить повний місяць.

панорама вниз

Мехтодові ворота.

До них іде кінь Мехтода. Мехтод сидить верхи.

Саней немає.

Кінь проходить крізь ворота.

панорама

З хати вибігає одарка в накинутому на плечі кожушку.

Мехтод злазить з коня.

Іде до хати.

пано

Одарка: «І де це ти, чоловіче вештаєшся? ! Де тебе носить до глупої ночі?! Господи! Що з тобою?! Сані де? А ну гайда до хати!”

СПА

Домовик підходить до коня, заспокоює, бере під вузду.

ОП

Домовик веде коня до клуні.

хата мехтода

ОП

Відчиняються двері в хату.

Заходить Мехтод з одаркою.

Мехтод зачиняє двері, обертається до хати і завмирає, дивлячись.

Семен встає з за столу з радісною посмішкою на вустах.

СПП

Одарка поруч з Мехтодом, вказує на сина.

Одарка: “Покити по лісу вештаєся, радість у нас! Синок із Січі приїхав!”

КП

Мехтод розгублений ціпеніє.

СПП

Одночасно із словами Одарки на Мехтода налітає Семен, обиймає батька.

Семен: «Батьку! Я на Різдво приїхав! Мене кошовий відпустив на святки!»

КП

Обличчя Мехтода, коли його обіймає Семен. Мехтод розуміє, що саме заприсягся віддати Чорту.

ОП

Семен відпускає батька, йде до столу.

Семен: “Ось, тату, дивись що я з походу привіз! Це тобі шапка і люлька.

А це мамі хустка і намисто.”

СПА

Семен дістає із мальованої торби гостинці .

Д

Батькові подає нову гарну шапку із китичкою на червоному шликові і люльку з капшучком тютюну , а мамі велику красиву хустку і намисто.

СПП

Мама закутується в обновку і втішено обнімає синочка .

СП

Одарка йде накривати на стіл.

Одарка: “Годі, вже, сідайте вечеряти”.

СП

В цей час ми бачимо , що Семен ховає назад до торби ще дві гарні хустини.

Семен: “Мамо, та я з хлопцями до шинку йду!”

Батько мне в руках синів подарунок.

СП

Одарка накриваючи на стіл.

Одарка: “Не втечуть твої хлопці! Сідай кажу, батька з матір’ю майже пів року не бачив. Вареників поїсиш і йди собі.”

62с

Эпізод 23. Розмова Мехтода с Семеном про козацьке слово і кохання.

Батько, матір і Семен ввечеряють.

Мехтод витягає з капшучка золоту сережку і дає Семену.

Мехтод: «А це сину сережка. Непроста. Зачарована. Я з походу з Туреччини привіз. Нехай вона завжди з тобою буде. Не дай Бог, якої біди, то кинеш її на землю. То вона і допоможе.»

Семен: «Чим допоможе?»

Мехтод: «Не знаю. Щось невеличке зробить. Але обов’язково допоможе! На ось, носи здоров! І щоб не знадобилось.»

Семен чіпляє сережку у вухо.

Одарка їде до кухні.

Одарка: «Мехтоде, Семене, покиньте оті дурниці і сідайте обідати!»

Мехтод: «Одарко, то не дурниці а козацька таємниця!»

Мехтод бере яйце, робить з нього рюмку.

Мехтод: «Отак, синку, обережненько, не поламай…»

Наливає і вони з Семеном пьють.

Одарка : «Мехтоде! А, Мехтоде! Я все бачу!»

Мехтод: «Одарочко, так ми нічого поганого не робимо! Правда, синку?»

Семен кашляє: «Правда, правда!»

Одарка: «Ти мені, Мехтоде, очі не заливай! Мати серцем чує! Семенку, сину, ти батька не слухай — він тебе дурному навчить! Сам пияк і з тебе такого ж зробить!»

Мехтод витягає люльку і кисет.

Мехтод ховає пляшку: «Одарочко, та я ж нічого такого не роблю! Просто із Семеном балакаємо.»

ОП

Двір хати Мехтода. Підходять трое парубків і п’ятеро дівчат.

Сміються, жартують.

Дівчата гукають: “Семен! Семен!”

СПП4

Один з парубків гукає: “Семен! Семен! Виходь!”

Один з парубків гукає: “Семен! Семен! Виходь!”

ОП

Дівчата сміються, хапають сніжки і кидають у віконця Сменової хати.

У віконце ззовні лупять снижки.

Семен радується, підіймається.

Семен: “Ну, все, мамо, тату, я піду, на мене хлопці чекають.”

Мати підіймається, дивиться у вікно.

Одарка: “Авжеж, хлопці. Химка та Маруська. Клейма ніде ставити.”

Семен риється в мішку, дістає два комплекти подарунків.

Мати дивиться на Семена хитаючи головою.

Одарка: “Ну ти подивись на нього, Меєтоде. Він не козак, він турок, гарем собі вже побудував.”

Семен: “Мамо, ну годі вам! А якщо вони обидві мені подобаються?”

Одарка: “То ти що? На обох одружишся? Тут тобі не сулатнат і ваша січ!”

Семен: "Мамо, та я взагалі ще не хочу одружуватись!”

Одарка: “А тоді чого ти дівкам голови задурюєш? Мехтоде, ну хоч ти скажи йому!”

Семен виглядає з будинку.

Семен: “Йдіть до шинку, я скоро прийду!”

Друзі сміються.

Кидають в Семена сніжок.

Одна з дівчат: “Ох Семене, так би й сказав, що мати не пускають!”

Семен зачиняє двері.

Сніжок влучає туди, де щойно була голова Семена.

Друзі сміються і йдуть до шинка.

Семен зачиняє двері, кидаєтсья до мішка з подарунками.

Мехтод: “Синку, сядь!”

Семен сідає.

Мехтод (до Одарки): “Одарочко, люба, ти приберись там, добре?”

Одарка, зітхає, виходить.

Мехтод: “Семен, мати права. Ти ж козак, тобі майже тридцять років! А в тебе вітер в голові. Вони тобі не турчанки з гарему. Ти ж не кохаєш, не одну не другу. Чи кохаєш?”

Семен: “Я не знаю. А що таке кохання? От як ти знав що ти маму кохаєш?”

Мехтод (замислюється): “Та просто знав і все. Жити без неї не міг. Дихати. Сина від неї хотів. Саме від неї. Щоб козак з козаків був.”

Семен: “Та в мене так жодного разу не було.”

Мехтод: “Ти козак. Твоє слово має бути я залізо. І твоя любов і твоя честь. Тому думай перед тим, як слово давати. Особливо жінці. Краще вже чорту слово дати.”

Семен: “Та я й не збирався їм слово давати, тато.”

Мехтод (невесело): “В тому й річ, синку, в тому й річ.”

