Укр мова

Ст и л і с т и ч н і з а с о б и усіх рівнів української мови вивчаються в окремих розділах (науках) стилістики: фоности лістиці, лексичній і граматичній стилістиках. Проте є в стиліс тиці засоби, які мають міжрівневий характер. Це символи. На приклад, символ вода має як позитивне (цілюща, жива, живуща), так і негативне значення (мертва вода, пішла за водою, як у воду впало, взяла вода). Є міфологічні символи (берегиня, русалка, мавка, відьма, щезник, лихий, чугайстер тощо), а з прийняттям християнства запозичені біблійні символи (Бог, Богородиця, ангел, Апостол, дух, гріх, хрест, храм, милосердя тощо).

Серед стилістичних засобів важливе місце належить тропам і фігурам. Тропи — це система виражальних засобів: м е т а ф ор а,

еп і т е т, п о р і в н я н н я. Наприклад: Полиновий мед самоти

(Є. Маланюк). Горить тремтить ріка, як музика (П. Тичина). Поняття «фігури» охоплює три типи виражальних засобів мови: 1) фігури заміни, заміщення (Одного дня притихне вічний Рим); 2) фігури сумісності (Забіліли сніги, забіліли білі...); 3) фігури протилежності (І чорний дріт на білому снігу).

Ст и л і с т и ч н и м и прийомами називають способи комбінування різних одиниць одного рівня у межах одиниць вищого рівня. До них належать прийоми стилістичної детер/ мінації — вживання на фоні нейтральної лексики виразного стилістично маркованого слова високого або зниженого тону з метою позитивної чи негативної характеристики. Наприклад:

Отак і Любава несподівано ввійшла в Жданове життя ясною зорею і стала раптом рідною і дорогою... (В. Малик).

Констеляція — це використання стилістично маркованих слів, що належать до різних стилістичних планів. Наприклад:

Для мене маневри составів, паровозні гудки — симфонія мого ди тинства. А особливо ось це... вагони один до одного тільки трах трах тарах. Ідилія! Наче перший травневий грім... (О. Чорногуз).

Стилістичний прийом створення звукового фону за допомо гою з в у к о н а с л і д у в а л ь н о ї лексики. Наприклад: Лиш струмочок — жу жу жу. А там далі жу жу жу та жу жу жу. З каменя острів зроблять... (Г. Хоткевич). Стилістичний прийом гіперсемантизації, тобто перебільшення до неймо вірного. Наприклад: — Чули про Носівку? — Чув. — Та там з усього Лівобережжя качки ще навесні позбирались. Стихійне нещастя. Соняшники всі потолочили. А на луках через гнізда трава не виросла: гніздо на гнізді (Остап Вишня).

Прийом стилізації — свідоме насичення тексту лексикою певного стилю. Прикладом народнорозмовної стилізації може бути мова твору Г. Квітки Основ’яненка «Маруся»: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявень ка, очиці, як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку...»

71

148. Проведіть дослідження. Виявіть у текстах стилістичні засоби і прийоми, з’ясуйте їхню роль.

1. — ...Ну, бувайте здорові! Деньків за два три я буду!

—А рушницю ти взяв?

—А й справді, де ж це вона?

—Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.

—Та хіба ж можна рушницею?!

—А що їй зробиться? Хоч яка користь з неї... А то ж...

(За Остапом Вишнею).

2. За вікнами ще тремтить блакитнавий сон, під ним сизо росяніє спориш, а на сході ширшає небесна прозелень, по кут ках ще старцями туляться тіні (М. Стельмах).

149. Використовуючи різні стилістичні засоби і прийоми, напишіть твір опис з елементами роздуму за репродукцією картини Катерини Білокур «Все йде, все минає». Найкращі твори вмістіть у шкільній стіннівці.

Бевзенко С. П. Українська діалектологія. — К., 1980. Богдан С. К. Мовний етикет українців. — К., 1998.

Ващенко В. С. З історії та географії діалектних слів. — Харків, 1962. Кочерган М. П. Слово і контекст. — Львів, 1980.

Культура української мови: довідник. — К., 1990.

Особливості мови і стилю засобів масової інформації. — К., 1983. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. — К., 1994.

72

класифікувати голосні та приголосні звуки;

знаходити і характеризувати зміни звуків у мовному потоці, при словозміні та словотворенні;

визначати стилістичні засоби фонетики в текстах;

складати лінгвістичне повідомлення; доречно використовувати засоби милозвучності в мовленні.

13. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ

150. Пригадайте, що вивчає фонетика. У чому полягає специфіка цього розділу мовознавства? Опрацюйте теоретичний матеріал.

Фонетика — розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Оскільки звуки ми вимовляємо і чуємо, то ці два їх аспекти — вимова (артикуляційний аспект) та сприйняття (акустичний аспект) і становлять основу вивчення звуків. Ф о н е т и к а о п и с о в а містить відомості про звуковий склад мови на сучасному етапі. І с т о р и ч н а ф о н е т и к а вивчає звуковий склад мови протягом усього історичного періоду.

Фонологія починається там, де йдеться про функції зву ків, які полягають у формуванні, розпізнаванні й розрізню ванні морфем, слів та інших одиниць мови. Для звука як знака мови у 70 х роках ХІХ століття польським мовознав

цем І. Бодуеном де Куртене було запроваджено окремий

термін фонема (грецьк. phonema — звук, голос).

Перший науковий опис фонетики української мови на загальнослов’янському фоні знаходимо у праці Ф. Мікло шича «Порівняльна граматика слов’янських мов» (1879), де подається короткий нарис української фонетики поряд із фонетиками інших слов’янських мов.

Спроби проникнути в історію фонетичних явищ україн ської мови робив О. Потебня в праці «Заметки о малорусском наречии». П. Житецький уперше подав огляд фонетики української мови в історичному плані у дослідженні «Очерк звуковой истории малорусского наречия».

73

У наступні роки огляд історії фонетики української мови подавали у своїх працях О. Огоновський, О. Соболевський, А. Кримський, О. Шахматов.

151. І. Прочитайте. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте свою думку, наводячи приклади. Доберіть заголовок до тексту. Назвіть основні ознаки звуків мови.

З в у к о м називається коливальний рух тіл з наступним поширенням цих коливальних рухів у навколишньому середо вищі. У природі існує необмежена кількість звуків, серед яких звуки людської мови становлять лише невелику групу. Творення мовних звуків є процесом, осмисленим людською свідомістю. Джерелом мовних звуків є коливання голосових зв’язок у гор тані і тертя повітряного струменя об стінки мовних органів. Звуки поділяються на тони і шуми. Т о н и виникають вна слідок періодичних коливань повітряного середовища, а ш у м и — внаслідок неперіодичних коливань. У чистому ви гляді як тони, так і шуми зустрічаються рідко. Проте мовні звуки розрізняються залежно від того, що лежить у їх основі — тон чи шум — і відповідно поділяються на дві групи: голосні і приголосні. Г о л о с н і — звуки, в основі яких лежить тон. П р и г о л о с н і — звуки, в основі яких лежить шум.

Звукові одиниці, які слугують засобом передачі думки, досліджує спеціальна наука — фонетика (З підручника).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) Розберіть перше речення за частинами мови.

2) Виконайте фонетичний аналіз слова зв’язок.

152. Прочитайте початок тексту. Проведіть спостереження за ро ботою мовних органів під час вимови різних голосних і приголос них (звертайте увагу на положення губ, язика, його взаємодію з піднебінням і зубами). Свої спостереження викладіть спочатку усно, а потім письмово, продовживши текст. Сформулюйте визначення,

які звуки називаються голосними, а які — приголосними.

Кожний звук нашої мови утворюється мовним апаратом людини і сприймається на слух. Утворення голосу завжди від бувається тоді, коли видихаємо повітря. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають г о л о с о в і з в ’ я з к и. Якщо вони не на пружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить вільно, то тони при цьому не утворюються. Коли зв’язки на пружені, утворюються голосні звуки (З посібника).

153. Знайдіть у підручнику з біології схематичне зображення мовного апарату людини. Розкажіть за малюнком, як утворюють ся мовні звуки. Які органи діють під час творення голосних? А які —

під час творення приголосних? Від чого це залежить?

74

154. І. Прочитайте. Визначте стиль уривків. Прокоментуйте друге висловлювання. Чим відрізняються звуки мови від звуків природи?

1.Говорячи словами одного з найвидатніших лінгвістів на шого століття А. Мейє, першими «розклали мову на приго лосні й голосні звуки» давні греки (А. Кондратов).

