Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kurpa_Vyshcha_matem_T.2_Gl.13-14_2009

.pdf
Скачиваний:
172
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
6.13 Mб
Скачать

Неперіодична функція має неперервний спектр; частоти гармонік, що її утворюють, змінюються неперервно. Функції a u і b u визначають розподіл амплітуд залежно від частоти u .

Якщо функція f x парна і задовольняє умови зображення її інтегралом Фур'є, то за властивістю інтегралів на симетричному відносно початку координат проміжку, маємо

a(u) 2 f (t) cosutdt, b(u) 0.

0

Інтеграл Фур'є парної функції має вигляд

f (x) a(u) cosuxdu.

0

Для непарної функції зображення інтегралом Фур'є буде:

(14.15)

(14.16)

 

2

 

 

 

b(u)

 

f (t) sin utdt, a(u) 0;

(14.17)

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) b(u) sin uxdu.

(14.18)

 

0

 

 

14.6.2. Інтеграл

Фур'є у комплексній формі

Нехай функція

f x має на кожному скінченному інтервалі

скінченне число точок розриву 1-го роду й абсолютно інтегровна на всій числовій осі, тоді

 

1

 

 

f (x)

F (u)eiux du,

(14.19)

2

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

F (u)

f (t)e iut dt.

(14.20)

334

Вираз f x за формулою (14.19) називають комплексною формою інтеграла Фур'є. Підстановка (14.20) у (14.19) приводить до подвійного інтеграла Фур'є в комплексній формі:

 

 

 

1

 

 

 

 

 

f (x)

du f (t)eiu(x t)dt.

 

 

(14.21)

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функцію F u називають перетворенням Фур'є функції

f x , або

спектральною щільністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

, x 0

Приклад. Зобразити інтегралом Фур'є функцію

e

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

x 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Функція e x 1 при x 0 , тобто є обмеженою; крім того,

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

dx e x dx e x

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, f x задовольняє умови теореми Діріхле.

 

1

 

 

 

1

 

 

f (x)

du

f (t) cosu(t x)dt

du e t cosu(t x)dt

 

 

 

0

 

 

0

0

 

 

 

 

1 du e t cosu(x t)dt .

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо інтеграл:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u e t du e t dt

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e t

cosu(x t)dt

dv cosu(x t)dt

 

 

 

e t sin u(x t)

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

u

0

 

 

 

 

 

v

sin u(x t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

e t sin u(x t)dt

sin ux

e t sin u(x t)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

0

 

 

 

 

u

u

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

335

 

u e t du e t dt

 

 

 

sin ux

 

 

e t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

dv sin u(x t)dt

 

 

 

 

 

 

cosu(x t)

 

 

 

 

 

 

e t cosu(x t)dt ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

u 2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

u 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

cosu(x t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 u 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin ux

 

cosux

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e t cosu(x t)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

u

2

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

u

2

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u sin ux cosux

 

 

 

 

 

 

 

 

e t cosu(x t)dt

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 u

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

1

 

u sin ux cosux

du .

 

 

 

 

 

 

 

(14.22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 u 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вважаючи, наприклад, x 0 , знайдемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

du

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arctgu

 

0

 

 

2

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 u2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто права частина формули (14.22) дорівнює середньому арифметичному

односторонніх границь

e0 0

 

 

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

u sin u cosu

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

При x 1: оскільки e 1

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

du

 

.

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

1 u 2

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x,

 

x

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Зобразити

інтегралом Фур'є

функцію

f (x)

 

x

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(графік функції наведено на рис. 14.13).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Функція

 

 

f x

 

обмежена

й абсолютно інтегровна;

задовольняє умови теореми Діріхле, непарна. За формулою (14.17) знаходимо:

 

2

 

2

l

b(u)

f (t)sin utdt

t sin utdt .

 

 

 

0

0

 

 

 

336

 

Y

 

f(x)

 

l

 

 

X

 

 

 

-l

l

 

-l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 14.13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегруючи частинами, маємо u

 

t, du

dt, dv

 

sin utdt, v

 

 

cosut

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що дає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

cosut

 

l

 

1

l

 

 

 

 

2

 

 

 

l

 

sin ul

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b(u)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosul

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

cosutdt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

0

 

u

 

 

 

 

u

 

u

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

2

 

 

l cosul

 

sin ul

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

u

 

u 2

 

 

 

 

 

 

 

 

Випливає: f (x)

2

 

 

ul cosul sin ul sin uxdu .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Зобразити інтегралом Фур'є в комплексній формі функцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

 

 

x

 

 

 

l ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f ( x )

 

 

x

 

l.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. За формулою (14.21), обчислюючи спочатку

внутрішній інтеграл, знаходимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

1

 

 

 

 

 

l

 

 

1

eiu(x l) eiu(x l)

eiux

 

eiul

e iul

 

eiu(x t)dt

eiu(x t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

iu

 

 

 

l

iu

 

 

 

 

 

 

 

 

u

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

eiux

 

2sin ul ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

таким чином, f x

1

 

sin ul

eiux du .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

337

Контрольні приклади та запитання до гл. 14

Перш ніж приступити до виконання індивідуального розрахункового завдання, читачеві рекомендується разом з нами розв’язати кілька

типових задач, заміняючи знак необхідними числами і виразами.

