- •Питання на екзамен із дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання»
- •Що саме вивчає філософія науки? Які проблеми?
- •Що таке індукція і що таке дедукція у філософії та логіці?
- •Як Девід г’юм поставив під сумнів надійність індукції?
- •Як Мішель Фуко пояснював дію влади в суспільстві?
- •Семінар № 1 (Фолльмер, Феєрабенд)
- •Які необхідні риси хороших наукових теорій? Поясніть кожну з цих рис?
- •Яка ознака найчастіше притаманна псевдонаукам?
- •Чи є користь від псевдонаук для самих учених?
- •Як єретики в науці змінюють наше розуміння наукового знання?
- •Чому, на думку Феєрабенда, наука панує в сучасному світі?
- •21. Як, згідно з Феєрабендом, із XVI−XVII ст. Відбувалося змагання між європейськими науками та неєвропейськими міфами, релігіями і звичаями?
- •22. У якому аспекті, згідно з Феєрабендом, наукові знання університетських учених гірше за ненаукові теорії практиків (ремісників, травників, знахарів тощо)?
- •Семінар № 2 (Поппер)
- •23. У чому полягає дедуктивна перевірка теорії?
- •24. Як Поппер критикує точку зору позитивістів на демаркацію?
- •25. Чи можна, на думку Поппера, вивести теорію із сингулярних висловлювань? Як Поппер ставиться до індукції?
- •26. Який критерій демаркації висуває Поппер? Як він його пояснює?
- •27. Як саме потрібно здійснювати фальсифікацію наукових систем?
- •28. Що таке наука для Поппера і чи є вона достовірним знанням?
- •29. Від чого, згідно з Поппером, залежить розвиток науки?
- •30.Чи відповідає природа на наші питання? і як формується наш досвід і наше сприйняття?
- •31. Чому так багато людей потрапило під вплив марксизму та психоаналізу? у чому сила цих теорій?
- •32. Чи, на думку Поппера, астрологія піддається перевірці?
- •Семінар № 3 (Феєрабенд)
- •33. Що таке контріндукція?
- •34. Як учений мусить використовувати плюралістичну методологію?
- •35. Як Феєрабенд характеризує процес пізнання? Завдяки чому наш розум і культура розвиваються?
- •36. Що саме пояснює Феєрабенд на прикладі висловлювання «Ця дошка коричнева»?
- •37. Яким має бути перший крок у критиці усталених понять і фактів? Як Феєрабенд характеризує цю процедуру?
- •38. Що відбувається, коли теорія здобуває емпіричну підтримку й стає успішною? Який характер такого успіху?
- •39. Чи, на думку Феєрабенда, теорії узгоджуються з фактами?
- •40. Який характер має матеріал (теорії, закони, результати експериментів і т.Д.), з яким працює вчений? Які принципи містяться в цьому матеріалі?
- •41. Чи можна на основі свідчення (фактів) судити про теорію? Який характер має свідчення?
- •42. Чи має сенс відмінність між спостереженнями і теоріями? Як Феєрабенд пояснює наше пізнання, досвід, відчуття?
- •Семінар № 4 (Фуко)
- •43. Як на початку XIX ст. Почали співвідноситися правосуддя і покарання?
- •44. Яким чином істотно змінився сам об’єкт покарання на початку XIX ст? Що саме тепер почали карати у злочинцеві?
- •45. Яка нова функція з’явилася у покаранні? Що мусило відбуватися зі злочинцями внаслідок покарань?
- •46. Що таке політична технологія тіла (політична економія тіла)? Як вона діє? Де вона локалізується?
- •47. Як ми в ролі суб’єктів пізнання здобуваємо знання про об’єкти? Чи здатні ми вільно пізнавати об’єкти?
- •48. Чому в індивідів XIX ст. Відкрили «душу» як певну реальність? Який характер знання про цю «душу»?
- •49. Як дисциплінарна влада змінила використання принципу видимості? Як це було реалізовано в екзамені?
- •50. Які саме риси індивіда виявляв екзамен та огляд, фіксуючи їх у документах?
- •51. На що саме перетворює кожного індивіда екзамен і письмова реєстрація?
- •52. Як у дисциплінарному суспільстві змінилася індивідуалізація? Кого тут найбільше індивідуалізують?
- •53. Чому науки про людину виникають разом із новою технологією влади наприкінці XVIII ст?
- •54. Що є головним продуктом наукових лабораторій? Аргументуйте.
- •55. На якому етапі дослідження стирається матеріальність? Як це відбувається?
- •56. Як саме, на думку Латура і Вулґара, конструюються реалії в лабораторії?
- •57. Розтлумачте онтологічні припущення щодо реальності, які притаманні західним людям.
- •58. Як саме вчені доходять до висловлювань про субстанції та реалії?
- •59. Що таке хінтерланд наукових висловлювань?
- •60. Як виникає авторитет наукового твердження?
- •61. Що таке «пристрої запису»? Як вони функціонують?
