Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kurpa_Vyshcha_matem_T.2_Gl.13-14_2009

.pdf
Скачиваний:
172
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
6.13 Mб
Скачать

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

r

2

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

2n 3

 

n

 

2

(2n 1) 2

(2n 3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2n 1

2

(2n

1) 2

(2n 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

22

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1(2n 1) 1

1

 

 

3 22n 1(2n 1)

 

 

(2n

1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підберемо n таке, щоб залишок ряду rn 0,01. При n 2 маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

0,01.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

3 23 5

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При n 3: r3

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

0,01.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 25 7

16 21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Випливає, достатньо обмежитися значенням n 3, що дає

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln 3 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 0,08333 0,0125

1,096 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

23 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 3

 

 

24 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання диференціальних рівнянь

Теорема. Якщо коефіцієнти і права частина диференціального рівняння

y(n) a1(x) y n 1 ... an (x) y f (x)

мають розвинення в степеневі ряди за степенями x a , що збігаються в

деякому околі x a , то розв’язок

цього

рівняння,

який задовольняє

початкові умови

 

 

 

 

 

 

 

y(a) y

0

, y (a) y

,..., y

(n 1) (a) y

(n 1)

,

 

 

0

 

 

0

 

також має розвинення в степеневий ряд за степенями x a , що збігається принаймні в меншому з інтервалів збіжності рядів для коефіцієнтів і правої частини диференціального рівняння.

Для наближеного розв’язання диференціального рівняння за допомогою степеневих рядів застосовують два способи: порівняння коефіцієнтів і послідовного диференціювання.

Спосіб порівняння коефіцієнтів полягає в наступному: розв язок рівняння записують у вигляді степеневого ряду з невизначеними коефіцієнтами:

314

y A0 A1(x a) ... An (x a)n ...

Потім з початкових умов визначають значення коефіцієнтів A0, A1,...,An ,...

Отриманий розв язок підставляють у рівняння. Порівнюючи коефіцієнти при однакових степенях x a , знаходять інші коефіцієнти ряду.

Приклад. Знайти розв язок диференціального рівняння y xy 0 при початкових умовах y(0) 1, y (0) 0 .

Розв’язання. Запишемо розв язок рівняння у вигляді

yA0 A1x ... A2 x2 ... An xn ...

Зпочаткових умов визначимо A0 та A1: y(0) 1 A0 , y (0) 0 A1.

Розв язок y 1 A

x2 A x3

... підставляємо в рівняння:

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2A

2 3A x 3 4A x2 ... x A x3 A x4 ... 0 ,

 

2

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

звідки, порівнюючи коефіцієнти, одержимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2A2 0, A2 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 3A 1, A

1

 

;

 

3 4A 0, A 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

3

 

 

2 3

 

 

 

 

4

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 5A5 A2 , A5

0 ;

5 6A6

A3 , A6

 

 

1

 

.

 

 

 

 

 

 

3 5 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

Таким чином,

y 1

x3

 

 

 

 

 

x6

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 3

 

 

3 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо

розв’язок

 

рівняння

 

 

методом

послідовного

диференціювання. Запишемо розв язок рівняння у вигляді

 

 

 

 

y y(0)

y (0)

x

 

 

y (0)

x

2

 

y (0)

x

3

...

 

 

1!

 

 

 

2!

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За умовою

y(0) 1,

y (0) 0 .

Після

 

підстановки

в

рівняння x 0

знаходимо: y (0) 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Послідовно диференціюючи початкове рівняння, одержимо:

y y xy ,

y (0) 1;

y(4) 2 y xy , y(4) (0) 0 ;

y(5) 3y xy ,

y(5) (0) 0 ;

y(6) 4 y xy(4) , y(6) (0) 4 ,

що після підстановки збігається з результатом методу невизначених коефіцієнтів.

315

f x T f x .

14.5. Ряди Фур'є

14.5.1. Розвинення періодичних функцій у ряд Фур'є

Нехай f x – дійсна функція дійсного аргумента x. Припустимо, що ця функція є періодичною з періодом Т, тобто для усіх х справедлива рівність

Звідси випливає, що для вивчення функції f x достатньо розглянути її на

будь-якому інтервалі довжини Т. За такий інтервал можна прийняти один

із двох інтервалів

 

0,T

 

або

 

T

2,T 2 . З геометричного змісту

визначеного інтеграла випливає,

що

для будь-якої періодичної функції

f x з періодом Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

f (x)dx ,

(14.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто інтеграли від

f x за будь-якими двома проміжками завдовжки Т є

однаковими для будь-яких значень

і (рис.

