Укр мова

419. Прочитайте. Як називається такий стилістичний прийом і для чого він використовується в художній літературі? Уведіть

подані словосполучення в речення і запишіть.

Дзвінка тиша. Гірка радість. Далеке близьке. Вільна нево ленька. Некороновані королі. Величні нікчеми. Сухі сльози.

Відновіть прислів’я, вставляючи замість пропусків антоніми. Зробіть висновок про виховну роль народних висловів.

1. Правда і в ... не горить, і в ... не тоне. 2. Надія — ...

сніданок, але ... вечеря. 3. Дай серцю ... — заведе в ... . 4. Де

... крику, там ... роботи. 5. ... руки не рідня ... голові.

420. У реченнях визначте антитезу, оксюморон. Якими лексич ними засобами вони виражені?

1.Оживлялась музика крапель сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих і дзвінких (М. Коцюбинський). 2. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце (Панас Мирний). 3. Воно дуже добре, та нікуди не годиться (Нар. творчість). 4. І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось — рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа — скарби прадавні стереже. 5. У легкості вітрила, у по пелі згорань ти знаєш слово — брилу, і слово — філігрань.

6.Слово — прізвище думки тепер, а частіше її псевдоніми.

7.Не знав, не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, і що в народах є антинароди, що у століттях є ан тивіки (З тв. Л. Костенко). 8. «Блажен, хто змолоду...» Вірніше — хто в сивині не постарів, для кого юнь плоди коли ше і світить небо вечорів, для кого грім і синя тиша, земна любов і гордий гнів є суть єдина (А. Малишко).

421.І. Прочитайте уривок із поезії Ліни Костенко. Визначте мовні засоби, які надають віршеві емоційної виразності, образності, ди намічності. Яка роль антонімів у тексті?

...проста математика.

Душа підіймається до вищої. Душа обчислює суму площ:

минуле — майбутнє — живі і знищені — правда — поезія — атомний дощ.

Дракон — Атлант — телефон — калина — віра — вірус — мільярди — кум.

Життя оперує безконечно малими.

181

Ми всі поодинці — також малі. Але з усмішки, з потиску рук,

збрехні, убитої наповал, історія, найскладніша з наук, обчислює зоряний інтеграл.

Із найдрібніших зоряних крихт! Вища математика віку:

зсуми безконечно малих виникає безконечно велике.

II.Визначте основну думку поезії. Подискутуйте за порушеною автором темою.

422. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся, хто пригадає більше творів українських і зарубіжних авторів, назви яких містять

антоніми.

Стилістично забарвлені лексичні засоби

423. І. Прочитайте теоретичний матеріал. Які з названих стилістичних фігур відомі вам з української літератури?

Лексика сучасної української літературної мови з погля ду с т и л і с т и ч н о ї д и ф е р е н ц і а ц і ї поділяється на дві великі групи: стилістично нейтральна (міжстильова) лексика вживається у всіх стилях мови, стилістично забар. влена лексика співвідноситься з одним або кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Наприклад: розуміти (нейтральне), усвідомлювати (книжне), кумекати (роз мовне). Уживаючись у переносному значенні, нейтральні слова набувають додаткових емоційно експресивних відтінків. Наприклад: голуб воркує (нейтральне) — дівчина воркує (розмовне).

Група слів з переносним значенням використовується для оцінної характеристики людей у р о з м о в н о м у та х у д о ж н ь о м у стилях. Оцінка може бути як позитивна (дівчина%бджілка, ластівочка; хлопець%сокіл, голуб), так і негативна (коза, корова, свиня; баран, собака). Наприклад: 1. «Ненечко, ластівочко! Я ж у вас люба дитина» (М. Кро% пивницький). 2. «Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!» (С. Васильченко).

Емоційно.експресивна лексика — це слова, що, крім на зивання предмета, передають ще й його суб’єктивну оцінку мовцем: урочисту, піднесену, пестливу, фамільярну, іронічну, зневажливу (керманич, їстоньки, писака).

182

Уміння користуватися синонімами залежить від глибини знання словникового складу й синонімічного багатства як літературної, так і розмовної мови. Цьому сприятиме постійна робота зі «Словником синонімів української мови».

425.Прочитайте уривки з поезії Ліни Костенко. Знайдіть пери фраз. З якою метою поетеса використовує його?

1.Страждаю, мучусь, і живу, і гину, благословляю біль твоїх тенет.

Цю грудочку тепла у Всесвіті — людину! І всесвіт цей — акваріум планет.

2.Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю. Я забуваю, зовсім забуваю...

Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?..

426.Прочитайте. Визначте, в якому значенні вжито виділене слово. До якого синонімічного ряду воно входить? Синонімом якого слова виступає в цьому контексті?

