
РОЗТЯГАННЯ-СТИСКАННЯ
.pdf
3.ФСЗ. Подовження від зовнішнього зусилля у розглянутому випадку
складає: |
lF = |
Fa |
|
, укорочення від реакції: |
lR |
= − |
RC(a +b) |
|
, відкіля повна |
||||
EA |
EA |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
деформація стержня виявляється рівною: |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
l = |
Fa |
− |
RC(a +b) |
= 0. |
|
|
|
(2.3) |
|
|
|
|
|
EA |
EA |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.Аналіз. З рівняння (2.3) одержуємо RC = F a a+b , а з рівняння (2.1) ви-
пливає: RB = F − RC = F a b+b . Розбиваємо стержень на дві ділянки та записує-
мо значення поздовжньої сили на кожній ділянці:
1а ділянка: 0 ≤ z1≤ b : |
N (z ) = −R |
= −F |
|
a |
; |
||||
|
|
|
|||||||
|
1 |
C |
|
|
|
a +b |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
2а ділянка: 0 ≤ z2≤ a : |
N(z |
2 |
) = R |
= F |
|
b |
. |
||
|
|
||||||||
|
|
B |
|
a |
+b |
||||
|
|
|
|
|
По отриманим рівнянням будуємо епюру поздовжніх сил.
Приклад 2. Жорстко закріплений стержень під дією температурного навантаження
Особливий інтерес викликають задачі розрахунків статично невизначуваних систем при термосиловому навантаженні. Відзначимо, що в статично визначуваних стержньових конструкціях при нагріванні – охолодженні напруження не виникають, якщо матеріал однорідний.
У статично невизначуваних стержнях і стержньових системах навіть невеликі перепади температур приводять до появи помітних величин напружень.
Доповнимо вище розглянутий приклад розрахунком температурних напружень.
Будемо вважати, що |
стержень |
нагрітий |
(охолоджений) на |
t °С. |
|
(рис.2.1б) |
|
|
|
|
|
1.ССЗ. Показуємо опорні реакції Rt |
і Rt |
. Записуємо єдину умову рів- |
|||
|
|
C |
B |
|
|
новаги, яку можна скласти для даної задачі |
|
|
|
||
∑Fzi = RCt |
− RBt = 0; |
RCt |
= RBt = Rt |
(2.4) |
21

Реакції RCt і RBt , що виникають у защемленнях, рівні між собою та спрямовані в протилежні сторони.
Рис. 2.1б. Розрахункова схема до прикладу 2
2.ГСЗ. Повне подовження стержня складеться з суми подовжень: вільного температурного розширення (укорочення) стержня lt =αt(а+b) t (αt – коефіцієнт лінійного температурного розширення) та подовження (укорочення)
від реакції Rt = R (див. рис. 2.1б), тобто |
|
|
|||||||
C |
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
lt + |
lR |
= 0 , або |
lt − |
Rt (a +b) |
|
= 0 . |
|
||
|
EA |
|
|||||||
|
t |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді одержуємо |
Rt |
= Rt |
= R = |
lt EA |
=α |
EA t – і значення поздовж- |
|||
|
|||||||||
|
|
C |
B |
t |
|
a +b |
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ньої сили на всіх ділянках стержня постійно:
Nt (z1) = Nt (z2 ) = −Rt = −αt EA t ,
що говорить про викликане нагріванням ( |
t > 0 ) стискання стержня. |
У цьому випадку температурні |
напруження у перерізі стержня |
σt = NAt = −αt E t , і, як видно, не залежать від площі поперечного перерізу.
22

