- •1.Поняття та способи задання функції двох змінних.
- •2.Область визначення функції двох змінних.
- •3.Частинні прирости, частинні похідні.
- •4.Повний приріст, диференціал.
- •10.Необхідні умови екстремуму. Стаціонарні точки.
- •11.Достатні умови екстремуму.
- •12.Поняття простої(складної) області на площині.
- •13.Поняття повторного інтегралу на простій області.
- •14.Означення подвійного інтегралу.
- •20.Правило суми,правило добутку в комбінаториці.
- •21.Поняття випадкової події.Класифікація подій.
- •23. Повна група подій. Приклади
- •24. Поняття протилежної події. Приклади
- •30. Ймовірність протилежної події.
- •31. Схема повторення дослідів. Формула Бернулі.
- •35.Поняття випадкової величини(вв) закон розподілу дискретної вв
- •36.Многокутник розподілу дискретної вв
- •37.Числові характеристики дискретних вв
- •38.Функція розподілу та її властивості
- •40.Диференціальна функція розподілу її властивість
24. Поняття протилежної події. Приклади
Дві події називаються протилежними (opposite), якщо вони несумісні і складають повну групу.
Сума ймовірностей протилежних подій дорівнює одиниці:
.
Це
випливає з того, що в іспиті обов’язково
відбудеться або подія А або подія
,
і на основі теореми про суму подій та
їх ймовірностей одержимо:
.
Якщо
випадкові події А1, А2, А3, ..., Аn утворюють
повну групу несумісних подій і
‑
їх ймовірності, то сума ймовірностей
дорівнюватиме одиниці:
=1.
Для
довільної події А імовірність протилежної
події
обчислюється
за формулою
.
Приклад. (Із “схеми урн”) В урні 10 червоних, 5 синіх і 15 білих кульок. Всього 30 кульок. Витягується 1 кулька. Знайти ймовірність появи кольорової кульки.
Розв’язання.
Поява кольорової кульки означає появу або червоної, або синьої кульки. Подія А ‑ поява червоної кульки, В ‑ поява синьої кульки, С ‑ поява кольорової кульки С=А+В, Р(С)=Р(А)+Р(В) події А і В несумісні. Р(А)=10/30=1/3, Р(В)=5/30=1/6; Р(С)=1/3+1/6=3/6=0,5 або Р(С)=(10+5)/30=0,5.
25. Теорема додавання ймовірностей.
Нехай в досліді можуть мати місце: випадкова подія А1 з імовірністю Р(А1) і подія А2 з імовірністю Р(А2). Події А1 і А2 несумісні. Тоді імовірність суми подій, тобто того, що відбудеться або подія А1, або А2, дорівнює сумі ймовірностей цих подій і обчислюється за формулою: Р(А1+А2 )=Р(А1)+Р(А2).
26. Класичне означення ймовірностей подій.
Імовірність події — це відношення числа сприятливих випадків до числа усіх можливих випадків, коли ніщо не вказує на те, що будь-який з цих випадків має відбуватися частіше, ніж будь-який інший, що робить їх для нас рівноможливими.
27. Теорема множення ймовірностей.
Імовірність
добутку двох подій дорівнює добутку
ймовірності однієї з них на умовну
ймовірність іншої, обчислену за умови,
що перша мала місце
.
28. Формула повної ймовірності.
Формула
повної ймовірності дозволяє обчислити
ймовірність деякої події через умовні
ймовірності цієї події в припущенні
якихось гіпотез, а також ймовірностей
цих гіпотез.
29. Поняття умовної ймовірності.
Якщо подія А відбувається у випробувані, яке обмежене додатковими умовами здійснення події В, то міра можливості події А визначається умовною ймовірністю P(B | B). Отже, умовною ймовірністю Р(A | B) називається ймовірність події А, обчислена за умови, що подія В вже відбулася.
Умовна ймовірність має сенс для залежних подій. Для незалежних подій А і В умовна ймовірність перетворюється на звичайну:
Р(A | B) = Р(А), або Р(B | А) = Р(B).
30. Ймовірність протилежної події.
Для будь-якої події А ймовірність протилежної події Р(А) = 1 - Р(А). Сума ймовірностей протилежних подій дорівнює одиниці: Р( А) + Р( А) = 1.
31. Схема повторення дослідів. Формула Бернулі.
Проводяться
n дослідів, у кожному з яких може настати
певна подія («успіх») з ймовірністю p
(або не настати — «неуспіх» — q = 1 — p).
Задача — знайти ймовірність отримати
m успіхів у досліді. Розв'язок:
Формула
Бернуллі:
33.
Локальна теорема Лапласа
При
великих n(соті) і малих p – має місце
формула Лапласа
Pn(K)=
(х)
(х)-
диф. Функція Лапласа(Значення шукають
в таблицях)
34.Інтегральна
теорема Лапласа
В
умовах схеми дослідів ставиться задача
про знаходження імовірності того, що
в n подія A відбудеться від
до
Д≤
≤
≤n
(
)
-
непарна функція. Значення функції
задаються таблицею для додатніх х, а –
для відємних
При
х≥5
;
