6. Практичні роботи, які виконуються на занятті.

6.1. Студенти враховують результати РГГА в демонстраційному досліді для виявлення приросту титру антитіл проти вірусу паротиту в парних сироватках хворого.

Реакція ставиться у двох рядах лунок. В кожному ряді лунок знаходиться розведення сироватки пацієнта, взятої на початку захворювання (І ряд) і через 10 днів (ІІ ряд). До лунок кожного ряду внесли вірусний діагностикум в об'ємі 0,2 мл (4 гемаглютинуючі одиниці). Вихідне розведення сироваток від 1:10 до 1: 640. Після чого до кожної лунки додали 1% суспензію курячих еритроцитів. Реакція супроводжується контролями: К1- контроль сироватки; К2 - контроль діагностикуму, К3 - контроль еритроцитів. Результат реакції оцінюємо починаючи із контролів в якому спостерігаємо компактний осад еритроцитів у вигляді "ґудзика" (К1, К3) та аглютинація еритроцитів "парасолька" (К2). У деяких дослідних луночках еритроцити осідають компактно у вигляді "ґудзика" (результат позитивний). Це відбувається тому, що антитіла пацієнта взаємодіють з гемаглютиніном вірусного діагностикуму і еритроцити осідають на дно лунки. У деяких дослідних луночках відбувається склеювання еритроцитів за допомогою вірусного діагностикуму (результат негативний). Титр антитіл - найбільше розведення досліджуваної сироватки, яке дає позитивну реакцію (остання луночка із компактним осадом). Зростання титру антитіл в 4 і більше разів підтверджує діагноз.

6.2. Для виявлення приросту титру антитіл проти вірусу кору студенти враховують за допомогою реакції зв’язування комплементу (РЗК), яка складається з 2 систем: антиген + антитіло + комплемент (І система), завис еритроцитів + гемолітична сироватка (ІІ система). Проходить в 2 фази: І специфічна, яка обумовлює зв’язування комплементу в разі відповідності антитіл та антигену, при невідповідності – антиген залишається вільним. При введені в дослід ІІ (індикаторної) системи гемоліз відбудеться тільки при наявності вільного комплементу (реакція негативна). В разі, коли комплемент адсорбувався на системі антиген-антитіло, гемоліз не відбувається (реакція позитивна).

6.3. Студенти в протокол записують відомості про хіміотерапевтичні та профілактичні засоби, що застосовують при корі та паротиті.

Хіміотерапевтичні засоби для етіотропного лікування: амантадин, ремантадин блокують проникнення вірусів в клітини макроорганізму; препарати рекомбінантного інтерферону - блокують синтез вірусних білків. Специфічну профілактику проводять противокоровим гамма-глобуліном, живою, атенуйованою коровою, живою паротитною вакцинами, або трикомпонентною КПК ( проти кору, паротиту краснухи) згідно календаря щеплень дітям у віці 12-15 місяців, ревакцинацію у віці 6 років. Вакцина формує довготривалий імунітет.

7. Рекомендована література.

7а. Основна.

В.П.Широбоков та співавт. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 542-547.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 344-348.

К.Д. П´яткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія з вірусологією та імунологією; Київ, 1992. - С. 354-355; 358-359.

7б. Додаткова.

Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004. – С. 33, 83, 88, 91.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004. - С.328-331.