Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kurpa_Vyshcha_matem_T.2_Gl.9-12_2009

.pdf
Скачиваний:
236
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
4.62 Mб
Скачать

10.3.27. f ( x, y ) y 1, D : x 2 y 2 2x, y 0.

10.3.28. f ( x, y )

 

1

 

, D :1

x 2 y 2

9.

 

 

 

 

 

 

3x 2 3y 2

 

 

 

 

 

 

10.3.29.f ( x, y ) 2x y 4, D : ( x 2 )2 y 2 4.

10.3.30.f ( x, y ) 3 x y, D : x 2 y 2 2 y.

Завдання 4. Знайти центр ваги плоскої фігури, що обмежена лініями:

10.4.1. x

6 y y2 ,

x 0,

const.

 

10.4.2. x2 y2 9, y

3

 

x2

, y.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4.3. y

2x x2 ,

y 0, x.

 

10.4.4. y2 x 4,

y x 2,

const.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4.5. x y 2,

y

 

2x x2 , const.

10.4.6. x2 y2 R2 ,

y x,

x 0, xy.

10.4.7. y

 

 

 

 

y 1 2x ,

x 4, x.

x 2,

10.4.8. y x2 ,

y x3, y.

 

 

 

 

10.4.9. x 1

y2

,

x y 2,

const.

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4.10. x2 y2

2 y 0, y 1, y.

 

10.4.11. x2 y2

2x,

 

x 1,

x.

 

10.4.12. y sin x,

y cos x,

0 x ,

const.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

10.4.13.y2 4x 4, y2 2x 4, x2.

10.4.14.x y 1, x 1 y2 , y 0, const.

10.4.15.y 2ax x2 , y 0, const.

10.4.16.x2 y2 6x, y 0, y x 0, x.

10.4.17.

y sin x,

y 0, x 0, const.

10.4.18.

y 3x2 ,

y 12x 0, xy.

111

10.4.19.x2 y2 6y, x 0, x y, y.

10.4.20.x2 y2 4x, y x, y.

10.4.21.2y (1 x)2 , x2 y2 1, x 0, const.

10.4.22.x2 y2 4, y 0, y 3x, x.

10.4.23. y ln x,

y 0,

x e,

const.

10.4.24.y x, y x2 2, 2 y.

10.4.25.x2 y2 4, x 0, y 3x, 2 y.

10.4.26.x 6 y y2 , x 0, const.

10.4.27. x2 y2 9, y

3

 

x2

,

y.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4.28. y

2x x2 ,

y 0,

x.

10.4.29. y2 x 4,

y x 2,

const.

 

 

 

 

 

 

10.4.30. x y 2,

y

 

2x x2 ,

const.

Завдання 5. Обчислити об’єм тіла, що обмежене поверхнями:

10.5.1.2( x 2 y 2 ) 9z, x 2 y 2 z 2 9.

10.5.2.z 8 x 2 y 2 , z 4.

10.5.3.z 2 x 2 y 2 , z 6 x 2 y 2 .

10.5.4.12z x 2 y 2 , x 2 y 2 z 2 64.

10.5.5.4z x 2 y 2 , x 2 y 2 4x.

10.5.6.z 1, z 25 x 2 y 2 , x 2 y 2 16,( x 2 y 2 ) 16 ).

10.5.7.x 2 y 2 2y, z 2y, z 4y.

10.5.8.x 2 y 2 z 2 , x 2 y 2 z 2 4z.

10.5.9.x 2 y 2 z 2 9, z ( x 2 y 2 ) / 8.

10.5.10.x z 4,2z x 2 y 2 .

10.5.11.z 28 x 2 y 2 , z 12 x 2 y 2 .

10.5.12.z 36 x 2 y 2 , z 1, x 2 y 2 27,( x 2 y 2 27 ).

112

10.5.13.z x 2 y 2 , x 2 y 2 z 2 94 .

10.5.14.2z x 2 y 2 , z 2 x 2 y 2 .

10.5.15.x 2 y 2 z 2 4, x 2 y 2 1,( x 2 y 2 1).

10.5.16.x 2 y 2 z 2 4,2x x 2 y 2 ,( x 2 y 2 2x ).

10.5.17.z x 2 y 2 , z 2( x 2 y 2 ),z 8.

10.5.18. x2 y2 z2 144,

18z x2 y2.

10.5.19.z x2 , z 0, y 2x, x y 3.

10.5.20.x 2 y 2 9, z 0, x y z 6.

10.5.21.z 0, z 4 x 2 , x 2 y 2 4.

10.5.22.6z x 2 y 2 , x 2 y 2 z 2 16.

10.5.23.z 6 x 2 y 2 , z 16 x 2 y 2 .