- •62. Що таке «зовнішнє» (реальність) у науковій роботі з точки зору Латура і Вулґара? Якими є речі початково?
- •63. Яка різниця між фактом і артефактом? Як створюються факти в лабораторіях?
- •64. Як конструктивізм Латура і Вулґара відповідає на питання про зовнішнє, незалежність, передування, визначеність, єдність?
- •Семінар № 6 (Латур, Ло)
- •65. Які відмінності, на думку Латура, між технічною мережею, соціальною мережею та актор-мережею?
- •66. Які зв’язки, згідно з Латуром, тримають суспільство разом?
- •67. Що таке об’єкт, як вважає Ло? Наприклад, корабель.
- •68. Що таке «незмінні мобільності» згідно з Латуром?
- •69. Чим є актор у Латура?
- •70. Як амт пояснює роль речей? Чи детермінують вони людську дію?
- •71. Чому Латур критикує точку зору попередніх соціологів на об’єкти? Як Дюркгейм тлумачив роль людей і речей у суспільстві?
- •72. Як Латур тлумачить людську дію? Яким терміном він замінює слово «суспільство» і чому?
- •73. Що саме пояснює Латур на прикладі робітників, які будують цегляну стіну?
- •74. В якого типу асоціації зазвичай вступають об’єкти в суспільстві?
- •75. Чому амт так цікавиться ситуаціями поломок, аварій, нещасних випадків? Яка різниця між об’єктами-посередниками та об’єктами-провідниками?
52. Як у дисциплінарному суспільстві змінилася індивідуалізація? Кого тут найбільше індивідуалізують?
Дисципліна позначає мить, коли відбувається те, що його можна було б назвати поворотом політичної осі індивідуалізації. Про суспільства за приклад яких править феодалізм можна сказати що індивідуалізація в них максимальна з боку суверенна, котрий володарює і вищих сфер узагалі.
За дисциплінарної системи дитина індивідуалізована більше ніж здорова людина, божевільний і злочиниць – більше ніж людина нормальна й незлочинна. Принаймні за умов нашої цивілізації саме до тих перших звернено всі механізми індивідуалізації , коли ж хочуть індивідуалізувати здорову , нормальну, покірну законам дорослу людину то завжди передусім запитують що в ній іще зосталося від дитини, яке потаємне безумство і який тяжкий злочин вона хотіла б скоїти.
53. Чому науки про людину виникають разом із новою технологією влади наприкінці XVIII ст?
Мить коли стався перехід від історико ритуальних механізмів формування індивіда до механізмів наукового дисциплінарних. Коли нормальне заступило предківське, коли змогли зародитися науки про людину, саме та мить коли почала діяти нова технологія влади і нова політична анатомія тіла.
Семінар № 5 (Ло)
54. Що є головним продуктом наукових лабораторій? Аргументуйте.
Якщо розглядати лабораторію як систему матеріального виробництва, її головним продуктом є тексти. І вони дуже дорогі в ціні на 1979 р. вони коштували близько 30 тисячі доларів кожен. На сьогодні ці ціни були б набагато більші.
55. На якому етапі дослідження стирається матеріальність? Як це відбувається?
На третьому етапі відбувається дещо цікаве. Латур і Вулгар стверджують що процес виробництва слідів відходе на останнє місце. Аргумент полягає в тому, що матеріальність процеса виявляється стертой.Ібо то, з чим в наслідок виробляються маніпуляції, це не щури як такі і навіть не отримані з них екстракти. Швидше, це криві виведені з числових даних, отриманих відповідними пристроями запису. Саме криві зіставляються на робочих столах дослідника.
56. Як саме, на думку Латура і Вулґара, конструюються реалії в лабораторії?
Конкретні реалії конструюються конкретними пристроями запису та практиками. Дозвольте мені підкреслити це: Реалії конструюються. Але не людьми а в практиках стала можливою, завдяки мережам елемента створює пристрій запису, а так же мереж всередині яких даний пристрій запису функціонує. Реалії говорять Латур і Вулгар просто не існує.
57. Розтлумачте онтологічні припущення щодо реальності, які притаманні західним людям.
Щоб осмислити історії про лабораторії Солка і західному перспектівізм, я повинен говорити про «реальності», про те, що є, і про те, чого немає зовні, в реальному світі. Мені потрібно зайнятися тим, що філософи називають «метафізикою» або «онтологією». Онтологія - це частина філософії, що вивчає те, що є або що може бути. Філософи говорять про метафізику, коли розмірковують про непроверяемих і часто неявних припущень, що упорядковують досвід. З філософської точки зору, ми всі працюємо в термінах до деякої міри непроверяемих метафізичних (і онтологічних) передумов. І це не проблема: тут немає вибору! Але мене цікавлять ті припущення про реальність, які робляться в цих двох історіях, і особливо те вражаюче висновок Латура і Вулгар, згідно з яким окремі реалії конструюються в наборах практик, що включають специфічні пристрої запису. У той же час мене цікавить і те, чому ця думка для нас є дивною.
