- •Эпізод 1. Викрадення півня.
- •Епізод 6. Підготовка до битви. Епізод 7. Битва.
- •Эпізод 12. Чорт і Циганка. План Чорта.
- •Эпізод 37. Мехтод і домовик у Циганки.
- •Эпізод 38. Чорт зачаровує польского короля.
- •Эпізод 39. Семен навчає Васю.
- •Эпізод 40. Мехтод і Лейба. Лейба відмовляє Мехтоду.
- •Эпізод 41. Чорт зачаровує турецького султана.
- •Эпізод 50. Чорт зачаровує руського царя.
- •Эпізод 57. Цар, Султан і Цар ідуть війною на Україну.
- •Эпізод 58. Кохає — не кохає.
- •Эпізод 65. Січ готується до битви.
- •Эпізод 80. Різдво на селі. Колядки. Фінал.
Эпізод 12. Чорт і Циганка. План Чорта.
№ |
ХРН” |
ОБ’ЄКТ |
КРП |
ДІЯ |
КАМЕРА |
ДІАЛОГ/ЗВУК |
CGI |
|
|
Степ біля кам’яної баби |
|
По степу їде циганська кібітка. Старий кінь запряжений у кибитку . Керує нею циганка. |
|
|
|
|
|
|
|
В степовому бур’яні стоїть кам’яна баба. Повз “бабу” проходить дорога. По дорозі їде циганська кібітка. Старий кінь запряжений у кибитку . Керує нею циганка. |
|
|
|
|
|
|
|
Керує кибіткою циганка. |
|
|
|
|
|
|
|
З за кам’яної баби виходить чорт. Чорт вбраний у дорогий камзол із золотим гаптуванням ніби німецький панок. |
|
|
|
|
|
|
|
Кібітка зипуняється. |
|
|
|
|
|
|
|
Циганка оглядається навколо. |
|
Циганка (здивовано): «Ай які гарні і багаті мужчини серед степу попадаються! Шо, діамантовий мій, тут робиш? Карети не бачу, коня теж немає… |
|
|
|
|
|
Чорт робить сумний вигляд. |
|
Чорт: “Вкрали коня і карету вкрали.” |
|
|
|
|
|
|
|
Циганка: “Ой лишенько! А хто ж то вдіяв? Хто на вельможного пана руку підняв?” |
|
|
|
|
|
Чорт бере коня циганки під вузду. Кінь нервує, фиркає. |
|
Чорт: “Не знаю. Може ти підкажеш?” |
|
|
|
|
|
Циганка зіскакує на землю у вихорі спідниць. Красива, із великими сережками, моністами і в квітчастій хустці, вона вихиляючи стегнами, іде до чорта. |
|
Циганка: “Позолоти ручку бідній циганці Мірелі! А я тобі погадаю! Все знайду, все підкажу!” |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: “Мірела. А шо це за ім’я таке?” |
|
|
|
|
|
Циганка трусить грудьми і дзвенить намистом. |
|
Циганка: “О! Це означає чарівно прекрасна!” |
|
|
|
|
|
Чорт дістає золотого таляра, показує його, крутить на всі боки і дає циганці. Циганка радісно бере монету, пробує її на зуба і ховає за пазуху. Циганка тасує карти і розкидає їх на камені. |
|
Чорт: “Ну, якщо ти гадаєш так як виглядаєш, то давай!» |
|
|
|
|
|
Чорт іде до кам’яної баби. Там тліє багаття. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт підносить руку до багаття, і воно спалахує ярким полум’ям. |
|
|
|
|
|
|
|
Мірелла здивовано. Сідає на камінь біля багаття, дістає карти.
Циганка тасує карти і розкидає їх на камені. |
|
Мірела: “І що тобі підказкати? Де кінь з каретою? Чи може про любов? Долю розказати? Дівчину гарну знайти? Чим серце заспокоїти?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: “Погадай і скажи мені, гадалко Мірела, як знайти і упіймати козака, та не простого, а найкращого на світі? Такого, що козак з козаків! Такого, який і у воді не горить і у вогні не тоне. Купити, обманути, залякати, я не знаю що там ще? Ну, давай гадай !» |
|
|
|
|
|
Циганка зупиняється і згрібає карти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Циганка: “Ой, панночку милий! Я ж геть забула! Мені ж поспішати треба! Та і день у мене такий, що гадання не вийде!” |
|
|
|
|
|
Циганка дістає монету з пазухи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Циганка: “Ось гроші твої. Повертаю! А я поїду собі!” |
|
|
|
|
|
Чорт показує пазурем на карти. Мірела раптом карти і кидає їх у вогонь. |
|
Чорт: «Е ні, мила моя! Нікуди ти не поїдеш ! Взялася, так роби! Бо біда тобі буде! І золото назад заховай – ти вже взяла! Угоди виконувати треба!» |
|
|
|
|
|
Мірела з неохотою ховає монету в пазуху. |
|
Мірела: «Ох і непросте ви хочете від мене, паночку, ох і не просте!» |
|
|
|
|
|
Циганка розкидає карти на великому камені. Вона не хоче гадати чорту. Розкидає карти і одразу їх перемішує. Знову кидає, знову перемішує. Потім згортає колоду в купу.
|
|
Циганка: «Все, нічого не виходить! Не хочуть карти сьогодні правди казати!» |
|
|
|
|
|
Циганка встає. |
|
Циганка: «Все, золотий паннночку, не вийшло у мене гадання! Я ж казала, що день не такий! Прощавайте! Поїду я!» |
|
|
|
|
|
Чортові очі його спалахують вогнем. |
|
Чорт: «Е ні! Стривай, стривай! Нікуди ти не поїдеш, гадалко Мірела! Гроші заплачено! Угоду укладено!» |
|
|
|
|
|
Мірела налякана. |
|
Мірела: «Так кажу ж вамі — не виходить гадання! Не хочуть карти правди казати!» |
|
|
|
|
|
Чорт стає страшним і лютим, перетворюється на чудовисько, очі його палають вогнем, із пальців вилазять пазюрі. |
|
Чорт: «А ну сядь, кому сказав! Ти не знаєш з ким жартуєш! Угода укладена!»
|
|
|
|
|
|
Чорт хапає Мірелу за шию і підносить пазюрі їй до обличчя. Чорт проводить гострими пазюрами по щоці циганки і в неї тече кров. Мірела кричить. |
|
Голос старої циганки: “Стій! Стій! Зупинися!” |
CGI |
|
|
|
|
Чорт здивовано оглядається. З кибитки вилазить стара циганка з люлькою в зубах. |
|
Стара циганка: “Стій! Відпусти мою дочку! Я тобі скажу!” |
|
|
|
|
|
Чорт сичить на вухо Мірелі. |
|
Чорт (сичить на вухо Мірелі): “Дякуй мамусі, доця! Гуляй поки! Ще зустрінемось!” |
|
|
|
|
|
Чорт кидає Мірелу на землю.
|
|
|
|
|
|
|
|
Стара циганка підходиіть до багаття. Вдивляється в чорта. |
|
|
|
|
|
|
|
Стара циганка вдивляєтсья в чорта, сміється. |
|
Стара циганка: “Впізнаєш мене?” |
|
|
|
|
|
Чорт впізнає, сатаніє, відшатуючись. |
|
Чорт: “Вб’ю…” |
|
|
|
|
|
Стара циганка, дивлячись чорту в очі. |
|
Стара циганка: “Вбити ти можеш, але нічого цим не доведеш, і ти це знаєш, курпатий.” |
|
|
|
|
|
Стара циганка сміючись бере з полум’я вуголь голою рукою і запалює люльку. Вдихає дим, відкашлюється. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Чорт з нанавистью, роздивляється стару циганку. |
|
Чорт: «Гадай стара, але як на цей раз карти не заговорять, то обидві у мнее в пеклі заспіваєте не своїм голосом!» |
|
|
|
|
|
Стара циганка витягає люльку, відкашлюється. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: “Це тільки спочатку страшно зраджувати! А потім воно легше піде! Потім самому приємно стане!” |
|
|
|
|
|
Стара циганка дивиться на Мірелу. |
|
|
|
|
|
|
|
Мірела дивиться на матір. |
|
|
|
|
|
|
|
Стара циганка дивиться на Мірелу. Чорт нахиляється до вуха старої циганки. |
|
Чорт (страшним голосом): “Кажи, стерво старе!” |
|
|
|
|
|
Стара циганка проводить рукою через полум’я. |
|
Стара циганка: «Раз на покоління народжується немовлятко з чубом. Такий з нього козак виростає, що шабля його не втне і кулі від нього відскакують! Такий що що лихом об землю б’є! Такий розбишака, що де не посій - там вродить! Такий, що за ним золоті верби ростуть! Такий що і у воді не тоне і у вогні не горить! Ось він!» |
CGI |
|
|
|
|
Вогонь спалахує і над рукою в циганки з’являється примарний козак Семен із двома шаблями. Семен світиться і обертається в повітрі перед чортом. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Чорт з цікавістю розглядає козака. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Потім клацає пальцями і козак перетворюється на маленьку ляльку з чубом. Чорт тримає ляльку в руках і роздивляється. |
|
Чорт: “Козак Семен, кажеш? А як його захопити? Чари якісь треба?” |
CGI |
|
|
|
|
Стара циганка сміється. |
|
Стара циганка: “Чари цього козака не візьмуть. І страхом і підкупом його не взяти. Бо слово козацьке лицарське, і честь його міцні, як залізо. Умре козак, а слову не зрадить! Весь рід козацький на тому тримається! Що батько пообіцяв, то як не він, то син , або онук виконає! Тобі його не втримати!” |
|
|
|
|
|
Чорт кидає ляльку в багаття. |
|
Чорт: “Не буває такого щоб людину купити чи залякати не можна було! Слабкі люди і заздрісні! Кращого друга зрадять і брат брата уб’є! А за копійку чи за премію яку, то і всіх на світі продадуть! Підлі люди! От і на твого козака пастка є.” |
|
|
|
|
|
Лялька горить в багатті |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Стара циганка сідає на землю коло Мірели. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт регоче, потім підхоплюється, йде до коня. |
|
Чорт: “А казала день не такий, карти не такі… Мірело красунечко! Прощавай! Ми ще зустрінемося!”
|
|
|
|
|
|
Чорт проводить рукою по хребту коня. |
|
|
|
|
|
|
|
З коня падають ремені упряжі. Потім шкіра, м’язи і залишаєтсья лише скелет коня. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Чорт заскакує на скелет коня і мчить геть. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Мірела підхоплюєтсья, біжить слідом. |
|
Мірела: “Ах ти ж тварюка підла! Стій, стій, проклятий! Коня віддай!” |
|
|
|
|
|
Чорт на коні обертається і манить пальчиком. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
З-за пазухи у циганки вилазить монета і летить за чортом. Циганка хапає монету пальцями. |
|
Мірела (із зціпленими зубами): “Стій! Не віддам!” |
CGI |
|
|
|
|
Монета виривається, але Циганка не відпускає її, падає на дорогу і монет тягне її по дорозі декілька метрів.
|
|
|
CGI |
|
|
|
|
Потім Мірелла всеж таки відпускає монету, зупиняється. Монета летить вслід за Чортом. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Чорт ловить монету, сміється. Скаче геть. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Мірелла підіймається з дороги. |
|
Мірела: “Ну постривай! Ще зустрінемося!” |
|
|
|
|
|
Стара циганка біля вогню набиває люльку. |
|
Стара циганка: “Ми скоро зустрінемося! І тобі, злидню рогатий, це не сподобається.» |
|
|
|
360с |
|
|
|
|
|
Режисерський сценарій
Эпізод 18. Українська зима.