10.5.24.z 0, x 2 y 2 2ax, x 2 y 2 z 2 .

10.5.25.z 2x, z 0, x 2 y 2 2ax.

10.5.26.2( x 2 y 2 ) 9z, x 2 y 2 z 2 9.

10.5.27.z 8 x 2 y 2 , z 4.

10.5.28.z 2 x 2 y 2 , z 6 x 2 y 2 .

10.5.29.12z x 2 y 2 , x 2 y 2 z 2 64.

10.5.30.4z x 2 y 2 , x 2 y 2 4x.

Завдання 6. Знайти масу неоднорідного тіла, обмеженого заданими поверхнями, за відомої функції розподілу густини (x, y, z).

10.6.1.x2 y2 z2 2Rz, z.

10.6.2.x2 y2 z2 1, x2 y2 12 , y x2 y2 z2 .

10.6.3. x 2y 3z 6,

x 0, y 0,

z 0, y.

 

 

 

10.6.4. x2 y2

z2

1,

x2 y2 z2

4,

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 y2

z2

10.6.5. x2 y2

z2

4,

x2 y2 z2

9,

x2 y2.

 

 

 

113

10.6.6. 3z x2 y2 ,

z 3, x2 y2.

10.6.7.x2 y2 2x, z 0, z 2 y, z x2 y2 .

10.6.8.2z x2 y2 , x2 y2 z2 3, x2.

10.6.9.x2 y2 z2 1, x2 y2 z2 , x 0, y 0, z 0, 4z.

10.6.10.x2 y2 1, x 2y 3z 0, z 10, 2x2 z2.

10.6.11. z x2 y2 ,

z 0, x2 y2 1,

x2 y2.

10.6.12.x2 y2 z 4, z 0, 3z.

10.6.13.x2 z2 y2 , y 1, x2 z2.

10.6.14.x2 y2 z2 1, z 0, z 1, x2 y2.

10.6.15.x2 y2 z 9, z 0, x2 y2.

Знайти координати центра ваги неоднорідного тіла, обмеженого даними поверхнями, за відомої функції розподілу густини (x, y, z).

10.6.16.x2 y2 z2 16, x2 y2 3z2 , x 0, y 0, z 0, z.

10.6.17.25(x2 y2 ) z2 , 5(x2 y2 ) z, x 0, y 0, yz.

10.6.18.x2 y2 z2 R2 , z 0, z.

10.6.19.x y z 10, x 0, y 0, z 0, z2.

10.6.20.x 4 y2 z2 , x 0, 2x.

10.6.21.z x2 y2 , z 2, z3.

10.6.22.x2 z2 4 y, y 2, const.

10.6.23.x2 y2 4z, z 2, z.

10.6.24.x2 y2 4, x2 y2 8z, x 0, y 0, z 0, x.

10.6.25.x2 y2 z2 9, x2 y2 4, z 0, z.

10.6.26.x2 y2 z2 16, x2 y2 3z2 , x 0, y 0, z 0, z.

10.6.27.25(x2 y2 ) z2 , 5(x2 y2 ) z , x 0, y 0, yz.

10.6.28.x2 y2 z2 R2 , z 0, z.

10.6.29.x y z 10, x 0, y 0, z 0, z2.

10.6.30. x 4 y2 z2 , x 0, 2x.

114

Глава 11. Криволінійні і поверхневі інтеграли

11.1. Криволінійні інтеграли I роду

Розглянемо просторову кусково-гладку криву L , обмежену точками A і B . Нехай у кожній точці M (x, y, z) цієї кривої визначена неперервна функція f (x, y, z) f (M ) . Розіб'ємо дугу AB на n частин точками A0 A, A1, A2 ,...,An B . На кожній частині Ai 1 Ai виберемо довільну точку

Mi (xi , yi , zi ) і

обчислимо

в ній

значення

функції

f (xi , yi , zi ) . Число

f (xi , yi , zi )

помножимо на довжину дуги li . Утворимо суму

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Sn f (xi , yi , zi ) li ,

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

 

 

що називається інтегральною сумою по кривій L функції f (x, y, z) .

Визначення. Криволінійним інтегралом I роду від функції f (x, y, z)

по кривій

L

називається

границя

інтегральної суми при

0 , де

max li

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i1,n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

f (x, y, z)dl lim Sn

 

lim

f (xi , yi , zi ) li .

 

 

 

 

L

n

max li 0

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функція

f (x, y, z) неперервна у всіх точках дуги

AB , то ця границя

існує і не залежить ні від способу розбиття дуги

AB , ні від вибору точки

Mi (xi , yi , zi ) на кожній із цих частин.

 

 

 

 

 

 

Якщо крива L лежить у площині XOY ,

то функція

f залежить

тільки від (x, y) і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, y)dl

lim

 

f (xi , yi ) li .