Дивиться на Семена.

Мехтод: “Годі вже, йди. Друзі зачекаються.”

140с

Эпізод 24. Шинок. Гульба.

В шинку грають і співають веселу пісню музики (Даха Браха).

ПІСНЯ І ТАНОК!

Друзі Семена гуляють в шинку. Співаюсть танцюють.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Хтось п’є.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Хтось їсть.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Хтось грає в карти (кості).

ПІСНЯ І ТАНОК!

Хтось танцює.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Лейба налива комусь вина.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Жінка Лейби з донькою порається на кухні. Шкварчить їжа.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Донька Лейби ставить комусь на стіл тарілки зі стравами.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Танцюють хлопці і дівчата.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Грають музики.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Відкриваютсья двері. Заходить Семен.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Дівчати кидаються до нього, допомагають зняти кожуха.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Семен дає їм подарунки.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Дівчата грайливо підморгують Семенові у відповідь.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Дівчата хапаюсть Семена під руки, починають з ним танцювати.

ПІСНЯ І ТАНОК!

Семен танцює з одною, потім з другою, потім з обома.

ПІСНЯ І ТАНОК!

115с

Эпізод 25. Вагання Мехтода.

Мехтод запалює люльку.

Затягується.

Думає.

Зі спини, з кухні обертається до Мехтода, Одарка.

Одарка: “Я кому сказала не курити в хаті?”

Одарка: “На двір йди і там пали. Спати скоро, а він накурив, диму повно!”

Мехтод спішно затягується, починає гасити люльку.

Мехтод загортає люльку в шапку і запихає за божницю .

Мехтод сам до себе: «Та і чорт з тією клятвою! Що він мені зробить? Якось буде!»

40с

Эпізод 26. Семен і Лейба.

Втішений Лейба і підраховує випите і з’їдене на великій рахівниці.

За Лейбою-великі бочки з вином і пивом.

В ЦЬОМУ ЕПІЗОДІ — ПІСНЯ І ТАНОК ВІДБУВАЮСТЬСЯ НА ДРУГОМУ ПЛАНІ.

Семен підходить з кухлем до шинквасу.

Семен: « А шо, Лейбо, чи не наллєш мені вина на пробу?»

Лейба підіймає очі на Семена.

Лейба: «О! Одразу видно, що пан козак розуміється на тому! А правда, для чого пити ту горілку, коли є хороше і дороге вино!”

Семен посміхається.

Лейба відкладає рахівницю.

Лейба: “Найкраще вино від Кракова до Полтави тільки у старого Лейби в шинку! А пан козак гроші має?»

Семен дістає з кишені жменю золота і показує Лебі.

Семен: «Та у мене тих грошей – як сміття!»

Лейба з повагою дивиться на Семена.

Лейба показує на бочки.

Лейба: «Ой вей мір! Який багатий і славний пан козак! Ну чистий тобі граф! Зараз наллю вам вина! Чому не налити доброму багатому панові козакові? Вибирайте з якої бочки!”

Семен легко перестрибує через шинквас.

Лейба показує на бочки.

Лейба: «Беріть свої очі і дивіться сюди!

Оце в мене мальвазія, оце – рейнське, оце-кисле, оце - солодке. Тільки для значних панів тримаю! Але для Вас – наллю якого скажете! Все собі на збитки, але панові козакові догоджу !»

Семен роздивляється великі бочки, тримаючи в руці кухоль. Показує на праву бочку .

Семен: «А налий–но мені ось з оцеї».

Лейба бере кухол в Семена.

Лейба: «О ! Чудовий вибір! Рейнське !»

Лейба витягає чопика, кладе його на шинквас і наливає вино в кухоль.

Поки Лейба наливає, козак відсуває чопика подалі від Лейби.

Лейба, наливши кухоль, озирається за чопиком, але той далеко.

Лейба затуляє дірку в бочці пальцем.

Семен відбирає у Лейби кухля і смачно випиває.

Лейба з надією дивиться на козака і киває головою.

Лейба: « Ну як? Смакує вино? Наливати?»

Семен розглядає дно в кухля.

Семен: «Та щось не розібрав до пуття. Ніби кислувате якесь…

Реакція Лейби.

Семен показує на ліву бочку.

Семен: А знаєш, Лейбо, а влий мені на пробу ще з цієї бочки!»

Лейба, тримаючи пальцем діри, другою рукою починає витягати чопика з іншої бочки.

Лейба: “О , пане козаче ! Це мальвазія – сам пан Потоцький такої не має! Підставляйте кухлика!”

Семен витягає чопика, націджує собі вина з другої бочки.

Семен: “Давай допоможу”.

Лейба, затикає дірку пальцем другої руки, поки козак не налив багато.

Так він і стоїть, затикаючи дірки в бочках.

Семен з насолодою п’є.

Лейба оглядається на козака,який з насолодолю цідить смачне вино.

Лейба : «Ну як вам це вино? Смакує? Наливати?»

Семен кривиться.

Семен: « Та знову не розібрав. Мабуть дорого коштує?»

Лейба: «Та звісно не дешево! Таке вино тільки для самого пана круля у Варшаву привозять!»

Семен спльовує.

Семен ставить чопика з другої сторони подалі від Лейби.

Семен кривиться: «Тю! То нехай пан круль у Варшаві його і п’є! Я передумав! На ось чопика! Дякую тобі, Лейбо за пригощання!»

Лейба в шоці.

Лейба: “Ой ! Вей мір!”

Семен ставить кухоль і перелізає через шинквас назад.

Лейба кричить, затикаючи дірку в лівій бочці другою рукою.

Лейба: “Ой ! Вей мір! Рятуйте! О зохен вей!”

ОП

Так Лейба і стоїть розщеплений між двома бочками , затикаючи їх пальцями , репетуючи і підстрибуючи , поки Семен перелізає через шинквас.

Лейба кидається за чопиком, вино цебенить. Лейба знову затикає дірку.

Лейба кричить в напрямку кухні.

Лейба: «Сара! Сара! Біжи сюди! Грабують! О зохен вей!»

Серед корчми , у колі дівчат і парубків Семен садить гопака.

Він стрибає і присідає , крутиться дзигою, перекидається через голову.

ПІСНЯ І ТАНОК.

Семен танцює, приспівує.

Семен приспівує : « А у мене шаровари сліди замітають, три таляри у кишені, та й ті заважають !»

Позаду Семена Лейба затикає бочки. З бочок цебенить вино.

160с

Эпізод 27. Потомлена сім’я вкладається спати.

В темній хаті блимає лампадка освітлюючи бородатий лик святого Миколая .

Одарка вже спить.

Мехтод крутиться в ліжку уві сні. Засинає.

Святий обережно виглядає з образа і, переконавшись , що всі в хаті поснули витягає із-за ікони Мехтодові шапку, кисет і люльку.

