33. Оцінка діяльності Української Центральної Ради

Центра­ль­на Ра­да ма­ла за­слу­ги пе­ред укра­ї­н­сь­ким на­ро­до­м. Про­тя­гом сво­го не­три­ва­ло­го іс­ну­ван­ня во­на про­бу­ди­ла йо­го від раб­сь­кої по­ко­ри і сплячки, під­ня­ла на на­ці­о­на­ль­но-­ви­з­во­ль­ну бо­ро­ть­бу за від­ро­джен­ня державнос­ті, ство­ри­ла су­ве­рен­ну УНР, очо­ли­ла ге­ро­ї­ч­ну бо­ро­ть­бу за її незалеж­ність на за­са­дах на­йши­р­шої де­мо­к­ра­ті­ї. По-перше, вона домоглася визнання прав українського народу на свою державу, культуру, мову. І це, мабуть, найголовніше. По-друге, її незалежність дипломатично визнали європейські країни. По-третє, вона остаточно покінчила з поширеними сумнівами щодо самого існування української нації. По-четверте, Центральна Рада зуміла перемогти більшовиків України. По-пяте , домагаючись демократичного, парламентського правління Центральна Рада залишилась вірною своїм прагненням. По-шосте, настирливою вимогою національного самоврядування вона ставила під серйозний сумнів раніше недоторканий принцип "єдиної і неподільної Росії Завершити цей аналіз можна фразою, що була сказана М. С. Грушевським: “У своїй діяльності Центральна Рада завжди мала єдиний критерій, єдиний компас — це інтереси трудящих мас.

34. Визвольна війна укр. Народу під проводом б.Хмельницького

Ситуація в Україні напередодні війни У 40-­ві роки XVII ст. соціальні й національні протиріччя в Україні досягли найбільшої гостроти. Народні маси зазнавали нещадної експлуатації й сваволі з боку магнатів і шляхти Польщі. Увесь народ піднявся на боротьбу за визволення від гніту шляхетської Польщі. Початок визвольної війни українського наро­ду очолив чигиринський козацький сотник Богдан Хмель­ницький. Сотник мав досвід ведення війни. Підготувавши основну військову базу на Запоріжжі, Б. Хмельницький звернувся до українського народу із закликом взяти участь у боротьбі проти шляхетської Польщі. Щоб забезпечити свій тил із півдня від татар і отримати їхню допомогу кіннотою, Хмельницький у лютому 1648 р. уклав воєнний союз із Кримським ханством. Із Криму в Україну прийшов чотиритисячний татарський загін. У квітні 1648 р. Б. Хмельницький вийшов із військом із Запо­різької Січі назустріч польським військам, які намагалися придушити повстання на Придніпров’ї. 19 квітня — 6 травня 1648 р. в урочищі Жовті Води відбулася перша битва, у якій повстанці разом із татарами розбили шляхтичів. . Після цієї перемоги військо Б. Хмельницького рушило проти головних сил Польщі, які нараховували майже 20 тисяч осіб, і укріпилося поблизу Корсуня. 16 травня 1648 р. польське військо було розбите. Перші перемоги повстанців сприяли розгортанню повстань на всій території України. Польські магнати і шляхта тікали в Польщу. Б. Хмельницький готувався до подальшої боротьби, налагоджував зв’язки із Росією для спільної боротьби проти шляхетської Польщі.

35. Внутрішня і зовнішня політика Гетьманату

Внутрішня політика П. Скоропадського. Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів.

Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат. 

У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух

- Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання -  відновлення в державі поміщицького землеволодіння.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет.

При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.

Зовнішня політика П. Скоропадського. Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:

- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;

- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами;

- підписання мирного договору з радянською Росією

- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася захопити східногалицькі землі та Холмщину;

- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

36. Історичне значення козацтва Впродовж усієї історії козацтво відігравало величезну роль в державотворенні України. Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького завершилася створенням самостійної козацької держави – України. Козацька Україна швидко міцніла, будувалися храми, навчальні заклади, відроджувалися наука і культура. І тільки несприятливі зовнішньополітичні умови не дали змоги Україні затвердитись як самостійній державі.

Козацтво було провідною суспільною силою в боротьбі за національне визволення України. Діяльність козаків торкалася всіх сфер життя українського народу: вони боронили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську культуру і православну церкву, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала важливим етапом у формуванні української державності. Запорозька Січ була ініціатором боротьби українців проти панування шляхетської Польщі, турецько-татарської агресії та феодально-кріпосницького гніту. Вона була прообразом демократичної республіканської держави.

37. Україна в період Директорії

14 листопада 1918 р. Створилась Директорію УНР на чолі з В. Винниченком для організації антигетьманського повстання й відновлення УНР.

14 грудня 1918 року гетьман П. Скоропадський зрікся влади й емігрував до Німеччини. Уся повнота влади в Україні перейшла до Директорії УНР.

Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Директорії

Створення державного апарату

• Відновлення УНР.

• Створення органів законодавчої і виконавчої влади.

• Розбудова органів місцевої влади

• Проголошення Акта злуки (об'єднання) УНР і ЗУНР

Політика в сільському господарстві, промисловості, культурі

• Скасування приватної власності на землю й передача її селянам.

• Відновлення 8-годинного робочого дня.

• Відновлення робочого контролю на підприємствах.

• Уведення в обіг української грошової одиниці - гривні.

Зовнішня політика

• Ведення війни з Радянською Росією і Польщею

• Установлення міжнародних зв'язків з Голландією, Чехословаччиною, Угорщиною, Італією.

• Участь у роботі Паризької мирної конференції

Офіційно Директорія була ліквідована указом С. Петлюри 20 листопада 1920 року.