Укр мова

385. Розкрийте значення омонімів. Визначте їхній тип.

1. Та, по моєму, навіть роботи заіржавіють без роботи (П. Ребро). 3. О ні, не сон це! Їх душ поривами ясна, їм усміхається, як сонце, близького щастя далина (В. Сосюра).

386. Ознайомтеся зі словниковими статтями. Зверніть увагу на те, як позначена багатозначність слова, а як — омонімія. У чому відмінність у позначенні?

Лайка І, и, ж. Сварка; слово або вираз, яким лаються. Лайка ІІ, и, ж. Сорт м’якої шкіри.

Лайка ІІІ, и, ж. Порода собак.

Справа І, и, ж. 1. Заняття, робота людини. 2. Документи. Справа ІІ, тобто з правого боку.

387. Випишіть із тлумачного словника словникові статті до пода них слів. Визначте, які це слова: омоніми чи багатозначні. Складіть речення з омонімами так, щоб вони доводили вашу думку.

Склад, лютий, коло, підіслати, зелений, чайка.

388. Пригадайте, що таке міжмовні омоніми. Поясніть лексичне значення наведених іншомовних слів, скориставшись словником іншомовних слів. Доберіть до них однозвучні українські слова. Складіть і запишіть речення, проілюструвавши омонімію.

Тур (франц.), мул (лат.), клуб (англ.), браво (італ.), лава (італ.).

389. І. Розподіліть пари слів за типами омонімів: а) лексичні повні; б) омоформи; в) омографи; г) омофони.

Замîк — зàмок; дорîга — дорогà; віра — Віра; любов — Лю бов; Лев — лев; гребè — гриби; дуло (вітром) — дуло (зброї); три (дні) — три (рукою); пристрочèти — пристрîчити; пàша — пашà; àтлас — атлàс; уранці — у ранці; застав — за став; світи ло (у вічі) — світило (небесне); протягом (дня) — протягом (пронизало); мене — мине; боронити (друга) — боронити (зем лю); засèпати — засипàти; долі (немає) — долі (лежить).

ІІ.Запишіть складні речення з трьома омонімічними парами.

390.Відомо, що омоніми, особливо омографи й омофони, викори стовуються для створення каламбурів, дотепів. Спробуйте створи

ти власні каламбури з поданими омонімами. Позмагайтеся, кому це найкраще вдалося.

З р а з о к. У таксі спитала такса: «То яка в вас нині такса?»

Підніс — під ніс; підвіз — під віз; додому — до дому; лисич ка (мала лисиця) — лисичка (їстівний гриб); повік (вічно) — повік (очей).

171

1. Виборний, виборчий. 2. Ділянка, дільниця. 3. Особистий, особовий. 4. Абонент, абонемент. 5. Ефект, афект. 6. Діалект ний, діалектичний. 7. Реальний, реалістичний. 8. Оптимістич ний, оптимальний.

ІІ. Доберіть з усного мовлення кілька прикладів неправильного вживання паронімів, уведіть їх у речення, виправляючи помилки.

394. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова» (http://ukrmova/um.thm) і доберіть докладну інформацію про омоніми, пароніми та багатозначні слова. Ознайомте однокласників

із найцікавішими фактами.

395. Уявіть, що ваша сім’я тимчасово виїздить за кордон за місцем роботи батька. Вас запросили до посольства на співбесіду. Які з поданих слів ви використаєте і чому?

Еміграція, імміграція. Адрес, адреса. Адресат, адресант. Апартаменти, департаменти. Відпуск, відпустка. Посланець, посланник, посол.

396. Проведіть обговорення теми «Гумористичні передачі на українському телебаченні».

35. СИНОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ. СИНОНІМІЧНИЙ РЯД

397. З якого твору взято уривки? Знайдіть і випишіть синоніми. Визначте їхні типи, користуючись лінгвістичною довідкою.

1. Пішли, куди хто забажав. Еней по берегу попхався, і сам не знав, куди слонявся, аж гульк — і в город причвалав. 2. Бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по бал ках... 3. Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбирати; зібравши, дав такий приказ: «До моря швендяйте якраз!» 4. По клали шальовки соснові; кругом наставили мисок; і страву вся кую, без мови, в голодний пхали все куток. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли...

398. Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть план. Випишіть ключові слова. Перекажіть за планом.

Синоніми (від грецьк. synonymos — однойменний) — це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням. Наприклад: говорити — балакати — базіка% ти — цвенькати. Сукупність синонімів мови називається

синонімією. Наприклад: ліс, бір, діброва, пуща — іменни

173

кові синоніми; сміливий, хоробрий, відважний — прикмет никові; іти, крокувати, плестися — дієслівні; раптово, несподівано — прислівникові; біля, коло, край — приймен никові; а, але, та, проте, однак — сполучникові тощо.

Синоніми об’єднуються у с и н о н і м і ч н і р я д и, або г н і з д а, центром яких є основне, стрижневе слово, що є носієм загального значення і стилістично нейтральне: гарний — красивий — чудовий — чарівний — гожий — вродливий.

Розрізняються л е к с и ч н і і к о н т е к с т у а л ь н і сино німи. Лексичні — це такі синоніми, які належать до однієї частини мови і мають певний відтінок у значенні. Наприклад: поспішати і квапитися мають однакове значення — «намага тися якнайшвидше зробити що небудь», а синонім до них ха% патися має ще додатковий відтінок «жадібно братися до робо ти»: Гнат метнувся помагати їй, він так хапався до всього, що мало не побив образів (М. Коцюбинський). Серед лексичних виділяють: 1) а б с о л ю т н і синоніми, наприклад: азбука — алфавіт, буква — літера; 2) с т и л і ст и ч н і синоніми — слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, тобто такі, що неоднаково використовуються у різних стилях мови. Вони мають у своєму значенні вказівку на позитивну або негативну оцінку предмета, явища, ознаки, дії тощо. Наприклад: гордовитий — чванливий — чваньку% ватий — бундючний; 3) с е м а н т и ч н і синоніми, які ще називають понятійними, позначаючи один і той же предмет, відрізняються певними елементами своїх значень, що зумов лено різною мотивацією цих назв (різна кількість, якість, інтенсивність ознаки). Наприклад: хуртовина — завірюха — заметіль — хуга. Семантичні синоніми не мають емоційного забарвлення; 4) с е м а н т и к о с т и л і с т и ч н і синоніми відрізняються один від одного як значенням, так і експре сивним забарвленням. Наприклад: пити — хлистати.

Контекстуальні синоніми — це такі слова або сполучен ня слів, які лише в контексті мають близьке значення, а поза контекстом вони не мають загального спільного значення. Наприклад: Гуде вогонь... І спить в печі веселий сатана (Л. Костенко). Контекстуальні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення і широко використову ються в художньому й публіцистичному стилях.

399.І. Прочитайте. Знайдіть у тексті синоніми. Якими відтінками

влексичному значенні вони різняться? Випишіть синонімічні ряди. Визначте типи синонімів.

174

Вітер, наче парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку метелицю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлина лась жагучим потаємним шепотом, то лютилась мов звірина, і водночас, як їй манулось, розтрушувала, розметувала, розкублю вала над землею холодну вовну. Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалась з хуртовиною і вітром; не злинялі закучерявлені дуби, як військо шолом’яне, стояли плечем в пле че проти них, надламували їхню силу, а самі по коліна вгрузали у сніг. І враз із діброви нежданно обізвалась музика... Та що це?! Мара чи сон? ...З того дива навіть хурделиця крутнулась на одній нозі, присвиснула й погнала по дорозі відьмині клубки холоднечі.

Богдан зупинився, зашкарублою рукавицею обтер сніг з обличчя і всім єством потягнувся до зазубня лісу, а він, шиплячи листом, знову розгонисто бризнув запорізькою безжурною: «Ой чи пан, чи пропав — двічі не вмирати...» Хто ж: чи завій ниця, чи вітер найняли музики на свої заручини? І хто, коли це не мара, може тепер морозити міддю уста і душу? Поки зди вовано думалось над цим, із дубняка, подзвонюючи упряжжю, виринули коні і сани, на них мальовничо сиділи музики і весе лою міддю переважували завію (М. Стельмах).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1)Визначте, у яких реченнях автор вдався до алітерації. Яке враження створюється за допомогою цього засобу?

2)Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

3)Назвіть орфограми у словах останнього абзацу.