Приклад 14.1. Дослідити ряд на збіжність

 

4n n!

.

nn

 

n 1

 

 

Розв'язання. Для дослідження збіжності ряду скористаємося ознакою

(1 – Коші радикальним, 2 – Коші інтегральним, 3 – Даламбера, 4 – порівняння у формі нерівності, 5 – порівняння в граничній формі). Знайдемо границю відношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4n 1 n 1 !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1 n 1

 

 

 

 

4n 1

 

 

n 1 ! nn

 

 

 

 

 

n

 

 

 

lim

 

 

lim

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4n n!

 

 

 

n 1 n 1 4n n!

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4lim

 

 

 

 

4e

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, ряд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – збігається; 2 – розбігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 14.2. Дослідити ряд на збіжність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arctg

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n3 1

 

3 / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв'язання. Для дослідження збіжності ряду скористаємося ознакою

.

Загальний член ряду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a arctg

 

~

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

~

 

n

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ряд

є узагальненим гармонічним і

p 1, отже, цей ряд

 

1 –

 

 

n

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збігається; 2 – розбігається. І за ознакою

 

 

вихідний ряд також

 

1 –

збігається; 2 – розбігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

338

Приклад 14.3. Дослідити ряд на збіжність

 

 

n 1

n2

 

 

 

.

 

2n 5

 

 

n 1

 

 

 

Розв'язання. Скористаємося ознакою . Для цього обчислимо границю:

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim n an

lim n

 

 

 

 

 

n

n

 

2n 5

 

 

n 1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 .

 

 

n

2n 5

 

 

 

 

 

 

 

Отже, за ознакою

ряд

1 – збігається; 2 – розбігається.

 

 

 

 

 

 

Приклад 14.4. Дослідити ряд на збіжність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1 ln n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Розв'язання. Розглянемо

допоміжний ряд

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

n 2 ln n

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

дослідимо його на збіжність за ознакою

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

 

 

 

 

цього

дослідимо

 

 

 

збіжність

 

 

невласного

інтеграла

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

dx

. Обчислимо невласний інтеграл:

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2 ln x 2

 

 

 

 

1

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I lim

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

lim

 

 

limln ln .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2 ln x 2

ln x 2

 

 

 

 

 

b

 

b

 

b

 

1

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто

невласний

інтеграл

1

– збігається;

2

– розбігається, і,

отже

допоміжний ряд також .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо члени рядів вихідного й допоміжного різними буквами:

 

 

an

 

 

 

 

1

 

 

, bn

 

 

 

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1 ln n 2

n 2 ln n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо lim

an

lim n 2 ln n 2

0; .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n bn

n

 

ln n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

339

Випливає, за ознакою порівняння в граничній формі ряди збігаються або розбігаються одночасно. З того, що допоміжний ряд , випливає, що вихідний також .

Приклад 14.5. Дослідити ряд на збіжність

1 n sin2 1n .

n 1

Розв'язання. Даний ряд є (1 – знакосталим; 2 – знакозмінним; 3 – знакопереміжним). Розглянемо ряд з абсолютних величин членів даного ряду:

і дослідимо його на збіжність.

n 1

Скористаємося ознакою порівняння в граничній формі

a sin2

1

~

1

; з того, що

p 1, ряд, утворений з абсолютних

 

 

n

n n n

 

 

 

 

 

величин вихідного ряду, збігається. Отже, даний ряд (1 – збігається умовно; 2 – збігається абсолютно; 3 – розбігається).

Приклад 14.6. Знайти область збіжності степеневого ряду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

n 1

x 5

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

n 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

1 n 1

 

 

 

 

 

 

Розв'язання. Позначимо

 

n 3n .

Знайдемо радіус

 

збіжності

ряду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R lim

 

 

 

 

lim

 

1 n 1 n 1 3n 1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 3

 

 

1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

a

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

– радіус збіжності степеневого ряду. Інтервал збіжності:

 

x

 

3

 

 

або 2 x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідимо збіжність даного ряду на кінцях інтервалу. 1) Нехай x 2, тоді одержимо числовий ряд

340

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1 n 1

 

2

5

 

n

 

 

 

1

 

3n

 

 

 

– це гармонічний ряд, тобто

 

 

 

n 3n

 

 

 

n

3n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

n 1

 

 

розбіжний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Нехай x 8 , тоді одержимо числовий ряд

 

1

 

8 5

 

 

 

1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 3n

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей ряд знакопереміжний. За ознакою Лейбніца повинні виконуватись дві умови:

1) n an an 1 . У нашому випадку an і, отже, перша умова виконана.