Приклад 3. Жорстко закріплений стержень під дією недосконалості виготовлення (монтажний фактор)
Аналогічно розглядається задача визначення і монтажних напружень, викликаних наявністю монтажної недосконалості δ (δ – зазор, перевищення на величину δ довжини стержня в порівнянні з відстанню між опорами) (рис. 2.1в).
Рис. 2.1в. Розрахункова схема до прикладу 3 |
|
|
1.ССЗ. Показуємо опорні реакції Rδ |
і Rδ . Записуємо єдину умову рів- |
|
C |
B |
|
новаги, яку можна скласти для даної задачі |
|
|
∑Fzi = RCδ − RBδ = 0; RCδ |
= RBδ = Rδ |
(2.5) |
Реакції RCδ і RBδ , що виникають у защемленнях, рівні між собою та спрямовані в протилежні сторони.
2.ГСЗ. Повне подовження стержня складеться з суми подовжень: недос-
коналості δ |
та подовження («укорочення») від реакції Rδ |
= R (див. рис.2.1в), |
|||
|
|
|
|
C |
δ |
тобто |
|
|
|
|
|
|
δ + lRδ |
= 0 , або δ − |
Rδ (a +b) |
= 0 . |
|
|
EA |
|
|||
|
|
|
|
|
23

Тоді одержуємо RCδ = RBδ = Rδ = aδEA+b – і значення поздовжньої сили на всіх ділянках стержня постійно:
Nδ (z1) = Nδ (z2 ) = −Rδ ,
що говорить про викликане недосконалістю стискання стержня.
У цьому випадку монтажні напруження у перерізі стержня
σδ = NAδ = −aδ +Eb , і, як видно, не залежать від площі поперечного перерізу.
Приклад 4. Розрахунок стержньової системи при силовому навантаженні
Стержньова система (рис. 2.2) складається з абсолютно твердого тіла BCDK , шарнірно закріпленого у точці B та підтримується стержнями 1 і 2
(довжини яких l1 = h1 та l2 = sinh2α , площі поперечних перерізів A1 , A2 , модулі
пружності матеріалу E1 , E2 ), система навантажена зовнішньою зосередженою силою F , власною вагою нехтуємо. Необхідно визначити внутрішні зусилля (виразити поздовжні сили в стержнях N1 і N2 через зовнішнє навантаження
F ).
Рис.2.2. Розрахункова схема до прикладу 4
24

1. ССЗ. Прикладаємо реакції опори HB , RB , R1 та R2 ..Застосовуємо метод перерізів до стержнів 1 та 2. При цьому внутрішні поздовжні сили N1 і N2 , що виникають у стержнях дорівнюють реакціям опор N1(z1 )= −R1 та
N2 (z2 )= R2 .
Складаємо рівняння статичної рівноваги ( для плоскої системи сил) через реактивні зусилля:
∑Fxi = 0; |
HB − R2 cosα = 0; |
(2.6) |
∑Fyi = 0; |
RB + R1 + R2 sinα − F = 0; |
(2.7) |
∑M Bi = 0; |
R1(a +b +c)− F(a +b)+ R2a sinα = 0 . |
(2.8) |
2. ГСЗ. Під дією зовнішнього навантаження стержень 2 розтягається, сте- |
||
ржень 1 стискається, а брус BCDK займе нове положення BC1D1K1 |
(рис. 2.3). |
Відповідно точки C и K займуть положення C1 і K1 . Покажемо змінення довжин стержнів.
Рис.2.3. Деформована схема
Абсолютне значення укорочення стержня 1 – l1 = KK1 .
Щоб знайти подовження похилого стержня 2, потрібно провести дугу довжиною l2 .
Через малість деформацій стержнів у порівнянні з розмірами стержневої системи переміщення точок С, D, K при повороті абсолютно твердого тіла
25

