32

ПЛАН

Вступ

І. Економічний зміст і значення управління прибутком на підприємстві

   1.1. Зміст, завдання та функції управління прибутком підприємства

   1.2. Концептуальні підходи до управління прибутком підприємства

1.3. Сучасний інструментарій та механізми управління прибутковістю підприємств

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз ефективності управління прибутком на підприємстві ПАТ «Укрнафта»

   2.1. Аналіз динаміки основних фінансових результатів ПАТ «Укрнафта»

та факторів впливу на формування прибутку

 2.2. Аналіз показників прибутковості ПАТ «Укрнафта»

2.3. Аналіз напрямів використання прибутку підприємства

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Напрямки вдосконалення управління прибутком на підприємстві

3.1. Прогнозування прибутку підприємства

3.2. Резерви зростання прибутку ПАТ «Укрнафта»

3.3.Розробка стратегії управління прибутком на підприємстві Висновки до розділу 3

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах ринкових трансформацій, функціонування підприємств усе більше ускладнюється під впливом динамічних змін різних факторів навколишнього середовища. Критично оцінюючи загальну тенденцію негативних зрушень за останні роки, слід зазначити, що реальний сектор поки не є вирішальним чинником росту національної економіки.

Першочерговим завданням розвитку економіки України є забезпечення стабільних темпів економічного зростання. При цьому вони повинні бути на рівні, що перевищує середньоєвропейські показники. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Прибуток підприємства забезпечує зростання обсягів власних фінансових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Їх нестача спричиняє ризик виникнення боргів, що у підсумку може призвести до банкрутства підприємства. У цьому контексті, формування механізму управління прибутком підприємств має важливе теоретичне й практичне значення.

Високо оцінюючи їхній внесок у рішення безлічі теоретичних і практичних питань по формуванню механізму управління прибутком підприємств, варто вказати на недостатній зв'язок їхніх досліджень із конкретними завданнями управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин.

У цьому зв'язку особливого значення набуває впровадження в практику методів регулювання фінансово-економічних процесів, які дають можливість підвищити ефективність управління прибутком підприємств.

Об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок проблем формування механізму управління прибутком підприємств визначили вибір теми дослідження, її мету й задачі.

Мета і завдання дипломної роботи. Метою дипломної роботи є проведення аналізу та розробка методики управління прибутковістю підприємства, пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності, здійснення аналізу фінансових результатів на прикладі підприємства ПАТ “Укрнафта”.

Для досягнення мети поставлені наступні задачі:

• розглянути поняття, завдання та функції управління прибутком підприємства;

розкрити концептуальні підходи до управління прибутком підприємства;

• вивчити сучасний інструментарій та механізми управління прибутком на підприємстві;

• здійснити аналіз динаміки основних фінансових результатів ПАТ «Укрнафта» та факторів впливу на формування прибутку;

• розрахувати аналіз показників прибутковості та напрямів використання прибутку ПАТ «Укрнафта»;

• оцінити напрямки вдосконалення управління прибутком на підприємстві;

• дослідити резерви зростання прибутку ПАТ «Укрнафта»

• розробити стратегії управління прибутком на підприємстві.

Об'єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дипломної роботи є діяльність ПАТ «Укрнафта».

Предметом дослідження дипломної роботи є механізм управління прибутковістю на підприємстві.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи виступають діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні теоретичні положення економічної науки в області управління прибутком підприємств, що були розвинуті в працях відомих вітчизняних і закордонних вчених-економістів, законодавчі нормативні акти України, Укази Президента України, урядові рішення й постанови, галузеві методичні рекомендації. Розробка механізму управління прибутком підприємств здійснювалася на основі функціонального підходу. При проведенні наукових досліджень, залежно від поставлених конкретних цілей і завдань було використано метод економічного аналізу, щодо динаміки процесів управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин; за допомогою методів логічного узагальнення була досягнута послідовність проведення наукового дослідження, методи економіко-математичного моделювання забезпечили наукове обґрунтування окремих позицій щодо управління прибутком підприємств: плануванню розподілу фінансових ресурсів, регулюванню кредитної політики, організації управління матеріальними ресурсами й контролю фінансових результатів, методи структурного аналізу, експертних оцінок, графічного аналізу, угрупування дозволили визначити й науково обґрунтувати формування механізму управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин.