14.1). (Перевірити дане

твердження можна аналітично).

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y=f(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

a+T

 

b

b+T

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f x

 

Рис. 14.1

 

x f ax має період T a .

Якщо функція

має період Т, то

 

Справді,

x T

a f a x T a f ax T f ax x .

 

Наприклад, функції

y cosn x або

y sin n x є періодичними з

періодом

T

2

. Загальний період системи тригонометричних функцій

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1, cos

x, sin x, cos

2

x, sin

2

x, , cos

n

x, sin

n

x,

(14.4)

 

 

 

 

 

l

l

 

l

 

l

l

 

 

l

 

дорівнює 2l (T 2l ).

316

Періодичність суми тригонометричного ряду. Складемо тригонометричний ряд

 

 

 

 

 

a0

a

cos x

b sin x

 

a

2

cos

2x

 

b

sin

2x

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

l

1

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

2

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n x

 

 

 

 

n x

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k x

 

 

 

 

 

k x

 

 

 

 

 

 

b sin

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

a

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

cos

 

 

 

sin

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

l

 

n

l

 

 

 

 

2

 

 

 

 

k

 

 

l

k

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сума n перших членів ряду подає часткову суму, тобто

 

 

 

 

 

 

 

S

n

(x)

a0

 

a

cos

x

 

b sin

x

a

n

cos

n x

 

b

sin

n x

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

l

1

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

n

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будь-яка часткова сума даного тригонометричного ряду також є періодичною з періодом T 2l , тобто Sn (x 2l) Sn (x) , тоді

S(x 2l)

lim

Sn (x 2l)

lim Sn (x) S(x) ,

 

n

n

тобто сума ряду S(x)

має

період 2 l .

Звідси випливає доцільність

застосування тригонометричних рядів при дослідженні періодичних функцій.

Нехай 1(x) і 2 (x) – функції, неперервні на відрізку a,b , тоді їхній скалярний добуток можна визначити як

b

1, 2 1(x) 2 (x)dx . a

Можна перевірити, що всі аксіоми скалярного добутку при цьому виконуються.

Нормою функції (x)

на відрізку a,b

називається

квадратний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

корінь із , , тобто

 

(x)

 

 

 

 

 

2 (x)dx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція називається нормованою на a,b , якщо

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції 1(x)

і 2 (x)

 

називаються

ортогональними

на відрізку

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a,b , якщо 1(x) 2 (x)dx 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скінченна

 

або

 

 

 

нескінченна

 

система

функцій

1(x),2 (x), , n (x), ,

що

 

інтегруються

на

відрізку

a,b

і не

317

дорівнюють тотожно нулю, називається ортогональною системою на цьому відрізку, якщо виконуються такі умови:

 

b

 

1)

i (x) j (x)dx 0 ,

i j (i 1,2, ; j 1,2, ) ;

 

a

 

 

b

 

2) i2 (x)dx 0 .

 

 

a

 

 

b

 

Якщо,

крім того i2 (x)dx 1, (i 1,2, ) , то система називається

a

ортонормованою. Зокрема, система тригонометричних функцій (14.4) є ортогональною на будь-якому відрізку завдовжки 2l , наприклад, на l,l .

На підставі сталості інтеграла від періодичної функції на будь-якому проміжку, довжина якого дорівнює періоду функції, можна стверджувати, що система функцій (14.4) ортогональна на будь-якому відрізку виглядуa, a 2l . Крім того, n N є справедливим

l

l

l

 

cos2

n x

dx l,

sin 2

n x

dx l,

12 dx 2l.

(14.5)

 

 

 

l

 

l

 

 

l

l

l

 

Отже, тригонометрична система функцій ортогональна, але не нормована,

 

 

n x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при цьому

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

 

l ,

1

2l .

l

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай тригонометричний ряд збігається рівномірно до функції f(x)

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k x

 

k x

 

f (x)

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b sin

 

 

 

a

 

 

 

cos

 

 

 

(14.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

k

 

 

l

k

l

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на відрізку завдовжки 2l . Тоді, інтегруючи ряд почленно, знайдемо:

 

 

 

 

 

a0

1

 

l

f (x)dx.

