Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Изгиб

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
860.17 Кб
Скачать

Необхідний момент опору знаходиться з умови міцності

WX

M X max

(4.4)

[σ]

Підбір необхідних розмірів перерізів балки виконується таким чином:

для двотавра та швелера номер профілю визначається з порівняння знайденого моменту опору із даними сортаменту /ДСТ 8239-72, СТ СЕВ

2209-80, ДСТ 8240-72/.

для прямокутника осьовий момент опору визначається за розмірами сторін h та b як:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

WX =

 

bh 2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де h – бік прямокутника, перпендикулярний осі X.

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

b

= k ,

 

 

/ k =2; 0,5 /,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то b = h

k

і

W

X

= h

3

звідки

 

h = 3

6kW

X

. Площа перерізу A = b × h ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для

кола

 

WX =

πd3 0.1d3 ,

 

 

тоді d = 3 10WX ,

а площа

перерізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = πd

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для

кільця

WX

=

 

πD3

(1 − α4 )0.1D3 (1 − α4 ), де

α = d

D

;

d,

D –

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

внутрішній

і

зовнішній діаметри

кільця відповідно. Площа

кільця

 

A =

πD2

(1 − α4 ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення запасу міцності складного перерізу:

61

1.По параметру L /табл.2/ та сортаменту стандартних профілів встановити характерні розміри перерізу і зобразити його, додержуючись масштабу.

2.Розбити переріз на такі прості складові частини, центр ваги яких і осьові моменти інерції відомі чи легко знаходяться.

3.Для кожної складової частини перерізу визначити і накреслити власні головні центральні вісі Xi, Yi.

4.Обчислити координати центру ваги складного перерізу:

 

 

 

N

 

N

 

 

 

N

 

N

 

 

 

 

 

SYi

 

Ai XCi

 

 

 

SXi

 

Ai YCi

 

 

X

C

=

i=1

=

i=1

,

Y

=

i=1

=

i=1

,

(4.5)

N

N

N

N

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

Ai

 

Ai

 

 

 

Ai

 

Ai

 

 

 

 

 

i=1

 

i=1

 

 

 

i=1

 

i=1

 

 

де SYi,SXi - статичні моменти i-ої складової частини перерізу відносно будь-якої фіксованої системи осей X0 , Y0 ; XCi , YCi - координати

центрів ваги i-ої складової частини перерізу у вибраній системі координатX0 , Y0 ; Ai- площа i-ої складової частини перерізу.

Підсумування у (4.5) проводиться за кількістю N складових частин перерізу.

5.Накреслити головні центральні осі X, Y складного перерізу.

6.Визначити осьовий момент інерції IX поданого перерізу, враховуючи наступне:

якщо головні центральні осі Xi, Yi складової частини перерізу паралельні головним центральним осям X, Y, то

(I

X

)

= I

Xi

+ a 2 A

i

,

(4.6)

 

i

 

i

 

 

де ai-відстань між осями X та Xi;

62

IXi- момент інерції складової частини перерізу відносно власної осі Xi; момент інерції складної фігури відносно головної центральної осі дорівнює сумі моментів інерції її складових частин відносно тієї самої осі:

N

 

IX = IXi

(4.7)

i=1

Таким чином,

IX = N (IXi + a i2 Ai )

(4.8)

i=1

7.Максимальні напруження знайти за формулою (4.1).

8.Запас міцності складного перерізу підрахувати згідно (4.9).

n T

= σT

σmax

(4.9)

 

 

 

Графіки розподілу нормальних і дотичних

напружень достатньо

збудувати тільки для балки двотаврового перерізу. Епюри нормальних напружень σ визначити у перерізі, де діє MXmax , а розподіл дотичних напружень τ знайти для перерізу з максимальною за модулем поперечною силою QYmax. На епюрі σ зазначити зони розтягу та стиску, а на епюрі τ - напрям вектора дотичних напружень. Підрахунок дотичних напружень провести за формулою Д.І.Журавського (4.10) для характерних точок перерізу:

-найбільш віддалених від нейтральної осі;

-що лежать на стику полки двотавра зі стінкою;

-що лежать на нейтральній осі перерізу.

63

 

 

Q

Y max

Sвідс

 

 

τ =

 

X

,

(4.10)

 

 

 

 

 

 

 

b IX

 

тут QYmax

- максимальне за модулем внутрішнє зусилля у балці;

 

SXвідс

- статичний момент відсіченої частини площі перерізу на тому

 

рівні, де визначається дотичне напруження відносно

 

нейтральної осі X;

 

 

 

 

 

IX

- осьовий момент інерції перерізу;

 

b

- ширина площі перерізу на рівні, де визначається дотичне

напруження.

9. Переміщення (прогин) в балках знаходяться згідно з енергетичним методом за допомогою інтеграла Мора:

__

V = M X × Mi dz ,

l EIX

який можна обчислити за правилом Верещагіна.

 

 

__

 

M X × Mi

V =

 

 

 

EIi

 

 

У співвідношенні (4.12)

MX- епюра згинального моменту від зовнішніх сил;

(4.11)

(4.12)

__

Mi - епюра “фіктивного” згинального моменту від одиничної сили, прикладеної в перерізі, де знаходиться прогин.

Слід прийняти до уваги, що вираз (4.12) можна підрахувати графоаналітичним способом згідно з формулами, наведеними на рис.4.1 ,

__

при цьому загальні епюри згинальних моментів M X , Mi треба розбити на

64

такі частини, в межах яких зазначені функції залишаються незмінними.

10. Вибір припустимого значення зовнішньої сили виконати згідно з умовами міцності для складного перерізу з урахуванням різних властивостей чавуну на розтяг та стискання.

