Укр мова

Існування в стародавні часи високорозвинутої науки вга дується в багатьох давніх священних книгах і переказах, симво лах і зображеннях, в знаннях, які вряди годи протягом історії з’являлись зненацька, ніби «нізвідки», не маючи якихось види мих коренів. Є свідчення, що ті знання передавались посвяче ним під час таємних містерій у Стародавній Греції та Римі.

Чому ж дані давньої науки було засекречено? По перше, якби деякі потрапили до рук злочинців, могли б принести багато лиха людям. По друге, здебільшого дані високої науки не могли бути зрозумілими і правильно використаними суспільствами, що перебували на низькому рівні розвитку. Намагаючись зберегти і донести знання в неспотвореному вигляді через віки і тисячоліття до поколінь, які зможуть їх зрозуміти, оцінити і правильно застосувати, творці давньої на уки створили спеціальну систему, покликану забезпечити, як кажуть сучасні кібернетики, «максимальну живучість і стійкість до перешкод інформації».

Надзвичайно цікаві наукові дані містяться в прихованому вигляді у православних іконах. Це джерело знань відповідає принципам езотеричного кодування: ікони ні від кого не ховаються, вони багаторазово дублювались, художники іко нописці при створенні своїх шедеврів керувалися певними строгими канонічними правилами, що не допускали ніяких спотворювань сюжету.

Раніше були спроби пояснити зображення на деяких іконах як сцени так званого палеоконтакту, тобто прильоту на Землю астронавтів позаземної цивілізації. Ці реконструкції мають істотний недолік: їхні автори намагаються проводити зістав лення іконописних сюжетів із земною ракето космічною технікою другої половини XX століття. Але ж наші «залізя ки», які гримлять, вивергають вогонь і дим, пожирають озоно вий шар, аж ніяк не можуть претендувати на роль найвищого досягнення розуму!

Звернімося до ікони «Зішестя в пекло», написаної в 1563 році, що зберігається у церкві Панагії Хрисаніліотіси (Кіпр). На перший погляд, це здається несподіваним: божест венне сяйво виходить не з голови чи серця Ісуса, як слід було б чекати, а чомусь із його попереку. Аналогічне спостерігаємо і в іконі «Преображення», написаній значно раніше. Мабуть, можна зробити висновок, що Ісус був адептом стародавньої езотеричної науки, причому найвищого ступеня посвячення. Деякі дослідники християнства вже давно висловлювали при пущення, що Ісус під час свого земного життя деякий час провів в Індії, де ознайомився з древньою наукою в буддійсь ких монастирях (Р. Фурдуй).

191

ІІ. Доведіть, що лексичні, граматичні, текстові одиниці науково го стилю підпорядковані загальному спрямуванню стилю на точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених

положень. З’ясуйте значення виділених слів.

ІІІ. Відшукайте на сайтах Інтернету або в спеціальній літературі інформацію про історію однієї з українських ікон. Підготуйте

повідомлення в науковому стилі.

442. І. Прочитайте статтю. Доведіть, що логічні зв’язки в науко вому тексті знаходять вираження в різнооформлених причиново наслідкових зв’язках, у складних розгорнутих реченнях. Про які

поняття ви довідалися вперше?

МОВА ФОЛЬКЛОРУ І ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

У статті йдеться про поняття мовно естетичного знака культури, співвідносне з поняттям логоепістеми. На прикладі мови фольклору, поезії Ліни Костенко простежено тенденцію естетизації фольклорно етнографічних мовних джерел у сучасній літературній мові.

К л ю ч о в і с л о в а: мовно естетичний знак культури, логоепісте ма, національний символ, фольклорна традиція, фольклорна модель.

Словесний твір — та сама музика або картина: він відгу кується в нашій уяві, душі різними гранями сприймання. Хо чемо перечитувати й передумувати його. Адже в ньому закла дено більше, ніж зміст таких звичних і звичайних слів нашої рідної української мови. Власне, це вже й не просто слова, або вдало складені фрази. Це, справді, мовно естетичні знаки національної культури.