Натягнувши шапку на голову , він натоптує люльку тютюном і припалює її від лампадки , із задоволенням затягуючись запашним димом .

Снять 2й вариант где святой не курит, а что-то ест со стола.

CGI

Вікно. За вікном ніч. Раптом у віконце стукає пазюряста чортова лапа.

Стукає ще раз. Розбиває вікно.

Виє вітер.

Камера проходить крізь вікно.

Виє вітер.

CGI

Тіло Мехтода, в нічній сорочці випливає у вікно.

Пливе у повітрі.

CGI

У світлі місяця видно чорта верхи на скелеті коня.

CGI

Тіло Мехдота пливе у повітрі до Чорта.

CGI

Мехтод розплющує очі.

Над ним, ногами до гори, морда Чорта і морда скелета коня.

Чорт загрозливо регоче : «Ну що, Мехтоде, тепер усе вдома знаєш?!»

CGI

Тіло Мехтода падає в сніг біля коня і Чорта.

Мехтод стає не коліна в снігу.

CGI

Мехтод дивиться на Чорта стиснувши зуби. Потім кричить.

Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”.

CGI

Чорт регоче, і верхи, здійнявши вихор снігової куряви з-під копит, чорт зникає в невідомому напрямку.

Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”.

CGI

Мехтод кричить, відкриває очі в ліжку.

Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”.

Зляканий Мехтод підхоплюється і кидається до вікна .

Прокидається Одарка.

Одарка: “Що трапилось? Мехтод?”

В цей час святий на іконі похапцем розганяє дим , швиденько ховає шапку і люльку .

CGI

Мехтод завмер біля вікна .

У дворі пусто. Стоїть затишна зимова ніч.

Мехтод хреститься, дивлячись у вікно.

Мехтод: “І присниться ж таке…”

Мехтод повертається до ліжка. Лягає спати.

Одарка: “Ти чого схопився ? Та ще й накурив в хаті !”

Мехтод: “Я не курив !”

Одарка: “А чого диму повно ? А ну гайда спати !”

Святий з останніх сил стримується, щоб не випустити дим з рота.

Святий з полегшенням видуває великий клуб диму і голосно чхає .

Лампадка гасне .

156c

Эпізод 28. Чорт викрадає Семена.

вулиця ночного села, біля хати сестер Химки і Маруськи

Мехтод прощається з сестрами Химкою і Маруською, обіймає і цілує дівчат і йде у напрямку хати.

ТЕКСТ (ІМРОВІЗАЦІЯ АБО НАПИСАТИ)

вулиця ночного села

Семен іде, він на доброму підпитку. Підспівує собі під носа.

вулиця ночного села

По землі повзуть тіні.

вулиця ночного села

Хось іде позаду. Дивиться Семену в спину.

вулиця ночного села

Семен іде, чує кроки. Обертається.

вулиця ночного села

Нікого немає.

вулиця ночного села

Семен обертаєтсья щоб іти, але перед ним стоїть Чорт.

Чорт вдягнений в український одяг, ніби селянин, чи козак.

Чорт: “Будь здоровий Семене”.

вулиця ночного села

Семен здивований.

Семен: “Добрий вечір. А ви хто такий?”

вулиця ночного села

Чорт

Чорт: “Я твого батька побратим, ще з Сечі. Мені Мехтод, сказав, щоб я тебе з шинку витяг.”

вулиця ночного села

Семен

Семен: “Я йому що, дитина? Хай спати лягає”.

вулиця ночного села

Чорт

Чорт: “Та він би ліг, але твоя допомога потрібна, бо я сам твого батька не витягну.”

вулиця ночного села

Семен

Семен: “Що трапилось?”

вулиця ночного села

Чорт

Чорт: “Шапка, що ти батьку привіз, в колодязь впала. Батько поліз діставати, та й сам впав. Вода холодна. Я мотузку кинув, але сам не дістану. Мехтод козак важкий.“

вулиця ночного села

Семен

Семен: “Побігли! Швидше!”.

вулиця ночного села

Семен біжить, чорт за ним.

Двір хати Мехтода

Семен з чортом забігають у подвір’я Семена, кидаються до колодязя.

Семен нахиляється над колодязем.

Чорт підхоплює його під ноги і кидає вниз, сам стрибає слідом.

Двір хати Мехтода

Пусте подвір’я, лише сліди Семена до колодязя.

У дворах виють собаки.

З лісу їм відповідають вовки.

У дворах виють собаки.

З лісу їм відповідають вовки.

Площа біля церкви у селі

Пусте село.

Площа. Церква.

Виття по селу поступово затихає. Всі тварюки засипають.

Площа біля церкви у селі

Біля церкви із віконця невеличкої хати виглядає піп. У насталій тиші він спльовує на землю із вікна,

хреститься і зникає в хаті, зачинивши віконниці.

Піп: «Тьху ! Прости Господи !».

120с

Режисерський сценарій

Эпізод 29. Підземний світ. Прибуття Семена. Зустріч з Чортом.

Эпізод 29А. Підземний світ. Експозиція.

Эпізод 30. Перша зустріч з Ядвігою. Чорт і Ядвіга.

Эпізод 31. “Це не сон!”

Эпізод 32. Спроба Семена втікти. Батьківське слово.

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 29. Підземний світ. Прибуття Семена. Зустріч з Чортом.

Описание ада.

  1. В нем постоянно дует ветер. На стенах и на ветках обрывки ткани, лоскуты которые развеваются на ветру.

  2. Ветер несет пепел по улицам.

  3. Пепел падает с неба.

  4. Под ногами снег, вперемешку с пеплом и угольями.

  5. Деревья - как анчары - колючие изломанные неприятные.

  6. В нишах-арках горит пламя, стоят котлы, корчатся тела.

  7. Свет от пламени мерцающий, неровный. Небо багровое, с черным.

  8. Тела как статуи застывшие словно лес из людей. Тела и лица впечатаны, вмурованы в стены. Иногда тела торчат до половины, не могут вырваться.

  9. Улица покрыта золотом.

  10. По стенам стекает смола и расплавленное золото.

  11. Прямо на улицах озера из смолы, она булькает - из нее торчат тела и лица, искаженные в беззвучном крике.

  12. Там где нет пламени - лед и снег. т.е. там или жарко или холодно. Возле пламени может пар идти изо рта.

  13. Может быть улица не статична, а поверхность движется? Течет как лава? Будет очень круто.

  14. Люди приковані цепами до стін і підлоги.

Чути крик Семена. Семен вивалюється з дірки в стелі. Падає на купу золота. З’їзжає з неї.

Він в дивному палаці.

Цегла і золото. Багато золота. Гуляє вітер. На стінах спалахи полум’я.

Семен стає на ноги, дивиться нагору, в отвір.

