Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

РОЗТЯГАННЯ-СТИСКАННЯ

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
2.48 Mб
Скачать

3.ФСЗ. Подовження від зовнішнього зусилля у розглянутому випадку

складає:

lF =

Fa

 

, укорочення від реакції:

lR

= −

RC(a +b)

 

, відкіля повна

EA

EA

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

деформація стержня виявляється рівною:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l =

Fa

RC(a +b)

= 0.

 

 

 

(2.3)

 

 

 

 

EA

EA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Аналіз. З рівняння (2.3) одержуємо RC = F a a+b , а з рівняння (2.1) ви-

пливає: RB = F RC = F a b+b . Розбиваємо стержень на дві ділянки та записує-

мо значення поздовжньої сили на кожній ділянці:

1а ділянка: 0 z1b :

N (z ) = −R

= −F

 

a

;

 

 

 

 

1

C

 

 

 

a +b

 

 

 

 

 

 

 

2а ділянка: 0 z2a :

N(z

2

) = R

= F

 

b

.

 

 

 

 

B

 

a

+b

 

 

 

 

 

По отриманим рівнянням будуємо епюру поздовжніх сил.

Приклад 2. Жорстко закріплений стержень під дією температурного навантаження

Особливий інтерес викликають задачі розрахунків статично невизначуваних систем при термосиловому навантаженні. Відзначимо, що в статично визначуваних стержньових конструкціях при нагріванні – охолодженні напруження не виникають, якщо матеріал однорідний.

У статично невизначуваних стержнях і стержньових системах навіть невеликі перепади температур приводять до появи помітних величин напружень.

Доповнимо вище розглянутий приклад розрахунком температурних напружень.

Будемо вважати, що

стержень

нагрітий

(охолоджений) на

t °С.

(рис.2.1б)

 

 

 

 

 

1.ССЗ. Показуємо опорні реакції Rt

і Rt

. Записуємо єдину умову рів-

 

 

C

B

 

 

новаги, яку можна скласти для даної задачі

 

 

 

Fzi = RCt

RBt = 0;

RCt

= RBt = Rt

(2.4)

21

Реакції RCt і RBt , що виникають у защемленнях, рівні між собою та спрямовані в протилежні сторони.

Рис. 2.1б. Розрахункова схема до прикладу 2

2.ГСЗ. Повне подовження стержня складеться з суми подовжень: вільного температурного розширення (укорочення) стержня lt =αt+b) t (αt – коефіцієнт лінійного температурного розширення) та подовження (укорочення)

від реакції Rt = R (див. рис. 2.1б), тобто

 

 

C

t

 

 

 

 

 

 

 

 

lt +

lR

= 0 , або

lt

Rt (a +b)

 

= 0 .

 

 

EA

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді одержуємо

Rt

= Rt

= R =

lt EA

=α

EA t – і значення поздовж-

 

 

 

C

B

t

 

a +b

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ньої сили на всіх ділянках стержня постійно:

Nt (z1) = Nt (z2 ) = −Rt = −αt EA t ,

що говорить про викликане нагріванням (

t > 0 ) стискання стержня.

У цьому випадку температурні

напруження у перерізі стержня

σt = NAt = −αt E t , і, як видно, не залежать від площі поперечного перерізу.

22

Приклад 3. Жорстко закріплений стержень під дією недосконалості виготовлення (монтажний фактор)

Аналогічно розглядається задача визначення і монтажних напружень, викликаних наявністю монтажної недосконалості δ (δ – зазор, перевищення на величину δ довжини стержня в порівнянні з відстанню між опорами) (рис. 2.1в).

Рис. 2.1в. Розрахункова схема до прикладу 3

 

1.ССЗ. Показуємо опорні реакції Rδ

і Rδ . Записуємо єдину умову рів-

C

B

 

новаги, яку можна скласти для даної задачі

 

 

Fzi = RCδ RBδ = 0; RCδ

= RBδ = Rδ

(2.5)

Реакції RCδ і RBδ , що виникають у защемленнях, рівні між собою та спрямовані в протилежні сторони.

2.ГСЗ. Повне подовження стержня складеться з суми подовжень: недос-

коналості δ

та подовження («укорочення») від реакції Rδ

= R (див. рис.2.1в),

 

 

 

 

C

δ

тобто

 

 

 

 

 

 

δ + lRδ

= 0 , або δ

Rδ (a +b)

= 0 .

 

 

EA

 

 

 

 

 

 

23

Тоді одержуємо RCδ = RBδ = Rδ = aδEA+b – і значення поздовжньої сили на всіх ділянках стержня постійно:

Nδ (z1) = Nδ (z2 ) = −Rδ ,

що говорить про викликане недосконалістю стискання стержня.