Загальновідоме твердження про відображення у мові національної культури в сучасній когнітивістиці знаходить ви раження в таких поняттях, як прецедентні тексти, національні символи, знаки культури, ремінісценції, мовно%естетичні знаки культури, логоепістеми. З погляду структури — це різнорівневі мовні одиниці, до яких належать слова поняття, приказки, прислів’я, крилаті вислови, фразеологізми, афоризми, рядки із творів художньої літератури тощо. Всі ці різнорівневі одиниці акумулюють певні «кванти» знання культури, пор.: «Лого епістема — знак, який потребує осмислення на двох рівнях: рівні мови і рівні культури. Вона є маргінальним знаком, адекватне розуміння якого передбачає орієнтування і в сфері коду (мови), і в сфері інформації, яку передає цей код (культури)» (Н. Д. Бур викова, В. Г. Костомаров. Жизнь в мимолетных мелочах. — СПб.: Златоуст, 2006. — С. 68).

Поняття знака характерне і для мови, і для культури, тобто для духовної діяльності людини. Мовець реагує на пізнання й оцінку навколишньої дійсності, використовуючи відповідні одиниці мов ного коду. Цим одиницям властива інформаційна спадковість.

192

Мовно естетичний знак з погляду лінгвістики характери зується такими ознаками: становить вислів (слово, словосполу чення, речення, надфразну єдність, текст); характеризується віднесеністю до певної мови; вказує на текстове джерело або ситуацію; під час комунікації не створюється заново, а відтво рюється; видозмінюється в межах впізнаваності, набуваючи текстотвірної функції.

Мовно естетичний знак з погляду культурології визначається в таких ознаках: містить компонент знання національної культу ри; наповнений символічним змістом; герменевтичний, оскільки для його розуміння і сприймання потребує співвіднесеності з іншими текстами; дидактичний, оскільки оволодіти ним можна в процесі здобування освіти і входження в національну культуру. До мовно естетичних знаків культури належать не тільки оригінальні, а й перекладні тексти. Через перекладні тексти в національну культуру входять символи інших культур, закріплені в мовних знаках рідної (своєї) мови. Мовно естетичний знак становить когнітивну структуру, пов’язану з вертикальним контекстом (вертикальний контекст принципово відрізняється від лінійної структури, оскільки передбачає об’ємне знання, що виходить за межі лінійного розгортання тексту).

Поняття вертикального контексту пов’язане з інтерпре тацією будь якого тексту. Оцінюючи той чи той художній текст, читач інтерпретатор актуалізує поняття культурної пам’яті. Читаємо, скажімо, рядки Ліни Костенко: Тут сосни соснові, бе% рези березові / І люди людяні тут (Збірка «Неповторність», С. 135). Читач, не обізнаний з поетикою фольклорних текстів, відзначить незвичність епітетної сполучуваності, формальну подібність — тавтологію прикметникової та іменникової основ

сосни соснові, берези березові, люди людяні. За зовнішньою подібністю цих повторів носій української мови обов’язково зверне увагу на семантичну відмінність епітета людяний. Мовна свідомість читача сприймає сполучуваність люди людяні як потенційно можливу, пор.: людяний — «який щиро, доброзич ливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гу манний» (Словник української мови в 11 и томах, Т. IV, С. 571). Потрапляючи в синтагматичну структуру віршованої мови, в зіставленні з названими тавтологічними структурами, прикмет ник людяні в словосполученні люди людяні набуває значення «справжні» подібно до наголошуваного поняття «справжні», переданого епітетами сосни соснові, берези березові.

Існування вертикального контексту орієнтує читача на зістав лення використаної поетесою формули епітетних словосполу чень з наявною в українській культурі фольклорною моделлю (За С. Єрмоленко).

193

ІІ. Яку функцію виконує мова науки? Випишіть із тексту статті слова терміни, усно поясніть їхні значення. Користуйтеся лінгвіс тичною довідкою.

