Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Психологія праці.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
238 Кб
Скачать
☆
    1. Стимулювання праці за ф. Тейлором

Історично першим серед концепцій мотивації праці є розділ наукового менеджменту Ф. Тейлора (початок XX ст.),присвяче­ний матеріальному стимулюванню працівників. Дослідження мотивації цього напрямку обґрунтовані багатою емпіричною базою. Мета раціональної організації праці, за Ф. Тейлором, - максимальний прибуток підприємця у поєднанні з максимальним добробутом для кожного робітника [13].

Ф. Тейлор (1856-1915) визначив три основні причини низько продуктивності праці у робочих:

  1. класова солідарність: робочі були впевнені, що, зменшуючипродуктивність, вони збільшують кількість робочих місця;

  2. природна схильність людини працювати поволі;

  3. низький рівень професійного навчання і відсутність інструктажу про найефективніші методи роботи. Найбільш поширеним на той час було самонавчання — спостереження за роботою інших.

Учений розробив метод раціональної винагороди працівників за результат їх праці. Замість інших форм (поденної, місячної, преміальної) він увів поняття «уроку» як форми оплати праці. Урок - це чітко визначене щоденне завдання, норма виробітку (якшкільний урок). Однак те, що Ф. Тейлор називав «нормальним виробітком» і «хорошим робочим днем», насправді було макси­мальною продуктивністю, якої досягали лише найбільш витривалі. Решту працівників він пропонував перенавчати або звільняти.

При перенесенні чавуну за системою Ф. Тейлора робочі підви­щили продуктивність із 12,5 до 47 тонн на день (більше на 276% ) при підвищенні зарплати на 64%. Незважаючи на певну неспра­ведливість, Ф. Тейлор пишався тим, що йому вдалося істотно під­вищити заробітну плату робочих і вони могли придбати, наприк­лад, новий будинок або дати освіту дітям.

    1. Психотехнічний підхід до стимулювання праці

На початку XX ст. почала розвиватися психотехнічна теорія мо­тивації праці. Термін «психотехніка», запропонований В. Штерном, означав будь-яку практичну спрямованість психологічних знань (на відміну від академічної психології).

У1914 р. в книзі «Основи психотехніки» Г. Мюнстерберг, один із засновників цієї галузі, писав про те, що в той час наука забага­то уваги приділяла вивченню машин, товарів та інших фізичних умов економічного успіху, тоді як ретельної уваги вимагали пи­тання психофізіології працівника, адже будь-яка господарська робота не виконується без людини [13].

Усі завдання психотехніки перетинаються з проблемою моти­вації: по-перше, роботодавець повинен знайти робітників із висо­кою вмотивованістю на успіх, по-друге, він зобов’язаний так ор­ганізувати їх діяльність, щоб отримати високу продуктивність і, по-третє, мотивація має не знижуватися, а навіть підвищуватися в процесі роботи.

У галузі підвищення продуктивності праці Г. Мюнстерберг ви­вчав формування навичок, об’єднання кількох рухів у дію, порів­нював суб’єктивне відчуття втоми з об’єктивним зниженням пра­цездатності.

    1. Теорія потреб а. Маслоу. Поняття сомо актуалізації

А. Маслоу (1908-1970) розробив ієрархічну модель потреб людини, що широко застосовується в менеджменті. Ця модель доповнювалася К. Альдерфером, Ф. Герцбергом.

За А. Маслоу, на поведінку людини звичайно впливає най більш велика в даний момент потреба. Вчений запропонував п’ята ступінчасту ієрархічну модель потреб:

  1. фізіологічні - спрага, голод, сон, сексуальні;

  2. потреби в безпеці - екзистенційні;

  3. соціальні потреби - любов, належність до певної групи;

  4. потреба в пошані - самоповага, успіх, статус;

  5. потреба в самоактуалізації.

А. Маслоу стверджував, що найбільш велика потреба визна чає поведінку доти, доки вона не задоволена, адже задоволена по треба більше не діє як чинник мотивації. Потреби задовольняються в певному порядку. Фізіологічні потреби і потреба в безпеці первинні, вони мають бути задоволені до того, як потреби вищого рівня зможуть вийти на перше місце. Таким чином, умови і ситуація визначають, які потреби домінуватимуть, але в одній і тій самій ситуації у різних людей можуть домінувати різні потреби

А. Маслоу також деталізував поняття «самоактуалізації» як однієї з вищих потреб людини, що означає повне, живе і безкорисливе переживання життя з повним зосередженням. В основі самоактуалізації лежить служіння людини Б-цінностям (цінностям буття): істині, красі, добру, досконалості, простоті, всебічності цілісності, жвавості, унікальності, порядку та ін. Такі цінності називаються граничними, бо не можуть бути зведені до чогось вищого. Вони стають метапотребами людини. Решту цінностейА. Маслоу називав Д-цінностями (дефіцитарними), наприклад, треби в їжі, воді, безпеці тощо.

Унаслідок придушення метапотреб виникають мета патології-«захворювання душі*, що виявляються у втраті довіри до світу і людей. Метапотреби живуть в кожній людині, і одне з признак психології полягає в тому, щоб допомагати людям усвідомлюйїх. В ідеалі, керівник має активізувати метапотреби у своїх Самоактуалізації часто перешкоджає такий психологів захист, як деритуалізація - відмова від Б-цінностей.На часто будується конфлікт поколінь, коли юнацькій захопленностіБ-цінностями протистоїть прагматизм і Д-цінності літніх людей.