МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Сумський Національний Аграрний університет

Кафедра бухгалтерського обліку

РЕФЕРАТ

З дисципліни “Агроінформатика”

На тему: “Аграрна політика Канади”

Виконав:

студент 5 курсу 1702-1 групи

біолого-технологічного факультету

Рєзнік Д. В.

Перевірила:

проф. Славкова О. П.

2017

Зміст

1.Вступ.

2.Загальні принципи.

3.Особливості формування законодавчої бази.

4.Система інституцій.

5.Програми/ інструменти політики.

6.Сільське господарство.Промисли.

7.Промисловість Канади.

8.Сільське господарство Канади.

9.Висновок.

10. Список використаної літератури.

Вступ

Кана́да (англ. Canada, МФА: [ˈkænədə], фр. Canada, МФА: [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину Північної Америки та майже половину площі континенту, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу (9 976 140 км²), що поступається лише Російській федерації. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Ґренландією (королівство Данія).

Територію, на якій зараз розташована Канада, було заселено корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно заселяли атлантичне узбережжя країни. Проте в 1763 році, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх володінь у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону[3][4][5]. Після цього відбулося територіальне розширення Канади і здобуття нею статусу автономії від Сполученого Королівства відповідно до Вестмінстерського статуту 1931 року. Автономію було закріплено Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту.

Канада є федерацією, що складається з десяти провінцій і трьох територій, за формою правління — конституційною (парламентарною) монархією, з королевою Єлизаветою II як главою держави. Сама країна — багатокультурна і багатомовна: на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природних ресурсах країни і на торгівлі, — у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Сімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії і Організації Об'єднаних Націй.

Загальні принципи

Систему фінансування та страхування сільськогосподарського виробництва у Канаді визначають такі дві головні риси: - Широка участь уряду у програмах кредитування та страхування фермерів, зумовлена усвідомленням важливості сільськогосподарського сектора для економіки країни. - Інтегрований підхід до управління ризиками у сільському господарстві. Це означає, що уряд розробляє програми підтримки сільськогосподарських виробників, які містять пакет заходів, що враховують увесь спектр діяльності сільськогосподарського підприємства та забезпечують цілісний захист від пов’язаних з ним ризиків.

Особливості формування законодавчої бази

Згідно з розділом 95 Конституції Канади, право формування законодавства щодо розвитку аграрного сектора належить урядам обох рівнів – федеральному уряду та уряду провінції. У відповідності до загальнодержавних законів та законів кожної конкретної провінції, у Канаді діють програми підтримки фермерів, як на федеральному рівні, так і на рівні провінції.

Законодавство, що регулює участь держави у підтримці фермерів, постійно змінюється в залежності від нових умов та потреб. Останнім часом було прийнято низку змін до федеральних законів Канади, які значно розширили коло дозволених видів діяльності для державних інституцій, що вповноважені здійснювати кредитування та страхування аграрного сектора. Зокрема, їм тепер дозволено, крім бюджетних коштів, залучати для своєї діяльності також кошти з ринків приватних капіталів, що надає цим державним інституціям більшої гнучкості в управлінні їхнім кредитним портфелем.

У 1996 році було започатковано нову державну ініціативу щодо реформування регуляторної бази аграрного сектора. Уряд проголосив про свій намір підтримувати лише ті зміни у законодавстві, які відповідають загальносуспільним інтересам. Головними вимогами до законодавства висунуті його зрозумілість та прозорість. Особливу увагу уряд приділяє питанню скорочення витрат, що пов’язані з узгодженням законів, а також спрощення та прискорення процедур їх прийняття.