Мова науки чітко відображає рівень науково технічного прогресу. Вона впливає на розвиток мислення людини, вироб ляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності і розвивати розумові здібності. Основна його функція — повідомлення. Вона полягає в доведенні теорій, обґрунтуванні гіпотез, у повідомленні наслідків досліджен ня, класифікації, появленні явищ, у систематичному викладі певних знань, що зумовлює його логічний характер. Основні

його ознаки властиві всім науковим працям.

Термін (від лат. terminus — межа, границя) — слово або словосполучення, що є назвою спеціального поняття певної галузі науки, виробництва. Термін не тільки позначає пред мет, а й обов’язково ґрунтується на визначенні.

Визначення поняття звичайно будується так: спочатку називається родове поняття, а потім повідомляються його в и д о в і ознаки. Наприклад: префікс (термін, що називає визначуване поняття) — це значуща частина слова (родове поняття), яка стоїть перед коренем і служить для утворен ня слів (видова ознака). Отже, визначуване поняття = родо.

ве поняття + видова ознака.

443. До видових понять доберіть родові. Сформулюйте й запишіть визначення.

1. Морфологія, синтаксис — ... . 2. Граматика — ... . 3. Спо лучник — ... . 4. Стильові різновиди української мови — ... .

5. Розмовний, науковий стилі мови — ... .

38. ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ МОВИ

444. І. Опрацюйте теоретичний матеріал. Назвіть причини і шля хи запозичень слів з інших мов. Перекажіть текст.

Урізні історичні епохи, взаємодіючи, мови взаємозбага чувалися. В українській мові близько 15 відсотків слів, запо. зичених з інших мов. Мовознавці поділяють їх на дві групи:

1)запозичення зі слов’янських мов; 2) запозичення з неслов’янських мов.

Упершій групі виділяють старослов’янські, польські, чеські й російські запозичення. До найдавніших належать запозичення зі с т а р о с л о в ’ я н с ь к о ї мови, яка була

літературно писемною у слов’ян у X — XI століттях.

194

Сформувалася вона на основі македонського (солунсько го) діалекту староболгарської мови, увібрала в себе елемен ти з інших старослов’янських мов того періоду (приязнь, благодать, жертва, священик).

Кількість лексичних старослов’янізмів в українській мові надзвичайно мала. Їх можна розпізнати за фонетичними, морфологічними і семантико стилістичними ознаками.

Фонетичні особливості старослов’янізмів такі:

1)неповноголосся %ра%, %ла%, %ре%, %ле%: врата, брег, влага;

2)сполучення ра% на початку слова: раб; 3) сполучення %жд%: вождь; 4) [йе] на початку слова: єдність.

Морфологічні ознаки старослов’янізмів такі:

1)суфікси іменників %язнь, %тель, %ств%, %ин%, %тв%, %тай: приязнь, мислитель, гординя, битва, глашатай, благо% денствіє; 2) дієприкметникові суфікси ащ%, %ущ%, %м%:

роботящий, страждущий, знайомий; 3) префікси воз%, пред%, пре%, со%: возз’єднати, предтеча, премудрий, соблаго% волити; 4) характерні для старослов’янської мови перші частини складних слів благо%, бого%, зло%, жертво%, єдино%: благодать, доброчесний, злорадство, богобоязний, жертво% приношення, єдиноборство.

Семантико.стилістичні особливості старослов’янізмів полягають у тому, що вони зберегли відтінок у р о ч и с т о с т і й належать до сфери книжних слів: град, храм, глас, длань, прах. Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся Українка).

Лексичні запозичення з польської (полонізми): скарб, байка, повидло, рекрут, гусар, в’язень, блазень; з російської (росіянізми): завод, рудник, паровоз, указ; з білоруської: дьоготь, жлукто, бадьорий. Ці слова прийшли в нашу мову у зв’язку з тісними контактами українського, польського, російського, білоруського народів у XVI — XХ століттях.

