- •Консультація «Організація експериментально-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку»
- •Структура експериментування
- •Етапи розвитку експериментально-дослідницької діяльності
- •Послідовність експерементування
- •Вимоги до оформлення та змісту куточків експерементальної діяльності
- •Молодша група
- •Середня група
- •Старша група
- •Етапи впровадження пошуково-пізнавальної діяльності дітей Молодша група
- •Середня група
- •Старша група
Середня група
Роботу з дітьми цієї вікової групи спрямовано на розширення уявлень дітей про явища та об'єкти навколишнього світу.
Головними завданнями організації експериментально-дослідницької діяльності є:
1) активне використання досвіду ігрової і практичної діяльності дітей (Чому калюжі вночі замерзають, удень - розтають? Чому м'ячик котиться?);
2) класифікація об'єктів за функціональними ознаками (Для чого потрібне взуття? Посуд? Для чого це використовується?);
3) класифікація об'єктів і предметів за видовими ознаками (посуд чайний, одяг сезонний).
Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:
1) матеріали (глина, дерево, тканина, папір, метал, скло, гума, пластмаса);
2) природні явища (пори року, явища погоди, об'єкти природи - пісок, вода, сніг, крига);
3) світ тварин (які звірі активні узимку, улітку) і рослини (овочі, фрукти); умови, потрібні для їх зростання і розвитку (світло, волога, тепло);
4) світ речей (іграшки, посуд, взуття, транспорт, одяг і т. д.);
5) геометричні еталони (круг, прямокутник, трикутник, призма);
6) людину (мої помічники - очі, ніс, вуха, рот і т. д.).
Під час експериментування словник дітей поповнюється завдяки слів, що позначають властивості об'єктів і явищ. Крім цього, діти ознайомлюються з походженням слів (таких, як цукорниця, мильниця тощо). У цьому віці активно використовуються будівельно-конструкційні ігри, що допомагають дітям визначити ознаки і властивості предметів порівняно з геометричними еталонами (круг, прямокутник, трикутник і т. д.).
Старша група
Роботу з дітьми цього віку спрямовано на уточнення всього спектра властивостей та ознак об'єктів і предметів навколишнього світу, взаємозв'язку і взаємозалежності об'єктів і явищ.
Основні завдання, що їх розв’язує педагог під час організації експериментально-дослідницької діяльності дітей:
1) активне використання результатів дослідження у практичній (побутовій, ігровій) діяльності (Як швидше побудувати міцний будинок для ляльок?);
2) класифікація на основі порівняння за: довжиною (панчохи - шкарпетки), формою (шарф - хустка - косинка), кольором/орнаментом (чашки: одно- і різноколірні), матеріалом (плаття шовкове - шерстяне), фактурою (гра «Хто назве більше якостей і властивостей?»).
Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:
• матеріали (тканина, папір, скло, фарфор, пластик, метал, кераміка, поролон);
• природні явища (явища погоди, кругообіг води в природі, рух сонця, снігопад) і час (доба, день - ніч, місяць, сезон, рік);
• агрегатні стани води (вода - основа життя; як утворюється град, сніг, крига, паморозь, туман, роса, веселка);
• світ рослин (ознаки овочів і фруктів, їх форма, колір, смак, запах; порівняння гілок рослин - колір, форма, розташування бруньок та листя; порівняння квітів та інших рослин);
- світ речей (родові та видові ознаки - транспорт вантажний, пасажирський, морський, залізничний тощо);
• геометричні еталони (овал, ромб, трапеція, призма, конус, куля).
Під час експериментування збагачується словник дітей словами, що позначають властивості об'єктів і явищ. Окрім того, дітей ознайомлюють із походженням слів, омонімами, багатозначністю слова (ключ), синонімами (гарний, чарівний, чудовий), антонімами (легкий - важкий), а також фразеологізмами (кінь у яблуках).