Эпізод 19. Мехтод у лісі.
Эпізод 20. Напад вовків на Мехтода.
Эпізод 21. Договір Мехтода з Чортом.
№ |
ХРН” |
ОБ’ЄКТ |
КРП |
ДІЯ |
КАМЕРА |
ДІАЛОГ/ЗВУК |
CGI |
Эпізод 18. Українська зима. |
|||||||
|
4 |
|
ОП |
Зима в селі. Діти грають в сніжки, ідуть по селу сані Межтода, переходять дорогу тепло вдгнені дівчата, балакаюсть і сміються. |
тележка |
|
|
|
2 |
|
|
Діти грають в сніжки. Сніжок попадає в сані Мехтода, що їдуть селом. |
дин пано |
|
|
|
8 |
|
ОП СПП |
Старуха переходить дорогу в селі. Мехтод їде повз неї. Старуха дивиться йому вслід. Погляд страшний. |
дин пано |
|
|
|
14с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 19. Мехтод у лісі. |
|||||||
|
5 |
|
ОП |
Верхи дерев величезного лісу. Чути сокиру. Камери спускаєтсья донизу крізь гілки. Ми бачимо маленьку фігурку Мехтода, що рубає дерево. |
кран съемка с верхней точки |
|
|
|
1 |
|
Д |
Топор рубит дерево. |
|
|
|
|
2 |
|
ОП |
Мехтод рубає сухе дерево. Дерево падає. |
съемка с низней точки |
|
|
|
1 |
|
Д |
Дерево падає біля камери. |
|
|
|
|
4 |
|
СПП |
Мехтод зупиняється і витирає піт з лоба.
Позаду нього стоять сани із запряженим конем.
На санях лежать дрова. |
|
|
|
|
2 |
|
ОП |
Метод затаскує порубане дерево на сані. Підіймає голову. |
|
|
|
|
4 |
|
СП |
Мехтод дивіться на небо. Починає іти все густіший і лапатіший сніг. |
|
|
|
|
6 |
|
суб. кам. |
Мехтод бере сокиру і йде до ще одного дерева. Замахуєтсья, починає рубати. Камера відаляється від Мехтода. Ніби то хтось дивиться на нього. |
|
|
|
|
5 |
|
СП |
Мехтод робить паузу. Витирає обличчя снігом. |
|
|
|
|
4 |
|
пугач
|
З велетенського старого крислатого дуба зловісно пугає пугач, стрибає, летить геть. |
верхняя точка внизу мехтод |
|
Пугач (Сова) модель, анимация |
|
2 |
|
СП |
Його крик лякає Мехтода, і той оглядається довкола. |
|
|
|
|
3 |
|
суб. кам. ОП |
Хтось дивиться на Мехтода ззаду, метрів з 20. |
|
|
|
|
2 |
|
КП |
Мехтод відчуває погляд, скошує очі вліво. Перехоплює зручніше сокиру і різко обертається. |
динам пано |
|
|
|
2 |
|
суб. кам. вовка/чорта |
Мехтод різко обертається. |
|
|
|
|
3 |
|
суб. кам Мехтод |
Нікого немає. Ліше темний, глухий і непривітний ліс засипає густа завірюха.
|
|
|
|
|
2 |
|
СПП |
Щоразу дужчий вітер жбурляє пригорщами сніг Мехтоду у очі . За спиною Метода чути дивний лякаючий звук. |
|
|
|
|
1 |
|
СП |
Мехтод різко обертається. |
|
|
|
|
2 |
|
суб. кам Мехтод |
Нікого нема. Ліше темний, глухий ліс. |
|
|
|
|
6 |
|
СПП |
Мехтод озирається навкруги. Переводить подих. |
|
Мехтод: “Ого! Оце-то ми припізнилися!» |
|
|
14 |
|
СПА |
Мехтод, підходить до коня. Кидає сокиру в сані. Залазить на сані, розвертає коняку і здивовано зупиняється: за ним простягається чистий і рівний сніг . Ніде , аж до самих дерев немає ні слідочка .
|
пано с коня на Мехтода |
|
|
|
2 |
|
КП |
Мехтод здивовано дивіться попереду. |
|
|
|
|
2 |
|
суб. кам Мехтод |
Попереду коня простягається чистий і рівний сніг. Ніде, аж до самих дерев немає ні слідочка. |
динам пано |
|
|
|
1 |
|
СП |
Мехтод обертається. |
|
|
|
|
2 |
|
суб. кам Мехтод |
Позаду тех нема ні сліда, все на очах занесло снігом. |
динам пано |
|
|
|
2 |
|
суб. кам. волк |
Хтось швидко рухається між деревами, спостерігаючи за Методом. Мехтод обертається на звук. Ліворуч. |
|
|
|
|
80с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 20. Напад вовків на Мехтода. |
|||||||
|
4 |
|
суб. кам Мехтод |
До Мехтода підходить здоровенний вовк і світить лихими зеленими очима. |
|
|
Вовки анімація |
|
1 |
|
|
Конь Мехтода нервує. |
|
|
|
|
4 |
|
ОП волк |
Вовк зупиняється виє. |
|
По лісові переливами розкочується голосна луна . |
Вовки анімація |
|
3 |
|
СП |
Мехтод перелякано озирається, бо чує, як виють навкруги інші вовки і розуміє, що їх багато. |
|
Після секундної тиші долинає виття у відповідь. |
|
|
5 |
|
ОП |
Між дерев з’являються чорні силуети вовчої зграї. Десь з 10-12 вовків. Вони оточують сани, потроху стягуючи кільце. |
верхняя точка внизу мехтод лошадь и волки |
|
Вовки анімація |
|
3 |
|
суб. кам Мехтод |
Вовки підходять ближче до саней, готовляться напасти. |
пано |
|
Вовки анімація |
|
5 |
|
КП пано СПП |
Вовк клацає зубами і пускають слину.
Другий вовк, щериться і підходить ще ближче. |
дин пано |
|
Вовки анімація |
|
2 |
|
ОП |
Мехтод з конем в заціпенінні спостерігають за вовками , що зупинились, підібравшись перед останнім стрибком . |
ракурс з-за спин вовків |
|
Вовки анімація |
|
3 |
|
КП |
Мехтод переляканий до смерті. |
|
|
|
|
2 |
|
СПП |
Мехтод прориває зацепініння і щосили, з криком, стегає коня. |
|
|
|
|
1 |
|
ОП вовк |
Вовк стрибає на Мехтода |
дин пано |
|
|
|
2 |
|
ОП |
Коняка зривається з місця, і чимдуж несеться геть. |
тележка |
|
|
|
2 |
|
СПА |
Вовк пролетає за спиною Мехтода, Мехтод падає на сани спиною і накривається ногами. |
пано |
|
|
|
2 |
|
ОП |
Вовки кидаються за Мехтодом. |
|
|
|
|
5 |
|
ОП вовк |
Вовк, що стрибав, падає в сніг, котиться, встає і скаженіє від люті. Він кидається вслід за зграєю.
В кадрі залишається пустий ліс із завірюхою. |
дин пано |
|
|
|
2 |
|
ОП |
Сані з Мехтодом мчать по лісу. |
|
|
|
|
1 |
|
СПА |
Мехтод через силу підіймається, щоб вхопити поводья. |
|
|
|
|
2 |
|
ПП |
Коняка пробигає повз камери, слідом пробігають вовки. |
|
|
|
|
5 |
|
суб. кам Мехтода |
Скорость. Ракурс из-за головы лошади. Впереди бревно.
Оборачивается, сзади бежит волчья стая. Горят глаза. |
динам пано ручная камера |
|
|
|
7 |
|
ОП |
Сані чипляються за бревно, що лежіть впоперек дороги, перевертаються підлітаючи вгору. Мехтод злітає у повітря. |
рапид |
|
|
|
3 |
|
ПП |
Сані падаюсь розламуючись. |
рапид |
|
|
|
9 |
|
СПП
ПП |
Падає донизу, дивлячись в камеру, Мехдот, під Мехтодом несеться і тікає геть кінь зі зламаними оглоблями. |
рапид |
|
|
|
2 |
|
ПП |
Кінь пробігає повз камери, Мехтод вдаряеться спиною в сніг.
Миттевий ЗТМ |
нижній ракурс |
|
|
|
20 |
|
СП |
ЗТМ У темряві чути стук. Раз по раз зблискують іскри. Вони освітлюють лице і руки Мехтода, який пробує викресати вогню. Врешті одна іскра залишається на трутові . Мехтод старанно роздмухує вогонь. |
|
|
|
|
40 |
|
СПА |
Суха палиця розгорається і Мехтод піднімає смолоскип над головою.
Вогонь освітлює зламані сани і товсті стовбури дерев, що обрисами губляться десь угорі.
З-за дерев, підходить важко дихаючий кінь.
Мехтод оглядається довкола, але бачить тільки повну безвихідь. Навколо страшний чорний ліс.
З лісу знову чути люте вовче виття.
Мехтод кидається до саней, пробує знайти сокиру, але сокиру, але сокири ніде немає. |
стедікам пано мехтод оборачивается, и камера панорамирует |
З лісу знову чути люте вовче виття. |
|
|
135с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 21. Договір Мехтода з Чортом. |
|||||||
|
|
|
СПП |
Мехтод обертається на вовче виття, спльовує. |
|
Мехтод (роздратовано спльовує):«От попав – що пропав ! Що я Одарці скажу, як мене тут вовки з’їдять? |
|
|
|
|
суб. кам Черта |
Мехтод с факелом со спины. |
Смена ракурса. |
Раптом із темряви чується дещо обережне кахикання. Чорт: «А що , Мехтоде , заблукав ?» |
|
|
|
|
СП |
Мехтод обертаєтсья вдивляється в тьму, але нічого не бачить. Говорить розгубленро після паузи. |
|
Мехтод (нікого не побачивши): “Та вже ж не гуляю ! А ти що за бісів син ?” |
|
|
|
|
суб. кам. Мехдод СПА |
В світло факелу, с тьми входить чорт.
Він вбраний на німецький манер – у тісну камізельку і з великим жабо на шиї, в руці у чорта тростина, на яку віш шляхетно спирається.
