Kurpa_Vyshcha_matem_T.2_Gl.13-14_2009
.pdfабо xu u v xv u u 2v2 ln x .
Визначимо функцію u так, щоб коефіцієнт при v дорівнював нулю:
|
|
|
|
du |
|
dx |
1 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
xu |
u 0 |
|
u |
x |
u x . |
|||||
|
||||||||||
За функцію u приймаємо частинний розв'язок рівняння при C 1. Тоді для визначення v одержимо рівняння
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
v |
2 |
ln x . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xv u u |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Оскільки u x , |
|
то v |
x2 |
v |
|
|
ln x . |
|
Це рівняння з |
відокремлюваними |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
змінними: |
dv |
|
1 |
|
ln xdx . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
v2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Після інтегрування одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
ln x |
|
1 |
C |
|
v |
|
x |
|
. |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cx ln x |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
x |
|
|
x |
|
|
|
|
1 |
||||||||
Отже, y u v |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
; |
y |
0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Cx ln x 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
13.2. Обвідна однопараметричної сім'ї плоских кривих |
|||||||||||||||||||||||||||||
Нехай |
F x, y,C 0 є |
|
однопараметрична |
сім'я |
|
плоских кривих. |
|||||||||||||||||||||||
Кожному значенню С відповідає своя крива сім'ї, тобто на кожній кривій сім'ї параметр С зберігає постійне значення. Крива L називається обвідною однопараметричної сім'ї кривих, якщо у кожній точці вона дотикається
деякої кривої сім'ї, та різні криві сім'ї дотикаються |
кривої |
L |
в різних |
|||
точках. |
|
|
|
|
|
|
Теорема. |
Якщо однопараметрична |
сім'я |
плоских |
кривих |
||
F x, y,C 0 має |
обвідну, то ця обвідна |
лежить |
на диксримінантній |
|||
|
|
|
F x, y,C 0, |
|||
кривій, що визначається параметричними рівняннями: |
|
|
x, y,C 0. |
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
FC |
|||
|
|
0 , є обвідною. |
|
|
||
Та частина дискримінантної кривої, на якій Fy |
|
|
||||
Приклад. Знайти обвідну сім'ї кіл
x C 2 y2 1,
F x, y,C x C 2 y 2 1.
204
|
|
2 |
y |
2 |
1, |
Розв'язання. Рівняння обвідної |
x C |
|
|||
|
C 0. |
||||
|
|
||||
|
2 x |
||||
Виключаючи параметр С, одержимо y 2 1, або y 1. |
|
||||
y |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
x |
-1 |
|
|
|
|
|
Рис. 13.1 |
|
|
|
|
|
Оскільки на y 1 F 2 y 0 , ці лінії є обвідними.
y
13.2.1. Особливі розв'язки диференціальних рівнянь
Теорема Коші для рівняння y f x, y стверджує, що якщо у
деякій області функції f x, y та f x, y неперервні, то через кожну точку
y
цієї області проходить лише одна інтегральна крива цього рівняння. Точки, в яких не виконуються умови теореми Коші, називаються особливими точками диференціального рівняння. Лінію, всі точки якої є особливими,
називають особливою лінією рівняння. Якщо особлива лінія є в той же час інтегральною для рівняння, то вона називається особливою інтегральною лінією або особливим розв'язком.
Про те, що відбувається в особливій точці, заздалегідь сказати нічого не можна: через неї може проходити декілька інтегральних кривих, може не проходити жодної.
Приклад. y xy .
Розв'язання. Загальний розв'язок диференціального рівняння має вигляд: y Cx . Це сім'я прямих, що проходять через початок координат.
|
f x, y |
y |
і |
|
1 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
x |
f y x, y . |
||||
Вісь y x 0 |
|
|
|
x |
||
вся складається з особливих точок диференціального |
||||||
рівняння і є особливою лінією. Через особливі точки, відмінні від початку
205
координат, не проходить жодна інтегральна крива, через початок координат проходить безліч інтегральних кривих.
Загальний розв'язок диференціального рівняння I порядку геометрично являє собою однопараметричну сім’ю плоских кривих y x,C .
Якщо ця сім'я має обвідну, то ця обвідна також є інтегральною кривою. Насправді, у будь-якій своїй точці обвідна дотикається деякої інтегральної кривої. Але тоді в кожній своїй точці обвідна має ті ж координати x та y і той же кутовий коефіцієнт y , що і деяка інтегральна крива в цій же точці. Тому числа x, у та y в будь-якій точці обвідної задовольняють диференціальному рівнянню, звідки випливає, що обвідна сама є інтегральною кривою.
