2Б. Мета конкретна:

1. Вміти дати визначення основним поняттям – вірулентні, помірні бактеріофаги, профаг, лізогенна клітина,

2. Вміти пояснити механізм взаємодії бактеріофага з чутливою клітиною

3. Вміти оцінювати результати титрування бактеріофагів за методом Апельмана

4. Вміти провести визначення виду мікроорганізму шляхом фагоіндикації.

5. Вміти провести методикою фаготипування з метою аналізу епідемічної ситуації для визначення джерела інфекції.

6. Вміти обгрунтувати основні напрямки використання бактеріофагів

3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.

1. Знання морфології, фізіології вірусів, етапів їх репродукції.

2. Знання методу фаготипування виділених культур.

3. Володіти методикою серійних розведень для визначення титру фагу.

4. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

1. Загальна характеристика морфології фагів.

2. Механізм взаємодії вірулентного фагу з бактеріальною клітиною

3. Лізогенія та фагова конверсія.

4. Фагоіндикація та фаготипування бактерій

5. Використання фагів в впрактичній медицині

5. Зміст теми:

Бактеріофаги – це віруси, що репродукуються в клітинах бактерій

Розрізняють:

• За вірулентністю

- вірулентні (спричиняють лізис клітини)

- помірні (інтегрують ДНК в геном, співіснують з клітиною в формі профага)

• За спектром дії

- полівалентні (інфікують бактерії одного роду)

- моновалентні (інфікують бактерії одного виду)

- типоспецифічні (інфікують бактерії певного варіанту одного виду)

• За морфологією:

- ниткоподібні

- сферичні

- сферичні з рудиментарним відростком

- сферичні з коротким відросткостком

- сферичні з довгим відростком, що не скорочується

- сферичні з довгим відростком, що скорочується.

Механізм взаємодії фага з чутливою клітиною:

1. Адсорбція

2. Проникнення (інокуляція нуклеїнової кислоти)

3. Синтез вірусної нуклеїнової кислоти і білка

4. Морфогенез фагових часточок

5. Вихід з клітини шляхом лізису

Використання фагів:

Моновалентні вірулентні фаги використовують для:

• Лікування і профілактики інфекцій

• Видової ідентифікації в діагностиці інфекцій

• Фаготипування епідемічних штамів збудників

Помірні фаги використовують:

• В генній інженерії для генетичних рекомбінацій

• Для отримання лізогенних культур-індикаторів мутагенних факторів

6. Практична робота

1. У демонстраційному досліді ознайомитись з літичною дією колі фагу на кишкову паличку методом «стікаючої краплі». На щільне поживне середовище, засіянне досліджуваною культурою пастерівською піпеткою наносять краплю відповідного бактеріофагу. Інкубують в термостаті при 37^0. Через 18-24 год. враховують результат за наявністю прозорої доріжки. Позитивний результат вказує на належність бактерій до певного виду.

2. З метою визначення епідеміологічної ситуації для визначення джерела стафілококової інфекції в стаціонарі провели фаготипування бактерій. На щільне поживне середовище, засіянне досліджуваною культурою в кожен квадрат пастерівською піпеткою наносять краплю певного бактеріофагу. Інкубують в термостаті при 37⁰ 18-24 год.за лізисом визначають фаговар збудника.

3. Провели визначення титру колі-фагу за Апельманом в демонстраційному досліді. По принципу серійних розведень переносять піпеткою по 0,5мл фагу в 10 пробірок в яких розлито по 4,5 мл МПБ. Потім у всі розведення фагу вносять по 2 кр. завису кишкової палички. Облік проводять після добового термостатування.

Компоненти	Розведення										КК	КФ
	10-1	10-2	10-3	10-4	10-5	10-6	10-7	10-8	10-9	10-10
МПБ	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5
Колі фаг	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 →	0,5 ↓	-	0,5
Завис E.coli	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	-
Резуль тат

7. Рекомендована література.

7а. Основна:

- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія ⁄ В.П. Широбоков та співавт.⁄⁄ Вінниця. Нова Книга, 2011. – с.127-130.

- Практична мікробіологія.⁄ С.І.Климнюк та співавт. ⁄⁄ Тернопіль. Укрмедкнига, 2004. – С. 335-339.

- І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова. Медична вірологія.. ⁄⁄ Луганськ, 2002. – с. 30-58.

7б. Додаткова:

- Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004. - С.328-331.

- Лекція ″Морфологія та ультраструктура вірусів, хімічний склад. Принципи класифікації вірусів″