 

 

(14.7)

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

Через те що множення рівномірно збіжного ряду на обмежені функції

cos

n x

,

sin

m x

не порушує його рівномірної збіжності, то, помножуючи

l

l

 

 

 

 

 

 

 

 

(14.6) почленно на cos

n x

(потім на sin

m x

) та інтегруючи на проміжку

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

318

l ,l , одержимо формули для коефіцієнтів ak , bk :

ak

 

1

l

f (x) cos

k x

dx (k 0,1,2, );

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

l

(14.8)

 

 

 

 

 

 

 

l

b

 

1

 

f (x) sin

k x

dx (k 1,2, ).

 

l

 

 

 

k

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

При обчисленні цих коефіцієнтів були використані властивості ортогональності системи тригонометричних функцій і формули (14.5).

Тригонометричний ряд (14.6), коефіцієнти якого визначаються за формулами (14.8), називається рядом Фур'є функції f x , а коефіцієнти

a0 , ak , bk

(k 1,2, ) – коефіцієнтами Фур'є функції f x .

Те,

що ряд (14.6) на l,l є для функції f x її рядом Фур'є, ще не

означає ні того, що цей ряд збігається до f x на цьому проміжку, ні навіть того, що він взагалі на ньому збігається. Є декілька ознак збіжності рядів Фур'є до функції f x . Сформулюємо одну з них.

Теорема Діріхлє (достатня ознака розвинення функції в ряд Фур'є).

Якщо функція f x має період 2 l

і на відрізку l,l неперервна або має

скінченне число точок розриву 1-го роду і відрізок l,l

можна розбити

на скінченне число відрізків так,

що усередині кожного

з них f x є

монотонною, то ряд Фур'є функції

f x збігається x , причому в точках

неперервності функції f x сума ряду дорівнює f x ,

а у точках розриву

функції f x його сума дорівнює

 

f (x 0) f (x 0)

,

тобто середньому

2

 

 

 

 

арифметичному граничних значень ліворуч і праворуч.

 

 

Крім того, ряд Фур'є функції f x збігається рівномірно на будь-

якому відрізку, що разом із своїми кінцями належить інтервалу неперервності функції f x .

14.5.2. Ряди Фур'є для парних і непарних періодичних функцій

1. Нехай функція f x є парною на відрізку l,l , тоді

f (x) cos

k x

l

 

 

теж є парною; графік її симетричний щодо осі ординат, і тоді

 

 

319

ak

2 l

f (x) cos

k x

dx (k 0,1,2, ) .

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція ж f (x) sin

k x

 

буде непарною і

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

1

 

l

f (x)sin

k x

dx 0.

 

 

 

l

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

Звідси випливає, що парна функція може бути розвинена в ряд Фур'є, утворений з одних косинусів, при цьому

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

a0

 

 

 

 

 

 

a

k

cos

k x

на l,l , f x – парна,

(14.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ak

2

l

 

f (x) cos

k x

dx (k 0,1,2, ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

f x є непарною,

 

 

2. Аналогічно, якщо функція

 

 

то вона може бути

розвинена в ряд по синусах:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) bk sin

k x

 

на l,l , f x – непарна,

 

(14.10)

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

2 l

 

f (x) sin

k x

dx (k 1,2, ) .

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Розвинути

 

в

ряд

Фур'є періодичну

( T 2 )

функцію,

задану на проміжку ,

,

як

f

x

x .

 

 

Розв’язання. Оскільки дана функція усередині відрізка є неперервною і монотонною, вона задовольняє умови теореми Діріхле. Крім

того, внаслідок

непарності коефіцієнти

ak

0

( k 0,1, 2,...). Утворимо

тригонометричний ряд Фур'є, для чого обчислимо bk , вважаючи l :

 

2

 

 

 

u xdu dx

 

2

 

 

coskx

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bk

 

 

x sin kxdx

dv sin kxdx

 

 

(x

 

 

 

 

 

 

 

coskxdx)

 

 

 

 

k

 

 

 

 

coskx

 

 

 

 

k

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

320

 

2

 

 

1

 

 

2

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k cosk

 

sin kx

 

 

 

1

,

 

k 2

k

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

оскільки cosk 1 k , sin k 0.