Але в кожній її точці порушуються умови теореми Коші, бо через кожну точку обвідної проходять, принаймні, дві інтегральні криві. Отже,
обвідна є особливою інтегральною кривою. |
|
|
|
|
|
|||||||||
Приклад |
1. |
Знайти |
всі |
|
розв'язки |
диференціального |
рівняння |
|||||||
y 3y 23 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв'язання. f x, y 3y |
2 |
, |
|
|
2 |
. Особливі точки лежать |
||||||||
3 |
|
1 |
||||||||||||
|
f y x, y |
y |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
||
на осі |
x : y 0 . |
Але |
функція |
|
|
|
|
|
y |
|
||||
y 0 |
задовольняє |
рівнянню, |
і |
|
|
|
|
|
|
|
||||
тому є особливим розв'язком. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Геометрично |
особлива |
ін- |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
тегральна |
крива |
являє |
собою |
|
|
|
|
|
0 |
x |
||||
обвідну |
однопараметричної |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
сім’ї інтегральних кривих. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Насправді, |
|
відокрем- |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
люючи змінні в рівнянні y 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
і |
інтегруючи, |
одержимо |
|
|
|
загальний розв'язок диференціального рівняння y x C 3 . |
|||||
|
Це однопараметрична сім'я кубічних парабол. Знайдемо обвідну цієї |
||||
сім'ї: |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
y x C |
, |
|
|
|
|
|
3 x C |
2 |
|
|
|
|
. |
||
|
|
0 |
|
||
206
Виключимо параметр C: y |
0 . Оскільки |
|
0, |
y 0 – обвідна. |
|||||||||||
Fy 1 |
|||||||||||||||
Приклад |
2. |
Знайти |
обвідну |
|
однопараметричної сім'ї |
кривих |
|||||||||
y5 x C 3 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
3 x C |
2 |
x C , |
y 0 |
– |
дискретна |
крива. |
||||||
Розв'язання. |
, |
||||||||||||||
FC |
|||||||||||||||
Проте y 0 не є обвідною, |
бо |
|
5y |
4 |
0 на цій кривій. Таким чином, |
||||||||||
|
|||||||||||||||
Fy |
|
||||||||||||||
сім'я не має обвідної. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
13.2.2. Рівняння, що не розв'язані відносно похідної |
|
|
|||||||||||||
Далеко не завжди з рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
F x, y, y 0 |
|
|
|
|
(13.5) |
|||||
легко знаходиться |
похідна |
y , і ще рідше одержані |
після |
розв'язання |
|||||||||||
відносно y |
рівняння |
легко |
інтегруються. |
Тому |
часто |
доводиться |
|||||||||
інтегрувати рівняння (13.5) іншими методами. Одним з таких методів є метод введення параметра. Він полягає в тому, що розглядувані змінні виражаються через параметр і розв'язок шукається в параметричній формі. Особливо цей метод є зручним у тих випадках, коли рівняння (13.5) розв'язано або відносно у, або відносно х.
1. Припустимо, що рівняння (13.5) розв'язано відносно у: |
|
|
|
y f x, y . |
(13.6) |
За параметр приймаємо y : |
y p . |
|
Підставляємо y p у |
рівняння (13.6) та одержуємо |
перше |
співвідношення, що визначає зв'язок між x, y, p : |
|
|
|
y f x, p . |
|
Щоб знайти друге співвідношення, помітимо, що ця рівність перетворюється на тотожність, якщо х та у вважати розв'язком диференціального рівняння в параметричній формі x p , y p .
Тотожність можна диференціювати:
|
|
dy f x |
x, p dx f p x, p dp . |
З іншого боку, dy pdx . |
|
Прирівнюючи обидва вирази для dy , отримаємо диференціальне рівняння, що зв'язує х і р:
|
|
|
|
pdx f x |
x, p dx f p x, p dp або p fx |
x, p dx f p x, p dp . |
|
207
Це рівняння розв'язане відносно dpdx . Якщо ми зуміємо проінтегрувати його, то одержимо загальний інтеграл x, p,C 0 .
Сукупність |
рівнянь |
x, p, C 0, |
буде визначати |
загальний |
||||
|
f x, p |
|||||||
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
розв'язок рівняння в параметричній формі. |
|
|
|
|||||
2. Цілком аналогічно інтегрується рівняння (13.5), якщо воно |
||||||||
розв'язано відносно х: |
x f y, y . |
|
|
|
||||
У цьому |
випадку, |
прийнявши |
за параметр y p і користуючись |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залежністю dy y dx , одержимо: |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
x f y, p , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тоді dy p f y y, p dy |
f p y, p dp . |
|
|
|
||||
Інтегруючи |
останнє |
рівняння, |
знайдемо його |
загальний |
інтеграл |
|||
y, p, C 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y, p,C 0, |
|
|
|
|
Сукупність |
рівнянь |
|
y, p |
визначає |
загальний |
розв'язок |
||
|
|
|
|
x f |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рівняння в параметричній формі. |
|
|
|
|
||||
Приклад 1. |
y y ln y . |
|
|
|
|
|||
Розв'язання. Вводимо параметр y p . Перше рівняння, що зв'язує у та р, має вигляд:
|
y p ln p . |
|
||
Диференціюємо та виключаємо dy за допомогою рівності dy pdx . |
В |
|||
результаті одержимо диференціальне |
рівняння, що зв'язує х і |
р: |
||
pdx ln p 1 dp . Це рівняння з відокремлюваними змінними: |
|
|||
dx |
ln p 1 |
dp |
p 0 . |
|
|
|
|||
|
p |
|
|
|
Після інтегрування знайдемо: x 12 ln 2 p ln p C .