400. І. Прочитайте. Знайдіть синоніми. З’ясуйте, якими частина ми мови вони є, якими відтінками значень різняться.

1. Не один ти стрічала погрозний погром, знаєш тупіт, і стукіт, і грюкіт Батиїв, — та з пожару щораз лазуровим вінком виникав твій співучий, могучий твій Київ. 2. Дуби ростуть поволі, неквапливо. 3. Буває так: ще темна ніч надворі; ще сон колише землю, як маля, німує небо, і мовчить земля, зірок не видно в тиші непрозорій, — і враз прокинешся. 4. Сталь об сталь нечутно дзвонить, сталь поблискує і гасне... Знову стали діти школярами, і синиця дзвонить школярам. 5. Минають, зникають літа, всі літа ідуть до одного, та радісна серцю мета, нова моя, нова дорого (З тв. М. Рильського).

ІІ. Зробіть синтаксичний розбір третього речення.

401. І. Слова погрупуйте в синонімічні ряди. Знайдіть спільне, що об’єднує їх у синонімічне гніздо, і відмінне, що відрізняє слова одне від одного.

Сміливий, відвертий, близький, швидкий, нерішучий, пря мий, моторний, горіти, дерзати, сум, чудовий, спритний, рішу

175

чий, гарний, проворний, лякливий, відважний, розкішний, журба, дружній, червоний, ретельність, пурпурний, сумлін ність, печаль, завзятість, малиновий, старанність, горе.

ІІ. Випишіть зі збірника українських загадок три чотири прикла ди із синонімічними рядами. Наприклад: Шаталося, моталося, під припічком сховалося (віник). Яка їхня роль у розкритті змісту

фрази?

Запам’ятайте фразеологізми. Змоделюйте ситуації, в яких їх мож на було б використати. Чи є в них синоніми? Обґрунтуйте відповідь.

1. Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець. 2. Нудьгу годую, журбою сповиваю, а сум колишу. 3. Розуму не міряно, ду мок не лічено, а гадок і гадки нема. 4. Ніде голкою ткнути, ніде й мачині впасти.

402. Об’єднайтесь у пари і доберіть синоніми до слів іншомовного походження. З двома трьома парами складіть речення. Зробіть

висновок про стилістичне використання таких синонімів.

Прогрес, норд ост, дефект, фальсифікація, біографія, лек сичний, хронічний, аграрний, індустріальний, фантазувати, транспортувати, дискутувати, реалізувати, ремонтувати, симп том, стимул, економія, аргумент, компенсація, експеримент, іден тичний, лаконічний, реальний, бартер, ембарго, експорт, імпорт, дебати, конвенція, конвекція, пріоритет, апеляція, ліміт.

403. Словосполучення замініть синонімами. Визначте їхній тип. Поясніть відмінність у значенні. Складіть і запишіть речення з двома парами синонімів, зробіть висновок про стилістичне використання.

Робити наголос; взяти на сміх; терпіти нестатки; стати в пригоді; внести пропозицію; висловити подяку; подати допо могу; зібратися з думками; перебути зиму; пережити літо; стрибнути через щось.

404. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся: розташуйте іменники в синонімічному гнізді у порядку наростання додаткового емо ційного відтінку або значення. Визначте, яка група швидше і пра

вильніше виконала завдання.

Недолік, мінус, вада; наказ, вимога, розпорядження; ба жання, потяг, прагнення; радість, торжество, тріумф; мудрість, розум, тямучість.

405. Об’єднайтесь у групи і позмагайтеся: розташуйте прикмет ники в синонімічному гнізді у порядку зменшення міри якості.

Визначте групу переможців.

176

Веселий, радісний, утішний; обдарований, здібний, талано витий; гарячий, теплий, пекучий; відомий, видатний, слав нозвісний; похмурий, сумний, засмучений; величезний, чима лий, могутній, здоровенний; ветхий, старий, давній, древній.

406. І. Прочитайте. Замініть у тексті повторюване дієслово синонімами. Як змінився текст? Яку роль відіграє повтор у тексті автора? Чи доцільна заміна його синонімами? Відповідь аргументуйте.