1. Синочку мій, моя лелеко, моя любов, моя зоря, я понесу тебе далеко, туди, за синії моря (В. Сосюра). 2. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека, моя зажурена лелеко, приплинь сюди! (М. Упеник). 3. Дивись, лелечка і лелека ген подалися до села (А. Малишко). 4. Але ж це [щастя] там, у нас, далеко, на Україні, край Дніпра, де проліта старий лелека одвічним вісником добра (Л. Дмитерко).

427. I. Об’єднайтесь у пари. З’ясуйте, чим різняться подані стилістичні синоніми: а) різним стилістичним забарвленням; б) за старілістю чи новизною; в) сферою вживання; г) семантичними відтінка

ми; ґ) за якоюсь іншою ознакою, виявленою вами. Подискутуйте.

1. Будівничий, зодчий, архітектор. 2. Спати, спочивати, дрихнути. 3. Говорити, балакати, базікати, варнякати.

4.Мовчки, без словечка, тихо, ша, ані мур мур, безмовно.

5.Бовваніти, маячити, мріти, бриніти, виднітися. 6. Давній, колишній, минулий. 7. Вогнище, багаття, ватра, вогонь.

II.Розподіліть синоніми на дві групи: а) стилістично нейтральні; б) стилістично забарвлені. Складіть і запишіть речення з синонімами одного ряду (на вибір).

428. І. Прочитайте текст, уникаючи повторів. Користуючись «Прак тичним словником синонімів української мови» С. Караванського, поясніть, чому в ряді випадків заміна синонімів неможлива.

Рослини, виявляється, реагують на людей, на звуки, на шум, на інші явища, а ось яким чином — це залишається загадкою.

184

Деякі люди дуже добре впливають на рослини. Коли люди милу ються ними, хвалять їх, це сприяє активному росту рослин. Екс перименти показали, що рослини можуть уповільнити ріст і навіть зовсім загинути, якщо люди недоброзичливо, вороже на строєні до них. Класична музика Баха краще сприяє росту рос лин, ніж рок музика (З кн. «Життя рослин»).

ІІ. Доповніть текст інформацією, цікавою вашим однокласникам.

429. Доберіть до виділених слів синоніми. Поясніть, чому до одних слів можна дібрати кілька синонімів, а до інших — один. Порівняйте свій та авторський варіанти, зробіть висновки щодо вибору слова.

1. Віки промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джмелять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів, і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тихими вулочками панує тільки червона сторожість неба та спокійна ясність собору. 2. Все у спочинку, тільки дихають по вно легені неба та височить над селищем собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння. 3. Допізна того вечора жевріло на березі неподалік бакенської будки самотнє вогнище. 4. Вже осінь, збезлюдніли пляжі, хвиля розбурхано б’є в береги. Сиди мо на камені, що колись, може, під час землетрусу, обвалився в море, неподалік стирчить з води інший уламок скелі. На ньо му, напівзатопленому, чайка незворушно стоїть, велика, тон конога. Дивиться кудись у простір, наче думає. 5. Все поча лось просто: з за обрію тихо виткнувся ріжечок ледь помітної

синьої хмари (З тв. О. Гончара).

430. Доберіть із дужок такі синоніми, щоб слова у вірші Олексан дра Олеся римувалися. Оцініть роботу однокласників: у чиєму варіанті дібрані синоніми найточніше відповідатимуть авторському

задуму.

1.О ніч чудовна і (прекрасна, чудова, чарівна)! Ще вчора сіявсь сніг (густий, лапатий, рясний), Сьогодні ж теплінь, і (обнова, понова, новизна),

І проріст трав, і день (прозорий, ясний, світлий)...

2.Хіба не бачите, що небо (ясніє, голубіє, світліє), Що сонце ранками всміхається (тепліш, ніжніш,

ласкавіше), Що вся земля в чеканні дивнім (томиться, мліє, ніжиться),

І легше дихає і дивиться (прозоріше, ясніш, осяйніш).

431. Позмагайтеся в парах. Доберіть якомога більше назв художніх, публіцистичних творів, кінофільмів тощо з антоніма

ми. Зробіть висновок про їхню стилістичну роль.

432. Прочитайте речення на с. 186. Знайдіть у них евфемізми. Які слова вони замінюють? З якою метою їх ужито?

185

1. Добре, мамо, що ти заранє спать лягла... 2. Ой вигострю то вариша, засуну в халяву та піду шукати правди і тієї слави. 3. А Залізняк в Смілянщині домаху гартує, у Черкасах, де й Ярема пробує свячений (З тв. Т. Шевченка). 4. Ой не стало Святослава, князя нашого не стало. Горе Києву городу і всім землякам на шим настало, що зібрався князь Святослав у далеку дорогу (С. Скляренко). 5. І ось тепер з кончиною Мстислава в моїх руках вся Руськая держава знов зібрана, єдина і міцна. 6. Про Київ все співала недосяжний і так згасала, мов свята свіча... Коли ж прийшов її останній час, дала мені цей молитовник княжий, щоб

ятобі на спомин передав (З тв. І. Кочерги).