Сукупність одержаних рівнянь визначає загальний розв'язок диференціального рівняння в параметричній формі:
208
|
1 |
ln 2 |
|
x |
|
p ln p C, |
|
|
|||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
y p ln p. |
|||
|
x |
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Приклад 2. |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 y 2 32 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Розв'язання. За параметр приймаємо |
|
y |
|
p |
. Тоді |
x 1 p2 3 2 . |
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
Диференціюючи |
і виключаючи dx , |
за |
допомогою |
рівності dy pdx |
||||||||||||
одержуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
dy p 3a |
|
|
|
|
|
|
|
dp . |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
1 p |
|
5 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Це рівняння з відокремлюваними змінними. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Після інтегрування знайдемо y a |
|
|
p3 |
|
|
|
C . |
|
|
|
|
|||||
1 p2 3 2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
Загальний розв'язок у параметричній формі має вигляд:
|
|
a |
|
|
|
|
x |
|
|
|
, |
|
|
|
3 |
|
|
|||
|
1 p 2 |
2 |
|
|
||
|
|
p3 |
|
|||
y a |
C. |
|||||
|
|
|
||||
|
|
|
3 |
|
||
|
|
1 p 2 2 |
|
|||
Параметр можна виключити та одержати загальний інтеграл рівняння:
x2 3 y C 2 3 a2 3 .
Проте не завжди рівняння вдається проінтегрувати в квадратурах. Але є рівняння, для яких метод введення параметра може бути доведений до кінця. До таких рівнянь належать рівняння Лагранжа та Клеро.
209
13.2.3. Рівняння Лагранжа та Клеро
Рівнянням Лагранжа називається рівняння F x, y, y 0 , якщо воно лінійне відносно х та у, тобто може бути представлено у вигляді:
A y x B y y C y 0 .
Розв'яжемо це рівняння відносно y B y 0 : y x y y . Вводимо параметр y p . Тоді y x p p .
Диференціюючи і виключаючи у за допомогою співвідношення dy pdx ,
одержимо
pdx p dx x ' p dp ' p dp або p p dx x ' p ' p dp . 1. p const dp 0 ,
p p dpdx x ' p ' p .
Одержане рівняння є лінійним диференціальним рівнянням I-го порядку. Інтегруючи його, знайдемо: x x p, C . Тоді загальний розв'язок рівняння Лагранжа в параметричній формі має вигляд:
|
|
x x p, C , |
|
|
|
|
p p . |
|
|
y x p, C |
|
2. p const dp 0 |
і p p 0 . |
||
Якщо останнє |
рівняння має |
розв'язок p p0 , то пряма |
|
y x p0 p0 є |
інтегральною кривою даного диференціального |
||
рівняння.
Розв'язок y x p0 p0 не входить у загальний розв'язок і є особливим розв'язком рівняння Лагранжа.
3. p p 0 . У цьому випадку ми одержуємо рівняння Клеро: y xy y .
Розв'язуючи його так само, як і рівняння Лагранжа, одержуємо y xp p ,
pdx xdp pdx p dp
або x p dp 0 .
1) dp 0 p C .
Загальний розв'язок рівняння Клеро має вигляд: y Cx C . Це однопараметрична сім'я прямих ліній.
210
2) dp 0 x p 0 .
Одержуємо ще один розв'язок рівняння Клеро, що не входить до
y xp p ,
загального. Його параметричні рівняння: x p .
Одержаний розв'язок є особливим. Графіком цього особливого
y Cx C ,
розв'язку є обвідна однопараметричної сім'ї прямих: 0 x C .
Приклад 1. y x y 2 y .
Розв'язання. Задане рівняння є рівнянням Лагранжа. Для його розв'язання застосовуємо метод введення параметра: y p . Тоді
y xp2 p ,
dy p2 dx x2 pdp dp .
Виключаючи dy за допомогою рівності, одержуємо диференціальне рівняння, що зв'язує х та р:p p2 dx 2xpdp dp .
1. p const dp 0 .