Інформаційна база дослідження. Формування механізму управління прибутком підприємств, обґрунтування структури й методичного забезпечення його функціонування дозволяє максимізувати прибуток підприємств у нових умовах господарювання. Теоретичні й практичні аспекти даної проблеми знайшли своє відображення в роботах вітчизняних і закордонних учених і фахівців: І.Т. Балабанова, І.О. Бланка, Є.Брігхема, Дж.К. Ван Хорна, В.М. Геєца, М.Г. Гузя, А. Дайле, П. Друкера, П.В. Єгорова, А.М. Ковальової, Л.А. Костирко, Ю.Г. Лисенко, М.Х. Мескона, С.В. Мочерного, А.М. Поддєрьогіна, В.С. Пономаренко, Г.В. Савицької, В.П. Стасюка, Р.А. Фатхутдинова, А.А. Чухна, А.Д. Шеремета й інших.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі поставлена й вирішена актуальна задача формування механізму управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин, що дозволяє підвищити ефективність використання фінансово-економічних ресурсів з метою максимізації прибутку підприємств. При цьому були отримані наступні наукові результати:

Вперше:

• визначені умови ефективного управління прибутком підприємств, що здійснюють безпосередній вплив на формування його механізму;

• розроблена на основі функціонального підходу концепція формування механізму управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин, що дозволяє сформувати індивідуальну структурну політику управління даним процесом, спрямовану на максимізацію прибутку;

Удосконалено:

• систему обміну інформацією при управлінні прибутком підприємств в умовах ринкових відносин, що дозволяє оптимізувати інформаційні потоки з метою прийняття ефективних управлінських рішень;

Одержали подальшого розвитку:

• модель планування розподілу фінансових ресурсів підприємств на основі використання методів імітаційного моделювання, що дозволяє оптимізувати напрямки руху фінансових ресурсів підприємств для одержання ними максимального прибутку;

• модель регулювання кредитної політики підприємств на основі використання методів статистичного моделювання й експертних оцінок факторів, що дозволяє здійснити вибір оптимальних умов надання комерційного кредиту для досягнення стратегічних цілей управління прибутком підприємств;

• модель організації управління матеріальними ресурсами підприємств на основі використання методів статистичного моделювання, що враховує вплив фінансово-економічних факторів при вирішенні задачі оптимізації витрат підприємств на закупівлю матеріальних ресурсів;

• модель контролю фінансових результатів підприємств на основі використання методу факторного аналізу, що дозволяє виявити наявні на підприємствах резерви збільшення їхнього прибутку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що комплекс моделей управління прибутком підприємств в умовах ринкових відносин має універсальне застосування в різних галузях промисловості. Він дозволяє підвищити ефективність використання фінансово-економічних ресурсів з метою максимізації прибутку підприємств у поточному і перспективному періодах при заданому рівні фінансового ризику. Основні результати дослідження були використані при формуванні механізму управління прибутком ТОВ «Східенерго» (м. Донецьк). Розрахунковий економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження склав 36,8 млн. грн., що відповідає збільшенню рентабельності активів на 2,84% (акт №27 від 16.01.2008 р.).

Розділ і економічний зміст і значення управління прибутком на підприємстві

1. Зміст, завдання та функції управління прибутком підприємства

Прибуток найбільш повно відображає фінансовий результат підприємницької діяльності, забезпечує фінансування розширеного виробництва, соціально-економічного розвитку підприємства, є джерелом матеріального заохочення працівників і базою для розрахунків показників інвестиційної привабливості підприємства. Прибуток є джерелом формування доходів державного бюджету і в цій своїй якості узгоджує інтереси держави і підприємницьких структур.

Слід відзначити і той факт, що прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів управління економікою, оскільки всі вони прямо або опосередковано пов'язані з прибутком. Це стосується і кредиту, ціни, собівартості та інших економічних важелів. Зважаючи на ці обставини, прибуток є одним з основних об'єктів управління фінансового менеджменту. Тому важливо визначити види прибутку, класифікацію яких представлено на рис. 1.1.

Види прибутку

За видами діяльності

За джерелами утворення

За складом

За напрямами використання

• Від операційної діяльності

• Від інвестиційної діяльності

• Від фінансової діяльності

• Від реалізації продукції

• Від реалізації активів

• Від позареалізаційних операцій

• Від звичайної діяльності

• Валовий (маржинальний)

• Операційний

• Надзвичайний

• Чистий прибуток

• Для перерахування в бюджет

• Для споживання

• Капіталізований нерозподілений

Рис 1.1. Види прибутків [33, ст.123]

Основну частину прибутку підприємство отримує від операційної (основної) діяльності. Далеко не кожне підприємство займається фінансовими та інвестиційними операціями. Але якщо вони наявні в діяльності підприємства, розширюється коло джерел утворення прибутку. За складом розрізняють прибуток від звичайної діяльності, маржинальний (валовий) прибуток, операційний прибуток, прибуток від надзвичайних подій, чистий прибуток.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — це загальна сума прибутку, отримана підприємством від усіх видів діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) [33, ст.122].

Маржинальний (валовий прибуток) визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції та собівартістю цієї продукції (змінними витратами).

Надзвичайний прибуток — це різниця між доходами і витратами в результаті надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).Чистий прибуток є сумою, яка залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків, надзвичайних збитків і підлягає перерозподілу за напрямами використання.

Таким чином, управління прибутком — складна багаторівнева система трансакцій, яка включає як мінімум три підсистеми: формування, розподіл, використання. Для кожної з цих підсистем притаманні свої конкретні цілі, завдання, інструментарій їх досягнення, що зображено на рис. 1.2. [11, ст.271].