Хвіст від морозу чорт ховає до кишені , а на пазюрястих лапах надіто безліч золотих перстнів з каменями і без . |
|
Чорт (посміхається): А як ти здогадався ? |
|
|
|
|
СПП |
Мехтод дивиться на Чорта, хоче перехреститись, підіймає руку, але тростина чорта, зупиняє руку Мехтода. |
|
|
|
|
|
|
СПП(8) |
Чорт посміхається, дивлячись на Мехтода, тримаючи тростину на його руці. |
|
Чорт: «Руку відірву.” |
|
|
|
|
СПП (8) |
Мехтод опускає руку. |
|
|
|
|
|
|
СПА |
Чорт посміхається, робиіть крок уперед, стає рядом з Мехтодом, Дивлячись в протилежну сторону. |
|
Чорт: “Ну, що, Мехтоде? Що даси за те що з лісу виведу ?” |
|
|
|
|
СП2 диагональ? |
Перефокус с реакции Мехтода на Чорта. |
смена ракурса? |
Чорт: “Та не скупися , бо пропадеш тут не за цапову душу!» |
|
|
|
|
КП |
|
|
Мехтод: «А що попросиш ?» |
|
|
|
|
СП2 |
Чорт, просто, ниби то про формальність. |
смена ракурса |
Чорт: «А от , лишень , віддай мені те що ти в себе вдома не знаєш !» |
|
|
|
|
СП2 |
Мехтод на хвильку замислюється. |
|
Мехтод: «Та добрий господар все вдома знає. Хата одна, жінка одна, кінь, корова, гроші де надо закопані… Хіба курка яйце яке знесла, то я того якраз і не знаю…».
|
|
|
|
|
СП2 |
Пауза. Чорт чекає секунду на відповідь Мехтода, зітхає і йде геть.
Вовки знову виють. |
|
Вовки знову виють. |
|
|
|
|
СП(8) |
Мехтод обертається до чорта. |
ракурс от черта. Черт идет на камеру |
Мехтод: « Добре – дам тобі, що вдома не знаю !» |
|
|
|
|
СП(8) |
Чорт зупиняєтсья, обертається. |
|
Чорт: «Обіцяєш?» |
|
|
|
|
СП(8) |
|
|
Мехтод: «Обіцяю!» |
|
|
|
|
СП(8) |
|
|
Чорт: «Заприсягнися!» |
|
|
|
|
СП(8) |
|
|
Мехтод: «Чим?» |
|
|
|
|
СП(8) |
|
|
Чорт: «Словом своїм лицарським козацьким!» |
|
|
|
|
ОП |
При цих словах вовки тісніше обступають Мехтода. З пащек капає слина. |
верхняя точка |
|
|
|
|
|
СП |
Очі горять червоним як у чорта. |
|
|
|
|
|
|
КП |
Мехтод переводячи переляканий погляд з вовка на Чорта. |
|
Мехтод : «Слово козацьке лицарське даю !» |
|
|
|
|
СПА |
Після слів, вогонь смолоскипа спалахує сильніше і страшніше , ніби засвідчуючи клятву .
Всякий раз вогонь освічує вовків , що мовчки сидять довкола на хвостах , як глядачі , створюючи жахливі декорації дійства . |
профильний чорт и Мехтод напротив друг друга |
Мехтод : «Слово козацьке лицарське даю !» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СП |
Чорт регоче, стає з червоними очами страшним і великим на мить. |
нижний ракурс |
Чорт : «Ну що ж. Клятву прийнято і вогнем засвідчено! Гляди ж!» |
|
|
|
|
ОП |
Тут же чортяка закрутився , завертівся , замиготів , снігову куряву кругом Мехтода здійняв .
Проводячи кривим пальцем довкола, чорт ніби стирає з реальності снігову завірюху , з неба – темні хмари , з-поміж дерев – чорні силуети вовків. Чорт зникає разом із завірюхою.
Мехтод стоїть один в лісі. На небі зірки, Луна і тиша. |
тележка динам пано |
|
|
|
|
|
СП |
Мехтод оглядається, зітхає. Підіймає голову. |
|
|
|
|
|
|
ДП (суб кам) |
Зірки на небі (кадр перехода на след сцену) |
|
|
|
|
147с |
|
|
|
|
|
|
Режисерський сценарій
Эпізод 22. Семен повернувся! Семен і батьки.
Эпізод 23. Роздуми Мехтода.
№ |
ХРН” |
ОБ’ЄКТ |
КРП |
ДІЯ |
КАМЕРА |
ДІАЛОГ/ЗВУК |
CGI |
Эпізод 22. Мехтод повертаєтсья до дому і дізнається що Семен приїхав. |
|||||||
|
|
двір мехтода |
ОП |
На чистому зірковому небі яскраво світить повний місяць.
панорама вниз
Мехтодові ворота. До них іде кінь Мехтода. Мехтод сидить верхи. Саней немає. Кінь проходить крізь ворота.
панорама
З хати вибігає одарка в накинутому на плечі кожушку.
Мехтод злазить з коня. Іде до хати. |
пано |
Одарка: «І де це ти, чоловіче вештаєшся? ! Де тебе носить до глупої ночі?! Господи! Що з тобою?! Сані де? А ну гайда до хати!” |
|
|
|
|
СПА |
Домовик підходить до коня, заспокоює, бере під вузду. |
|
|
|
|
|
|
ОП |
Домовик веде коня до клуні. |
|
|
|
|
|
хата мехтода |
ОП |
Відчиняються двері в хату.
Заходить Мехтод з одаркою. Мехтод зачиняє двері, обертається до хати і завмирає, дивлячись. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен встає з за столу з радісною посмішкою на вустах. |
|
|
|
|
|
|
СПП |
Одарка поруч з Мехтодом, вказує на сина.
|
|
Одарка: “Покити по лісу вештаєся, радість у нас! Синок із Січі приїхав!” |
|
|
|
|
КП |
Мехтод розгублений ціпеніє. |
|
|
|
|
|
|
СПП |
Одночасно із словами Одарки на Мехтода налітає Семен, обиймає батька. |
|
Семен: «Батьку! Я на Різдво приїхав! Мене кошовий відпустив на святки!» |
|
|
|
|
КП |
Обличчя Мехтода, коли його обіймає Семен. Мехтод розуміє, що саме заприсягся віддати Чорту. |
|
|
|
|
|
|
ОП |
Семен відпускає батька, йде до столу. |
|
Семен: “Ось, тату, дивись що я з походу привіз! Це тобі шапка і люлька. А це мамі хустка і намисто.” |
|
|
|
|
СПА |
Семен дістає із мальованої торби гостинці . |
|
|
|
|
|
|
Д |
Батькові подає нову гарну шапку із китичкою на червоному шликові і люльку з капшучком тютюну , а мамі велику красиву хустку і намисто. |
|
|
|
|
|
|
СПП |
Мама закутується в обновку і втішено обнімає синочка . |
|
|
|
|
|
|
СП |
Одарка йде накривати на стіл. |
|
Одарка: “Годі, вже, сідайте вечеряти”. |
|
|
|
|
СП |
В цей час ми бачимо , що Семен ховає назад до торби ще дві гарні хустини. |
|
Семен: “Мамо, та я з хлопцями до шинку йду!” |
|
|
|
|
|
Батько мне в руках синів подарунок. |
|
|
|
|
|
|
СП |
Одарка накриваючи на стіл. |
|
Одарка: “Не втечуть твої хлопці! Сідай кажу, батька з матір’ю майже пів року не бачив. Вареників поїсиш і йди собі.” |
|
|
62с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 23. Розмова Мехтода с Семеном про козацьке слово і кохання. |
|||||||
|
|
|
|
Батько, матір і Семен ввечеряють. |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод витягає з капшучка золоту сережку і дає Семену. |
|
Мехтод: «А це сину сережка. Непроста. Зачарована. Я з походу з Туреччини привіз. Нехай вона завжди з тобою буде. Не дай Бог, якої біди, то кинеш її на землю. То вона і допоможе.» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Чим допоможе?» |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: «Не знаю. Щось невеличке зробить. Але обов’язково допоможе! На ось, носи здоров! І щоб не знадобилось.» |
|
|
|
|
|
Семен чіпляє сережку у вухо. |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка їде до кухні. |
|
Одарка: «Мехтоде, Семене, покиньте оті дурниці і сідайте обідати!» |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: «Одарко, то не дурниці а козацька таємниця!» |
|
|
|
|
|
Мехтод бере яйце, робить з нього рюмку. |
|
Мехтод: «Отак, синку, обережненько, не поламай…» |
|
|
|
|
|
Наливає і вони з Семеном пьють. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одарка : «Мехтоде! А, Мехтоде! Я все бачу!» |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: «Одарочко, так ми нічого поганого не робимо! Правда, синку?» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен кашляє: «Правда, правда!» |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка: «Ти мені, Мехтоде, очі не заливай! Мати серцем чує! Семенку, сину, ти батька не слухай — він тебе дурному навчить! Сам пияк і з тебе такого ж зробить!» |
|
|
|
|
|
Мехтод витягає люльку і кисет. |
|
Мехтод ховає пляшку: «Одарочко, та я ж нічого такого не роблю! Просто із Семеном балакаємо.» |
|
|
|
|
ОП |
Двір хати Мехтода. Підходять трое парубків і п’ятеро дівчат. Сміються, жартують. |
|
Дівчата гукають: “Семен! Семен!” |
|
|
|
|
СПП4 |
Один з парубків гукає: “Семен! Семен! Виходь!” |
|
Один з парубків гукає: “Семен! Семен! Виходь!” |
|
|
|
|
ОП |
Дівчата сміються, хапають сніжки і кидають у віконця Сменової хати. |
|
|
|
|
|
|
|
У віконце ззовні лупять снижки. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен радується, підіймається. |
|
Семен: “Ну, все, мамо, тату, я піду, на мене хлопці чекають.” |
|
|
|
|
|
Мати підіймається, дивиться у вікно. |
|
Одарка: “Авжеж, хлопці. Химка та Маруська. Клейма ніде ставити.” |
|
|
|
|
|
Семен риється в мішку, дістає два комплекти подарунків. |
|
|
|
|
|
|
|
Мати дивиться на Семена хитаючи головою. |
|
Одарка: “Ну ти подивись на нього, Меєтоде. Він не козак, він турок, гарем собі вже побудував.” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: “Мамо, ну годі вам! А якщо вони обидві мені подобаються?” |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка: “То ти що? На обох одружишся? Тут тобі не сулатнат і ваша січ!” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: "Мамо, та я взагалі ще не хочу одружуватись!” |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка: “А тоді чого ти дівкам голови задурюєш? Мехтоде, ну хоч ти скажи йому!” |
|
|
|
|
|
Семен виглядає з будинку. |
|
Семен: “Йдіть до шинку, я скоро прийду!” |
|
|
|
|
|
Друзі сміються. Кидають в Семена сніжок. |
|
Одна з дівчат: “Ох Семене, так би й сказав, що мати не пускають!” |
|
|
|
|
|
Семен зачиняє двері. Сніжок влучає туди, де щойно була голова Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Друзі сміються і йдуть до шинка. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен зачиняє двері, кидаєтсья до мішка з подарунками. |
|
Мехтод: “Синку, сядь!” Семен сідає. Мехтод (до Одарки): “Одарочко, люба, ти приберись там, добре?” |
|
|
|
|
|
Одарка, зітхає, виходить. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: “Семен, мати права. Ти ж козак, тобі майже тридцять років! А в тебе вітер в голові. Вони тобі не турчанки з гарему. Ти ж не кохаєш, не одну не другу. Чи кохаєш?” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: “Я не знаю. А що таке кохання? От як ти знав що ти маму кохаєш?” |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод (замислюється): “Та просто знав і все. Жити без неї не міг. Дихати. Сина від неї хотів. Саме від неї. Щоб козак з козаків був.” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: “Та в мене так жодного разу не було.” |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: “Ти козак. Твоє слово має бути я залізо. І твоя любов і твоя честь. Тому думай перед тим, як слово давати. Особливо жінці. Краще вже чорту слово дати.” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: “Та я й не збирався їм слово давати, тато.” |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод (невесело): “В тому й річ, синку, в тому й річ.” Дивиться на Семена. Мехтод: “Годі вже, йди. Друзі зачекаються.” |
|
|
140с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 24. Шинок. Гульба. |
|||||||
|
|
|
|
В шинку грають і співають веселу пісню музики (Даха Браха). |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Друзі Семена гуляють в шинку. Співаюсть танцюють. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Хтось п’є. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Хтось їсть. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Хтось грає в карти (кості). |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Хтось танцює. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Лейба налива комусь вина. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Жінка Лейби з донькою порається на кухні. Шкварчить їжа. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Донька Лейби ставить комусь на стіл тарілки зі стравами. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Танцюють хлопці і дівчата. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Грають музики. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Відкриваютсья двері. Заходить Семен. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Дівчати кидаються до нього, допомагають зняти кожуха. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Семен дає їм подарунки. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Дівчата грайливо підморгують Семенові у відповідь. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Дівчата хапаюсть Семена під руки, починають з ним танцювати. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
|
|
|
Семен танцює з одною, потім з другою, потім з обома. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК! |
|
|
115с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 25. Вагання Мехтода. |
|||||||
|
|
|
|
Мехтод запалює люльку. Затягується. Думає. |
|
|
|
|
|
|
|
Зі спини, з кухні обертається до Мехтода, Одарка.