Маємо лінійне диференціальне рівняння I-го порядку
|
dx |
|
|
|
2 p |
|
x |
|
|
1 |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
p2 p |
|
p p2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
dp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Розв’язуємо спочатку однорідне лінійне рівняння: |
du |
|
2 |
|
u 0 . |
|||||||||||||||||||||
dp |
p 1 |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Загальний розв'язок цього рівняння: u |
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
p 1 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Застосовуючи метод варіації |
довільної |
сталої, знаходимо загальний |
||||||||||||||||||||||||
розв'язок неоднорідного рівняння x |
|
|
C p |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p 1 2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
2C p |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
C p |
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
p 1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
dp |
|
|
p 1 3 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Підставимо ці вирази у лінійне рівняння |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
C p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
p 1 2 |
p 1 p |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
211
Звідки C p ln p p C1 |
і x |
ln p p |
|
|
|
C1 |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
p 1 2 |
p 1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ln p p |
|
|
|
C1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
p 1 2 |
|
p |
1 2 |
|
|
|
|
|||||||||||
Сукупність |
рівнянь |
|
|
|
|
|
|
визначає |
||||||||||||||||
|
p 2 ln p p |
|
|
|
C1 p 2 |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
y |
p 1 2 |
|
|
p 1 2 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
загальний розв'язок початкового рівняння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
2. p const dp 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Рівняння набуває вигляду: |
p p2 dx 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Оскільки |
dx 0 , то |
p p2 |
0 . |
Звідси |
p |
|
0 і |
|
|
p |
2 |
1. |
Підставляючи ці |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
значення у рівняння, знайдемо особливі розв'язки рівняння Лагранжа: |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
y 0, |
y x 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Приклад 2. |
y xy y 2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Розв'язання. Дане рівняння є рівнянням Клеро. Для його розв'язання |
||||||||||||||||||||||||
вводимо |
параметр: |
y p . |
Підставимо |
у |
|
вихідне |
|
рівняння |
y p , |
тоді |
||||||||||||||
одержимо y xp p2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Таким чином, ми маємо перше співвідношення, що зв'язує х, у, р. Для |
||||||||||||||||||||||||
отримання другого диференціюємо перше: dy pdx xdp 2 pdp . |
|
|||||||||||||||||||||||
Виключаємо dy за допомогою рівності dy pdx . В результаті одержуємо |
||||||||||||||||||||||||
диференціальне рівняння, що зв'язує х та р: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
x 2 p dp 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Проаналізуємо останнє рівняння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1) dp 0 p C , y Cx C 2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Отримано |
загальний |
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
розв'язок рівняння Клеро. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Геометрично |
воно |
являє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
однопараметричну |
|
сім'ю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
прямих ліній. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2) |
x 2 p 0 . |
Сукуп- |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
1 |
|
2 |
3 |
x |
|||||
|
|
|
xp p |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ність рівнянь |
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
2 p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
212 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
визначає особливий розв'язок рівняння. Виключаючи параметр p ,
одержимо y x2 . Це обвідна одно-параметричної сім'ї прямих.
4
13.3. Рівняння, що допускають зниження порядку
Розглянемо окремі типи рівнянь другого порядку
F(x, y, y , y ) 0 .
1. Рівняння не містить явно шуканої функції: F(x, y , y ) 0 . Зниження порядку такого рівняння досягається введенням нової функції
z(x) y |
|
, |
|
|
z |
|
y |
|
. |
|
|
Рівняння |
|
|
набуває |
|
вигляду |
|
|
|
|
|
|
Це |
вже |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F(x, z, z ) 0 . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
рівняння I-го порядку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
2. |
|
|
Рівняння не містить явно незалежної змінної x : |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
F( y, y , y ) 0 . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У цьому |
|
випадку за нову функцію |
приймають |
Z ( y) y , а |
за |
нову |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dZ |
|
dy |
|
dZ |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
незалежну змінну |
|
– |
|
y . |
Тоді |
y |
Z ( y), y |
dy |
dx |
dy |
Z . Така |
заміна |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
змінних |
|
|
приводить |
|
|
до |
диференціального рівняння |
І-го |
порядку: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
F y, Z, |
dZ |
|
Z |
|
0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 1. |
y |
x |
xe . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Розв'язання. Задане рівняння не містить шуканої функції |
y . |
Тому |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
позначимо y z(x) , |
тоді y z , вихідне рівняння перетворюється на таке |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рівняння: |
|
z |
x xe |
|
. Це лінійне диференціальне рівняння I-го порядку. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Його можна розв'язати так: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
xz z |
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e x |
|
e x |
|
|
|
e x C z xe x C x . |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Замінюючи z на y , знову приходимо до рівняння I-го порядку: |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y xe x |
C1x . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Звідки знаходимо |
|
y xe x e x |
C |
x2 |
C |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
213
