- •1.Поняття та способи задання функції двох змінних.
- •2.Область визначення функції двох змінних.
- •3.Частинні прирости, частинні похідні.
- •4.Повний приріст, диференціал.
- •10.Необхідні умови екстремуму. Стаціонарні точки.
- •11.Достатні умови екстремуму.
- •12.Поняття простої(складної) області на площині.
- •13.Поняття повторного інтегралу на простій області.
- •14.Означення подвійного інтегралу.
- •20.Правило суми,правило добутку в комбінаториці.
- •21.Поняття випадкової події.Класифікація подій.
- •23. Повна група подій. Приклади
- •24. Поняття протилежної події. Приклади
- •30. Ймовірність протилежної події.
- •31. Схема повторення дослідів. Формула Бернулі.
- •35.Поняття випадкової величини(вв) закон розподілу дискретної вв
- •36.Многокутник розподілу дискретної вв
- •37.Числові характеристики дискретних вв
- •38.Функція розподілу та її властивості
- •40.Диференціальна функція розподілу її властивість
20.Правило суми,правило добутку в комбінаториці.
Правило суми: якщо деякий об’єкт А можна вибрати m способами,об’єкт В можна вибрати k способами,то одного із об’єктів «А» або «В» здійсн: (m+k) способами.
Правило
добутку: якщо деякий об’єкт А можна
вибрати m способами,об’єкт В можна
вибрати k способами,то пару об’єктів,в
яку входять 1 елемент виду «А» і 1 елемент
виду «В» можна вибрати: (m
k)
способами.
k+k+k+k+k….+k=k
;
k+k+k+k+k- m разів.
21.Поняття випадкової події.Класифікація подій.
Випадковою подією-називають будь-яку подію чи явище,яке при виконані деякого комплексу умов може відбутись або не відбутись.
Комплекс умов-природні,логічні умови в кодній конкретній ситуації.
Основне поняття теорії ймовірності-вимірність випадання події.
Приклади випадкових подій- випадання герба,числа при викидані монети;випадання парного числа очок при підкидані грального кубика.
Випадкові події позначають великими буквами латинського алфавіту,а їх зміст записують словами.
Випадкові події бувають між собою:
-сумісні і несумісні;
-залежні і незалежні.
Випадкові події А,В називають сумісними,якщо поява однієї з них не виключає можливості для появи іншої,в протилежному випадку події несумісні.
Випадкові події називають залежними,якщо поява однієї з них залежить від появи чи не появи ін. події.В протилежному випадку події не залежні.
Випадкова подія,яка в даному комплексі умов обов’язково відбудеться назив достовірною.
Виподкава подія,яка при даному комплексі умов ніколи не відбудеться назив неможливою.
22. Дії над подіями
Сумою подій А і В називається така подія С, яка відбувається, якщо відбувається принаймі одна із двох подій А чи В. А + В = С
Добутком подій А і В називається така подія С, яка відбувається, якщо відбуваються обидві події А та В одночасно. (Події настають одночасно). АВ = С
Різницею двох подій А та В називається така подія С, яка відбувається, якщо відбувається подія А і не відбувається подія В. А\В = С
Протилежною
до події А називається така подія
,
яка відбувається, коли не відбувається
подія А.
Еквівалентними подіями називаються такі дві події А та В, для яких подія А спричинює подію В, а подія В спричинює подію А. Тобто вони разом наступають, або разом не наступають при певному комплексі умов. А = В.
23. Повна група подій. Приклади
Повною групою подій у теорії ймовірності називається система випадкових подій така, що в результаті проведеного випадкового експерименту неодмінно станеться одне і тільки одне з них. Повна група подій зазвичай використовується в формулі повної ймовірності. Приклад. Нехай, проводиться підкидання монети. В результаті цього експерименту обов'язково станеться одна з наступних подій:
A: монета впаде орлом; B: монета впаде решкою;
Події, які в реальному житті не можуть відбутися, ми не розглядаємо. Наприклад:
C: монета впаде на ребро; D: монета зависне в повітрі.
Таким чином, система { A , B є повною групою подій.