вважаємо такими, що відбуваються не по дузі, а по дотичній до неї, по нормалі до первісного положення твердого тіла.
|
Подовження |
стержня |
2 буде |
|
|
приблизно |
|
дорівнювати |
С1С2 , |
тобто |
||||||||||||||||
l2 =С1С2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
З подоби трикутників |
BCC1 і |
|
|
|
BKK1 маємо: |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
СС1 |
|
|
= |
KK1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
BC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BK |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
З огляду |
на те, |
що |
BC = a , |
BK = a +b +c , |
KK1 = |
|
l1 |
|
, |
||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
CC = |
C1C2 |
= |
l2 |
, одержуємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
|
sinα |
sinα |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
l2 |
|
|
|
= |
|
|
|
l1 |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
аsinα |
|
|
a +b +c |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або рівняння спільності переміщень одержуємо у вигляді:
l |
1 |
|
= |
l |
2 |
a +b +c |
. |
(2.9) |
|
|
|||||||||
|
|||||||||
|
|
|
|
asinα |
|
||||
|
|
|
|
|
3. ФСЗ. З огляду на те, що зміна довжини стержнів визначається рівнян-
нями:
l = |
Nl |
|
l1 = − |
N1l1 |
, |
|
l2 = |
N2l2 , |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
EA |
|
|
|
|
|
|
|
|
E1 A1 |
|
|
|
|
E2 A2 |
|||||||
то умова (2.9) прийме вигляд: |
|
|
N1l1 |
= |
N2l2 |
|
a +b + c |
. |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
E A |
E A |
asinα |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
||||
Після перетворень одержимо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
N = N |
|
E1 A1 |
|
|
|
(a +b + c) l2 |
. |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
1 |
2 E |
A |
|
|
|
|
|
a l |
sinα |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
4. Аналіз. Вирішуючи спільно рівняння (2.11) і (2.8), одержимо:
N2 = F |
|
|
|
E2 A2l1a(a +b)sinα |
|
||
E A l |
2 |
(a +b +c)2 + E A l a2 sin2 |
α |
||||
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
|
(2.10)
(2.11)
(2.12)
26