433.Перегляньте газету або журнал, які виходять у вашому

регіоні. Наведіть приклади стилістично забарвлених лексичних засобів. Розкажіть у родині про своє дослідження.

37. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. СПОКОНВІЧНО УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА

434. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про склад української лексики за походженням. Чому в нашій мові багато спільних з іншими слов’янськими мовами слів?

Слова, як і люди, мають свою долю. У деяких багатий ро довід. На більшість можна завести метрики, паспорти й тру дові книжки, де будуть указані час і місце народження, національність, прописка й сфера діяльності. Нам відомі їхні батьки, походження. Ось, наприклад: імпресіонізм. Рік наро дження слова — 1874. Батьківщина — Франція. Місце наро дження — Париж. Створене критиком Леруа (Е. Вартаньян).

435. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, що для вас «відоме», а що «нове» у прочитаному тексті.

ІІ. Перевірте, як ви засвоїли тему, працюючи в парах. Назвіть да ти й періоди в розвитку української мови.

За походженням лексика української мови неоднорідна. Вона формувалася впродовж багатьох століть у тісному зв’яз ку з іншими мовами. Тому з погляду походження поділяється на дві групи — споконвічно українська і запозичена. Україн ська мова належить до східнослов’янської мовної групи, яка разом із південнослов’янською та західнослов’янською поста ла зі спільнослов’янської (праслов’янської мови), а та — з ін доєвропейської. Відповідно споконвічно українська лексика формувалася у такій послідовності: індоєвропейська → пра. слов’янська → східнослов’янська → власне українська.

186

1.Індоєвропейські слова складають важливий шар україн ської мови. Вони називають: предмети і явища (небо, сонце, вечір, озеро, вода); тварин, рослини, продукти (вівця, вовк, вер% ба, сіль, мед); родинні зв’язки (тато, батько, мати); частини тіла (око, рука, зуб, серце, кров); числа (п’ять, тисяча, сто); якості (жовтий, босий, довгий); дії (брати, везти, веліти).

2.Праслов’янська лексика утворилася, коли слов’яни жили спільним життям. Спільнослов’янські слова познача ють назви: людей, тварин (чоловік, жінка, голуб, ведмідь); житла, одягу, взуття, прикрас (вікно, дзеркало, шуба); їжі (пиріг, молоко, сало); предметів і явищ природи (вітер, роса, осінь, серп, плуг); абстрактних понять (правда, гнів, скорбо% та); обрядів (Купала, молода).

3.Спільносхіднослов’янські (або давньоруські) слова

виникли в період, коли із слов’янської мовної єдності виділи лася група східних слов’ян. Спільносхіднослов’янських слів в українській мові дуже багато: щока, кулак, племінник, дядько;

білка, кішка, собака; ківш, кочерга, горня; зозуля, жайворо% нок; щавель, хвощ, молочай; ярина, озима, сіножать; пряник, коржик; чахнути, корчувати, виляти; хороший, сивий, куций; сьогодні, поки, тепер, після тощо.

4.Власне українські слова виникають на українському мовному ґрунті після розпаду давньоруської єдності слов’ян, під час формування української нації та протягом усього розвитку мови. Це такі слова: вареники, сніданок, галушки, паляниця, борщ; гай, смуга, вибалок; мрія; коза% чок, козацтво; бариться, очолити, линути; кремезний.

В л а с н е у к р а ї н с ь к і с л о в а можна розпізнати за фонетичними і граматичними ознаками: 1) чергування [о], [е] з [і]: село — сільський, чоло — чільний; 2) зміна [е] на [о] після шиплячих та [й]: женити — жонатий, четвертий — чотири; 3) наявність суфіксів: %ник, %івник, %ець, %овець (%івець): візник, комірник, промовець, початківець; .ій, %ень, %ищ, %от, %шн, %неч, %анн, %енн, %інн, %ач, %яль, %ив, %иськ, %юк, %ар, %езн, %елезн, %ісіньк, %есеньк, %юсіньк, %ощ: плаксій, водій, днище, гори% ще, голота, босота, дітлашня, ворожнеча, зростання, знищення, горіння, викладач, скрипаль, печиво, хлопчисько, злюка, нездара, старезний, довжелезний, гарнісінький, мале% сенький, тонюсінький, ласощі; 4) наявність префіксів: су%, перед%, по%, прі%: сузір’я, передчасно, подвір’я, посадити, прірва.

436.Прочитайте тексти на с. 188, зіставте переклади з оригіналом, визначте спільне в лексиці. Який період формування української лексики вони ілюструють?

