- •Питання на екзамен із дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання»
- •Що саме вивчає філософія науки? Які проблеми?
- •Що таке індукція і що таке дедукція у філософії та логіці?
- •Як Девід г’юм поставив під сумнів надійність індукції?
- •Як Мішель Фуко пояснював дію влади в суспільстві?
- •Семінар № 1 (Фолльмер, Феєрабенд)
- •Які необхідні риси хороших наукових теорій? Поясніть кожну з цих рис?
- •Яка ознака найчастіше притаманна псевдонаукам?
- •Чи є користь від псевдонаук для самих учених?
- •Як єретики в науці змінюють наше розуміння наукового знання?
- •Чому, на думку Феєрабенда, наука панує в сучасному світі?
- •21. Як, згідно з Феєрабендом, із XVI−XVII ст. Відбувалося змагання між європейськими науками та неєвропейськими міфами, релігіями і звичаями?
- •22. У якому аспекті, згідно з Феєрабендом, наукові знання університетських учених гірше за ненаукові теорії практиків (ремісників, травників, знахарів тощо)?
- •Семінар № 2 (Поппер)
- •23. У чому полягає дедуктивна перевірка теорії?
- •24. Як Поппер критикує точку зору позитивістів на демаркацію?
- •25. Чи можна, на думку Поппера, вивести теорію із сингулярних висловлювань? Як Поппер ставиться до індукції?
- •26. Який критерій демаркації висуває Поппер? Як він його пояснює?
- •27. Як саме потрібно здійснювати фальсифікацію наукових систем?
- •28. Що таке наука для Поппера і чи є вона достовірним знанням?
- •29. Від чого, згідно з Поппером, залежить розвиток науки?
- •30.Чи відповідає природа на наші питання? і як формується наш досвід і наше сприйняття?
- •31. Чому так багато людей потрапило під вплив марксизму та психоаналізу? у чому сила цих теорій?
- •32. Чи, на думку Поппера, астрологія піддається перевірці?
- •Семінар № 3 (Феєрабенд)
- •33. Що таке контріндукція?
- •34. Як учений мусить використовувати плюралістичну методологію?
- •35. Як Феєрабенд характеризує процес пізнання? Завдяки чому наш розум і культура розвиваються?
- •36. Що саме пояснює Феєрабенд на прикладі висловлювання «Ця дошка коричнева»?
- •37. Яким має бути перший крок у критиці усталених понять і фактів? Як Феєрабенд характеризує цю процедуру?
- •38. Що відбувається, коли теорія здобуває емпіричну підтримку й стає успішною? Який характер такого успіху?
- •39. Чи, на думку Феєрабенда, теорії узгоджуються з фактами?
- •40. Який характер має матеріал (теорії, закони, результати експериментів і т.Д.), з яким працює вчений? Які принципи містяться в цьому матеріалі?
- •41. Чи можна на основі свідчення (фактів) судити про теорію? Який характер має свідчення?
- •42. Чи має сенс відмінність між спостереженнями і теоріями? Як Феєрабенд пояснює наше пізнання, досвід, відчуття?
- •Семінар № 4 (Фуко)
- •43. Як на початку XIX ст. Почали співвідноситися правосуддя і покарання?
- •44. Яким чином істотно змінився сам об’єкт покарання на початку XIX ст? Що саме тепер почали карати у злочинцеві?
- •45. Яка нова функція з’явилася у покаранні? Що мусило відбуватися зі злочинцями внаслідок покарань?
- •46. Що таке політична технологія тіла (політична економія тіла)? Як вона діє? Де вона локалізується?
- •47. Як ми в ролі суб’єктів пізнання здобуваємо знання про об’єкти? Чи здатні ми вільно пізнавати об’єкти?
- •48. Чому в індивідів XIX ст. Відкрили «душу» як певну реальність? Який характер знання про цю «душу»?
- •49. Як дисциплінарна влада змінила використання принципу видимості? Як це було реалізовано в екзамені?
- •50. Які саме риси індивіда виявляв екзамен та огляд, фіксуючи їх у документах?
- •51. На що саме перетворює кожного індивіда екзамен і письмова реєстрація?
- •52. Як у дисциплінарному суспільстві змінилася індивідуалізація? Кого тут найбільше індивідуалізують?
- •53. Чому науки про людину виникають разом із новою технологією влади наприкінці XVIII ст?
- •54. Що є головним продуктом наукових лабораторій? Аргументуйте.
- •55. На якому етапі дослідження стирається матеріальність? Як це відбувається?
- •56. Як саме, на думку Латура і Вулґара, конструюються реалії в лабораторії?
- •57. Розтлумачте онтологічні припущення щодо реальності, які притаманні західним людям.
- •58. Як саме вчені доходять до висловлювань про субстанції та реалії?
- •59. Що таке хінтерланд наукових висловлювань?
- •60. Як виникає авторитет наукового твердження?
- •61. Що таке «пристрої запису»? Як вони функціонують?
- •62. Що таке «зовнішнє» (реальність) у науковій роботі з точки зору Латура і Вулґара? Якими є речі початково?
- •63. Яка різниця між фактом і артефактом? Як створюються факти в лабораторіях?
- •64. Як конструктивізм Латура і Вулґара відповідає на питання про зовнішнє, незалежність, передування, визначеність, єдність?