2.Голосні — це жінки, приголосні — чоловіки. Голосні — це самий наш голос, матері, що нас родили, сестри, що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли б у мовленні нашім були тільки голосні, ми не вміли б розмовляти — лише голосили б ними у плинній вільготності без форми, як плюскочуть води розливу. А приго лосні мужньо своєю твердою вдачею впорядкували розкіш роз ливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці. Однак, хоч і керують усім за справжніх господарів слова,— не на приголосні, а на го лосні падає наголос у кожнім слові... (К. Бальмонт).

II.Виконайте завдання до текстів.

1)Зробіть розбір першого речення за частинами мови.

2)Розберіть виділені слова за будовою, поділіть їх на склади.

3)Прочитайте вголос останнє речення, правильно наголошуючи.

155. В уривку з поезії проаналізуйте всі наголошені голосні за місцем творення, ступенем підняття язика, за участю губ у їх

творенні. Користуйтеся таблицею і лінгвістичною довідкою.

Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у тебе знов та ж доріжка в клас,

Той же явір наш під вікном у школі (А. Малишко).

Класифікаційна таблиця голосних звуків

У в а г а! Утворені за участю губ голосні називаються

огубленими (або лабіалізованими, від лат. labium — губа): [<о>], [<у>], решта голосних — неогублені (або нелабіалізо вані): [і], [и], [е], [а]. За ступенем підняття спинки язика

75

Класифікаційна таблиця приголосних звуків за способом творення шуму

Класифікаційна таблиця приголосних звуків за звучністю та співвідношенням голосу і шуму

ІІ. Самостійно накресліть таблицю поділу приголосних звуків на тверді/м’які, користуючись поданими таблицями.

160. Об’єднайтесь у пари і відгадайте загадки: назвіть приголос ний звук за його характеристикою.

1.Губний, глухий, щілинний. 2. Глотковий, дзвінкий, щілинний.

3.Передньоязиковий, сонорний, дрижачий. 4. Передньоязиковий, шумний, глухий, зімкнено щілинний, шиплячий. 5. Задньоязико вий, шумний, глухий, щілинний.

161. Проведіть лінгвістичне дослідження. Працюючи в парах, перевірте тезу, замінивши один звук на інший у поданих словах. Т е з а. Завдяки тому, що звуки мови протиставляються один од

ному за цілою низкою ознак, ми легко сприймаємо на слух будь які слова. Замініть хоча б один звук у слові — і воно «зруйнується» або перетвориться на інше (І. Постнікова, І. Підгаєцька).

Мох, сум, коти, гол, тупати, ховати, рублений, трубка, ву хо, Люда, кора, палка, калач, катати, голова, морок, сіють, Рая, зелень.

77

14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики.

Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю — ф о н е т и ч н у ф р а з у. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в моноло гах — довгі. Наприклад: 1. Ірпінь від нас тікає/, мов лисиця/, дерева надягли шоломи золоті/, жовтневий вечір дихає жи вицею/, скупавши листя в мертвій і живій воді (Ю. Щербак).

2. — Якби ти знав/, яке це щастя!/

— /Знаю!/ (О. Сизоненко).

Серед наведених прикладів перша фраза об’єднує кілька синтаксичних одиниць (умовно простих речень і зворотів), або фонетичних тактів, друга — одне речення, а третя — тільки одне слово речення. Отже, фонетично фраза чле нується меншими паузами на менші відрізки такти (у першій їх 5, у другій — 2, у третій — 1). Т а к т и — частини фрази, об’єднані одним наголосом (одне повнозначне слово або зі службовим). При повільному темпі мовлення в межах такту чітко виділяються с к л а д и — група звуків, об’єдна них навколо складотворчого голосного: Де ре ва на дяг ли шо ло ми зо ло ті... Складом може бути один голосний звук або різні поєднання з приголосними.

Звук — це найменша, неподільна одиниця мовного пото ку, що використовується в складах і фонетичних одиницях вищого рівня, за допомогою яких висловлюється думка.

При швидкому мовленні службові слова поєднуються із самостійними в одне слово. Фонетичне слово — це само стійне слово з приєднаним до нього в мовленні (на початку чи в кінці) ненаголошеним службовим словом (приймен ником, сполучником, часткою). Наприклад: [довîл′іж], [ув’³ч′і], [знèм].

ІІ. Випишіть із роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» приклади коротких і довгих фонетичних фраз, по

діліть слова на склади, поставте наголос.