В отворі моргає величезне живе око. Око не чоловіче, а страшне, немов якасть величерна істота споглядає на Семена.

Семен оглядається навкруги.

Навколо нього золото, цегла, вітер, павутиння, попіл.

Дивний звуг, немов стогін, з невиразною тоскливою музикою.

Семен бере золото, що під ногами, пробує на зуб. Так - це справжне золото. Секунду подумавши, Семен, кидає монети назад на купу.

Обертається.

Семен бачить пустий трон, що стоїть в кінці зали.

Семен їде до трону.

Зліва/справа - прохід.

Семен дивиться в прохід, проходячи повз нього.

В проході на передньому плані лежать людські тіла, затягнути павутинням.

На задньму плані вікно, за яким рухаєтсья величезна тварина монстр - ми бачимо дивний чешуйчатий бік з пазурами і очима, що дивлятсья просто зі шкіри.

Семен йде далі до трона,

Біля трона в стелі ще один отвір. Чути дивний звук, немов дихання і чвоктання. Семен дивиться наверх.

В отворі моргає ще одне величезне живе око, спостерігаючи за Семеном.

Семен опускає голову, підходить до трона.

Семен роздивляєтсья трон.

Трон пустий, але немов живий, він з золотих отруйний змій, що вьються, сплетаються.

За троном величезне вікно, за яким картина пекла: арки, в яких палає полум’я і корчаться в муках людські тіла.

Лунає стогін і музика повна туги.

Семен опускає очі на трон.

Семен робить крок до трону.

Дві змії, з яких зроблений трон, шиплять і кидяються на Семена, намагаючись вкусити.

Семен відшатується від трону.

Чути сміх чорта.

Чорт (сміється): “Чорт, оце по козацьки — або все або нічого!”

Семен обертається.

Перед ним стоїть Чорт.

Чорт посміхається.

Чорт: “З прибуттям!”

Чорт проходить мимо Семена і сідає на трон.

Чорт сідає на трон, змії оплетають його, повзуть по руках і грудях. Чорт ласкаво гладить їх.

Чорт: “Подобається трон? Що ж — будеш гарно себе поводити, то й в тебе такий буде.”

Семен оглядається.

Семен: “Я що, помер?”

Чорт сміється.

Чорт: “А ти мертвий?”

Семен, оглядає себе.

Семен: “Та вроді ні. Тільки п’яний ще трохи.”

Чорт усміхається.

Чорт: “Так, ото було по нашому. Молодець. До речі, в Лейби дійсно добре вино.”

Семен оторопіло.

Піднімає очі.

Семен: “А звідки ти про Лейбу знаєш?”

За вікном, що за чортом, рухаєтсья величезна, розміром з будинок потвора, з очами по всьму тілу, з пазурами і наростами, ніби з неї ростуть нещасні люди.

Семени дивлячись на потвору.

Оглядаючись навкруги.

Семен: “Я зрозумів! Це все сон! Казав мені батько, не мішай вино з горкою.”

Чорт смієтсья.

Чорт (регоче): “Так! Це просто сон! А батька треба слухатись. Я от одного разу непослухався, так він мене під землю… “.

Семен оглядається, навкруги.

Семен: “А що там за місто? На вулиці?”

Чорт прибирає змію з грудей і рук, встає.

Чорт встає з трона.

Чорт: “Пішли, сам подивишся! В мене тут цікаво.”

Йдуть по палацу, геть.

197с

Эпізод 29А. Підземний світ. Експозиція.

Семен виходить на вулицю. Біля виходу з палацу приковатє тіло людини, що смикається, тому що на нього лл’єця рідке розплавлене золото. Золото димить.

Тіло людини, що смикається, тому що на нього лл’єця рідке розплавлене золото. Золото димить.

Семен дивиться на людину і на золото.

До семена, підбігають скажені музики, зустрічають його граючи скажену какофонію, схожу на музику.

Семен повертає йде повз них по вулиці пекла.

Один з музик з інстпументов, схожим на скрипку, біжить шкутильгаючи за Семеном, грає йому назойливо пронизливу мелодію.

Обличчя музики огидливе, він страшно поспіхється, водить смичком по струнах, заглядає семену в очі.

Чорт: “Так, Семене, то чисте золото. Бери скільки хочеш.”

Семен проходить повз величезного вікна (розбитого вітража), за яким стоїть чорт, спостерігаючи за Семеном.

Камера за чортом, Величезне вікно (розбитий вітраж) за яким - пекло.

Ми бачим як Семен йде повз вікна, за ним біжить музика, на другому плані арки з грішниками, палає полум’я, дме вітер з сажею.

Чорт посміхається, дивлячись на Семена.

З неба йде попіл, навкруги, з обох боків в стінах катують грішників.

Дме вітер.

Арки з цегли, всередені горить полум’я і катують грішників.

Семен бачить тортури, чує крики, по вулиці страшні істоти (потвори пекла) тягнуть за волосся грішників.

Семен оторопіло дивиться навкруги повільно рухаючись пеклом.

Чорт посміхаєтсья дивлячись зі сходів, через вітраж, у слід Семену.

Чорт (семену, ала сам до себе): “Подобається? Дивись яка краса у мене тут!”

Семен проходить повз чергу, Продають якийсь непотреб і люди за нього деруться.

Двоє грішників, чоловік і жінка з’язині золотим ланцюгом, б’ються з ненавистю, а потім розбігаютсья, падають і повзуть одне від одного.

Ланцюг між ними натягується, недаючи їм розлучитися.

Жінка з білью і ненавистью дивиться на чоловіка.

Чоловік обертаєтсья і смикає за ланцюг.

Вони знову кидяються одне на одного і б’ються.

Семен вражений проходить повз чоловіка і жінки, що гризуть одне одного.

Семен дивиться далі і бачить як люди повзуть на колінах.

Семен проходить крізь людей, що моляться повзуть на колінах за кимось, хто голосно розповідає якусь маячню, вдаючи її за одкровення.

Семен бачить чоловіка-опудало, всього в пір’ях, з чоловіка знущаються, б’ють, обливають помиями.

Жебраки накидаюсться на Семена, страшними потворами хватиють руки і одяг, чорт видганяє їх.

Жебраки страшними потворами хватиють руки і одяг.

Семен видганяє їх, вириває в них з рук одежу.

Дівчини зі страшними губами і цицьками (одягнуті), з задовгими ногтями і довгим волоссям, розпухші від знущанням над своїми тілами. Вони виглядають як фантастичні потвори, в яких не залишалось нічого людського.

Вони пробують привернути до себе увагу Семена, сміються, вдаючи з себе найвродливіших.

Семену стає гидко. Він швидко проходить мимо.

Хтось вибігає з криками на волицю і просто розпадається в прах, розсипаючись в попіл.