|
|
Одарка: “Я кому сказала не курити в хаті?”
Одарка: “На двір йди і там пали. Спати скоро, а він накурив, диму повно!” |
|
|
|
|
|
Мехтод спішно затягується, починає гасити люльку.
Мехтод загортає люльку в шапку і запихає за божницю . |
|
Мехтод сам до себе: «Та і чорт з тією клятвою! Що він мені зробить? Якось буде!» |
|
|
40с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 26. Семен і Лейба. |
|||||||
|
|
|
|
Втішений Лейба і підраховує випите і з’їдене на великій рахівниці. За Лейбою-великі бочки з вином і пивом. |
|
В ЦЬОМУ ЕПІЗОДІ — ПІСНЯ І ТАНОК ВІДБУВАЮСТЬСЯ НА ДРУГОМУ ПЛАНІ. |
|
|
|
|
|
Семен підходить з кухлем до шинквасу. |
|
Семен: « А шо, Лейбо, чи не наллєш мені вина на пробу?» |
|
|
|
|
|
Лейба підіймає очі на Семена. |
|
Лейба: «О! Одразу видно, що пан козак розуміється на тому! А правда, для чого пити ту горілку, коли є хороше і дороге вино!” |
|
|
|
|
|
Семен посміхається. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба відкладає рахівницю. |
|
Лейба: “Найкраще вино від Кракова до Полтави тільки у старого Лейби в шинку! А пан козак гроші має?» |
|
|
|
|
|
Семен дістає з кишені жменю золота і показує Лебі. |
|
Семен: «Та у мене тих грошей – як сміття!» |
|
|
|
|
|
Лейба з повагою дивиться на Семена.
Лейба показує на бочки. |
|
Лейба: «Ой вей мір! Який багатий і славний пан козак! Ну чистий тобі граф! Зараз наллю вам вина! Чому не налити доброму багатому панові козакові? Вибирайте з якої бочки!” |
|
|
|
|
|
Семен легко перестрибує через шинквас. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба показує на бочки. |
|
Лейба: «Беріть свої очі і дивіться сюди! Оце в мене мальвазія, оце – рейнське, оце-кисле, оце - солодке. Тільки для значних панів тримаю! Але для Вас – наллю якого скажете! Все собі на збитки, але панові козакові догоджу !» |
|
|
|
|
|
Семен роздивляється великі бочки, тримаючи в руці кухоль. Показує на праву бочку . |
|
Семен: «А налий–но мені ось з оцеї». |
|
|
|
|
|
Лейба бере кухол в Семена. |
|
Лейба: «О ! Чудовий вибір! Рейнське !» |
|
|
|
|
|
Лейба витягає чопика, кладе його на шинквас і наливає вино в кухоль. |
|
|
|
|
|
|
|
Поки Лейба наливає, козак відсуває чопика подалі від Лейби. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба, наливши кухоль, озирається за чопиком, але той далеко. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба затуляє дірку в бочці пальцем. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен відбирає у Лейби кухля і смачно випиває. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба з надією дивиться на козака і киває головою. |
|
Лейба: « Ну як? Смакує вино? Наливати?» |
|
|
|
|
|
Семен розглядає дно в кухля. |
|
Семен: «Та щось не розібрав до пуття. Ніби кислувате якесь… |
|
|
|
|
|
Реакція Лейби. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен показує на ліву бочку. |
|
Семен: А знаєш, Лейбо, а влий мені на пробу ще з цієї бочки!» |
|
|
|
|
|
Лейба, тримаючи пальцем діри, другою рукою починає витягати чопика з іншої бочки. |
|
Лейба: “О , пане козаче ! Це мальвазія – сам пан Потоцький такої не має! Підставляйте кухлика!” |
|
|
|
|
|
Семен витягає чопика, націджує собі вина з другої бочки. |
|
Семен: “Давай допоможу”. |
|
|
|
|
|
Лейба, затикає дірку пальцем другої руки, поки козак не налив багато.
Так він і стоїть, затикаючи дірки в бочках. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен з насолодою п’є. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба оглядається на козака,який з насолодолю цідить смачне вино. |
|
Лейба : «Ну як вам це вино? Смакує? Наливати?» |
|
|
|
|
|
Семен кривиться. |
|
Семен: « Та знову не розібрав. Мабуть дорого коштує?» |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба: «Та звісно не дешево! Таке вино тільки для самого пана круля у Варшаву привозять!» |
|
|
|
|
|
Семен спльовує. Семен ставить чопика з другої сторони подалі від Лейби. |
|
Семен кривиться: «Тю! То нехай пан круль у Варшаві його і п’є! Я передумав! На ось чопика! Дякую тобі, Лейбо за пригощання!» |
|
|
|
|
|
Лейба в шоці. |
|
Лейба: “Ой ! Вей мір!” |
|
|
|
|
|
Семен ставить кухоль і перелізає через шинквас назад. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба кричить, затикаючи дірку в лівій бочці другою рукою. |
|
Лейба: “Ой ! Вей мір! Рятуйте! О зохен вей!” |
|
|
|
|
ОП |
Так Лейба і стоїть розщеплений між двома бочками , затикаючи їх пальцями , репетуючи і підстрибуючи , поки Семен перелізає через шинквас. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба кидається за чопиком, вино цебенить. Лейба знову затикає дірку. |
|
|
|
|
|
|
|
Лейба кричить в напрямку кухні. |
|
Лейба: «Сара! Сара! Біжи сюди! Грабують! О зохен вей!» |
|
|
|
|
|
Серед корчми , у колі дівчат і парубків Семен садить гопака. Він стрибає і присідає , крутиться дзигою, перекидається через голову. |
|
ПІСНЯ І ТАНОК. |
|
|
|
|
|
Семен танцює, приспівує. |
|
Семен приспівує : « А у мене шаровари сліди замітають, три таляри у кишені, та й ті заважають !» |
|
|
|
|
|
Позаду Семена Лейба затикає бочки. З бочок цебенить вино. |
|
|
|
|
160с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 27. Потомлена сім’я вкладається спати. |
|||||||
|
|
|
|
В темній хаті блимає лампадка освітлюючи бородатий лик святого Миколая . |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка вже спить. |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод крутиться в ліжку уві сні. Засинає. |
|
|
|
|
|
|
|
Святий обережно виглядає з образа і, переконавшись , що всі в хаті поснули витягає із-за ікони Мехтодові шапку, кисет і люльку.
Натягнувши шапку на голову , він натоптує люльку тютюном і припалює її від лампадки , із задоволенням затягуючись запашним димом . |
|
Снять 2й вариант где святой не курит, а что-то ест со стола. |
CGI |
|
|
|
|
Вікно. За вікном ніч. Раптом у віконце стукає пазюряста чортова лапа. Стукає ще раз. Розбиває вікно.
Виє вітер.
Камера проходить крізь вікно. |
|
Виє вітер. |
CGI |
|
|
|
|
Тіло Мехтода, в нічній сорочці випливає у вікно. Пливе у повітрі. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
У світлі місяця видно чорта верхи на скелеті коня. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Тіло Мехдота пливе у повітрі до Чорта. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Мехтод розплющує очі. |
|
|
|
|
|
|
|
Над ним, ногами до гори, морда Чорта і морда скелета коня. |
|
Чорт загрозливо регоче : «Ну що, Мехтоде, тепер усе вдома знаєш?!» |
CGI |
|
|
|
|
Тіло Мехтода падає в сніг біля коня і Чорта.
Мехтод стає не коліна в снігу. |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Мехтод дивиться на Чорта стиснувши зуби. Потім кричить. |
|
Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”. |
CGI |
|
|
|
|
Чорт регоче, і верхи, здійнявши вихор снігової куряви з-під копит, чорт зникає в невідомому напрямку. |
|
Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”. |
CGI |
|
|
|
|
Мехтод кричить, відкриває очі в ліжку. |
|
Мехтод (кричить): “А-а-а-а-а!”. |
|
|
|
|
|
Зляканий Мехтод підхоплюється і кидається до вікна . |
|
|
|
|
|
|
|
Прокидається Одарка. |
|
Одарка: “Що трапилось? Мехтод?” |
|
|
|
|
|
В цей час святий на іконі похапцем розганяє дим , швиденько ховає шапку і люльку . |
|
|
CGI |
|
|
|
|
Мехтод завмер біля вікна . |
|
|
|
|
|
|
|
У дворі пусто. Стоїть затишна зимова ніч. |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод хреститься, дивлячись у вікно. |
|
Мехтод: “І присниться ж таке…” |
|
|
|
|
|
Мехтод повертається до ліжка. Лягає спати. |
|
Одарка: “Ти чого схопився ? Та ще й накурив в хаті !”
Мехтод: “Я не курив !”
Одарка: “А чого диму повно ? А ну гайда спати !” |
|
|
|
|
|
Святий з останніх сил стримується, щоб не випустити дим з рота.
Святий з полегшенням видуває великий клуб диму і голосно чхає .