Неслов’янські лексичні запозичення потрапляли до слов никового складу української мови в різні історичні періоди і різними шляхами. Грецизми прийшли в українську лекси ку через старослов’янську мову. Це в основному релігійна лексика: ангел, єпископ, ікона, клирос, лампада, монах, монастир, а також наукові терміни: граматика, історія, філософія, демократія, ода, ідея, драма, епос, поема тощо.

Латинізми збагатили нашу лексику медичною, науковою, суспільно політичною термінологією: медіум, колегіум, лекція, ангіна, конституція, конспект, нація.

Німецькі запозичення стосуються в основному військової справи, техніки, ремесла: штаб, юнкер, орден, цех, майстер, офіцер. Із французької мови запозичено слова на означення

195

видів мистецтва та одягу: жакет, пальто, костюм, спек% такль, ложа, балет, антракт, партер. З англійської мови запозичено головним чином спортивні терміни: теніс, фут% бол, баскетбол, хокей, боксер, ринг, фініш, матч, аут. Ряд англійських запозичень називають одяг та предмети, пов’язані з морською справою: пуловер, нейлон, джерсі, шху% на, баржа, бот, бриг, мічман, вельбот. З італійської мови за позичені музичні терміни та окремі побутові назви: сопрано, бас, акорд, тенор, опера, серенада, арія; вермішель, макарони.

Деякі слова запозичено з тюркських мов: бусурман, бара% бан, буран, байрам, в’юк, кизил, орда, базар, ізюм.

Окрему групу становлять інтернаціоналізми. Це слова, що входять до термінологічного фонду багатьох мов світу і мають спільне значення. Вони стосуються насамперед га лузі науки, техніки, мистецтва, політики: філософія, біологія, фізика; роман, республіка, клас, капіталізм.

ІІ. Складіть тести для взаємоперевірки за вивченим матеріалом.

445. І. Прочитайте поезію Тараса Шевченка. Назвіть старо слов’янізми. Визначте характерні риси (фонетичні, морфологічні, семантичні), якими вони відрізняються від власне українських слів.

ІІ. З якого циклу поезій Тараса Шевченка взято цитований вірш? З якою стилістичною метою поет використав старослов’янізми?

446. І. Поясніть походження і значення слів.

Ангел, апостол, Біблія, ікона, Євангеліє, монах, Андрій, Василь, Дмитро, Микола, Зоя, Петро, Тарас, біологія, бак% терія, діадема, дельта, демагог, гармонія, гімназія, гелій, ідея, каліграфія, лабіринт, синус, екзамен, лектор, студент.

ІІ. Складіть загадки або шаради про виділені слова.

196

447. До поданих слів і словосполучень доберіть із довідки українські відповідники. Складіть п’ять шість речень з українськими словами.

Симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, патент, екстра ординарний, апелювати, дебати, дефект, домінувати, кон венція, пріоритет, ліміт.

Д о в і д к а: ознака, записувати, особливий, звертатися, обговорен ня, переважати, недолік, першість, угода, відтворювати, записувати, обмеження, оголошення, посвідчення (винахідника).

448. Визначте походження і значення поданих слів. Яким словни ком ви користувалися? Спишіть слова, вставляючи потрібні букви або апостроф. Поясніть правопис. Складіть і запишіть п’ять речень зі словами на вибір.

Ш..рма, ц..ферблат, к..рі, гри.., бар..єр, ж..рі, порт..єра, конгре.., сен..йор, віз..р, брут..о, б..нзин, шк..пер, прем..єра, д..бати, рев..ю, тон..а, кас..а, каз..но, акс..ома,

..ндустрія, Дік..енс, Гол..андія, д..єта, фіз..ка, т..раж.

449. Прочитайте. Визначте стиль тексту. Усно замініть, де можливо, іншомовні слова українськими відповідниками. Як

зміниться текст?