Під ногами Семена попіл і прах

Семен дивиться під ноги а потім прямо.

Семен бачить стіну, до якої прикуто багато людей.

Когось з них їдять черві

Хтось з них п’є розплавлене золото

Хтось їсть камні.

Же які люди стоять просто обличчями до стіни, а інші пробують по них вилезти на гору і падають вниз, розбиваючись в прах.

Семен проходить повз них.

Чоловік б’є себе і кричить.

Чоловік: “Це я! Я у всьому винен!”

Черга в полум’я, людей в стародавніх костюмах, які носила аристократи або чиновники того часу. Черга йде і зникає в величезному роті, де згорають.

Семен оглядається. Він в змішанних почуттях, йому і огидко і страшно і цікаво.

Семен повертає голову і бачить за поворотом величезного монстра.

За поворотом, рухається величезний монстр, вкритий очами, з монстра стирчать людьскі тіла, на його боках рти і пазури.

Монстр рухається і зникає за поворотом.

Семен їде за поворот, зоб подивитись що це такє.

Семена виходить на вулицю, на якій стоять статуї. Це люди, які завмерли в страшних позах, ніби їх спіймали на гарячому, або катували. Їх багато - цілий ліс людей.

Деякі статуї ніби вмуровані в стіни, стирчать руки, груди, обличчя.

Семен рухається повз них.

Задіває одного - статуя розсипаєтсья на шматки.

Семен проходить, і за ним, на місті зруйнованох статуї виростає нова з замученим обличчям.

Семен проходить ліс зі статуй грішників.

За його спиною з дима матеріалізується Чорт.

ОП

Чорт наздогянає Семена, що йде по золотому полю. Все під ногами вкрито золотими монетами.

Чорт іде поруч з Семеном.

Чорт: «Бачиш Семене, у мене тут все є! Хочеш золота? На тобі золото !»

Семен: “Ну і сон! Насниться ж таке”

На золотому полі стоїть дивовижний і страшний (невов напівживий) апарат, що гонить самогон.

Чорт: «А хочеш вина? На тобі вино!»

Грішники відштовхуючи один одного тягнуться за горілкою, що л’є з крана.

Один з грішників наливиє собі чарку, відбігає, п’є, ковтає.

Обличча в нього стає задоволеним, але раптом він починає гнити, швидко розпадаючись на гній.

Чорт підводить Семена до самогонного апарату.

Махає рукою і по грішниках вдаряє немов сильний вітер, ак вибух, від якого вони перетворюються на пил.

Чорт підставляє чарку.

В чарку наливається кров.

Чорт протягує чарку Семену.

Чорт: «Хочеш червоне? Чистий кагор, краще ніж в пана Потоцького!»

Чорт: «Або хочеш біле?»

Кров в чарці стає білою.

Семен хитає головою, і раптом дивиться вправо, застигає. Чорт викидає чарку.

Чорт: «А хочеш палац? На тобі палац!»

Чорт піднімає руки і розвалля навколо перетворюється на багатий палац із дорогим вбранням.

Але Семен не помічає палац, який побудував Чорт. Він дивиться кудись, не звертая уваги на Чорта.

Семен бачить вродливу жінку (Ядвигу), що дивиться на них з Чортом, з одного з виходів.

Жінка подивившись на Семена зникає, йде всередину.

Семен здивований такойю красою.

Семен прямує за нею.

Чорт посміхається — він знайшов слабке місце Семена. То не золото, то жінки.

270с

Эпізод 30. Перша зустріч з Ядвігою. Чорт і Ядвіга.

Семен швидко проходить повз дверей в стіні, зупиняється, дивиться в двері.

ракурс з дверей

Семен бачить Ядвігу, що порається по господарству.

Семен заходить в приміщення, дивиться на Ядвігу.

Ядвіга дивиться на Семена з викликом, стримано але видно що він їй подобається.

Слідом за Семеном в приміщення заходить Чорт.

Чорт : «Хочеш жінку? Ось тобі і жінка! Ядвігою звати. Правда гарна? Хочеш – твоя буде! Накажу - і зробить все що побажаєш! Мені не шкода! Я собі іншу знайду.

Семен роздивляється Ядвигу.

Чорт (на вухо Семену): Мені на шию будь-яка відьма вішається!»

Ядвига червоніє від образи і люті.

Ядвига: «Ах так?! Будь-яка відьма?! То я тут стирчу, їсти варю, чортенят твоїх доглядаю, а ти до інших вештаєшся?! Я тобі що, річ твоя, що ти мене дарувати зібрався?!»

Відьма лютитіться, протягує руку до чогось важкого і предмет злітає, і летить в голову Чорту.

Чорт ухиляється і предмет завертає і влучає в голову козака.

Чорт говорить знущаючись.

Чорт: «Ядвіго, ти чого? Я ж пожартував!»

Ядвіга хватаючи речі і кидаючи їх в Чорта і Семена.

Ядвіга: «Я тебе зараз так пожартую, що з тебе лише ратиці залишаться!»

Чорт смикає Смена тікати.

Чорт смикає Семена: «Тікаємо! Я її боюся!»

Ядвіга кричить від люті і образи — предмети, що в хаті, злітають і летять у слід Чорту і Семену.

60с

Эпізод 31. “Це не сон!”

Чорт із Семенов вибігають і ховаються за отвором дверей з обох боків.

Семен відчуває що по голові щось тече, простягає руку і витирає лоба, дивиться на руку.

На руці Семена - кров.

Семен здивовано і злякано питає Чорта.

Семен: «То виходить - це не сон?»

Чорт, радісно підтверджує Семенів здогад.

Чорт (задоволено): «Виходить не сон.»

Раптом прибігає ціла орда чортенят, зносячи все на своєму шляху.

Вони зберають все речі що викинула з хати Ядвіга і біжать геть.

Семен з чортом дивляться на Чортенят.

Чорт (гордо і радісно) : «Бачив? Це мої чортенята! Ну чисто як я в молодості! По всьому світу назбирав! Виховав, обігрів, всьому навчив!»

Чортенята зберають останні речі і біжать геть.

Чорт обводить рукою навколо.

Чорт: «Ну що, я все тобі показав. Тепер, Семене, будеш жити тут!»

Семен: «Як це тут? І де це «тут»? Шось я такого паскудного місця і не знаю.»

Чорт: «В підземному світі ! Тепер знаєш.»

Семен: «Я і з гірших місцин вибирався! Ти знаєш хто мій батько? Сам козак Мехтод! От проспиться і мене точно витягне!»

Чорт радісно : «Та шо ти кажеш? Батько витягне? Та він і не знає де ти подівся! Будеш тут сидіти до скону!“

Реакція Семена.

Семен: “Це ми ще подивимось”

Чорт, заспокоюючи Семена.