Поздовжня сила N1 визначається з рівняння (2.11).
Відзначимо особливості стержньових статично невизначених систем. Переваги цих систем полягають у автоматичному перерозподілі зусиль між стержнями. До недоліків відноситься їх висока чутливість до неточності виготовлення та зміни температури.
Приклад 5. Монтажні напруження в стержньовій системі
Розглянемо визначення монтажних напружень на прикладі вище проаналізованої стержневої системи. Припустимо, що перший стержень виготовлений коротшим на величину δ1 < 0 . Після зборки системи виникають реактивні зусилля, а тверде тіло займе проміжне положення BK2 (рис. 2.4).
Рис.2.4. Деформована схема
З аналізу деформованої схеми (рис. 2.4) випливає, що стержні подовжуються, в них виникають розтягуючі зусилля N1δ та N2δ , у шарнірно нерухомій опорі виникають реакції RBδ і HBδ .
Враховуючи метод перерезів внутрішні зусилля виражаються через реактивні N1δ = R1δ та N2δ = R2δ .
27
1.ССЗ. |
|
|
∑Fxi = 0; |
HBδ − R2δ cosα = 0; |
(2.13) |
∑Fyi = 0; |
RBδ − R1δ + R2δ sinα = 0; |
(2.14) |
∑M Bi = 0; |
− R1δ (a +b +c)+ R2δ a sinα = 0 . |
(2.15) |
2.ГСЗ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З подоби трикутників BCC1 і |
|
BKK2 маємо: |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CC1 |
|
= |
KK2 |
. |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BC |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
BK |
|||||||||
З огляду на те, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
BC = a , BK = a +b +c , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
KK2 = KK1 − K1K2 = |
|
δ1 |
|
− l1 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
CC = |
C1C2 |
= |
l2 |
, одержуємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
1 |
sinα |
sinα |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l2 |
|
= |
|
|
δ1 |
|
− l1 |
. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
аsinα |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a +b +c |
Тоді рівняння спільності переміщень приймає вигляд:
|
|
|
|
a +b +c |
|
|
l |
2 |
+ |
|
l |
1 |
= |
|
δ |
1 |
|
|
|
|
|
(2.16) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
a sinα |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l1 = |
|
Nδ l |
1 |
, |
l2 = |
Nδ l |
2 |
|
||||
3.ФСЗ. З огляду на закон Гука у формі: |
|
|
1 |
2 |
та, під- |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E1 A1 |
|
E2 A2 |
||||
ставляючи ці рівняння в умову (2.16), одержуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
a +b +c Nδl |
2 |
+ |
Nδ l |
1 |
= |
|
δ1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.17) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
a sinα E2 A2 |
E1 A1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.Аналіз.
Вирішуючи спільно рівняння (2.17) і (2.15), маємо:
N2δ = |
|
|
|
|
δ1 |
|
|
|
|
|
(2.18) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
a +b +c |
l2 |
|
|
+ |
|
a sinα |
|
l1 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
a sinα E |
A |
|
|
|
a +b +c E A |
||||||
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
28
Поздовжня сила N1δ визначається з рівняння (2.15). Монтажні напруження обчислюємо за формулами:
δ |
|
Nδ |
δ |
|
Nδ |
|
σ1 |
= |
1 |
, σ2 |
= |
2 |
|
A1 |
A2 |
|||||
|
|
|
|
У випадку коли перший стержень виготовлений довшим, чим це потрібно (δ1 > 0), розрахункові схемі залишаються ідентичними, але зусилля та напруження будуть стискаючими.
Приклад 6. Визначення температурних напружень в стержньовій системі
Допустимо перший стержень нагрівається на t1 > 0 . Використаємо такий спосіб. Від’єднуємо перший стержень, нагріємо його до заданої температури t1 . При цьому він подовжується на lt =αt l1 t1 . У нагрітому стані зберемо систему (рис.2.5). Після зборки системи в стержнях виникають реактивні зусилля R1t та R2t , а тверде тіло займає проміжне положення BK2 . З аналізу деформованої схеми (рис. 2.5) випливає, що стержні укорочуються, в них вини-
кають стискаючі зусилля N t |
та N t |
, у шарнірно нерухомій опорі виникають ре- |
|||||||||
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
акції RBt |
і HBt . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи метод перерезів |
внутрішні зусилля виражаються через реак- |
||||||||||
тивні N t |
= −Rt |
та N t = −Rt . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.ССЗ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑Fxi = 0; |
HBt |
+ R2t cosα = 0; |
|
|
|
(2.19) |
||||
|
∑Fyi = 0; |
RBt + R1t − R2t sinα = 0; |
(2.20) |
||||||||
|
∑M Bi = 0; |
R1t (a +b +c)− R2t a sinα = 0 . |
(2.21) |
||||||||
2.ГСЗ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З подоби трикутників |
BCC і BKK |
2 |
маємо: |
CC1 |
= |
KK2 |
. |
||||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
BC |
|
BK |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
29 |
|
|
|
|
|
|

Рис. 2.5. Розрахункова та деформована схеми.
З огляду на те, що
lt =αt l1 t1 ,
BC = a , BK = a +b +c ,
KK2 = KK1 − K1K2 = lt − l1 ,
CC1 = sinC1Cα2 = sinlα2 , одержуємо:
l2 =
аsinα
lt − |
|
l1 |
|
|
, |
|
|
|
|||||
|
|
|||||
a +b +c |
||||||
|
або рівняння спільності переміщень приймає вигляд:
|
|
|
|
a +b +c |
|
|
|
l |
2 |
|
+ |
|
|
l |
1 |
|
|
= |
l |
t |
|
|
|
|
(2.22) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
a sinα |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N tl |
|
, |
|
N t l |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= − |
1 |
l2 = − |
2 |
|
||||
3.ФСЗ. З огляду на закон Гука у формі: |
|
|
l1 |
1 |
2 |
та, |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E1 A1 |
|
E2 A2 |
||||
підставляючи ці рівняння в умову (2.22), одержуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
a +b +c N t l |
2 |
+ |
N tl |
1 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
lt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.23) |
|||||||||
|
|
|
|
E1 A1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
a sinα E2 A2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30