187

Російський переклад

188

день води убуло... 3. Над обрієм дотліла і згасала сонячна загра ва. 4. Незабаром з обох боків звелися справді круті, розмиті бе реги, з яких соковитими жилами звисало у воду і гуло від най меншого дотику міцне берестове коріння. 5. Вона хутенько підвелася, поклала шитво на траву і клубочком покотилася до хати по кухлика (З тв. Григора Тютюнника).

439. Допишіть текст, пояснивши походження і значення всіх ук раїнських назв місяців року. Користуйтесь етимологічним словником.

Наші назви місяців прозорі: легко встановити, яка ознака покладена в основу називання. Січень дістав свою назву від «сікти» (у цей час найчастіше вирубували ліс). Лютий названо за люті — злі, жорстокі — морози, які бувають у цьому місяці. Березень був місяцем, коли збирали березовий сік (місяць цей ще називали слов’яни сочень, соковник). Квітень — місяць цвітіння трав і дерев (З календаря).

Науковий стиль, сфери його використання, особливості

440. Прочитайте текст. Розкажіть, що вам відомо про особливості та сфери використання наукового стилю. З’ясуйте, якими ознаками характеризується науковий стиль.

С т и л ь о в і р і з н о в и д и української мови мають свої норми. Вони не піддаються перелікові подібно до орфоепічних чи орфографічних норм, проте диктують побудову текстів за законами стильової організації мови. У н а у к о в і й м о в і по стає вимога знання типових формул для викладу відповідного змісту термінології та її однозначного вживання.

Науковий стиль — це функціональний різновид літературної мови, що використовується з пізнавально інформативною метою в галузі науки та освіти. Поняття науковий стиль об’єднує мову різних галузей науки. Спільною для суспільної, природничої, технічної, інформаційної сфер уживання наукового стилю є орієнтація, по перше, на книжну лексику; по друге, на логічний виклад інформації; по третє, на застосування класифікаційного підходу до опису наукових об’єктів, гіпотез, теоретичних основ; по четверте, на використання абстрактних понять, формулювання дефініцій (визначень), правил.

Характерні ознаки наукового стилю такі:

1) у лексиці — наявність термінології, використання за гальновживаних слів тільки в одному з кількох притаманних

189

їм у мові узагальненому значенні, тобто функціональна одно значність слова; 2) у морфології — узагальнене значення гра матичної форми однини іменників, за якою стоїть не окремий предмет, а поняття про клас предметів; позачасове значення форм дієслова, зокрема теперішній час постійної дії, абстракт ний теперішній час або абстрактний майбутній час; 3) у слово. творенні — стильова визначеність абстрактних іменників із суфіксами %ість, %ств(о), %от(а), %аці(я), %изм; 4) у синтаксисі —

використання іменників у дієслівній функції як іменних ча стин складеного присудка. Порівняйте: 1. Школярі вибрали голову учнівського врядування → Вибори голови учнівського врядування відбулися. 2. Науковий текст → Науковість тексту досить очевидна.

Показовим для наукового стилю є оформлення т е к с т у — членування на розділи, підрозділи, параграфи, введення фор мул, діаграм, схем, таблиць тощо. Логічні зв’язки в науковому тексті знаходять вираження у різнооформлених причиново наслідкових зв’язках у складних розгорнутих реченнях.

Лексичні, граматичні, текстові одиниці наукового стилю підпорядковані загальному спрямуванню стилю на точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених поло жень. Мовне оформлення наукового викладу видозмінюється залежно від жанру твору (монографія, стаття, підручник, посібник та ін.), ступеня популярності викладу, насиченості тексту загальнонауковою і спеціальною термінологією (За ен% циклопедією «Українська мова»).

441. І. Прочитайте текст. Доведіть, що він наукового стилю. Визначте його характерні ознаки: а) лексичні; б) морфологічні; в) словотворчі; г) синтаксичні.

ТАЄМНИЦІ ПРАВОСЛАВНИХ ІКОН

З найдавніших часів до нас дійшла традиція езотеричних (таємних, зрозумілих лише особливо посвяченим людям) знань. Ті чи інші відомості засекречувалися з різних причин. Одні з них дозволяли лише вузькому колу втаємничених осіб бути монополістами у виготовленні певних виробів. Інші відо мості засекречувалися від ворогів, і зрозуміти їхній зміст міг лише той, хто мав ключ до розшифрування тексту.

Але відома ще одна категорія знань, які, власне, і є істинно езотеричними. Йдеться про дані давньої езотеричної науки. На цю тему написано багато праць. Одні дослідники пов’язують джерело цієї науки з легендарною Атлантидою, інші — з пред ставниками позаземної цивілізації — з якоюсь невідомою людською цивілізацією, попередницею нашої, яка, як вва жається, загинула за незапам’ятних часів.

190