Отже, на інтервалі ,

 

 

 

 

 

sin 2x

 

sin 3x

 

k 1

sin kx

 

 

 

 

 

 

 

sin x

 

 

 

1

 

 

 

.

(14.11)

x

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

1

 

2

 

 

3

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця рівність правильна лише при x .

 

 

 

 

 

 

 

У

точках

x

 

сума ряду

за

теоремою

Діріхле

дорівнює

12 f 0 f 0 12 0 , тобто

S( ) S( ) S( 3 ) S( 5 ) 0 .

З огляду на 2 -періодичність суми S(x) ряду (14.11) графік цієї суми має вигляд, зображений на рис. 14.2.

 

 

Y

 

 

 

 

 

n = 1

 

 

 

 

n = 2

 

 

 

0

 

X

-3

-

 

2 3

5

 

 

-

 

 

Рис. 14.2

Обмежившись одним членом ряду (14.11), тобто при n 1, одержимо

x

2sin x S1(x) ; при n 2 знаходимо: x

 

2sin x sin 2x S2 (x) ,

( ; )

 

( ; )

 

що зображено на рис. 14.2.

Зауважимо, що сума S(x) є розривною функцією, хоча всі члени ряду неперервні (у точках розриву S(x) порушена рівномірна збіжність ряду).

Приклад. Розвинути в ряд Фур'є функцію

y

 

cos x

 

.

Користуючись

 

 

 

 

1 k

 

 

 

 

 

 

1

 

 

цим розвиненням, обчислити суми рядів

 

і

 

 

 

 

 

 

.

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

4k

 

 

 

k 1

4k

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

321

 

Y

 

 

 

 

 

1

 

 

- /2

0

/2

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 14.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання.

Задана функція парна,

має період

T , тоді

l

.

Функція неперервна на відрізку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

;

і задовольняє умови теореми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діріхле. Коефіцієнти bk 0 k 1, 2, ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ak

2

 

 

cos x cos

k x

dx

4

 

 

cos x cos2kxdx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

0

 

 

 

2

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin(2k 1)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin(2k 1)

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

cos(2k 1)xdx

cos(2k 1)xdx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2k 1

 

 

 

2k 1

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

sin(

 

 

sin(

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

4

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

2 k)

 

2 k)

 

 

 

 

k

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4k 2 1

 

4k 2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2k 1

 

 

2k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1, 2,... .

 

4

2

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо a0

cos xdx

, звідси випливає:

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 k 1 cos2kx.

 

 

 

 

cos x

 

 

 

 

 

2

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ; 2

 

k 1

 

4k 2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 4

 

 

1 k 1 1 k

 

Вважаючи x

 

, знайдемо

0

 

 

 

 

 

 

4k 2 1

; звідси маємо

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4k

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

1

 

 

 

322

 

 

 

 

 

1 k 1

 

1 k 1

 

2

 

При x 0 одержимо 1

2

 

4

 

, звідки

 

.

 

 

k 1

 

4k 2 1

k 1

4k 2 1

 

4

 

Приклад. Розвинути в ряд Фур'є

періодичну ( T 2)

функцію,

задану на відрізку , як

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x при

x 0,

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

при

0 x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

 

 

0

 

3

X

a0

ak

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 14.4

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Обчислимо коефіцієнти Фур'є:

 

 

1

 

 

 

1

0

 

 

 

 

1

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

 

x dx

 

 

 

x2dx

 

 

 

,

 

 

 

 

 

2

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

0

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) coskxdx

 

 

 

 

x coskxdx

 

 

x2 coskxdx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

u xdu dx

 

 

x

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x coskxdx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо:

dv coskxdx

 

sin kx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

sin kx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

coskx

 

0

1 k 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 2

 

 

 

 

 

 

 

k 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u x2 du 2xdx

 

x2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 coskxdx

dv coskxdx

 

sin kx

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

k

0

 

k

0

 

 

 

 

 

 

v

sin kx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

1 sin kxdx

k

xsin kxdx

323

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]