У цьому випадку монтажні напруження у перерізі стержня

σδ = NAδ = −aδ +Eb , і, як видно, не залежать від площі поперечного перерізу.

Приклад 4. Розрахунок стержньової системи при силовому навантаженні

Стержньова система (рис. 2.2) складається з абсолютно твердого тіла BCDK , шарнірно закріпленого у точці B та підтримується стержнями 1 і 2

(довжини яких l1 = h1 та l2 = sinh2α , площі поперечних перерізів A1 , A2 , модулі

пружності матеріалу E1 , E2 ), система навантажена зовнішньою зосередженою силою F , власною вагою нехтуємо. Необхідно визначити внутрішні зусилля (виразити поздовжні сили в стержнях N1 і N2 через зовнішнє навантаження

F ).

Рис.2.2. Розрахункова схема до прикладу 4

24

1. ССЗ. Прикладаємо реакції опори HB , RB , R1 та R2 ..Застосовуємо метод перерізів до стержнів 1 та 2. При цьому внутрішні поздовжні сили N1 і N2 , що виникають у стержнях дорівнюють реакціям опор N1(z1 )= −R1 та

N2 (z2 )= R2 .

Складаємо рівняння статичної рівноваги ( для плоскої системи сил) через реактивні зусилля:

Fxi = 0;

HB R2 cosα = 0;

(2.6)

Fyi = 0;

RB + R1 + R2 sinα F = 0;

(2.7)

M Bi = 0;

R1(a +b +c)F(a +b)+ R2a sinα = 0 .

(2.8)

2. ГСЗ. Під дією зовнішнього навантаження стержень 2 розтягається, сте-

ржень 1 стискається, а брус BCDK займе нове положення BC1D1K1

(рис. 2.3).

Відповідно точки C и K займуть положення C1 і K1 . Покажемо змінення довжин стержнів.

Рис.2.3. Деформована схема

Абсолютне значення укорочення стержня 1 – l1 = KK1 .

Щоб знайти подовження похилого стержня 2, потрібно провести дугу довжиною l2 .

Через малість деформацій стержнів у порівнянні з розмірами стержневої системи переміщення точок С, D, K при повороті абсолютно твердого тіла

25

вважаємо такими, що відбуваються не по дузі, а по дотичній до неї, по нормалі до первісного положення твердого тіла.

 

Подовження

стержня

2 буде

 

 

приблизно

 

дорівнювати

С1С2 ,

тобто

l2 =С1С2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З подоби трикутників

BCC1 і

 

 

 

BKK1 маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СС1

 

 

=

KK1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BK

 

 

 

 

 

 

 

 

З огляду

на те,

що

BC = a ,

BK = a +b +c ,

KK1 =

 

l1

 

,

 

 

 

CC =

C1C2

=

l2

, одержуємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

sinα

sinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l2

 

 

 

=

 

 

 

l1

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аsinα

 

 

a +b +c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або рівняння спільності переміщень одержуємо у вигляді:

l

1

 

=

l

2

a +b +c

.

(2.9)

 

 

 

 

 

 

asinα

 

 

 

 

 

 

3. ФСЗ. З огляду на те, що зміна довжини стержнів визначається рівнян-

нями:

l =

Nl

 

l1 = −

N1l1

,

 

l2 =

N2l2 ,

 

 

 

 

 

 

EA

 

 

 

 

 

 

 

 

E1 A1

 

 

 

 

E2 A2

то умова (2.9) прийме вигляд:

 

 

N1l1

=

N2l2

 

a +b + c

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E A

E A

asinα

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

2

2

 

 

 

 

Після перетворень одержимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N = N

 

E1 A1

 

 

 

(a +b + c) l2

.

 

 

 

 

 

 

1

2 E

A

 

 

 

 

 

a l

sinα

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

4. Аналіз. Вирішуючи спільно рівняння (2.11) і (2.8), одержимо:

N2 = F

 

 

 

E2 A2l1a(a +b)sinα

 

E A l

2

(a +b +c)2 + E A l a2 sin2

α

1

1

2

2

1

 

(2.10)

(2.11)

(2.12)

26

Поздовжня сила N1 визначається з рівняння (2.11).

Відзначимо особливості стержньових статично невизначених систем. Переваги цих систем полягають у автоматичному перерозподілі зусиль між стержнями. До недоліків відноситься їх висока чутливість до неточності виготовлення та зміни температури.

Приклад 5. Монтажні напруження в стержньовій системі

Розглянемо визначення монтажних напружень на прикладі вище проаналізованої стержневої системи. Припустимо, що перший стержень виготовлений коротшим на величину δ1 < 0 . Після зборки системи виникають реактивні зусилля, а тверде тіло займе проміжне положення BK2 (рис. 2.4).