2) lim a

. Обчислимо lim

1

, отже, і друга умова виконана.

 

n

n

n n

 

 

 

Випливає, ряд при x 8 збігається. Розглянемо ряд з абсолютних величин:

 

 

 

 

 

. Це гармонічний ряд, і він розбігається. Тоді можна зробити

n

n 1

 

 

 

 

 

висновок про те, що вихідний ряд при x 8

(1 – збігається умовно; 2 –

збігається абсолютно; 3 – розбігається).

Відповідь: 2;8 – область збіжності вихідного ряду.

Лабораторна робота 14. Дослідження збіжності рядів і пошук їхньої суми за допомогою системи Maple

Завдання 1. Знайти суму ряду.

 

1

 

 

а)

 

; б)

 

 

n n 1

n 1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

ln 1

 

 

; в)

 

 

 

 

.

 

 

2

12n 5

n 1

 

 

n

n 2

9n

 

Виконання. Для виконання операції підсумовування використаємо команду

sum(expr,var=var1..var2), де expr – вираз, що залежить від змінної підсумовування var, var1, var2 – межі підсумовування (вони можуть бути як скінченними, так і нескінченними). Позначимо через S суму ряду. Якщо MAPLE не може обчислити задану суму, то замість S виводиться

341

аналітичний запис суми ряду. Наприклад, потрібно знайти суму ряду

 

 

 

1

 

 

ln 1

 

 

. Задаємо команду

 

n 1

 

 

n

<S:=sum(ln(1+1/n),n=1..infinity);

S :

 

 

 

1

ln 1

 

,

 

 

n 1

 

 

n

з того, що виведений результат – формула, робимо висновок, що MAPLE не може обчислити задану суму.

Переходимо до виконання завдання:

а) > S:=sum(1/(n*(n+1)),n=1..infinity);

 

 

 

 

 

 

 

 

S : 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

б) > S:=sum(1/(n^(2/3)),n=2..infinity);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S : ;

 

 

 

 

 

 

 

 

в) > S:=sum(24/(9*n^2-12*n-5),n=2..infinity);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S : 5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Завдання 2. Дослідити збіжність числових рядів: а)

 

 

 

 

 

n n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

24

 

 

n 3

 

nn

 

 

2n2 1

n

в)

 

 

 

, г)

 

 

 

; д)

 

; е)

 

 

 

 

 

.

 

2

12n 5

 

n

n 1

n!

3n

2

5

n 1 9n

 

n 2 2

 

n 1

n 1

 

 

 

 

1

 

 

; б)

 

;

2

3

n 2

n

 

Виконання. При дослідженні на збіжність будемо опиратися на визначення збіжного ряду – ряд називається збіжним, якщо існує скінченна

границя послідовності його часткових сум S lim Sn . Позначимо S – суму

n

 

 

ряду, an – загальний член ряду. Таким чином, якщо S an – скінченне

 

n 1

число, то ряд збігається, якщо S , – розбігається.

 

а) > S:=sum(1/(n*(n+1)),n=1..infinity);

 

S : 1,

(ряд збігається);

б) > S:=sum(1/(n^(2/3)),n=2..infinity);

 

S ,

(ряд розбігається);

в) > S:=sum(24/(9*n^2-12*n-5),n=2..infinity);

 

S : 5 ;

(ряд збігається);

342

г) > an:=(n+3)/((2^n)*(n-1));

an :

n 3

 

 

;

 

 

 

 

2n n 1

 

>S:=sum(an,n=2..infinity);

 

 

 

 

 

S : 2ln 2

1

;

(ряд збігається);

2

 

 

 

 

д) > an:=(n^n/n!); S:=sum(an,n=1..infinity);

 

n

n

 

 

n

an :

 

;

S :

n

 

;

 

 

 

 

 

n!

 

n 1 n!

Maple не може обчислити суму, використаємо для дослідження ряду ознаку Даламбера. Позначимо an1 n 1 -й член ряду, limDal – границя

відношення limDal : lim an 1 .

n an

>an1:=subs(n=n+1,an);

an1 : n 1 n 1 ; n 1 !

S : 5 .

>limdal:=limit(an1/an,n=infinity);

lim Dal : e;

>if (limDal<1) then print("ряд_збігається") fi; if (limDal>1) then print("ряд_розбігається")fi;

if (limDal=1) then print("використайте_інший_ознаку")fi;

ряд_розбігається.

е) > an:=((2*n^2+1)/(3*n^2+5))^n;

 

2n2

1

n

 

 

an :

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3n

5

 

 

 

 

 

 

 

 

>S:=sum(an,n=1..infinity);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n

2

1

n

 

S :

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3n

5

 

 

n 1

 

 

 

Maple не може обчислити суму, використаємо для дослідження ряду

 

 

 

радикальну ознаку Коші. Позначимо limKoshi lim n a .

n

n

 

 

343

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]