Разом із тим, кожна з цих підсистем перебуває під впливом інших. Наприклад, обсяги прибутку, сформованого на першому етапі, визначають напрями його розподілу. Чим більший прибуток підприємства, тим більше завдань економічного, технічного, соціального плану воно може вирішити, розподіливши кошти за певними напрямках використання. Водночас ефективність використання впливає на майбутні можливості зі збільшення прибутку на етапі його формування.

Управління прибутком

Формування

Розподіл

Використання

• Управління доходами

• Управління витратами

• Оптимізація доходів і витрат

• Податки

• Фонд споживання

• Фонд накопичення

У процесі споживання

У процесі використання на розширене відтворення

Аналіз прогнозування, планування, ціноутворення, складання звітності

Оподаткування, політика технічного розвитку, соціального розвитку,страхування від ризиків, дивідендна політика

Показники ефективності використання прибутку на споживання

Показники ефективності використання прибутку на розвиток

Операційна діяльність

Інвестиційна діяльність

Фінансова діяльність

Рис.1.2. Схема системного підходу до управління прибутком [33, ст.131]

Системний підхід до управління прибутком передбачає дослідження способів організації підсистем в єдине ціле і вплив процесів функціонування системи в цілому на окремі її ланки.

Необхідно зазначити, що система управління прибутком буде оптимальною тільки в тому випадку, коли цілі кожної підсистеми будуть визначатись глобальними цілями розвитку підприємства в цілому.

В загальному вигляді прибуток визначається як різниця між сумою доходів та витратами на виробництво і реалізацію продукції з урахуванням збитків від різних господарських операцій. Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьох компонентів.

Основними завданнями управління прибутком є:

• Виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої діяльності, інвестиційних і фінансових операцій.

• Виявлення резервів нарощування прибутку за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат, обґрунтування облікової політики підприємства, цінової політики, податкової політики.

• Оцінювання прибутковості виробничої і комерційної діяльності. Визначення підприємницького ризику.

• Зміцнення конкурентних позицій підприємства за рахунок підвищення ефективності розподілу і використання прибутку [12, с.266].

На величину прибутку впливає сукупність багатьох факторів, які необхідно враховувати в процесі управління. Ці фактори можна розділити на дві великі групи: зовнішні, які не залежать від підприємства, і внутрішні, на які підприємство може впливати. Класифікація цих факторів наведена в Додатку А.

Зовнішні фактори, як правило, не залежать від підприємницької діяльності. Фінансовий менеджер повинен їх враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень. До них належать фактори, пов'язані із загальною економічною ситуацією, з рівнем інфляції, специфікою окремих товарних ринків, з впливом природних, географічних, транспортних і технічних умов на виробництво і реалізацію продукції.

Внутрішні фактори є безпосереднім об'єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку за рахунок їх втілення в систему конкретних заходів і практичної реалізації [24, с.145].

Прибуток торговельних організацій, як головний результат їх господарської діяльності, може утворюватися з декількох джерел.

Першим джерелом формування прибутку в торгівлі є доходи від реалізації товарів за мінусом витрат на реалізацію.

Другим за значимістю та за величиною джерелом формування прибутку виступає прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна (в тому числі і майнових прав).

Третім джерелом формування прибутку служить сальдо доходів і витрат за всіма позареалізаційних операцій.

Значно рідше у торговельній діяльності зустрічається четвертий джерело формування прибутку - комісійна винагорода. [21, с. 102].

Система управління прибутком реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення визначених функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи, обумовлені комплексним змістом розглянутої системи управління прибутком: 1) функції управління прибутком як керуючої системи; 2) функції управління прибутком як спеціальної області керування підприємством.

До групи функцій управління прибутком як керуючої системи відносять:

а) Розробка цілеспрямованої комплексної стратегії керування прибутком підприємства.

б) Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень по формуванню і використанню прибутку на різних рівнях.

в) Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень.

г) Здійснення аналізу різних аспектів формування і використання прибутку.

д) Здійснення планування формування, розподілу і використання прибутку.

е) Розробка діючої системи стимулювання формування прибутку і її ефективного використання.

ж) Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області формування і використання прибутку [7, с. 135].

У групі функцій управління прибутком як спеціальної області керування підприємством основними є :

1) управління формуванням прибутку. Функціями цього управління є обґрунтування цільової потреби в загальній сумі прибутку, необхідної для ефективного розвитку підприємства; прогнозування можливостей одержання прибутку в розрізі окремих видів його діяльності; формування цільових критеріїв норми прибутку по підприємству і забезпечення їх досягнення.

2) управління розподілом і використанням прибутку. У процесі реалізації цієї функції забезпечується своєчасна сплата податків за рахунок прибутку; формується система пропорцій розподілу прибутку на капіталізуючу і споживану його частини; забезпечується формування фінансових ресурсів за рахунок прибутку для розвитку окремих видів діяльності, а усередині них – по окремих напрямках використання.