 

 

 

 

 

 

L

max li 0

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.1.1. Обчислення криволінійних інтегралів I роду

Обчислення криволінійних інтегралів I-го роду зводиться до обчислення визначеного інтеграла. Розглянемо різні способи завдання кривої L і перехід до визначеного інтеграла.

115

a) Якщо крива L задана параметричними рівняннями:

 

 

 

 

x x(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(t)

(t1 t t2 ) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

L :

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то f (x, y, z)dl f x(t), y(t), z(t)

 

 

xt 2 yt 2 zt 2 dt ,

 

L

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тому що в цьому випадку

dl

 

 

xt 2

yt 2 zt 2 dt . Якщо крива лежить у

площині xOy , то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(t), y(t) xt 2 yt 2 dt .

 

 

 

 

f (x, y)dl f

 

 

 

 

L

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

Якщо плоска крива L задана рівнянням

y y(x) , де a x b ,

то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dl 1 yx dx й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, y)dl

 

 

 

 

 

 

 

 

2

dx .

 

 

 

 

f x, y(x) 1 yx

 

 

 

 

 

L

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

Якщо плоска крива

L

задана рівнянням ( ),( )

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

полярних координатах, то dl

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, y)dl

f cos , sin

2

 

2

 

 

 

 

 

d .

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нижня межа інтегрування в усіх випадках менше верхньої: a b , t1 t2 ,

.

11.1.2.Застосування криволінійних інтегралів I-го роду

а) Довжина дуги AB кривої обчислюється як l dl .

AB

б) Маса матеріальної дуги. Якщо в кожній точці кривої L густина

маси (x, y, z) є функцією координат цієї точки

(x, y, z) f (x, y, z) , то

маса дуги кривої обчислюється за формулою

 

m

(x, y, z)dl .

 

 

( AB)

 

116

в) Статичні моменти плоскої дуги щодо координатних осей визначаються за формулами

M OX

y (x, y)dl; M OY

x (x, y)dl .

 

( AB)

( AB)

г) Координати центра ваги плоскої матеріальної дуги AB :

 

 

M OY

 

x (x, y)dl

 

 

M OX

 

y (x, y)dl

 

x

c

( AB)

; y

c

( AB)

.

 

 

m

 

(x, y)dl

 

 

m

 

(x, y)dl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( AB)

 

 

 

 

 

( AB)

 

д) Моменти інерції матеріальної дуги щодо координатних осей:

 

IOX

y 2 (x, y)dl; IOY

x2 (x, y)dl .

 

 

 

 

( AB)

 

 

( AB)

 

 

 

 

 

 

е) Притягання точечної маси

матеріальної

кривої.

Якщо AB

матеріальна крива з густиною розподілу маси (x, y) , а m0

– точечна маса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з координатою (x0 , y0 ) , то крива AB притягає масу m0 із силою F (Fx , Fy ) ,

проекції якої на осі координат визначаються за формулами

 

 

 

Fx m0 (x, y)(x x0 ) dl; Fy m0

(x, y)(y y0 ) dl ,

 

AB

r 3

 

 

 

AB

 

r 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

– постійна тяжіння; r

(x x )2

( y y

0

)2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.1.3. Приклади обчислення криволінійних інтегралів I роду

 

Приклад 1. Обчислити x5

8xy dl , де

L : y

1

x4

, x1

0, x2 1.

 

4

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Визначимо

 

dl і

перейдемо

до

визначеного

 

yx ,

інтеграла.

x5

L

1

12 0

 

 

 

 

3

, dl

 

2

dx

 

1 x

6

dx .

 

 

yx x

 

1 yx

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

8xy dl

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x6

 

x5 8x

 

 

x

dx

 

1 x6 3x5dx

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

(1 x6 ) 32

 

1

 

 

 

1

 

2

 

 

1 .

1 x6 d (x6 1)

 

 

 

 

 

 

2

3

 

0

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

117

Приклад 2. Обчислити (2x y)dl , де L – контур трикутника ABC ,

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A(1,0),B(0,2),C(0,0) (рис. 11.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. (2x y)dl (2x y)dl (2x y)dl (2x y)dl .

 

L

AB

 

 

BC

 

 

 

 

 

 

 

CA

 

 

 

B(0,2)

 

Обчислимо кожний інтеграл окремо:

 

 

 

x

x1

 

y y1

 

 

 

x 1

 

y

 

 

 

AB :

 

 

;

 

 

;

 

 

 

x

2

x

 

y

2

y

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 2x 2, y 2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5dx ;

 

 

 

 

 

 

dl 1 yx dx

 

 

 

C(0,0)

A(1,0)

2x y dl 2x y dl

 

 

Рис. 11.1

AB

 

 

 

 

 

 

 

BA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2x y)dl 5[2x ( 2x 2)]dx 25 dx 25 .

