
- •Питання 1 Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
- •Питання 2 Предмет і метод економічної теорії
- •Питання 3
- •Питання 5 Еволюція економічної науки
- •Питання 6 Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей
- •Питання 7 Сутність і структура економічної системи
- •Питання 8 Типи економічних систем
- •Питання 9 Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •Питання 10 Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Питання 11
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15 Види ринків
- •Питання 16
- •Питання 17 попит
- •Питання 18 пропозийія
- •Питання 19 Еластичність попиту
- •Питання 21 Ринкова рівновага попиту та пропозиції
- •Питання 22,23,24,25 Теорія поведінки споживача
- •Питання 26 Виробництво та виробнича функція
- •Питання 28,29,30
- •Питання 31
- •Питання 32 Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 34 Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 35
- •Питання 36 Ринок чистої монополії
- •Питання 37 Ринок монополістичної конкуренції
- •Питання 38
- •Питання 40
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45 Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів
- •Питання 46
- •Питання 47
- •Питання 48 Сукупний попит
- •Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
- •Питання 49
- •Питання 50
- •Питання 51
- •Питання 53
- •Питання 58
- •Питання 59
- •Питання 61
- •Питання 60-65 Сутність, принципи та форми кредиту
- •Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •Грошово-кредитна політика
- •Питання 66 Сутність та функції фінансів
- •Питання 68
- •Питання 69 Податки
- •Питання 70
- •Питання 78-80 Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики
- •Питання 81-83 Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки
- •Питання 85-87 Світове господарство: його суть та структура
- •Питання 90
- •Питання 91 Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Питання 92
- •Питання 93 Переміщення факторів виробництва
- •Питання 94
- •Питання 95 Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Питання 96
- •Питання 97 Проблеми інтеграції України у світове господарство
Питання 13
У будь-якому суспільстві, якому притаманне товарне виробництво та грошовий обіг, люди здійснюють обмін виготовленими товарами за допомогою ринку. Історично ринок формувався поступово та спочатку був пов’язаний з роздрібною торгівлею споживчими благами та деякими засобами виробничого призначення. Зазвичай це відбувалось на центральній площі міста чи селища, яку називали базаром. Саме тому у повсякденному житті і в сучасному суспільстві під ринком розуміють місце, де відбувається обмін товарами, їх купівля – продаж.
Втім, з розвитком суспільного поділу праці та розвитку товарного виробництва, термін “ринок” набуває все більш складного значення. Так, на думку французького економіста – математика О.Курно, ринок – це не якась певна площа, а в цілому будь – який район, де відносини між покупцями та продавцями вільні, а ціни легко та швидко вирівнюються. В свою чергу, У. Джевонс стверджує, що ринок означає будь – яку групу людей, що вступають в ділові відносини та укладають угоди щодо товарів. Вчений наводить приклади лондонських ринків, серед яких головне місце надає біржам, таким як: Фондова біржа, Зернова біржа, Вугільна та Цукрова біржі.
Таким чином, в наведених висловлюваннях, ринок характеризується як вкрай широке поняття, що охоплює всю сукупність мінових відносин поза їх територіальною ознакою. При цьому сутність самого ринку розглядається як взаємодія продавця та покупця, укладання угод між ними щодо певного товару незалежно від характеру та місця самої угоди. Подібні визначенні властиві і сучасній західній літературі. Так, Макконнелл К. и Брю С. характеризують ринок як інститут або механізм, що зводить до купи покупців (представників попиту) та продавців (представників пропозиції) окремих товарів та послуг. Барр Р. визначає ринок як сукупність відносин між учасниками обміну, які тісно пов’язані між собою за допомогою тих чи інших засобів.
Однак, головним недоліком більшості існуючих і наведених визначень ринку є те, що сама суть ринку характеризується лише взаємодією продавців та покупців та не розкриваються його інші сторони. Тому слід розрізняти поняття “ринок” у вузькому та широкому значенні. У першому випадку мова йде про реалізацію, збут виробленої продукції, що відбувається у сфері обігу; у другому – взаємозв’язок цієї сфери з іншими сферами відтворення, тобто виробництвом, розподілом та споживанням.
Тому ринок характеризується за наступними взаємопов’язаними аспектами:
як сфера обміну, що організована за законами товарного виробництва та обігу, сукупність відносин товарного та грошового обігу;
як сукупність соціально – економічних відносин в сфері обімну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів та остаточне визнання суспільного характеру праці, що вони містять;
як сфера економіки, де здійснюється купівля і продаж економічних благ, що визначають розподіл та споживання їх у процесі безперервного відтворення;
як сфера обігу, форма руху сукупного суспільного продукту, тип господарських зв’язків, самостійна підсистема в економічній системі, форма організації і функціонування економіки.
Оскільки ринок є складовим елементом суспільного процесу відтворення, він охоплює і органічно пов’язує сферу обігу, що опосередковує виробництво і розподіл з одного боку; і споживання з іншого. Саме завдяки цьому задовольняються безперервно зростаючі потреби людей, оскільки відбувається процес купівлі – продажу і кожний виробник дізнається, наскільки його праця потрібна суспільству.
Таким чином, ринок виник і розвивався поруч з товарним виробництвом, умови та причини їх виникнення аналогічні. Він є результатом природньо-історичного процесу розвитку товарного виробництва, обумовленого суспільним розподілом праці та уособленням суб’єктів господарювання. Вчені стверджують, що історія існування ринку налічує більше 6 тис. років. Зі зростанням продуктивності праці, розвитком товарно-грошових відносин межі ринку розширювались. В обмін стали залучати не тільки вироблені продукти, але й продукти, що не є результатом праці: наприклад, земля, ліс та ін. Разом з тим, на кожному етапі суспільного розвитку він ставав більш цивілізованим, набуваючи певні специфічні риси, обумовлені природою пануючої економічної системи та сукупністю всіх факторів, що визначають життєдіяльність кожного народу.