- •Семінар № 6 (Латур, Ло)
- •65. Які відмінності, на думку Латура, між технічною мережею, соціальною мережею та актор-мережею?
- •66. Які зв’язки, згідно з Латуром, тримають суспільство разом?
- •67. Що таке об’єкт, як вважає Ло? Наприклад, корабель.
- •68. Що таке «незмінні мобільності» згідно з Латуром?
- •69. Чим є актор у Латура?
- •70. Як амт пояснює роль речей? Чи детермінують вони людську дію?
- •71. Чому Латур критикує точку зору попередніх соціологів на об’єкти? Як Дюркгейм тлумачив роль людей і речей у суспільстві?
- •72. Як Латур тлумачить людську дію? Яким терміном він замінює слово «суспільство» і чому?
- •73. Що саме пояснює Латур на прикладі робітників, які будують цегляну стіну?
- •74. В якого типу асоціації зазвичай вступають об’єкти в суспільстві?
- •75. Чому амт так цікавиться ситуаціями поломок, аварій, нещасних випадків? Яка різниця між об’єктами-посередниками та об’єктами-провідниками?
Питання на екзамен із дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання»
Питання по лекціях
Що саме вивчає філософія науки? Які проблеми?
Філософія науки вивчає природу наукового знання, як певного типу людського знання.
Досліджує такі питання:
Відмінність між наукою і не наукою
Методи наукових досліджень
Приховані засновки у науках, які самі вчені не розуміють і не усвідомолюють.
Структура наукових теорій
Дослідження наукового мислення і пояснення.
Що таке індукція і що таке дедукція у філософії та логіці?
Індукція- спосіб мислення під час якого наша думка, рух від окремого до загального.
Дедукція- спосіб мислення під час якого наша думка, рух від загального до окремого.
Як Девід г’юм поставив під сумнів надійність індукції?
Девід Г’юм намагався довести, що індукція – звична і ми, як люди звикли користуватися нею і не можемо від неї відмовитися. Згідно з Гюмом в кожному акті індукції міститься припущення про одноманітність природи- вірі в те, що певна регулярність, за якою ми спостерігали в минулому буде діяти і в майбутньому іншими словами, в кожному акті індукції проєктуємо минуле на майбутнє. Тому для Гюма індукція завжди не обгрунтована припущення ненадійне знання.
Який принцип, на думку Девіда Г’юма, прихований у кожному актові індукції?
Згідно з Гюмом в кожному акті індукції міститься припущення про одноманітність природи- вірі в те, що певна регулярність, за якою ми спостерігали в минулому буде діяти і в майбутньому іншими словами, в кожному акті індукції проєктуємо минуле на майбутнє. Тому для Гюма індукція завжди не обгрунтована припущення ненадійне знання.
Як питання про співвідношення між спостереженням і розумовою інтерпретацією розв’язувалося у філософії науки до Карла Поппера?
До Попера філософи позитивісти протиставляли спостереження і розумову інтерпретацію.
Поясність суть ідеї теоретичної навантаженості спостереження?
Суть цієї ідеї не існує чистих емпіричних фактів, бо факти це завжди інтерпретація, вони містять в собі певну теорію. Тобто теорії формують і структують коли досвід і те як ми бачимо світ. Різні теорії коли світ по різному.
Що таке емпіричні факти з точки зору концепції теоретичної навантаженості спостереження?
На емпіричному рівні дослідний об'єкт відображається здебільшого з позицій зовнішніх зв'язків і відносин. Емпіричному пізнанню притаманні збір фактів, первинне узагальнення, опис дослідних даних, систематизація і класифікація. Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на об'єкт дослідження, відбувається на основі методів порівняння, виміру, спостеріганню, експерименту, аналізу та ін.
Як Мішель Фуко пояснював дію влади в суспільстві?
Фуко підхід до влади , що у влади немає центру бо вона не належить ані окремій людині ані окремому апарату.
Влада розсіяна по всьому суспільству- це мікро фізика влади.
Для Фуко влада діє всюди, але й свобода також всюди, бо в кожній конкретній ситуації ми можемо або відкинути дію влади або прийняти. У Фуко широке тлумачення влади. Влада – це не фізичний вплив на поведінку людей.
Що таке «влада–знання» у Мішеля Фуко?
Для Фуко влада і знання не існують одне без одного, тому що в кожному суспільстві існують свої специфічні соціальні механізми із отримання знання його накопичення і розподілу між людьми. Ці механізми і є проявом дії влади: вони формують і визначають зміст самого знання.
Що таке гетерогенність мережі в акторно-мережевій теорії?
Перша ознака мережі це її гетерогенність, бо в мережі завжди взаємодіють одне з одним різно рівні матеріали ( будівлі , машини, люди, тварини)
Від чого залежать риси актора з точки зору АМТ?
Згідно з АМТ наукове знання завжди є результатом діяльності певної мережі елементів ( людей і не людей). Тому жоден вчений не може вважатися індивідуальним творцем певної теорії, ідеї чи концепції.
Як АМТ пояснює використання людьми машин, пристроїв, техніки?
Машини та інструменти в цій теорії тлумачаться, як розширення продовження нашого тіла розуму психіки. Ключова ідея АМТ люди і матеріальні об’єкти поза мережею не можуть визначатися риси і лише в мережі вони поділяються певними характеристиками.