163. Вимовте голосно по черзі спочатку голосні [а], [о], [е], а потім приголосні [в], [з], [д]. Чому відомий мовознавець В. Богоро дицький назвав голосні «ротовідкривачами», а приголосні — «рото

закривачами»? Дайте зв’язну відповідь.

78

164.Спишіть, визначте фонетичні фрази, фонетичні слова, такти

ісклади. Які асоціації викликає у вас вірш Дмитра Павличка?

Є люди, як дуби, і є дуби, як люди: Безстрашно грому підставляють груди, Щоб немічну берізку захистить, Хоч знають добре — їм загибель буде.

165. Уявіть ситуацію: класний керівник доручила Дмитрові й Марині придумати рекламу для шкільного краєзнавчого музею. За пишіть їхні міркування, пропозиції у вигляді діалогу. Визначте в репліках фонетичні фрази й фонетичні слова.

15. ЗВУК МОВЛЕННЯ І ФОНЕМА

166. І. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Випи шіть визначення нових для вас понять.

«У живому мовленні, — писав академік Лев Щерба, — звуків вимовляється значно більше, ніж ми звичайно думаємо, звідси кількість різноманітних звуків, які в кожній певній мові об’єднуються в невелику кількість звукових типів, здат них диференціювати слова і їхні форми, тобто слугувати цілям людського спілкування. Ці звукові типи і мають на увазі, коли говорять про окремі звуки мови. Ми будемо їх називати ф о н е м а м и». Отже, фонема — це найменша звукова одини ця, що може бути в мові носієм смислу і слугує у ній для розрізнювання слів і форм слів. Так, слова боки, роки різняться однією початковою фонемою: [б], [р].

У мовленні не може бути фонеми взагалі. Фонема як така тут реалізується у вигляді кількох (або багатьох) конкретних звуків. Конкретний вияв кожної фонеми в мовному потоці називається відтінком, або а л о ф о н о м, фонеми.

Причини появи відтінків різні. Вони можуть залежати від по зиції звука в слові — початок, кінець, середина, перебування під наголосом чи навпаки. Такі відтінки називаються позиційними. Наприклад, у слові село /е/ знаходиться у ненаголошеній по зиції і реалізується у звукові, наближеному до [и] — [сеилî].

Алофони, зумовлені характером сусідніх фонем, назива ються комбінаторними. Наприклад, у слові [с°он] звук [с] перед наступним [о] стає огубленим, у слові [п’іс′н′а] звук [с] перед наступним м’яким [н′] стає пом’якшеним.

Найсамостійніший, незалежний алофон фонеми — це і є основний її алофон (інваріант), який ми звичайно і називаємо,

79

представляючи фонему в цілому. Його можна виділити з мовно го потоку, вимовити ізольовано (/в/, /м/, /р/, /о/, /с/...). Фоне ма може бути реалізована у звукові як основний вияв її або як позиційний чи комбінаторний варіант. Наприклад, інваріан том фонеми /д/ є така одиниця, яка є приголосною, шумною, дзвінкою, зімкненою, твердою, неносовою, але по різному реалізована в словах: [д′ібрîва], [д’л′а д°oбра] (З посібника).

ІІ. Об’єднайтесь у пари і здійсніть взаємоопитування за змістом тексту. Наведіть власні приклади.

167. Прочитайте уривок із вірша Олександра Олеся «Чари ночі». Знайдіть різні відтінки фонем /е/, /и/, /б/, /р/. Які з них є

позиційними, а які — комбінаторними алофонами?

Чому ж стоїш без руху ти, Коли весь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

168. І. Спишіть. Поставте наголос. Проведіть лінгвістичне дослі дження і розкажіть, від чого залежить вимова звука (від позиції в слові, від сусідства інших звуків, від індивідуальної вимови). Як це

впливає на вимову й написання?

1.Він [Шевченко] був як полум’я. Його рядки — Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, і пшеницю, І хліб, і сіль, і війни, і віки (Л. Кисельов).

2.Вітчизняний,пісня,кузня,село,сонце,нам,широкий,безмов ний, щастя, безжурний, кукурудза, дзеркальність, великий, сон.

ІІ.Випишіть у два стовпчики слова з алофонами: а) позиційними; б) комбінаторними.

Прочитайте фразеологізми. Чи пов’язані вони з фонетикою? Обґрунтуйте свою відповідь.

1.Губи і зуби — два замки, а язикові і дверей нема.

2.Ані пари з рота не пустив. 3. І той анітелень, і той анічи чирк. 4. Не довго думав, а добре сказав.