Падає, падає листя. Падає листя пожовкле на твою голову, на руки. В прозоро блакитному, ніжно холодному сонячному повітрі жовто золоті сльози жалю за минулим... Падають нечутні і тануть, як завмираючий лебединий сміх — лоскотною тихою тугою радісного небуття... (Г. Михайличенко).

II. Виконайте завдання до тексту.

1)З’ясуйте, які фонетичні засоби використав автор для зображен ня листопаду.

2)Поясніть правопис складних слів.

3) Обґрунтуйте орфограму у виділених словах.

407. Замініть виділений прикметник найбільш доречним сино німом.

1.Туристи спустилися до річки і пішли далі крутим бере гом. 2. За крутим поворотом машина зупинилася. 3. Характер

удіда був крутий. 4. Тісто було круте і ніяк не розкачувалось. 5. Петро вважав себе крутим хлопцем. 6. Із сушених груш і яблук бабуся варила крутий узвар.

408.І. Прочитайте. Назвіть синоніми в тексті. Поясніть роль ужи тих контекстуальних синонімів.

Велична мелодія, швидко наростаючи й міцніючи, розгор талася в могутнє гармонійне море. Світличний уже не співав, уже воно якось співалось само, співалось про своїх близьких, про те далеке й найдорожче в житті, що зветься Батьківщи ною. Пісня була здатна все вмістити в собі. Ритми владного походу і сувора велич боротьби, і щастя перемоги, і голосні сурми сонячного майбутнього — все звучало в ній, все, чим він жив, проявилося, забриніло, обернулося мажорною музикою. Він співав себе, свій апофеоз, своє молоде життя, розквітле в окопах і маршах. Це ж воно, його життя, вже перевтілилося в музику, досягло сили пісні! Між скелями бушувала єдина гаряча повінь музики, засягаючи в найглибші ущелини, пори ваючись до верхогір’їв, утверджуючи себе скрізь.

Не йшов цієї ночі сон до молодого солдата, хоча не його був час чергувати, однак хлопець, наче днювальний, тихцем стояв і стояв на порозі свого куреня. Здавалось, що навколишні гори все ще продовжують ледве чутно співати, бриніти відшумілим

177

багатоголоссям полків. Сам собі всміхаючись, пройнятий трепе том солодкої незнайомої ніжності, юний артилерист вперше в житті спостерігав цю заворожливу казку ночі (За О. Гончаром).

II. Виконайте завдання до тексту.

1)Знайдіть і прокоментуйте засоби милозвучності в тексті. Ви значте алітерацію і її значення для втілення авторського задуму.

2)З’ясуйте за словником значення виділених слів.

409. Опишіть настання весни в горах за репродукцією картини Антона Кашшая «Рання весна». Використайте слова з поданих

синонімічних рядів.

Тихо, спокійно; навколо, кругом, довкола; гомоніти, пере мовлятися, жебоніти, дзвеніти; пишне, святкове, розкішне; незабаром, швидко, скоро, ось ось; обрій, небосхил, виднокіл.

А.Кашшай. Рання весна

410.Зайдіть на сайт http://www.slovnyk.org. і ознайомтеся з електронним словником синонімів. Розкажіть однокласникам,

як ним користуватися.

411. Підготуйте лінгвістичне повідомлення на тему «Синоніми в українській мові», розраховане на певну аудиторію (на вибір): а) для однокласників; б) для учнів 10 класу природничо математичного профілю; в) для учнів 5 класу. Які засоби зацікавлення ви застосуєте?

36. АНТОНІМИ ТА ЇХНІ ВИДИ

412.Прочитайте прислів’я, знайдіть у них антоніми.

1.Де багато слів, там мало діла. 2. Дурний любить вчити, а розумний — вчитися. 3. З бідою не знатися — і щастя не зна

178

йти. 4. Краще погано їхати, ніж гарно йти. 5. Не замітай чужої хати — дивись, чи своя заметена. 6. Де літував, там треба було й зимувать. 7. З праці радість, а з безділля смуток.

413. Прочитайте крилаті вислови й запишіть із пам’яті. Підкресліть антоніми. Визначте, в прямому чи в переносному

значенні вжито антонімічні слова. З чиїх творів ці висловлювання?

1.Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. 2. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 3. Одна думка усміхнеться, а друга заплаче. 4. Я ввечері посумую,

авранці поплачу. 5. І світає, і смеркає, день Божий минає...