AB

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

y

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC : x 0, xy 0 ;

dl

1 xy2 dy dy ;

(2x y)dl ydy

 

 

 

 

 

 

2 .

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

;

dl

 

2

dx dx ;

(2x y)dl 2xdx x

2

 

 

1.

 

 

CA : y 0, yx 0

1 yx

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

CA

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже: (2x y)dl 25 2 1 3 25 .

L

Приклад 3. Обчислити (2x 4 y 4z 7)dl , де L – відрізок прямої

L

між точками M1(8,9,3) й M 2 (6,10,5) .

Розв’язання. Складемо рівняння прямої, що проходить через точки

M1 і M 2 :

x x1

 

y y1

 

z z1

;

x 8

 

y 9

 

z 3

t .

x2 x1

 

y

2

y

 

z2 z1

 

2

 

 

1

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Увівши параметр t , одержимо рівняння:

x 2t 8

 

y t

9 , 0 t 1;

 

 

 

3

z 2t

118

dl xt 2 yt 2 zt 2 dt 4 1 4dt 3dt ;

1

(2x 4 y 4z 7)dl 3 2( 2t 8) 4(t 9) 4(2t 3) 7 dt

L

0

 

1

 

3 (47 8t)dt 129.

 

0

Приклад 4.

Обчислити (x y)dl , де L – пелюсток лемніскати

 

L

asin 2 , розташований у першому координатному куті (рис 11.2).

0.75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.5

 

 

 

 

 

Розв’язання. a

 

sin 2 ,

 

0.25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

,

 

 

 

 

 

-0.75 -0.5 -0.25

 

0.25

0.5

0.75

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d ,

 

-0.25

 

 

 

 

 

 

 

a cos2

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

-0.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

a2 cos2 2

 

-0.75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin 2

 

 

 

 

 

 

sin 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 11.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

2

 

a2 cos2 2

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

sin 2

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin 2

sin 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для встановлення меж інтегрування варто визначити проміжок зміни, що відповідає пелюстку кривої у першому координатному куті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Очевидно 0,

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

a

 

 

 

2

 

 

(x y)dl ( cos sin )

 

 

d a2

(cos sin )d

 

 

 

 

 

 

 

 

sin 2

L

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

2 a2 (1 1) 2a2.

 

 

 

 

a2 (sin cos )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5. Обчислити 2x2

y 2 dl. L : x2

y 2 z 2

a2 ,

z x .

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Лінія задана перетинанням двох поверхонь: сфери і площини. Складемо параметричне рівняння цієї лінії. Для цього покладемо в рівнянні сфери z x , одержимо спочатку рівняння проекції заданої лінії на площину xOy :

119

 

 

 

 

 

x2

 

 

y 2

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 a2

 

 

 

Ця проекція являє собою еліпс із півосями a 2 і а Параметричні

рівняння еліпса мають вигляд

 

 

 

 

 

 

 

x

a

 

cost;

y a sin t;

t 0,2 .

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки z x , то параметричні рівняння лінії L мають вигляд

 

x

 

 

a

 

cost;

 

y a sin t;

z

a

 

 

cost;

t 0,2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dl

 

 

2

 

y

2

z

2

dt 2

2

t a

2

 

2

tdt adt .

 

x

 

2 sin

 

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2x2 y 2 dl

 

2

cos2 t a2 sin 2 t a dt a2

dt 2 a2 .

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 6. Знайти довжину дуги гвинтової лінії:

 

 

 

 

 

x 4a cost,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4a sin t, (0 t 2 ).

 

 

 

 

 

 

L : y

 

 

 

 

 

 

 

 

z

3at,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xt 4a sin t,

 

 

 

 

 

Розв’язання. yt 4a cost,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zt 3a.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dl

 

xt 2

yt 2 zt 2 dt

 

16a2 sin 2 t 16a2 cos2 t 9a2 dt 5adt ;

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

l dl

xt 2 yt 2

 

zt 2 dt

5adt 5at

 

02

10a .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

t1

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

Приклад

7.

Знайти

 

центр

ваги

гвинтової

лінії:

x a cost, y a sin t, z bt,t 0,

2

, якщо

лінійна

щільність у

кожній

 

 

 

 

 

 

 

точці пропорційна добутку перших двох координат. Для розв’язання використаємо формули

 

 

 

x (x, y, z)dl

 

 

 

y (x, y, z)dl

 

 

 

z (x, y, z)dl

 

x

c

 

L

; y

c

 

L

; z

c

 

L

.

(x, y, z)dl

(x, y, z)dl

(x, y, z)dl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

L

 

 

 

L

 

120

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]