Лампадка гасне . |
|
|
|
|
156c |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 28. Чорт викрадає Семена. |
|||||||
|
|
вулиця ночного села, біля хати сестер Химки і Маруськи |
|
Мехтод прощається з сестрами Химкою і Маруською, обіймає і цілує дівчат і йде у напрямку хати. |
|
ТЕКСТ (ІМРОВІЗАЦІЯ АБО НАПИСАТИ) |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен іде, він на доброму підпитку. Підспівує собі під носа. |
|
|
|
|
|
вулиця ночного села |
|
По землі повзуть тіні. |
|
|
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Хось іде позаду. Дивиться Семену в спину. |
|
|
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен іде, чує кроки. Обертається. |
|
|
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Нікого немає. |
|
|
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен обертаєтсья щоб іти, але перед ним стоїть Чорт. Чорт вдягнений в український одяг, ніби селянин, чи козак. |
|
Чорт: “Будь здоровий Семене”. |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен здивований. |
|
Семен: “Добрий вечір. А ви хто такий?” |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Чорт |
|
Чорт: “Я твого батька побратим, ще з Сечі. Мені Мехтод, сказав, щоб я тебе з шинку витяг.” |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен |
|
Семен: “Я йому що, дитина? Хай спати лягає”. |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Чорт |
|
Чорт: “Та він би ліг, але твоя допомога потрібна, бо я сам твого батька не витягну.” |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен |
|
Семен: “Що трапилось?” |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Чорт |
|
Чорт: “Шапка, що ти батьку привіз, в колодязь впала. Батько поліз діставати, та й сам впав. Вода холодна. Я мотузку кинув, але сам не дістану. Мехтод козак важкий.“ |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен |
|
Семен: “Побігли! Швидше!”. |
|
|
|
вулиця ночного села |
|
Семен біжить, чорт за ним. |
|
|
|
|
|
Двір хати Мехтода |
|
Семен з чортом забігають у подвір’я Семена, кидаються до колодязя. Семен нахиляється над колодязем. Чорт підхоплює його під ноги і кидає вниз, сам стрибає слідом. |
|
|
|
|
|
Двір хати Мехтода |
|
Пусте подвір’я, лише сліди Семена до колодязя. У дворах виють собаки. З лісу їм відповідають вовки. |
|
У дворах виють собаки. З лісу їм відповідають вовки.
|
|
|
|
Площа біля церкви у селі |
|
Пусте село. Площа. Церква. |
|
Виття по селу поступово затихає. Всі тварюки засипають. |
|
|
|
Площа біля церкви у селі |
|
Біля церкви із віконця невеличкої хати виглядає піп. У насталій тиші він спльовує на землю із вікна, хреститься і зникає в хаті, зачинивши віконниці. |
|
Піп: «Тьху ! Прости Господи !». |
|
|
120с |
|
|
|
|
|
|
Режисерський сценарій
Эпізод 29. Підземний світ. Прибуття Семена. Зустріч з Чортом.
Эпізод 29А. Підземний світ. Експозиція.
Эпізод 30. Перша зустріч з Ядвігою. Чорт і Ядвіга.
Эпізод 31. “Це не сон!”
Эпізод 32. Спроба Семена втікти. Батьківське слово.
№ |
ХРН” |
ОБ’ЄКТ |
КРП |
ДІЯ |
КАМЕРА |
ДІАЛОГ/ЗВУК |
CGI |
Эпізод 29. Підземний світ. Прибуття Семена. Зустріч з Чортом. |
|||||||
|
|
|
|
Описание ада.
|
|||
|
|
|
|
Чути крик Семена. Семен вивалюється з дірки в стелі. Падає на купу золота. З’їзжає з неї. |
|
|
|
|
|
|
|
Він в дивному палаці. Цегла і золото. Багато золота. Гуляє вітер. На стінах спалахи полум’я. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен стає на ноги, дивиться нагору, в отвір. |
|
|
|
|
|
|
|
В отворі моргає величезне живе око. Око не чоловіче, а страшне, немов якасть величерна істота споглядає на Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен оглядається навкруги. |
|
|
|
|
|
|
|
Навколо нього золото, цегла, вітер, павутиння, попіл. Дивний звуг, немов стогін, з невиразною тоскливою музикою. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бере золото, що під ногами, пробує на зуб. Так - це справжне золото. Секунду подумавши, Семен, кидає монети назад на купу. Обертається. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бачить пустий трон, що стоїть в кінці зали. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен їде до трону. |
|
|
|
|
|
|
|
Зліва/справа - прохід. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться в прохід, проходячи повз нього. |
|
|
|
|
|
|
|
В проході на передньому плані лежать людські тіла, затягнути павутинням. На задньму плані вікно, за яким рухаєтсья величезна тварина монстр - ми бачимо дивний чешуйчатий бік з пазурами і очима, що дивлятсья просто зі шкіри. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен йде далі до трона, |
|
|
|
|
|
|
|
Біля трона в стелі ще один отвір. Чути дивний звук, немов дихання і чвоктання. Семен дивиться наверх. |
|
|
|
|
|
|
|
В отворі моргає ще одне величезне живе око, спостерігаючи за Семеном. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен опускає голову, підходить до трона. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен роздивляєтсья трон. |
|
|
|
|
|
|
|
Трон пустий, але немов живий, він з золотих отруйний змій, що вьються, сплетаються.
За троном величезне вікно, за яким картина пекла: арки, в яких палає полум’я і корчаться в муках людські тіла. Лунає стогін і музика повна туги.
Семен опускає очі на трон. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен робить крок до трону. |
|
|
|
|
|
|
|
Дві змії, з яких зроблений трон, шиплять і кидяються на Семена, намагаючись вкусити. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен відшатується від трону. |
|
Чути сміх чорта. Чорт (сміється): “Чорт, оце по козацьки — або все або нічого!” |
|
|
|
|
|
Семен обертається. Перед ним стоїть Чорт. Чорт посміхається. |
|
Чорт: “З прибуттям!” |
|
|
|
|
|
Чорт проходить мимо Семена і сідає на трон. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт сідає на трон, змії оплетають його, повзуть по руках і грудях. Чорт ласкаво гладить їх. |
|
Чорт: “Подобається трон? Що ж — будеш гарно себе поводити, то й в тебе такий буде.” |
|
|
|
|
|
Семен оглядається. |
|
Семен: “Я що, помер?” |
|
|
|
|
|
Чорт сміється. |
|
Чорт: “А ти мертвий?” |
|
|
|
|
|
Семен, оглядає себе. |
|
Семен: “Та вроді ні. Тільки п’яний ще трохи.” |
|
|
|
|
|
Чорт усміхається. |
|
Чорт: “Так, ото було по нашому. Молодець. До речі, в Лейби дійсно добре вино.” |
|
|
|
|
|
Семен оторопіло. Піднімає очі. |
|
Семен: “А звідки ти про Лейбу знаєш?” |
|
|
|
|
|
За вікном, що за чортом, рухаєтсья величезна, розміром з будинок потвора, з очами по всьму тілу, з пазурами і наростами, ніби з неї ростуть нещасні люди. |
|
|
|
|
|
|
|
Семени дивлячись на потвору. Оглядаючись навкруги. |
|
Семен: “Я зрозумів! Це все сон! Казав мені батько, не мішай вино з горкою.” |
|
|
|
|
|
Чорт смієтсья. |
|
Чорт (регоче): “Так! Це просто сон! А батька треба слухатись. Я от одного разу непослухався, так він мене під землю… “. |
|
|
|
|
|
Семен оглядається, навкруги. |
|
Семен: “А що там за місто? На вулиці?” |
|
|
|
|
|
Чорт прибирає змію з грудей і рук, встає. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт встає з трона. |
|
Чорт: “Пішли, сам подивишся! В мене тут цікаво.” |
|
|
|
|
|
Йдуть по палацу, геть. |
|
|
|
|
|
197с |
|
|
|
|
|
Эпізод 29А. Підземний світ. Експозиція. |
|||||||
|
|
|
|
Семен виходить на вулицю. Біля виходу з палацу приковатє тіло людини, що смикається, тому що на нього лл’єця рідке розплавлене золото. Золото димить. |
|
|
|
|
|
|
|
Тіло людини, що смикається, тому що на нього лл’єця рідке розплавлене золото. Золото димить. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться на людину і на золото. |
|
|
|
|
|
|
|
До семена, підбігають скажені музики, зустрічають його граючи скажену какофонію, схожу на музику. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен повертає йде повз них по вулиці пекла. |
|
|
|
|
|
|
|
Один з музик з інстпументов, схожим на скрипку, біжить шкутильгаючи за Семеном, грає йому назойливо пронизливу мелодію. |
|
|
|
|
|
|
|
Обличчя музики огидливе, він страшно поспіхється, водить смичком по струнах, заглядає семену в очі. |
|
Чорт: “Так, Семене, то чисте золото. Бери скільки хочеш.” |
|
|
|
|
|
Семен проходить повз величезного вікна (розбитого вітража), за яким стоїть чорт, спостерігаючи за Семеном. |
|
|
|
|
|
|
|
Камера за чортом, Величезне вікно (розбитий вітраж) за яким - пекло. Ми бачим як Семен йде повз вікна, за ним біжить музика, на другому плані арки з грішниками, палає полум’я, дме вітер з сажею. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт посміхається, дивлячись на Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
З неба йде попіл, навкруги, з обох боків в стінах катують грішників. Дме вітер.
Арки з цегли, всередені горить полум’я і катують грішників.
Семен бачить тортури, чує крики, по вулиці страшні істоти (потвори пекла) тягнуть за волосся грішників. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен оторопіло дивиться навкруги повільно рухаючись пеклом. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт посміхаєтсья дивлячись зі сходів, через вітраж, у слід Семену. |
|
Чорт (семену, ала сам до себе): “Подобається? Дивись яка краса у мене тут!” |
|
|
|
|
|
Семен проходить повз чергу, Продають якийсь непотреб і люди за нього деруться. |
|
|
|
|
|
|
|
Двоє грішників, чоловік і жінка з’язині золотим ланцюгом, б’ються з ненавистю, а потім розбігаютсья, падають і повзуть одне від одного. |
|
|
|
|
|
|
|
Ланцюг між ними натягується, недаючи їм розлучитися. |
|
|
|
|
|
|
|
Жінка з білью і ненавистью дивиться на чоловіка. |
|
|
|
|
|
|
|
Чоловік обертаєтсья і смикає за ланцюг. |
|
|
|
|
|
|
|
Вони знову кидяються одне на одного і б’ються. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен вражений проходить повз чоловіка і жінки, що гризуть одне одного. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться далі і бачить як люди повзуть на колінах. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен проходить крізь людей, що моляться повзуть на колінах за кимось, хто голосно розповідає якусь маячню, вдаючи її за одкровення. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бачить чоловіка-опудало, всього в пір’ях, з чоловіка знущаються, б’ють, обливають помиями. |
|
|
|
|
|
|
|
Жебраки накидаюсться на Семена, страшними потворами хватиють руки і одяг, чорт видганяє їх. |
|
|
|
|
|
|
|
Жебраки страшними потворами хватиють руки і одяг. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен видганяє їх, вириває в них з рук одежу. |
|
|
|
|
|
|
|
Дівчини зі страшними губами і цицьками (одягнуті), з задовгими ногтями і довгим волоссям, розпухші від знущанням над своїми тілами. Вони виглядають як фантастичні потвори, в яких не залишалось нічого людського. |
|
|
|
|
|
|
|
Вони пробують привернути до себе увагу Семена, сміються, вдаючи з себе найвродливіших. |
|
|
|
|
|
|
|
Семену стає гидко. Він швидко проходить мимо. |
|
|
|
|
|
|
|
Хтось вибігає з криками на волицю і просто розпадається в прах, розсипаючись в попіл. |
|
|
|
|
|
|
|
Під ногами Семена попіл і прах |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться під ноги а потім прямо. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бачить стіну, до якої прикуто багато людей. |
|
|
|
|
|
|
|
Когось з них їдять черві |
|
|
|
|
|
|
|
Хтось з них п’є розплавлене золото |
|
|
|
|
|
|
|
Хтось їсть камні. |
|
|
|
|
|
|
|
Же які люди стоять просто обличчями до стіни, а інші пробують по них вилезти на гору і падають вниз, розбиваючись в прах.
