2. Різновиди структурування при побудові професіограм

Крім готових професіограм, що можна зустріти в спеціальних збір­ках, шкільному психологу слід уміти самостійно виокремлювати

і описувати особливості професій, характерних для конкретних умов свого міста або регіону і не представлених в професіограм для загального користування. У ряді випадків виникає необхідність детального розгляду окремих професій спільно з клієнтом. Важливо розуміти, яким чином складається грамотний опис різних видів праці, які характеристики використовуються для пов­ного розгляду професій. Тому розглянемо різні структури професіограм.

О.М. Іванова пропонує детальну структуру професіограми, що включає опис суб’єкта та об’єкта праці [13]. Опис суб’єкта праціпередбачає опис таких характеристик:

об’єктивні характеристики суб’єкта праці (здоров’я, стаж, освіта, успішність роботи);

• соціальна когнітивно-мотиваційна структура (інформованість про соціальну значущість професії, свою роль у суспільстві, і усвідомлення себе членом професійного середовища, ставлення до професії);

• професійна когнітивно-мотиваційна структура (знання про трудовий процес; знання предмета, мети, умов і завдань трудового процесу; особистісне ставлення до праці як до процесу і! як до результату);

• операторна психологічна структура діяльності (визначення мети, здатність виконувати дії та операції);

• емоційно-вольова структура (індивідуальний стиль діяльності; функціональний стан працівника).

Опис об’єкта праці слід здійснювати за такими пунктами:

• історія розвитку даного трудового процесу (науково-техніч­ний. соціально-економічний прогрес):

• соціальна структура і спрямованість об’єкта праці (соціальна- спрямованість, соціально-технічні характеристики, соціаль­но-економічні характеристики об’єкта праці);

• структура трудового процесу (предмет праці, засоби праці, трудове завдання);

• структура умов праці: мікроклімат і гігієнічні умови; соціаль- но-психологічні умови; організація праці (нормування, пла­нування, контроль);

• операційно-технічна структура праці (операційно-техноло­гічні дії; правила виконання трудових дій).

Є.С. Романова і Г.А. Суворова запропонували більш ком­пактні варіанти опису професій, які також можуть бути вико­ристані профконсультантами, наприклад, схема комплексної професіограми та орієнтовна схема експрес-вивчення.

Схема (основні питання) для розроблення комплексної професіограми.

1. Як називається робота і в чому вона полягає?

2. Основні критерії ефективності та мета роботи.

3. Що є предметом праці (над чим працюють)?

4. Яким способом виконується робота (технологічний процес)?

5. На підставі чого виконується робота (нормативна і виробнича документація)?

6. Які конкретні критерії оцінки праці?

7. Яка необхідна кваліфікація?

8. За допомогою яких засобів виконується робота?

9. У яких умовах виконується робота (територіальних, гігієніч­них, естетичних)?

10. Якою є організація праці (графік роботи, трудові зміни, баланс праці та відпочинку)?

11. Яка кооперація праці (хто, що і з ким робить)?

12. Яка інтенсивність праці?

13. Який ступінь небезпеки і відповідальності праці?

14. Який ступінь впливу праці на працівника (ступінь корисності/ шкідливості)?

15. Яка користь для працівника (зарплата, премії, суспільне ви­знання тощо)?

16. Які умови, вимоги і обмеження характерні для роботи (хто може і хто не може її виконувати: адміністративно-правові, по­літичні, медичні, суспільні й інші детермінанти) [13].

1. У сучасних виданнях зустрічаеться така структура професіограм (приклад професіограми шкільного психолога за цією струк­турою див. у додатку 3): соціально-економічна характеристика професії: галузь народного господарства, потреба в кадрах, географія професії, тип підприємства або організації, тип первинного колективу;

2. виробнича характеристика професії: місце роботи, знаряддя, об’єкт, предмет, мета праці, професійні знання, вміння, навички.

3. санітарно-гігієнічна характеристика професії: ступінь важності та напруженості, обмеження за статтю і віком, режим праці та відпочинку, змінність, завантаженість аналізаторів, функціональних систем, несприятливі фактори, медичні про типоказання;

4. вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей спеціаліста (психограма): нейродинаміка, психомоторика, сенсорно-перцептивна сфера, пам’ять, увага, мислення, інтелект, мовлення, емоційно-вольова сфера, риси характеру;

5. підготовка кадрів: тип навчального закладу, термін навчанні необхідні знання із загальноосвітніх предметів, перспективи росту [19, 27].

Основними проблемами вивчення професійної діяльності в наш час є:

• недоступність для дослідника деяких нових професій, що по­в’язане з «закритістю» деяких фірм і організацій;

• залежність дослідження від «замовника»;

• висока динаміка зміни багатьох професій. Іноді ці зміни випе­реджають саме дослідження, хоча для історії ці дослідження можуть становити певний інтерес;

• порушення виробничої гармонії на багатьох виробництвах і підприємствах. Наприклад, учитель біології веде і курс хімії, яку він знає набагато гірше, ніж свій предмет;

• насторожене ставлення багатьох працівників до психологів в організаціях.