414.Прочитайте лінгвістичну довідку. Що нового ви дізналися про антоніми?

Антоніми (від грецьк. anty — проти, onyma — ім’я) — це слова переважно однієї частини мови, які мають про тилежне значення. Антоніми об’єднуються не в ряди, а в п а р и різнокореневих і спільнокореневих слів: тепло — холод; глибокий — мілкий; надія — безнадія; правда — неправда. Антонімами є тільки слова з діаметрально про тилежним значенням. Багатозначні слова можуть мати антоніми як для прямих, так і для переносних значень. Наприклад: сухий одяг — мокрий одяг, сухий хліб — свіжий хліб, суха зустріч — тепла зустріч.

Найбільш уживані лексичні антоніми. Це якісні прик метники (веселий — сумний, хоробрий — боязкий), іменни ки (холод — спека, радість — сум), дієслова (любити — ненавидіти), прислівники (далеко — близько), займенники (всі — ніхто), прийменники (над — під).

Зпогляду структури розглядають антоніми р і з н о

ко р е н е в і й о д н о к о р е н е в і. Різнокореневі: поча% ток — кінець, правда — брехня, лівий — правий, підніма% ти — опускати. Однокореневі антоніми: заселяти — висе% ляти, сходитися — розходитися, воля — неволя, віра — безвір’я, воєнний — антивоєнний.

Антоніми широко використовуються в художньому

стилі для творення таких стилістичних фігур, як а н т и т е з а та о к с ю м о р о н (або о к с и м о р о н). Анти. теза — це протиставлення різко контрастних понять для створення художнього образу: Ситий голодного не розуміє

(Нар. творчість). Оксюморон (від грецьк. oxymoron — до тепне, безглузде) — це стилістичний прийом поєднання двох антонімічних понять, що логічно виключають одне

179

одного. Предметові при цьому дається додаткова характе ристика. Наприклад: 1. Гукала тиша рупором перонним

(Л. Костенко). 2. Гаряча сніжка у руках сльозинками стек% ла ... (В. Корж).

У в а г а ! Антонімів не мають: 1) власні назви: Суми, Марія, Дніпро; 2) слова, які називають конкретні предме ти, процеси: волосся, дерево, книга; 3) числівники і більшість займенників: два, п’ятнадцять, ми, ти, вони; 4) слова терміни: апостроф, відмінок, ом, вольт; 5) якісні прикметники, які позначають відтінки кольорів: фіалко% вий, рожевий, волошковий, жовтогарячий.

415. До поданих слів доберіть антоніми. До яких частин мови вони належать? Складіть і запишіть три речення з антонімами (на вибір).

Згода, перемога, буденний, великий, стверджувати, могутність, карлик, забути, часто, вище, гірко, короткий, загубив, влітку.

416. Пригадайте і запишіть прислів’я, в основі яких лежать по дані антоніми.

Битий — небитий. Високо — низько. Ранні — пізні. Світ — тьма. Згода — незгода. Взимку — влітку. Запасає — з’їдає.

417. І. До кожного синонімічного ряду доберіть спільний антонім.

1. Берегти, зберігати, економити. 2. Блищати, сіяти, горіти, світити. 3. Звільнити, відпустити. 4. Максимум, багато. 5. По разка, розгром. 6. Прокляття, анафема. 7. Проснутися, пробу дитися. 8. Хитрий, лукавий. 9. Чуття, інтуїція. 10. Благород ний, великодушний, лицарський.

ІІ. Розгляньте «Словник антонімів» Л. Полюги. Складіть за ана логією словникові статті до антонімів 1, 5, 10 ряду.

418. І. У фразеологізмах визначте антоніми, схарактеризуйте їх.

1. Що легко прийде, те важко піде. 2. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. 3. Руки білі, а сумління чорне. 4. Ліпше своє мале, ніж чуже велике. 5. На язику медок, на серці льодок. 6. Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. 7. Хто висо ко літає, той низько сідає. 8. Краще маленька рибка, як вели кий тарган. 9. У короткого розуму язик довгий. 10. Знайшов — не скач, а згубив — не плач.

ІІ. Випишіть зі збірки українських народних дум та пісень три чотири приклади вживання антонімів. Яка стилістична роль

антонімів у фольклорі?

180