Семен проходить повз них. |
|
|
|
|
|
|
|
Чоловік б’є себе і кричить. |
|
Чоловік: “Це я! Я у всьому винен!” |
|
|
|
|
|
Черга в полум’я, людей в стародавніх костюмах, які носила аристократи або чиновники того часу. Черга йде і зникає в величезному роті, де згорають. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен оглядається. Він в змішанних почуттях, йому і огидко і страшно і цікаво.
Семен повертає голову і бачить за поворотом величезного монстра. |
|
|
|
|
|
|
|
За поворотом, рухається величезний монстр, вкритий очами, з монстра стирчать людьскі тіла, на його боках рти і пазури. Монстр рухається і зникає за поворотом. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен їде за поворот, зоб подивитись що це такє. |
|
|
|
|
|
|
|
Семена виходить на вулицю, на якій стоять статуї. Це люди, які завмерли в страшних позах, ніби їх спіймали на гарячому, або катували. Їх багато - цілий ліс людей. |
|
|
|
|
|
|
|
Деякі статуї ніби вмуровані в стіни, стирчать руки, груди, обличчя. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен рухається повз них. Задіває одного - статуя розсипаєтсья на шматки.
Семен проходить, і за ним, на місті зруйнованох статуї виростає нова з замученим обличчям. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен проходить ліс зі статуй грішників. За його спиною з дима матеріалізується Чорт. |
|
|
|
|
|
|
ОП |
Чорт наздогянає Семена, що йде по золотому полю. Все під ногами вкрито золотими монетами. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт іде поруч з Семеном. |
|
Чорт: «Бачиш Семене, у мене тут все є! Хочеш золота? На тобі золото !»
Семен: “Ну і сон! Насниться ж таке” |
|
|
|
|
|
На золотому полі стоїть дивовижний і страшний (невов напівживий) апарат, що гонить самогон. |
|
Чорт: «А хочеш вина? На тобі вино!»
|
|
|
|
|
|
Грішники відштовхуючи один одного тягнуться за горілкою, що л’є з крана. |
|
|
|
|
|
|
|
Один з грішників наливиє собі чарку, відбігає, п’є, ковтає. Обличча в нього стає задоволеним, але раптом він починає гнити, швидко розпадаючись на гній. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт підводить Семена до самогонного апарату.
Махає рукою і по грішниках вдаряє немов сильний вітер, ак вибух, від якого вони перетворюються на пил.
Чорт підставляє чарку. |
|
|
|
|
|
|
|
В чарку наливається кров. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт протягує чарку Семену. |
|
Чорт: «Хочеш червоне? Чистий кагор, краще ніж в пана Потоцького!»
Чорт: «Або хочеш біле?» |
|
|
|
|
|
Кров в чарці стає білою. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен хитає головою, і раптом дивиться вправо, застигає. Чорт викидає чарку. |
|
Чорт: «А хочеш палац? На тобі палац!» |
|
|
|
|
|
Чорт піднімає руки і розвалля навколо перетворюється на багатий палац із дорогим вбранням. |
|
|
|
|
|
|
|
Але Семен не помічає палац, який побудував Чорт. Він дивиться кудись, не звертая уваги на Чорта. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бачить вродливу жінку (Ядвигу), що дивиться на них з Чортом, з одного з виходів. |
|
|
|
|
|
|
|
Жінка подивившись на Семена зникає, йде всередину. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен здивований такойю красою. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен прямує за нею. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт посміхається — він знайшов слабке місце Семена. То не золото, то жінки. |
|
|
|
|
270с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 30. Перша зустріч з Ядвігою. Чорт і Ядвіга. |
|||||||
|
|
|
|
Семен швидко проходить повз дверей в стіні, зупиняється, дивиться в двері. |
ракурс з дверей |
|
|
|
|
|
|
Семен бачить Ядвігу, що порається по господарству. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен заходить в приміщення, дивиться на Ядвігу. |
|
|
|
|
|
|
|
Ядвіга дивиться на Семена з викликом, стримано але видно що він їй подобається. |
|
|
|
|
|
|
|
Слідом за Семеном в приміщення заходить Чорт. |
|
Чорт : «Хочеш жінку? Ось тобі і жінка! Ядвігою звати. Правда гарна? Хочеш – твоя буде! Накажу - і зробить все що побажаєш! Мені не шкода! Я собі іншу знайду. |
|
|
|
|
|
Семен роздивляється Ядвигу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чорт (на вухо Семену): Мені на шию будь-яка відьма вішається!» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ядвига червоніє від образи і люті. |
|
Ядвига: «Ах так?! Будь-яка відьма?! То я тут стирчу, їсти варю, чортенят твоїх доглядаю, а ти до інших вештаєшся?! Я тобі що, річ твоя, що ти мене дарувати зібрався?!» |
|
|
|
|
|
Відьма лютитіться, протягує руку до чогось важкого і предмет злітає, і летить в голову Чорту. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт ухиляється і предмет завертає і влучає в голову козака. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт говорить знущаючись. |
|
Чорт: «Ядвіго, ти чого? Я ж пожартував!» |
|
|
|
|
|
Ядвіга хватаючи речі і кидаючи їх в Чорта і Семена. |
|
Ядвіга: «Я тебе зараз так пожартую, що з тебе лише ратиці залишаться!» |
|
|
|
|
|
Чорт смикає Смена тікати. |
|
Чорт смикає Семена: «Тікаємо! Я її боюся!» |
|
|
|
|
|
Ядвіга кричить від люті і образи — предмети, що в хаті, злітають і летять у слід Чорту і Семену. |
|
|
|
|
60с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 31. “Це не сон!” |
|||||||
|
|
|
|
Чорт із Семенов вибігають і ховаються за отвором дверей з обох боків. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен відчуває що по голові щось тече, простягає руку і витирає лоба, дивиться на руку. |
|
|
|
|
|
|
|
На руці Семена - кров. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен здивовано і злякано питає Чорта. |
|
Семен: «То виходить - це не сон?» |
|
|
|
|
|
Чорт, радісно підтверджує Семенів здогад. |
|
Чорт (задоволено): «Виходить не сон.» |
|
|
|
|
|
Раптом прибігає ціла орда чортенят, зносячи все на своєму шляху. Вони зберають все речі що викинула з хати Ядвіга і біжать геть. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен з чортом дивляться на Чортенят. |
|
Чорт (гордо і радісно) : «Бачив? Це мої чортенята! Ну чисто як я в молодості! По всьому світу назбирав! Виховав, обігрів, всьому навчив!» |
|
|
|
|
|
Чортенята зберають останні речі і біжать геть.
Чорт обводить рукою навколо. |
|
Чорт: «Ну що, я все тобі показав. Тепер, Семене, будеш жити тут!» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Як це тут? І де це «тут»? Шось я такого паскудного місця і не знаю.» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «В підземному світі ! Тепер знаєш.» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Я і з гірших місцин вибирався! Ти знаєш хто мій батько? Сам козак Мехтод! От проспиться і мене точно витягне!» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт радісно : «Та шо ти кажеш? Батько витягне? Та він і не знає де ти подівся! Будеш тут сидіти до скону!“ |
|
|
|
|
|
Реакція Семена. |
|
Семен: “Це ми ще подивимось” |
|
|
|
|
|
Чорт, заспокоюючи Семена. |
|
Чорт: “Та ти не переживай – попрацюєш на мене, обітрешся, звикнеш. А там дивись - і дослужишся до великого чину! Я теж колись починав із нічого, а тепер поглянь!» (обводить руками палац повний золота). |
|
|
|
|
|
Семен підіймає золотий кубок, вкритий дорогоцінним камінням, роздивляється. |
|
Семен задумливо: «Сік транзіт глорія мунді…” |
|
|
|
|
|
Чорт стає серйозним, навіть небезпечним. |
|
Чорт (міняє тон): «Так минає слава земна…Вірно, Семенчику, отак вона і минає.” |
|
|
|
|
|
Семен кидає кубком в чорта, чорт розпадається в повітрі, кубок пролітає крізь нього і попадає в стіну. Семен кидається геть. |
|
|
|
|
|
|
|
Кубок падає на пол. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен біжить геть. |
|
|
|
|
100с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 32. Спроба Семена втікти. Батьківське слово. |
|||||||
|
|
|
|
Семен вибігає на вулицю, біжить. |
|
|
|
|
|
|
|
Навколо нього справжне пекло, грішники, потвори, музики. Все кричить горить, кидається на Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Раптом земля здригається. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен забігає в коридор, що йде паралельно вулиці. В коридорі нескінченно дверей. Семен біжить. |
|
|
|
|
|
|
|
Потвора повзе зліва від нього по вулиці. Ми бачимо очі, якими вона дивиться на Семена, і руки-пазури, які вона простягає до нього. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен біжить довгим психоделічним коридором, завертає. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен забігає до палацу. Бачить Чорта. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт плескає в долоні. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен кидається геть. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен вибігає на вулицю і раптом бачить чергу грішників в чорній одежі, що повільно рухаються з одного з тонелів. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен кидається проти черги, забігає в темний тонель. |
|
|
|
|
|
|
|
В потьмі Семен розтовкує душі грішників і просувається до входу, з якого вони йдуть. |
|
|
|
|
|
|
|
Попереду маячить світло. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен просувається і зупиняється. |
|
|
|
|
|
|
|
Перед ним пустеля. На якій де не де, палаюсть вогнища. Над пустелею страшне небо. Дме сильний вітер. Падає душа, б’єця о землю (або пісок), падає ще одна. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться на пустелю, стоячі на межі тонелю і пустелі. |
|
|
|
|
|
|
|
Душі що впали підіймаються і йдуть до тонелю, проходять повз Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен робить крок в пустелю. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен виходить в пустелю. Обертається. |
|
|
|
|
|
|
|
За спиною в Семена вже не тонель, а пекло, яке виглядає як кар’єр. Семен підходить до краю. Внизу прирва. До якої падають грішники. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться вниз. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен обертається. Поруч з ним стоїть Чорт. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт недобре посміхається. |
|
Чорт: “Пустелю цю жодна душа ще не перейшла. От залишу тебе і сконаєш тут”. |
|
|
|
|
|
Семен йде повз Чорта геть. Чорт обертаєтсья йому у слід. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен йде прямо в пустелю. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен йде, оглядається, знову дивиться вперед і зупиняється. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен бачить попереду Чорта і пекло. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен розвертається і йде назад. Зупиняється. |
|
|
|
|
|
|
|
Знов попереду Чорт з отвіром пекла. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен повертаєтсья, щоб йті вбік і знов зупиняється. |
|
|
|
|
|
|
|
Попереду Чорт із пеклом. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт. |
|
Чорт: «Так-то , Семене. Не вийдеш ти звідси ніколи, не можеш вийти. Не пускає тебе.» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен (усміхаючись): «Тільки мене?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт : «Тебе, тебе!» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Ну дозволь хоч із світом попрощатися!» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «Попрощатися? Хм.. Ну прощайся. Я ж не звір якись.» |
|
|
|
|
|
За спиною Семена з’являється зимовий ліс, там лежить сніжок, за деревами видно село, димки над хатами, сороку, що щось клює на сніжку. |
|
|
|
|
|
|
|
В лісі дерево, що зігнулося аркою, і в дереві портал, за яким стоїть семен. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен радісно кидається до лісу, але межа лісу тікає від нього, вперед і він не може її перетнути. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен зупиняєтсья на самій межі. Простягає руку. Межа лісу відсувається, так що він не може навіть доторкнутись до неї. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен обертається до Чорта. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «Тільки не пробуй кричати. Все-одно ніхто не почує. І не побачить ніхто. Ну шо, попрощався ?» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Зараз, ще хвильку. Тільки на сонце погляну!» |
|
|
|
|
|
Чорт посміхається презирливо. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен крадькома витягає з вуха сережку і викидає її на сніг. |
|
|
|
|
|
|
|
Серіжка падає в сніг. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чорт : «Ну все! Досить з тебе !» . |
|
|
|
|
|
Семен обертається і бачить що серіжка впала в сніг. |
|
|
|
|
|
|
|
Ліс перед Семеном зникає і перед Семено знову пустеля. |
|
|
|
|
|
|
|
Ми бачимо в лісі дерево, що зігнулося аркою, і в ньому зникає картина пустелі і пекла. |
|
|
|
|
|
|
|
На снігу лежить золота сережка. Промінь сонця блищить на сережці. |
|
|
|
|
|
|
|
Сорока помічає блискучу прикрасу. |
|
|
|
|
|
|
|
Стрибає до неї, хапає її дзьобом і летить. |
|
|
|
|
210с |
|
|
|
|
|
|
Режисерський сценарій
Эпізод 33. Пустий колодязь. До Мехтода приходить Домовик.