Чорт: “Та ти не переживай – попрацюєш на мене, обітрешся, звикнеш. А там дивись - і дослужишся до великого чину! Я теж колись починав із нічого, а тепер поглянь!»

(обводить руками палац повний золота).

Семен підіймає золотий кубок, вкритий дорогоцінним камінням, роздивляється.

Семен задумливо: «Сік транзіт глорія мунді…”

Чорт стає серйозним, навіть небезпечним.

Чорт (міняє тон): «Так минає слава земна…Вірно, Семенчику, отак вона і минає.”

Семен кидає кубком в чорта, чорт розпадається в повітрі, кубок пролітає крізь нього і попадає в стіну.

Семен кидається геть.

Кубок падає на пол.

Семен біжить геть.

100с

Эпізод 32. Спроба Семена втікти. Батьківське слово.

Семен вибігає на вулицю, біжить.

Навколо нього справжне пекло, грішники, потвори, музики.

Все кричить горить, кидається на Семена.

Раптом земля здригається.

Семен забігає в коридор, що йде паралельно вулиці. В коридорі нескінченно дверей. Семен біжить.

Потвора повзе зліва від нього по вулиці.

Ми бачимо очі, якими вона дивиться на Семена, і руки-пазури, які вона простягає до нього.

Семен біжить довгим психоделічним коридором, завертає.

Семен забігає до палацу.

Бачить Чорта.

Чорт плескає в долоні.

Семен кидається геть.

Семен вибігає на вулицю і раптом бачить чергу грішників в чорній одежі, що повільно рухаються з одного з тонелів.

Семен кидається проти черги, забігає в темний тонель.

В потьмі Семен розтовкує душі грішників і просувається до входу, з якого вони йдуть.

Попереду маячить світло.

Семен просувається і зупиняється.

Перед ним пустеля. На якій де не де, палаюсть вогнища.

Над пустелею страшне небо.

Дме сильний вітер.

Падає душа, б’єця о землю (або пісок), падає ще одна.

Семен дивиться на пустелю, стоячі на межі тонелю і пустелі.

Душі що впали підіймаються і йдуть до тонелю, проходять повз Семена.

Семен робить крок в пустелю.

Семен виходить в пустелю.

Обертається.

За спиною в Семена вже не тонель, а пекло, яке виглядає як кар’єр.

Семен підходить до краю. Внизу прирва.

До якої падають грішники.

Семен дивиться вниз.

Семен обертається.

Поруч з ним стоїть Чорт.

Чорт недобре посміхається.

Чорт: “Пустелю цю жодна душа ще не перейшла. От залишу тебе і сконаєш тут”.

Семен йде повз Чорта геть. Чорт обертаєтсья йому у слід.

Семен йде прямо в пустелю.

Семен йде, оглядається, знову дивиться вперед і зупиняється.

Семен бачить попереду Чорта і пекло.

Семен розвертається і йде назад. Зупиняється.

Знов попереду Чорт з отвіром пекла.

Семен повертаєтсья, щоб йті вбік і знов зупиняється.

Попереду Чорт із пеклом.

Чорт.

Чорт: «Так-то , Семене. Не вийдеш ти звідси ніколи, не можеш вийти. Не пускає тебе.»

Семен (усміхаючись): «Тільки мене?»

Чорт : «Тебе, тебе!»

Семен: «Ну дозволь хоч із світом попрощатися!»

Чорт: «Попрощатися? Хм.. Ну прощайся. Я ж не звір якись.»

За спиною Семена з’являється зимовий ліс, там лежить сніжок, за деревами видно село, димки над хатами, сороку, що щось клює на сніжку.

В лісі дерево, що зігнулося аркою, і в дереві портал, за яким стоїть семен.

Семен радісно кидається до лісу, але межа лісу тікає від нього, вперед і він не може її перетнути.

Семен зупиняєтсья на самій межі. Простягає руку.

Межа лісу відсувається, так що він не може навіть доторкнутись до неї.

Семен обертається до Чорта.

Чорт: «Тільки не пробуй кричати. Все-одно ніхто не почує. І не побачить ніхто. Ну шо, попрощався ?»

Семен: «Зараз, ще хвильку. Тільки на сонце погляну!»

Чорт посміхається презирливо.

Семен крадькома витягає з вуха сережку і викидає її на сніг.

Серіжка падає в сніг.

Чорт : «Ну все! Досить з тебе !» .

Семен обертається і бачить що серіжка впала в сніг.

Ліс перед Семеном зникає і перед Семено знову пустеля.

Ми бачимо в лісі дерево, що зігнулося аркою, і в ньому зникає картина пустелі і пекла.

На снігу лежить золота сережка. Промінь сонця блищить на сережці.

Сорока помічає блискучу прикрасу.

Стрибає до неї, хапає її дзьобом і летить.

210с

Режисерський сценарій

Эпізод 33. Пустий колодязь. До Мехтода приходить Домовик.

Эпізод 34. Чорт ловить Семенна на батьківському слові і просить доглянути чортенят.

Эпізод 35. Батьки отримують звістку від Семена.

Эпізод 36. Перша зустріч з чортенятами. Чортенята ображають Васю і сваряться з Семеном.

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 33. Пустий колодязь. Приходить Домовик.

Колодязь у подвір’ї Мехтода.

Біля колодязя Мехтод і Одарка, люди.

З колодязя вилазить чоловік з багром.

Чоловік: “Не має його там! І води немає! Сухо, як в пеклі. Чортівня якась.”

Жінки хрестяться.

Жінки: “Ой, Боже ж мій!”

Мехтод обіймає Одарку.

Одарка плаче.

Чоловік, що виліз з колодязя, дістає мотузку з колодязя.

Чоловік: “Не знаю що й сказати, Мехтоде. Перший раз таке бачу.”

Люди розходяться, причитаючи.

Мехтод цілує Одарку, Одарка йде до хати. Мехтод починає закривати на колодязі люк.

Мехтод (до Одарки): “Годі тобі. Йди до хати, я зараз прийду.”

Мехтод закриває на колодязі люк.

Голос домовика: “Все ясно. Як Чортова ніч, ясно. Сліди до колодязя йдуть. Назад слідів немає. Води немає. Семена теж не має.”

Мехтод обертається, але нікого не бачить.

суб. кам.

Нікого немає, пусте подвір’я.

Мехтод розгублено.

Мехтод: “Хто це говорить?”

Голос домовика: “Веніамін”.

З-за колодязя виходить маленький домовик.

Домовик: «Я до вас за розподіленням прибув як молодий спеціаліст. Студіозус. Буду домовиком хазяйнувати.»

Мехтод розгублено дивиться на домовика.

Домовик дістає диплом, протягує Мехтоду.

Домовик витягує і показує диплом :«Альма-матер, так би мовити..»