Рис.2.4. Деформована схема

З аналізу деформованої схеми (рис. 2.4) випливає, що стержні подовжуються, в них виникають розтягуючі зусилля N1δ та N2δ , у шарнірно нерухомій опорі виникають реакції RBδ і HBδ .

Враховуючи метод перерезів внутрішні зусилля виражаються через реактивні N1δ = R1δ та N2δ = R2δ .

27

1.ССЗ.

 

 

Fxi = 0;

HBδ R2δ cosα = 0;

(2.13)

Fyi = 0;

RBδ R1δ + R2δ sinα = 0;

(2.14)

M Bi = 0;

R1δ (a +b +c)+ R2δ a sinα = 0 .

(2.15)

2.ГСЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З подоби трикутників BCC1 і

 

BKK2 маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CC1

 

=

KK2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BK

З огляду на те, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC = a , BK = a +b +c ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

KK2 = KK1 K1K2 =

 

δ1

 

− l1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CC =

C1C2

=

l2

, одержуємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

sinα

sinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l2

 

=

 

 

δ1

 

− l1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аsinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b +c

Тоді рівняння спільності переміщень приймає вигляд:

 

 

 

 

a +b +c

 

 

l

2

+

 

l

1

=

 

δ

1

 

 

 

 

 

(2.16)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a sinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l1 =

 

Nδ l

1

,

l2 =

Nδ l

2

 

3.ФСЗ. З огляду на закон Гука у формі:

 

 

1

2

та, під-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1 A1

 

E2 A2

ставляючи ці рівняння в умову (2.16), одержуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b +c Nδl

2

+

Nδ l

1

=

 

δ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a sinα E2 A2

E1 A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Аналіз.

Вирішуючи спільно рівняння (2.17) і (2.15), маємо:

N2δ =

 

 

 

 

δ1

 

 

 

 

 

(2.18)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b +c

l2

 

 

+

 

a sinα

 

l1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a sinα E

A

 

 

 

a +b +c E A

 

2

 

2

 

 

 

 

1

1

 

28

Поздовжня сила N1δ визначається з рівняння (2.15). Монтажні напруження обчислюємо за формулами:

δ

 

Nδ

δ

 

Nδ

σ1

=

1

, σ2

=

2

A1

A2

 

 

 

 

У випадку коли перший стержень виготовлений довшим, чим це потрібно (δ1 > 0), розрахункові схемі залишаються ідентичними, але зусилля та напруження будуть стискаючими.

Приклад 6. Визначення температурних напружень в стержньовій системі

Допустимо перший стержень нагрівається на t1 > 0 . Використаємо такий спосіб. Від’єднуємо перший стержень, нагріємо його до заданої температури t1 . При цьому він подовжується на lt =αt l1 t1 . У нагрітому стані зберемо систему (рис.2.5). Після зборки системи в стержнях виникають реактивні зусилля R1t та R2t , а тверде тіло займає проміжне положення BK2 . З аналізу деформованої схеми (рис. 2.5) випливає, що стержні укорочуються, в них вини-

кають стискаючі зусилля N t

та N t

, у шарнірно нерухомій опорі виникають ре-

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

акції RBt

і HBt .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи метод перерезів

внутрішні зусилля виражаються через реак-

тивні N t

= −Rt

та N t = −Rt .

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ССЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fxi = 0;

HBt

+ R2t cosα = 0;

 

 

 

(2.19)

 

Fyi = 0;

RBt + R1t R2t sinα = 0;

(2.20)

 

M Bi = 0;

R1t (a +b +c)R2t a sinα = 0 .

(2.21)

2.ГСЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З подоби трикутників

BCC і BKK

2

маємо:

CC1

=

KK2

.

 

 

 

 

 

 

1

 

 

BC

 

BK

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.5. Розрахункова та деформована схеми.

З огляду на те, що

lt =αt l1 t1 ,

BC = a , BK = a +b +c ,

KK2 = KK1 K1K2 = lt − l1 ,

CC1 = sinC1Cα2 = sinlα2 , одержуємо:

l2 =

аsinα

lt

 

l1

 

 

,

 

 

 

 

a +b +c

 

або рівняння спільності переміщень приймає вигляд:

 

 

 

 

a +b +c

 

 

 

l

2

 

+

 

 

l

1

 

 

=

l

t

 

 

 

 

(2.22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a sinα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N tl

 

,

 

N t l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

1

l2 = −

2

 

3.ФСЗ. З огляду на закон Гука у формі:

 

 

l1

1

2

та,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1 A1

 

E2 A2

підставляючи ці рівняння в умову (2.22), одержуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a +b +c N t l

2

+

N tl

1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

lt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.23)

 

 

 

 

E1 A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a sinα E2 A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30