Підставою для отримання кваліфікованого сертифіката є позитивне рішення відповідної комісії, що проводить індивіду альну атестацію претендентів на отримання сертифіката. Пре тендент на отримання сертифіката направляє у відповідну комісію заяву з пакетом необхідних документів. У разі не обхідності кваліфікаційна комісія має право вимагати додат кові відомості про кваліфікаційні якості претендента. Термін дії сертифіката — 3 роки, після чого проводиться його пролон гація (З Положення про ліцензування проектно%винахід% ницької документації на території України).

450. І. Прочитайте текст. Проаналізуйте виділені слова щодо походження.

Перший бензиновий двигун був сконструйований у 1883 році Готлібом Даймлером. Він приводив у рух двоколісний ве% лосипед. У 1886 році Карл Бенц зробив перший триколісний автомобіль, який також рухався за допомогою мотора. Ось чому прийнято вважати Даймлера і Бенца винахідниками ав томобіля. Їхня перша машина мала двигун потужністю всього 0,75 кінських сил і розвивала максимальну швидкість 12 кіло метрів на годину. У машини було три колеса, із яких переднє було рульовим, а задні — ведучими. У 1886 році Даймлер побу дував перший автомобіль з чотирма колесами, а в 1890 році він запропонував публіці дві моделі — «Вікторію» і «Фаетон».

197

Продовжуючи працювати разом з Бенцом, у 1896 році Даймлер створив модель двоциліндрового двигуна для авто мобіля. У 1901 році Даймлер і Бенц організували фірму, моделі якої стали називатися іменем дочки Даймлера — Мерседес.

У тому ж 1901 році сконструював своє перше авто французь кий інженер Жан Пежо. А в 1903 році запрацював перший у світі завод масового виготовлення автомобілів, побудований американцем Генрі Фордом. З цього часу в світі почалася нова ера — вік автомобілів (Із кн. «Все про все»).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Поясніть правопис слів сконструйований, двоколісний, чотир% ма, масовий.

2)Обґрунтуйте розділові знаки в реченнях другого абзацу.

451. Прочитайте текст. З’ясуйте, як створюються кальки. Назвіть різновиди кальок.

Нові запозичення характеризуються тим, що здебільшого це копії іншомовних слів, створені за моделлю чужої мови з матеріалу своєї мови. Такі слова називаються к а л ь к а м и.

Калька (франц. kalgue — копія) — це слово або вираз, ство рені питомими мовними засобами за зразком слів і виразів іншої мови. Л е к с и ч н а (словотвірна) калька — слово створе не за моделлю іншої мови з матеріалу своєї: літописець

(грецьк. chronographos), хмарочос (англ. skyscraper). С е м а н т и ч н а калька — нове переносне значення слова під впливом іншомовного: блискучий — у значенні «талановитий» під впливом французького brilliant. С и н т а к с и ч н а калька — синтаксична модель, що склалася в мові під впливом іншої (Це останнє зробило на мене прикре враження (А. Чайковсь% кий) — з рос. произвело впечатление). Ф р а з е о л о г і ч н а калька — дослівний переклад фразеологічної одиниці: поста% вити крапки над «і» (з франц. mettre les point sur les “i”).

Варваризми — іншомовні слова, що не повністю засвоїлися, не стали загальновживаними: леді, авеню, хепі%енд. Вони вико ристовуються для характеристики життя, побуту, звичаїв інших народів. Нерідко зберігають іншомовну графічну фор му: momento mori (пам’ятай про смерть), alma mater (мати го дувальниця — про навчальний заклад).

Сучасні запозичення іншомовних слів пов’язані насамперед з економікою, мистецтвом, новими технологіями, комп’ютер ною технікою: менеджер, хакер, сервер, принтер, сайт, акціонер, брокер тощо (З посібника).

452. І. Прочитайте текст. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення незнайомих вам слів. Складіть із ними речення (усно). Перекажіть текст.

198

Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також була джерелом для поновлення словника мов тих народів, з якими український народ має різні стосунки і зв’яз" ки. Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них у XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галуш ка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, дивчèна, детвора, хутор), інші ж у ХХ столітті (селянство, незаможник, недоби ток, тысячница, доярка, косовица, девчата). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксомщин(а) для назв власних географічних понять: (на кшталт:

Полтавщина, Черниговщина, Звенигородщина). Спершу такі форми вживалися лише в українських географічних назвах, а останні десятиліття під впливом їх поширилися й у російських:

Орловщина, Саратовщина, Смоленщина, Тамбовщина.