СП

Мехтод роздивляеться бумагу

Д

Диплом Могилянки

Домовик до Мехтода.

Домовик: Та ти, братіку, не сумнівайся – з відзнакою. Це тобі не якийсь Оксфорд чи Сорбонна нещасна – бери вище! Києво-Могилянська академія домовиків! В Сорбонні цього не навчать».

Мехтод, повертаючи диплома Домовику.

Мехтод: “Нещастя в нас. Син, Семен пропав.”

Домовик

Домовик: “Так от я ж і кажу, за розподіленням прибув. Пішли до хати - хазяйство прийму, все й розповісиш.”

Мехтод і до мовик йдуть до хати.

Мехтод: “А чому саме зараз? Чим я такої честі сподобився?”

Домовик: “Яж кажу, за розподіленням. Давай заходь.”

Мехтод заходить в хату.

Домовик на порозі обертається, дивиться в небо. Домовик дивиться на небо і чітко, по воєнному віддає честь.

Із хмари виглядає Святий Петро і теж віддає честь.

Домовик кива Петру і заходить до хати, зачиняя двері.

90с

Эпізод 34. Чорт ловить Семенна на батьківському слові і просить доглянути чортенят.

Чорт вискакує із своєї хати. Вслід йому летить горщик, якесь шмаття і кухонні причандали. Горщик розбивається. В одвірок застряє ніж.

Відьма виглядає з дверей і стає на порозі, взявшись в боки.

Відьма: « Ах ти ж паскудь смердюча! Тільки полізь до мене, потворо рогата! Нехай тобі тепер та відьма їсти варить, яка на шию вішається! І чортенят своїх тепер сам доглядай!»

Чорт вивільняється із лахів.

Чорт: «Ну Ядвіго, ти чого? Я ж тільки пожартував.»

Двері в хаті захряскуються.

Ядвіга: «Я сказала сам! Все сам! А полізеш до мене ще раз – роги пооббиваю!» (хряскає дверима)

Чорт оглядається на чортенят.

Чортенята зацікавлено спостерігають за сваркою.

Погляд Чорта падає на козака.

Семен сидить край урвища і кидає вниз камінці.

Чорт дивиться на Семена.

Чорт: «Семене, чуєш, Семене!»

Семен не реагує.

Чорт

Чорт: «Семене! Діло є!»

Семен посміхається.

Семен : «Шо, з жінкою своєю справитись не можеш? Я тут тобі не помічник. З бабами ще ніхто справитись не міг.»

Чорт підходить до Семена.

Чорт: «Та ні, Семене. Тут таке діло… Розумієш… Я твого батька врятував від смерті.“

Семен недовірливо.

Семен: “Бреши більше!”

Чорт: “Не брешу. Коли він вчора за дровами поїхав і вовки на нього напали, це я його врятував і з лісу вивів.”

Семен здивовано дивиться ан чорта.

Семен: “Ти?”

Чорт: “Авжеж. Я старався, такої біди натерпівся. Так ти послужи мені за це.“

Семен мовчить слухає намагаючись зрозиміти, до чого хилить Чорт.

Семен: «Шоб я оце чорту паскудному служив? А не пішов би ти к чорту!»

Чорт дивиться Смену прямо в очі проникливо.

Чорт: “А я і так тут! Ти вже як хочеш, але батько заприсягся віддячити мені, і ти мусиш за нього відробити.»

Семен витримує погляд Чорта.

Семен: «Заприсягся?»

Чорт серйозно.

Чорт: «Слово лицарське дав!”

Семен мовчить намагаючись зрозиміти, до чого хилить Чорт.

Сідає поруч з Семеном.

Чорт: “Як відробиш батькове слово, підеш звідси. Ти ж додому хочеш?”

Семен підозріло: «Знову угода з тобою? (пауза) Чого ти хочеш?»

Чорт: «Ну, у мене купа справ нагорі , а Ядвіга сказилася. Сам бачив. То давай ти будеш моїх чортенят доглядати поки я не повернуся! Годувати їх, допомагати, як попросять. І добру справу зробиш і батькове слово відробиш! »

Семен: « Я правильно зрозумів? Як чортенят догляну, то батькове слово відроблю і ти мене звідси відпустиш?»

Чорт: « Відпущу! Одразу ж відпущу!»

Семен : « Точно відпустиш?»

Чорт: «Точно, точно!»

Семен: «Слово даєш ?»

Чорт : «Даю.»

Ми бачимо як за спиною чорт перехрещує пальці.

Семен: «Домовилися, догляну чортенят твоїх. Давай, біжи, та повертайся скоріше. Бо мені додому на Різдво встигнути треба.»

Чорт: «От якраз точнісінько до Різдва і повернуся! Помилуюся на тебе і твою службу. А поки що у мене нагорі багато справ з’явилося! І всі невідкладні !»

Чорт гидко сміється і заходить в двері з клямкою.

З неба падає трансформер і тягне кабіну вгору до отвору, який крутиться в червоних хмарах.

Семен дивиться вгору, туди де зникла кабіна.

Деякий час ще видно діру-отвір у верхній світ. Вона схожа на око урагану. Кругом неї крутяться хмари. Потім все зникає.

Семен зітхає, оглядається.

Семен оглядається довкола : «Ну що ж , обіцянка є обіцянка. Пора хлопців виховувати. Де ви поховалися?»

Обабіч дверей на варті стають упир і вовкулака.

Семен говорить дитячу лічилочку: «Бобре-бобре, заховайся добре, бо як спійму шкуру здійму, побіжу до пана, зроблю барабана!Ду-ду-ду, я уже іду!»

Йде. Заходить за поріг падає кудись, чути лязг, гуркотіння, крик Семена.

Семен: “А-а-а! Щоб тебе!”

180с

Эпізод 35. Батьки отримують звістку від Семена.

Хата Метода. За столом сидять нещасні Мехтод з жінкою.

Перед ними взад в перед ходить домовик.

Видно тільки верх його шапки і чути голос.

Домовик: “Нічого. До півночи почекаємо, якщо не повернеться, підемо шукати.”

Раптом у вікно стукає пташка. Це знайома нам сорока.

Одарка кидається до дверей.

Одарка вибігає з хати, сорока злітає з підвіконня.

На підвіконні лежить Семенова сережка.

Одарка бере Сережку і несе до хати.

Всі троє розглядають прикрасу.

Сережка на очах змінюється і перетворюється на щось схоже на скіфську пектораль. Але замість скіфів на ній чорти.

Мехтод: “От тобі й дурниці, козацькі таємниці…”

Домовик зникає.

Домовик : «Все ясно де ваш син. Будемо визволяти.

Реакція Метода і Одарки.

Відкриваються двері, домовик стоїть вже одягнутий з мішком.

Домовик: «Вдягайся тепліше. (протягує Мехтоду). На ось, понесеш. З пустими руками приходити не годиться!»

