- •Питання на екзамен із дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання»
- •Що саме вивчає філософія науки? Які проблеми?
- •Що таке індукція і що таке дедукція у філософії та логіці?
- •Як Девід г’юм поставив під сумнів надійність індукції?
- •Як Мішель Фуко пояснював дію влади в суспільстві?
- •Семінар № 1 (Фолльмер, Феєрабенд)
- •Які необхідні риси хороших наукових теорій? Поясніть кожну з цих рис?
- •Яка ознака найчастіше притаманна псевдонаукам?
- •Чи є користь від псевдонаук для самих учених?
- •Як єретики в науці змінюють наше розуміння наукового знання?
- •Чому, на думку Феєрабенда, наука панує в сучасному світі?
- •21. Як, згідно з Феєрабендом, із XVI−XVII ст. Відбувалося змагання між європейськими науками та неєвропейськими міфами, релігіями і звичаями?
- •22. У якому аспекті, згідно з Феєрабендом, наукові знання університетських учених гірше за ненаукові теорії практиків (ремісників, травників, знахарів тощо)?
- •Семінар № 2 (Поппер)
- •23. У чому полягає дедуктивна перевірка теорії?
- •24. Як Поппер критикує точку зору позитивістів на демаркацію?
- •25. Чи можна, на думку Поппера, вивести теорію із сингулярних висловлювань? Як Поппер ставиться до індукції?
- •26. Який критерій демаркації висуває Поппер? Як він його пояснює?
- •27. Як саме потрібно здійснювати фальсифікацію наукових систем?
- •28. Що таке наука для Поппера і чи є вона достовірним знанням?
- •29. Від чого, згідно з Поппером, залежить розвиток науки?
- •30.Чи відповідає природа на наші питання? і як формується наш досвід і наше сприйняття?
- •31. Чому так багато людей потрапило під вплив марксизму та психоаналізу? у чому сила цих теорій?
- •32. Чи, на думку Поппера, астрологія піддається перевірці?
- •Семінар № 3 (Феєрабенд)
- •33. Що таке контріндукція?
- •34. Як учений мусить використовувати плюралістичну методологію?
- •35. Як Феєрабенд характеризує процес пізнання? Завдяки чому наш розум і культура розвиваються?
- •36. Що саме пояснює Феєрабенд на прикладі висловлювання «Ця дошка коричнева»?
- •37. Яким має бути перший крок у критиці усталених понять і фактів? Як Феєрабенд характеризує цю процедуру?
- •38. Що відбувається, коли теорія здобуває емпіричну підтримку й стає успішною? Який характер такого успіху?
- •39. Чи, на думку Феєрабенда, теорії узгоджуються з фактами?
- •40. Який характер має матеріал (теорії, закони, результати експериментів і т.Д.), з яким працює вчений? Які принципи містяться в цьому матеріалі?
- •41. Чи можна на основі свідчення (фактів) судити про теорію? Який характер має свідчення?
- •42. Чи має сенс відмінність між спостереженнями і теоріями? Як Феєрабенд пояснює наше пізнання, досвід, відчуття?
- •Семінар № 4 (Фуко)
- •43. Як на початку XIX ст. Почали співвідноситися правосуддя і покарання?
- •44. Яким чином істотно змінився сам об’єкт покарання на початку XIX ст? Що саме тепер почали карати у злочинцеві?
- •45. Яка нова функція з’явилася у покаранні? Що мусило відбуватися зі злочинцями внаслідок покарань?
- •46. Що таке політична технологія тіла (політична економія тіла)? Як вона діє? Де вона локалізується?
- •47. Як ми в ролі суб’єктів пізнання здобуваємо знання про об’єкти? Чи здатні ми вільно пізнавати об’єкти?
- •48. Чому в індивідів XIX ст. Відкрили «душу» як певну реальність? Який характер знання про цю «душу»?
- •49. Як дисциплінарна влада змінила використання принципу видимості? Як це було реалізовано в екзамені?
- •50. Які саме риси індивіда виявляв екзамен та огляд, фіксуючи їх у документах?
- •51. На що саме перетворює кожного індивіда екзамен і письмова реєстрація?
- •52. Як у дисциплінарному суспільстві змінилася індивідуалізація? Кого тут найбільше індивідуалізують?
- •53. Чому науки про людину виникають разом із новою технологією влади наприкінці XVIII ст?
- •54. Що є головним продуктом наукових лабораторій? Аргументуйте.
- •55. На якому етапі дослідження стирається матеріальність? Як це відбувається?
- •56. Як саме, на думку Латура і Вулґара, конструюються реалії в лабораторії?
- •57. Розтлумачте онтологічні припущення щодо реальності, які притаманні західним людям.
- •58. Як саме вчені доходять до висловлювань про субстанції та реалії?
- •59. Що таке хінтерланд наукових висловлювань?
- •60. Як виникає авторитет наукового твердження?
- •61. Що таке «пристрої запису»? Як вони функціонують?
- •62. Що таке «зовнішнє» (реальність) у науковій роботі з точки зору Латура і Вулґара? Якими є речі початково?