Эпізод 34. Чорт ловить Семенна на батьківському слові і просить доглянути чортенят.
Эпізод 35. Батьки отримують звістку від Семена.
Эпізод 36. Перша зустріч з чортенятами. Чортенята ображають Васю і сваряться з Семеном.
№ |
ХРН” |
ОБ’ЄКТ |
КРП |
ДІЯ |
КАМЕРА |
ДІАЛОГ/ЗВУК |
CGI |
Эпізод 33. Пустий колодязь. Приходить Домовик. |
|||||||
|
|
|
|
Колодязь у подвір’ї Мехтода. Біля колодязя Мехтод і Одарка, люди. |
|
|
|
|
|
|
|
З колодязя вилазить чоловік з багром. |
|
Чоловік: “Не має його там! І води немає! Сухо, як в пеклі. Чортівня якась.” |
|
|
|
|
|
Жінки хрестяться. |
|
Жінки: “Ой, Боже ж мій!” |
|
|
|
|
|
Мехтод обіймає Одарку. Одарка плаче. |
|
|
|
|
|
|
|
Чоловік, що виліз з колодязя, дістає мотузку з колодязя. |
|
Чоловік: “Не знаю що й сказати, Мехтоде. Перший раз таке бачу.” |
|
|
|
|
|
Люди розходяться, причитаючи. Мехтод цілує Одарку, Одарка йде до хати. Мехтод починає закривати на колодязі люк. |
|
Мехтод (до Одарки): “Годі тобі. Йди до хати, я зараз прийду.” |
|
|
|
|
|
Мехтод закриває на колодязі люк. |
|
Голос домовика: “Все ясно. Як Чортова ніч, ясно. Сліди до колодязя йдуть. Назад слідів немає. Води немає. Семена теж не має.” |
|
|
|
|
|
Мехтод обертається, але нікого не бачить. |
|
|
|
|
|
|
суб. кам. |
Нікого немає, пусте подвір’я. |
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод розгублено. |
|
Мехтод: “Хто це говорить?” |
|
|
|
|
|
|
|
Голос домовика: “Веніамін”. |
|
|
|
|
|
З-за колодязя виходить маленький домовик. |
|
Домовик: «Я до вас за розподіленням прибув як молодий спеціаліст. Студіозус. Буду домовиком хазяйнувати.» |
|
|
|
|
|
Мехтод розгублено дивиться на домовика. |
|
|
|
|
|
|
|
Домовик дістає диплом, протягує Мехтоду. |
|
Домовик витягує і показує диплом :«Альма-матер, так би мовити..» |
|
|
|
|
СП |
Мехтод роздивляеться бумагу |
|
|
|
|
|
|
Д |
Диплом Могилянки |
|
|
|
|
|
|
|
Домовик до Мехтода. |
|
Домовик: Та ти, братіку, не сумнівайся – з відзнакою. Це тобі не якийсь Оксфорд чи Сорбонна нещасна – бери вище! Києво-Могилянська академія домовиків! В Сорбонні цього не навчать». |
|
|
|
|
|
Мехтод, повертаючи диплома Домовику. |
|
Мехтод: “Нещастя в нас. Син, Семен пропав.” |
|
|
|
|
|
Домовик |
|
Домовик: “Так от я ж і кажу, за розподіленням прибув. Пішли до хати - хазяйство прийму, все й розповісиш.” |
|
|
|
|
|
Мехтод і до мовик йдуть до хати. |
|
Мехтод: “А чому саме зараз? Чим я такої честі сподобився?” |
|
|
|
|
|
|
|
Домовик: “Яж кажу, за розподіленням. Давай заходь.” |
|
|
|
|
|
Мехтод заходить в хату. Домовик на порозі обертається, дивиться в небо. Домовик дивиться на небо і чітко, по воєнному віддає честь. |
|
|
|
|
|
|
|
Із хмари виглядає Святий Петро і теж віддає честь. |
|
|
|
|
|
|
|
Домовик кива Петру і заходить до хати, зачиняя двері. |
|
|
|
|
90с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 34. Чорт ловить Семенна на батьківському слові і просить доглянути чортенят. |
|||||||
|
|
|
|
Чорт вискакує із своєї хати. Вслід йому летить горщик, якесь шмаття і кухонні причандали. Горщик розбивається. В одвірок застряє ніж. |
|
|
|
|
|
|
|
Відьма виглядає з дверей і стає на порозі, взявшись в боки. |
|
Відьма: « Ах ти ж паскудь смердюча! Тільки полізь до мене, потворо рогата! Нехай тобі тепер та відьма їсти варить, яка на шию вішається! І чортенят своїх тепер сам доглядай!» |
|
|
|
|
|
Чорт вивільняється із лахів. |
|
Чорт: «Ну Ядвіго, ти чого? Я ж тільки пожартував.» |
|
|
|
|
|
Двері в хаті захряскуються. |
|
Ядвіга: «Я сказала сам! Все сам! А полізеш до мене ще раз – роги пооббиваю!» (хряскає дверима) |
|
|
|
|
|
Чорт оглядається на чортенят. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята зацікавлено спостерігають за сваркою. |
|
|
|
|
|
|
|
Погляд Чорта падає на козака. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен сидить край урвища і кидає вниз камінці. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт дивиться на Семена. |
|
Чорт: «Семене, чуєш, Семене!» |
|
|
|
|
|
Семен не реагує. |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт |
|
Чорт: «Семене! Діло є!» |
|
|
|
|
|
Семен посміхається. |
|
Семен : «Шо, з жінкою своєю справитись не можеш? Я тут тобі не помічник. З бабами ще ніхто справитись не міг.» |
|
|
|
|
|
Чорт підходить до Семена. |
|
Чорт: «Та ні, Семене. Тут таке діло… Розумієш… Я твого батька врятував від смерті.“ |
|
|
|
|
|
Семен недовірливо. |
|
Семен: “Бреши більше!” |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: “Не брешу. Коли він вчора за дровами поїхав і вовки на нього напали, це я його врятував і з лісу вивів.” |
|
|
|
|
|
Семен здивовано дивиться ан чорта. |
|
Семен: “Ти?” |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: “Авжеж. Я старався, такої біди натерпівся. Так ти послужи мені за це.“ |
|
|
|
|
|
Семен мовчить слухає намагаючись зрозиміти, до чого хилить Чорт. |
|
Семен: «Шоб я оце чорту паскудному служив? А не пішов би ти к чорту!» |
|
|
|
|
|
Чорт дивиться Смену прямо в очі проникливо. |
|
Чорт: “А я і так тут! Ти вже як хочеш, але батько заприсягся віддячити мені, і ти мусиш за нього відробити.» |
|
|
|
|
|
Семен витримує погляд Чорта. |
|
Семен: «Заприсягся?» |
|
|
|
|
|
Чорт серйозно. |
|
Чорт: «Слово лицарське дав!” |
|
|
|
|
|
Семен мовчить намагаючись зрозиміти, до чого хилить Чорт. |
|
|
|
|
|
|
|
Сідає поруч з Семеном. |
|
Чорт: “Як відробиш батькове слово, підеш звідси. Ти ж додому хочеш?” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен підозріло: «Знову угода з тобою? (пауза) Чого ти хочеш?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «Ну, у мене купа справ нагорі , а Ядвіга сказилася. Сам бачив. То давай ти будеш моїх чортенят доглядати поки я не повернуся! Годувати їх, допомагати, як попросять. І добру справу зробиш і батькове слово відробиш! » |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: « Я правильно зрозумів? Як чортенят догляну, то батькове слово відроблю і ти мене звідси відпустиш?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: « Відпущу! Одразу ж відпущу!» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен : « Точно відпустиш?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «Точно, точно!» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Слово даєш ?» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт : «Даю.» |
|
|
|
|
|
Ми бачимо як за спиною чорт перехрещує пальці. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Домовилися, догляну чортенят твоїх. Давай, біжи, та повертайся скоріше. Бо мені додому на Різдво встигнути треба.» |
|
|
|
|
|
|
|
Чорт: «От якраз точнісінько до Різдва і повернуся! Помилуюся на тебе і твою службу. А поки що у мене нагорі багато справ з’явилося! І всі невідкладні !» |
|
|
|
|
|
Чорт гидко сміється і заходить в двері з клямкою. |
|
|
|
|
|
|
|
З неба падає трансформер і тягне кабіну вгору до отвору, який крутиться в червоних хмарах. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться вгору, туди де зникла кабіна. |
|
|
|
|
|
|
|
Деякий час ще видно діру-отвір у верхній світ. Вона схожа на око урагану. Кругом неї крутяться хмари. Потім все зникає. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен зітхає, оглядається. |
|
Семен оглядається довкола : «Ну що ж , обіцянка є обіцянка. Пора хлопців виховувати. Де ви поховалися?» |
|
|
|
|
|
Обабіч дверей на варті стають упир і вовкулака. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Семен говорить дитячу лічилочку: «Бобре-бобре, заховайся добре, бо як спійму шкуру здійму, побіжу до пана, зроблю барабана!Ду-ду-ду, я уже іду!» |
|
|
|
|
|
Йде. Заходить за поріг падає кудись, чути лязг, гуркотіння, крик Семена. |
|
Семен: “А-а-а! Щоб тебе!” |
|
|
180с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 35. Батьки отримують звістку від Семена. |
|||||||
|
|
|
|
Хата Метода. За столом сидять нещасні Мехтод з жінкою. Перед ними взад в перед ходить домовик. Видно тільки верх його шапки і чути голос. |
|
Домовик: “Нічого. До півночи почекаємо, якщо не повернеться, підемо шукати.” |
|
|
|
|
|
Раптом у вікно стукає пташка. Це знайома нам сорока. |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка кидається до дверей. |
|
|
|
|
|
|
|
Одарка вибігає з хати, сорока злітає з підвіконня. |
|
|
|
|
|
|
|
На підвіконні лежить Семенова сережка. Одарка бере Сережку і несе до хати. |
|
|
|
|
|
|
|
Всі троє розглядають прикрасу. |
|
|
|
|
|
|
|
Сережка на очах змінюється і перетворюється на щось схоже на скіфську пектораль. Але замість скіфів на ній чорти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мехтод: “От тобі й дурниці, козацькі таємниці…” |
|
|
|
|
|
Домовик зникає. |
|
Домовик : «Все ясно де ваш син. Будемо визволяти. |
|
|
|
|
|
Реакція Метода і Одарки. |
|
|
|
|
|
|
|
Відкриваються двері, домовик стоїть вже одягнутий з мішком. |
|
Домовик: «Вдягайся тепліше. (протягує Мехтоду). На ось, понесеш. З пустими руками приходити не годиться!» |
|
|
45с |
|
|
|
|
|
|
Эпізод 36. Перша зустріч з чортенятами. Чортенята ображають Васю і сваряться з Семеном. |
|||||||
|
|
|
|
Чортеня 1: Вася Чортеня 2: Худан Чортеня 3: Жадан Чортеня 4: Мовчан Чортеня 5: Дій Чортеня 6: Гордій |
|
|
|
|
|
|
|
Семен з заплющеними очима. Камера вращается і ми бачимо що семен висить догори ногами.