45с

Эпізод 36. Перша зустріч з чортенятами. Чортенята ображають Васю і сваряться з Семеном.

Чортеня 1: Вася

Чортеня 2: Худан

Чортеня 3: Жадан

Чортеня 4: Мовчан

Чортеня 5: Дій

Чортеня 6: Гордій

Семен з заплющеними очима.

Камера вращается і ми бачимо що семен висить догори ногами.

Семен відкриває очі.

Худан: “Щось він надовго знепритомів.”

Мовчан: “Ага, як ти, коли тебе батько по голові вдарив.”

Жадан: “Якщо помре нам батько роги пообламає.”

Семен (посміхаючись): «Здорові були, хлопці!»

Вася радісно.

Дій дає Васі підзатильник.

Гордій дає підзатильник Дію.

Вася (радісно): “Живий!”

Семен до Дія.

Семен: “Меншого бити багато розуму не треба.”

Дій говорить до Семена і ще раз на зло б’є Васю.

Вася плаче.

Дій (до Семена): «Та пішов ти!»

Гордій б’є Дія, Дій б’є Мовчана, Мовчан Жадана, Жадан Худана, Худан б’є Васю.

Чортенята б’ють одне одного давая підзатильники і пинки.

Семен висить-гойдається ногами до гори, прив’язаний на ланцюгах до стелі.

Семен сміється.

Семен сміється.

Семен сміється.

Чортинята зупиняются, битись. Дивляться знизу на Семена, що сміється. Переглянувшися майже хором повторюють за Гордіем.

Чортенята (майже хором): «Та пішов ти!»

Семен хитається догори ногами.

Семен: «А вас вітатися не вчили?»

Гордій.

Гордій: «А тебе гойдатися не вчили? Треба ногами донизу, а ти догори! Бу-га-га!”

Всі чортенята гигочуть.

Середне чортеня.

Дій: «І шо ж ти з нами зробити зможеш?”

Середнє чортеня

Мовчан: “Дожинеш і поб’єш? Як батько?”

Семен

Семен: “Козаки дітей не б’ють.”

Чортеня

Дій: “Ми тобі не діти. Ми — чорти!”

Мале чортеня.

Жадан: “Може проповіді читати станеш?»

Семен: «Проповіді не проповіді, а от повчив би вас з задоволенням!”

Чортенята регочуть.

Чортенята: «Ги! А це чому?»

Семен: «Чемності, перш за все..»

Посмішка сповзає з обличчя Дія, перетворюючись на злобну гримасу.

Дій: «Чемності? Хопці, ми не чемні з паном Козаком! А ну всі разом!»

Дій хапає цеглину (каменюку) і кидає її в козака.

Камень летить Семену в голову. Час уповільнюється.

Рапід:

Каменюка летить Семену в голову.

Семен смикає себе догори, підтягуючи голову до колін.

Каменюка влучає в стіну.

Семен хапається за ланцюг, підтягується на ньому руками.

Чортенята хапаюсть камні і всі разом кидаюсть в Семена.

Ала Семен, витягнувши ноги з ланцюгової петлі, страбає вниз і второну, роблячи сальто, перевертаючись в повітрі.

Камні пролітають мимо семена.

Камні б’ються в стіну розсипаючись в крошку.

Семен приземляється на ноги.

Чортенята розбігаються подалі півкругом.

Чортенята хапають камні, кидать в Семена.

Семен відхиляється від одного, другого, третьго камня, два інших просто розбиває на льоту кулаками.

Дій кидає в Семена палку, схожу на спис.

Семен ловить палку, перевернтає її в повітрі.

Чортенята дивляться, на нього, на мить зивмираюсть.

Дій переглядається з Гордієм.

Потім ще раз хапають каменюки і кидають в Семена.

Каменюки летять в Семена.

Час уповільнюється.

Семен відбиває списом одну за одною три каменюки.

Семен вивертається ще з під однієї, а останню відбиває ногою.

Каменюка влучає в стіну збоку від Чортенят, розлітається на куски.

Худан зачаровано дивиться на Семена.

Худан: «Ти диви шо виробляє!»

Семен крутить імпровізований спис.

Семен: «Ну, чортики-мортики, тепер моя черга!»

Семен наступає на чортинят. Спис крутиться як скажений, так що розмазуєтсья в примарне коло.

Чортенята відступають.

Вася застиг с каменюкою в руці, немов зачарований він дивться на Семена зі списом.

Дій хапає Васю і товкає його на семенів спис.

Спис застигає в міліметрі від Васіної голови.

Чортенята, крім Васі, що стоїть напроти Семена, тікають геть.

Вася стоїть, як вкопаний, з заплющенними очима.

Семен опускає спис.

Семен підходить до Васі, роздивляється його.

Вася, розплющує очі і перелякано дивиться на козака.

Семен дивиться на Васю.

Семен : «Як тебе звати, чудо ?»

Вася (тихо): «Вася»

Семен: «Ха. Вася… А мене Семен.”

Семен : «Ти, Васю, чого дав себе товкнути? А якби я списа не зупинив? Тебе б вбило!»

Вася (схлипує): «Нехай краще б вбило! Краще вже так, ніж терпіти. Вони завжди мене б’ють. Всі мене б’ють, бо я найменший.»

Семен: «А ти їм здачі давай!»

Вася (витирає сльози): « А я так як ти не вмію..»

Семен : « А хочеш, я тебе навчу?»

Вася (з надією): «Правда навчиш?»

Семен хреститься.

Семен: «Навчу! От тобі хрест святий!» (хреститься.)

Гримить грім, блискає блискавка. Чортеня із зляканим вереском відскакує геть.

В повітрі перед Семеном з’являється напівпрозорий хрест.

Хрест деякий час висить в повітрі, потім б’є в стіну, з гуркітом, пропалюючи цеглу.

Семен зачудовано споглядає на просіку в цеглі, пропалену його хрестом.

Семен: «Оце то так! Треба запам’ятати.»

Семен оглядається в пошуках Васі.

Семен: «Васько, ти де? Виходь.»

Чортеня (з-за дверей): «А хрестити не будеш?»

Семен : «Не буду. Виходь.»

Чортеня (з-за дверей): : «А ти вчити будеш? Тоді вийду. »

Семен : «Буду. От зараз і почнемо. І для тебе я тепер дядько Семен. Запам’ятав?»

Вася виходить з-за дверей.

Вася: “Запам’ятав”.

Семен: “Ти колись гопак танцював?»

Вася: «Нє.»

Вася покірно йде за Семеном.

Семен : « Ось я тебе бойовому гопаку навчу - і здачі даси і сили наберешся. Ходімо тільки спершу помиємось!»

З-за корчів виглядають зацікавлені чортенята.

189с

Режисерський сценарій