До польської мови запозичено з української такі слова, як:

богатир, ватага, гарбуз, гукати, голота, дурень, дужий, чере да, черешня, гречка, годувати, маячити, собор тощо.

Починаючи з XVI століття лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мо" ви. Серед слів, засвоєних з української мови: поріг, козаки, курінь, січ, атаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, бу лава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ та інші. У фран" цузькій мові трапляються і кальки з українських слів, як le dizainіer (десяцький), le centainier (сотник) тощо.

Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та в деяких інших мовах. Але питання про зв’язки української мови з багатьма слов’янськими та неслов’янськими мовами досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене (М. Жовтобрюх).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) У першому реченні тексту назвіть частини мови.

2) Поясніть розділові знаки в реченнях останнього абзацу.

453. Якими шляхами, на вашу думку, має збагачуватись мова: шляхом створення власних нових слів чи шляхом запозичень?

Обговоріть проблему.

Правильне й доцільне використання запозичень

вусному та писемному мовленні

454.Спишіть текст на с. 200, добираючи з синонімів у дужках най" доцільніші. Визначте їхнє походження, користуючись словником.

199

У Грузії можна (швидко, скоро) спуститися від (холодних, студених, зимних) льодовиків до пляжу, де хлюпоче (блакит ними, голубими, лазуровими) хвилями (тепле, літнє, лагідне) Чорне море. Грузія (розташувалась, розкинулась, розмісти лась) у (центрі, серці) Кавказу. Столичне місто Тбілісі (лежить, знаходиться, розташоване) серед гір. На орлиних вершинах видніються руїни (древніх, давніх, стародавніх) фортець. Вони нагадують: ще до нової доби грузинам доводилось (захищати, боронити) свою благодатну (землю, країну, державу) від воро жих (навал, нашесть). А по схилах, над якими (бовваніють, маячать, видніються, мріють) (фортеці, вежі, башти), — план тації теплолюбних цитрусових дерев і чаю. Серед гір — (відомі, славнозвісні, знамениті) курорти (Т. Кублицький).

455. Прочитайте й перекажіть текст. Сформулюйте правила вико ристання іншомовних слів у мовленні.

Слід бути уважними та обережними під час використання і н ш о м о в н и х слів в усному і писемному мовленні. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним українським, то вживання іншомовного — недоречне. Наприклад: претензії — нарікання, респектабельний — заможний, лобіювати — підтримувати тощо.

Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активного словника міжнаціонального спілкування, то їх можна використовувати в певних ділових стосунках і в побуті. Наприклад: лексика поштово телеграфного зв’язку: телефон, телеграф, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, адреса тощо.

Уживаючи іншомовні слова, треба пам’ятати про такі вимо ги: 1) не використовувати загальновживані іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові; 2) уживати запозичен ня лише в тому значенні, яке закріплене за ним у словнику; 3) не користуватися в одному й тому ж тексті то іншомовним словом, то його українським відповідником; 4) уживати запо зичене слово, якщо це термін.

Надмірне вживання слів іншомовного походження засмічує рідну мову, робить її немилозвучною, малозрозумілою для слу хачів, співрозмовників. Бажано користуватись у спілкуванні національною мовою, що значно полегшить взаєморозуміння, а в окремих випадках звертатися до іншомовної лексики (За

Л.Паламар).

456.З’ясуйте за словником іншомовних слів значення слів, складіть і запишіть із ними речення. Поставте знак наголосу.

Абітурієнт. Абонемент. Абонент. Адажіо. Генезис. Гіпотеза. Ідентифікація. Кардинальний. Ліцензія. Лобі. Лобісти. Пантеон. Пабліситі. Ратифікація. Симбіоз. Субсидія. Сувенір. Тендер.

200