Семен відкриває очі. |
|
Худан: “Щось він надовго знепритомів.” Мовчан: “Ага, як ти, коли тебе батько по голові вдарив.” Жадан: “Якщо помре нам батько роги пообламає.”
Семен (посміхаючись): «Здорові були, хлопці!» |
|
|
|
|
|
Вася радісно. Дій дає Васі підзатильник. Гордій дає підзатильник Дію. |
|
Вася (радісно): “Живий!”
|
|
|
|
|
|
Семен до Дія. |
|
Семен: “Меншого бити багато розуму не треба.” |
|
|
|
|
|
Дій говорить до Семена і ще раз на зло б’є Васю. Вася плаче. |
|
Дій (до Семена): «Та пішов ти!» |
|
|
|
|
|
Гордій б’є Дія, Дій б’є Мовчана, Мовчан Жадана, Жадан Худана, Худан б’є Васю. Чортенята б’ють одне одного давая підзатильники і пинки. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен висить-гойдається ногами до гори, прив’язаний на ланцюгах до стелі. |
|
Семен сміється. |
|
|
|
|
|
Семен сміється. |
|
Семен сміється. |
|
|
|
|
|
Чортинята зупиняются, битись. Дивляться знизу на Семена, що сміється. Переглянувшися майже хором повторюють за Гордіем. |
|
Чортенята (майже хором): «Та пішов ти!» |
|
|
|
|
|
Семен хитається догори ногами. |
|
Семен: «А вас вітатися не вчили?» |
|
|
|
|
|
Гордій. |
|
Гордій: «А тебе гойдатися не вчили? Треба ногами донизу, а ти догори! Бу-га-га!” |
|
|
|
|
|
Всі чортенята гигочуть. |
|
|
|
|
|
|
|
Середне чортеня. |
|
Дій: «І шо ж ти з нами зробити зможеш?” |
|
|
|
|
|
Середнє чортеня |
|
Мовчан: “Дожинеш і поб’єш? Як батько?” |
|
|
|
|
|
Семен |
|
Семен: “Козаки дітей не б’ють.” |
|
|
|
|
|
Чортеня |
|
Дій: “Ми тобі не діти. Ми — чорти!” |
|
|
|
|
|
Мале чортеня. |
|
Жадан: “Може проповіді читати станеш?» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Проповіді не проповіді, а от повчив би вас з задоволенням!” |
|
|
|
|
|
Чортенята регочуть. |
|
Чортенята: «Ги! А це чому?» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Чемності, перш за все..» |
|
|
|
|
|
Посмішка сповзає з обличчя Дія, перетворюючись на злобну гримасу. |
|
Дій: «Чемності? Хопці, ми не чемні з паном Козаком! А ну всі разом!» |
|
|
|
|
|
Дій хапає цеглину (каменюку) і кидає її в козака. |
|
|
|
|
|
|
|
Камень летить Семену в голову. Час уповільнюється. Рапід: Каменюка летить Семену в голову. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен смикає себе догори, підтягуючи голову до колін. |
|
|
|
|
|
|
|
Каменюка влучає в стіну. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен хапається за ланцюг, підтягується на ньому руками. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята хапаюсть камні і всі разом кидаюсть в Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Ала Семен, витягнувши ноги з ланцюгової петлі, страбає вниз і второну, роблячи сальто, перевертаючись в повітрі. |
|
|
|
|
|
|
|
Камні пролітають мимо семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Камні б’ються в стіну розсипаючись в крошку. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен приземляється на ноги. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята розбігаються подалі півкругом. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята хапають камні, кидать в Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен відхиляється від одного, другого, третьго камня, два інших просто розбиває на льоту кулаками. |
|
|
|
|
|
|
|
Дій кидає в Семена палку, схожу на спис. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен ловить палку, перевернтає її в повітрі. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята дивляться, на нього, на мить зивмираюсть. |
|
|
|
|
|
|
|
Дій переглядається з Гордієм. |
|
|
|
|
|
|
|
Потім ще раз хапають каменюки і кидають в Семена. |
|
|
|
|
|
|
|
Каменюки летять в Семена. Час уповільнюється. Семен відбиває списом одну за одною три каменюки. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен вивертається ще з під однієї, а останню відбиває ногою. |
|
|
|
|
|
|
|
Каменюка влучає в стіну збоку від Чортенят, розлітається на куски. |
|
|
|
|
|
|
|
Худан зачаровано дивиться на Семена. |
|
Худан: «Ти диви шо виробляє!» |
|
|
|
|
|
Семен крутить імпровізований спис. |
|
Семен: «Ну, чортики-мортики, тепер моя черга!» |
|
|
|
|
|
Семен наступає на чортинят. Спис крутиться як скажений, так що розмазуєтсья в примарне коло. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята відступають. |
|
|
|
|
|
|
|
Вася застиг с каменюкою в руці, немов зачарований він дивться на Семена зі списом. |
|
|
|
|
|
|
|
Дій хапає Васю і товкає його на семенів спис. |
|
|
|
|
|
|
|
Спис застигає в міліметрі від Васіної голови. |
|
|
|
|
|
|
|
Чортенята, крім Васі, що стоїть напроти Семена, тікають геть. |
|
|
|
|
|
|
|
Вася стоїть, як вкопаний, з заплющенними очима. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен опускає спис. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен підходить до Васі, роздивляється його. |
|
|
|
|
|
|
|
Вася, розплющує очі і перелякано дивиться на козака. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен дивиться на Васю. |
|
Семен : «Як тебе звати, чудо ?» |
|
|
|
|
|
|
|
Вася (тихо): «Вася» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «Ха. Вася… А мене Семен.” |
|
|
|
|
|
|
|
Семен : «Ти, Васю, чого дав себе товкнути? А якби я списа не зупинив? Тебе б вбило!» |
|
|
|
|
|
|
|
Вася (схлипує): «Нехай краще б вбило! Краще вже так, ніж терпіти. Вони завжди мене б’ють. Всі мене б’ють, бо я найменший.» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: «А ти їм здачі давай!» |
|
|
|
|
|
|
|
Вася (витирає сльози): « А я так як ти не вмію..» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен : « А хочеш, я тебе навчу?» |
|
|
|
|
|
|
|
Вася (з надією): «Правда навчиш?» |
|
|
|
|
|
Семен хреститься. |
|
Семен: «Навчу! От тобі хрест святий!» (хреститься.) |
|
|
|
|
|
Гримить грім, блискає блискавка. Чортеня із зляканим вереском відскакує геть. |
|
|
|
|
|
|
|
В повітрі перед Семеном з’являється напівпрозорий хрест. |
|
|
|
|
|
|
|
Хрест деякий час висить в повітрі, потім б’є в стіну, з гуркітом, пропалюючи цеглу. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен зачудовано споглядає на просіку в цеглі, пропалену його хрестом. |
|
Семен: «Оце то так! Треба запам’ятати.» |
|
|
|
|
|
Семен оглядається в пошуках Васі. |
|
Семен: «Васько, ти де? Виходь.» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чортеня (з-за дверей): «А хрестити не будеш?» |
|
|
|
|
|
|
|
Семен : «Не буду. Виходь.» |
|
|
|
|
|
|
|
Чортеня (з-за дверей): : «А ти вчити будеш? Тоді вийду. » |
|
|
|
|
|
|
|
Семен : «Буду. От зараз і почнемо. І для тебе я тепер дядько Семен. Запам’ятав?»
|
|
|
|
|
|
Вася виходить з-за дверей. |
|
Вася: “Запам’ятав”. |
|
|
|
|
|
|
|
Семен: “Ти колись гопак танцював?» |
|
|
|
|
|
|
|
Вася: «Нє.» |
|
|
|
|
|
Вася покірно йде за Семеном. |
|
Семен : « Ось я тебе бойовому гопаку навчу - і здачі даси і сили наберешся. Ходімо тільки спершу помиємось!» |
|
|
|
|
|
З-за корчів виглядають зацікавлені чортенята. |
|
|
|
|
189с |
|
|
|
|
|
|
Режисерський сценарій