- •63. Яка різниця між фактом і артефактом? Як створюються факти в лабораторіях?
- •64. Як конструктивізм Латура і Вулґара відповідає на питання про зовнішнє, незалежність, передування, визначеність, єдність?
- •Семінар № 6 (Латур, Ло)
- •65. Які відмінності, на думку Латура, між технічною мережею, соціальною мережею та актор-мережею?
- •66. Які зв’язки, згідно з Латуром, тримають суспільство разом?
- •67. Що таке об’єкт, як вважає Ло? Наприклад, корабель.
- •68. Що таке «незмінні мобільності» згідно з Латуром?
- •69. Чим є актор у Латура?
- •70. Як амт пояснює роль речей? Чи детермінують вони людську дію?
- •71. Чому Латур критикує точку зору попередніх соціологів на об’єкти? Як Дюркгейм тлумачив роль людей і речей у суспільстві?
- •72. Як Латур тлумачить людську дію? Яким терміном він замінює слово «суспільство» і чому?
- •73. Що саме пояснює Латур на прикладі робітників, які будують цегляну стіну?
- •74. В якого типу асоціації зазвичай вступають об’єкти в суспільстві?
- •75. Чому амт так цікавиться ситуаціями поломок, аварій, нещасних випадків? Яка різниця між об’єктами-посередниками та об’єктами-провідниками?
46. Що таке політична технологія тіла (політична економія тіла)? Як вона діє? Де вона локалізується?
Тіло безпосередньо занурене в політичну царину, владні відносини чинять на тіло прямий вплив, наснажують його, таврують, муштрують, завдають йому мук, силують до роботи, забов’язують до церемоній вимагають від нього свідчень покори. Таке політичне наснаження тіла через мережу складних взаємовідносин пов’язане з його економічним використанням, владні відносини і саме панування великою мірою наснажують не так тіло, як виробничу силу, але й становлення тіла як робочої сили неможливе , поки воно не перебуватиме в системі приневолення тіло не перетвореться на корисну силу поки не стане водночас і продуктивне і приневолене.
47. Як ми в ролі суб’єктів пізнання здобуваємо знання про об’єкти? Чи здатні ми вільно пізнавати об’єкти?
48. Чому в індивідів XIX ст. Відкрили «душу» як певну реальність? Який характер знання про цю «душу»?
Ця душа має історичну реальність, бо вона на відмінну від душі, яка представлена в християнській теології і яка народжується винною та гідною кари, народжується радше з каральних процедур, із нагляду, з покарання й примусу. Ця реальна і водночас нематеріальна душа позбавлена субстанції і є елементом у якому виявляється дія певного типу влади і на який покликається наука, механізмом через який владні відносини відкривають шлях можливому знанню , а знання оновлює і посилює дію влади.
49. Як дисциплінарна влада змінила використання принципу видимості? Як це було реалізовано в екзамені?
Екзамен- це цілий механізм що пов’язує певний спосіб формування знань із певною формою вияву влади.
Екзамен кардинально змінює застосування видимості при здійсненні влади, традиційно влада, тобто те, що видиме те що показують те що виявляється вельми парадоксальним чином убачає принцип своєї сили в діях які ту владу утіерджують.
Дисциплінарна влада діє зостаючись невидима проте накидає своїм підвладним принцип обов’язкової вдимості. Коли панує дисципліна, видимими мають бути піддані. Саме те що вони на видноті, дає змогу владі, яка діє на них, мати реальний вплив. Екзамен- це спосіб, послуговуючись яким, влада замість відтворювати знаки своєї могутності,замість ставити тавро на своїх підданих, ловить і заганяє їх у механізми об’єктивації. У своїй підвладній царині дисциплінарна влада виявляє власну могутність здебільшого через упорядкування об’єктів. І тоді екзамен- церемонія такої об’єктивації.
50. Які саме риси індивіда виявляв екзамен та огляд, фіксуючи їх у документах?
Поява цілої низки кодів дисциплінарного індивіда, що дозволяли транскрибувати, надавши їм однорідності, індивідуальні риси, виявлені під час екзамену : фізичний код опису прикмет, медичний код симптомів, шкільний чи військовий код поведінки та успіхів. Ті коди були ще дуже не розвинені, маючи суто якісну або кількісну природу, але вони вказали на мить першої формалізації індивідуального в межах владних відносин.
51. На що саме перетворює кожного індивіда екзамен і письмова реєстрація?
Екзамен у супроводі всіх своїх документних методів перетворює кожного індивіда на ( випадок) : випадок що становить водночас і об’єкт пізнання і точку на яку діє влада. Випадок на відмінну від казуїстики або юриспруженції аж ніяж не сукупність обставин що кваліфікують учинок і можуть змінювати дію певного закону , а індивід ткий яким його можна описати. Оцінити, виміряти, порівняти з іншими індивідами, і все це з погляду його власної індивідуальності, крім того це індивід якого можна муштрувати й перемуштровувати класифікувати нормалізувати, усавати тощо.