Рис. 4.1

65

Додаток 1

Зразок виконання завдання

Вихідні дані: nT = 1.5, L = 10 см Матеріал балок №1-4– сталь

σT = 300 МПа

E = 2·105 МПа Матеріал балки №5- чавун КЧ 30 – 6

σТ+ =190МПа

σТ= 210МПа

E=1.55 105 МПа

66

Розрахунок на міцність балки 4: 1. Визначення реакцій опор

MA = 0;

F3 1 q2 2

1 M2 + R B 3 = 0; R B = (20 1

+ 20 2 1 +10) / 3 =10 kH;

MB = 0;

F3 4 R A 3

+ q2 2 2 M2 = 0; R A = (20 4

+ 20 2 2 10) / 3 = 50 kH;

Перевірка: Fiy =0; RA +RB F3 q2 2 =0; 50+102020 2 =0.

2. Визначення поперечних зусиль QY та моментів згину MX

0 Z1 1м

Qy (z1 ) = −F3 = −20 kH; M x (z1 ) = −F3 z1;

 

M x|z =0

= 0; M x|z =1м = −20 kHм;

 

1

1

1мz2 3м Qy (z2 ) = −F3 + RA q2 (z2 1);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qy|z2 =1м = −20 + 50 = 30 kH; Qy|z2 =3м = −20 + 50 20 2 = −10 kH;

M

x

(z

2

) = −F z

2

+ R

A

(z

2

1)

q2 (z

2 1)2

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x|z

=1м = −20 1 = −20 kHм; M x|z

=3

м = −20 3 + 50 2 20

2

2

= 0;

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

M

x

(z

2

) =Q

y

(z

2

) = −F + R

A

q

2

(z

1) = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

z

 

= (F

+ R

A

+ q

2

1) / q

2

= 2.5 м;

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M x|z2 =2.5м = −20 2.5 + 50 1.5 20

1.5

2

= 2.5kHм;

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 z3 1м

Qy (z3 ) = −RB = −10 kH; M x (z3 ) = RB z3;

 

M x|z =0

= 0; M x|z =1м =10 kHм

 

3

3

3. Підбір перерізів з умови міцності

σ

max

=

MX max

[σ]; W

MX max

;

[σ] =

σT

=

300

= 200 МПа ;

 

 

 

 

 

 

 

WX

 

X

[σ]

 

nT

1.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W

20 103

106

=100 см3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

200 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приймаємо Ι №16: I

x

=873см4, W =109см3,

A=20.2см2,

 

 

 

x

 

S

=62.3см3,

h =16см, d=5мм,

t =7.8мм, b=81мм.

xmax

 

 

 

 

 

[ №16а: W =103 см3

, A =19.5 см2.

x

 

67

h

 

 

h

h2

 

 

= 2,

Wx = 2

=100 см3

,

 

b

6

 

 

 

 

 

h = 3 12 100 =10.6 см, b =5.3 см.

h

=

1

, W x

=

2h h 2

,

b

2

= 100 см3

 

 

 

6

 

h = 3 3 100 = 6.7 см, b = 13.4 см.

Wx = πd 3 0.1d 3 =100 см3, 32

d = 3 10 1000 =10 см.

W =πD3 (1α4 ) 0.1D3

(1α4 ) =100см3,

x

32

 

 

 

D =3

10 100 =12см,

 

 

(10.84 )

 

d =αD =0.8 12 =9.6 см.

 

 

 

 

 

 

 

А,с

20.2

56

90

78

40

19.5

м2

 

 

 

 

 

 

Аi/

1

2.8

4.5

3.9

2

0.9

АI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

68

Продовження додатку 1

4. Напруження у двотавру

20 103

σmax = 109 106 106 =180 МПа;

τ1,5 = 0;

τ2,4 = 30 103 81 103 7.8 103 7.51 1023 8 6

81 10 873 10 10

=2МПа;

τ=30 103 81 103 7.8 103 7.51 102 2,45 103 873 108 106

=33МПа;

τ3

=

 

30 103 62.3 10

6

= 43 МПа.

 

103 873 108

106

 

5

 

5. Визначення коефіцієнта запасу міцності nT0 складного перерізу Витяг з сортаменту для швелера №10 дає:

I x =174 см2 , I y = 20.4 см4 , A =10.9 см2 , b = 46 мм, z0 =1.44 см, h =10 см.

Тоді для складного перерізу маємо:

xc =0; yc =102 6.442(2 8 7.44) =5.14см; 10.9+102 2 2 8

69

Продовження додатку 1

 

2

104

2

 

2

 

2 83

2

 

4

 

Ix = (20.4 + 5.14

 

10.9) + (

 

+1.3

10

 

) 2(

 

+ 2.3

16) =971см

 

;

 

12

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

.=8.3см; σ

=

20 103 8.3 102

 

=171МПа;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н.в

max

 

 

971108 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

=6.3см σ

=

 

20 103 6.3 102

 

=129МПа; n

0

=

 

σT

=

300

=1.75;

 

971108 106

T

σmax

171

в.в.

в.в.

 

 

 

 

 

 

 

6. Розрахунок допустимої зовнішньої сили для балки складного перерізу

(див. п. 5)

Матеріал – чавун КЧ 30 – 6,

σТ+ =190 МПа, σТ.

= 210 МПа, nТ =1.5,

a = 1.2 м, b = 2.8 м, c = 1 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення реакції опор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M A = 0;

M 0 + qb(a +

b

) + RB (a + b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F0 (a + b + c) = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F (a +b +c) qb(a +

b

) M

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RB =

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3qa(a +b +c) qb(a +

b

) 2qa2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

2

 

 

=1.96q;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

B

= 0;

M

0

R

A

(a + b) q

b2

F c = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка F y = 0 : RA + RB qb F = q(1.16 + 2.8 +1.96 3 1.2) 0.

70