- •Питання 1 Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
- •Питання 2 Предмет і метод економічної теорії
- •Питання 3
- •Питання 5 Еволюція економічної науки
- •Питання 6 Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей
- •Питання 7 Сутність і структура економічної системи
- •Питання 8 Типи економічних систем
- •Питання 9 Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •Питання 10 Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Питання 11
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15 Види ринків
- •Питання 16
- •Питання 17 попит
- •Питання 18 пропозийія
- •Питання 19 Еластичність попиту
- •Питання 21 Ринкова рівновага попиту та пропозиції
- •Питання 22,23,24,25 Теорія поведінки споживача
- •Питання 26 Виробництво та виробнича функція
- •Питання 28,29,30
- •Питання 31
- •Питання 32 Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 34 Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 35
- •Питання 36 Ринок чистої монополії
- •Питання 37 Ринок монополістичної конкуренції
- •Питання 38
- •Питання 40
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45 Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів
- •Питання 46
- •Питання 47
- •Питання 48 Сукупний попит
- •Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
- •Питання 49
- •Питання 50
- •Питання 51
- •Питання 53
- •Питання 58
- •Питання 59
- •Питання 61
- •Питання 60-65 Сутність, принципи та форми кредиту
- •Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •Грошово-кредитна політика
- •Питання 66 Сутність та функції фінансів
- •Питання 68
- •Питання 69 Податки
- •Питання 70
- •Питання 78-80 Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики
- •Питання 81-83 Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки
- •Питання 85-87 Світове господарство: його суть та структура
- •Питання 90
- •Питання 91 Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Питання 92
- •Питання 93 Переміщення факторів виробництва
- •Питання 94
- •Питання 95 Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Питання 96
- •Питання 97 Проблеми інтеграції України у світове господарство
Питання 59
Попит на гроші визначається загальною грошовою масою, яку економічні суб’єкти повинні мати для угод та для можливих операцій в майбутньому. Розрізняють трансакційний та спекулятивний попит на гроші. Трансакційний попит на гроші – це попит на гроші для угод, для придбання товарів та послуг. Кількісно він прямо залежить від величини валового внутрішнього продукту і визначається за формулою Фішера:
M
=
.
Спекулятивний попит на гроші – попит на гроші як фінансові активи. Цей вид попиту зумовлений функцією грошей як засобу нагромадження. Спекулятивний попит на гроші обернено залежить від відсоткової ставки: чим вище відсоткова ставка по облігаціям, строковим вкладам, тим менша кількість активів буде зберігатися у вигляді грошей, і навпаки.
Загальний попит на гроші – це сума трансакційного і спекулятивного попиту на гроші. Графічно трансакційний попит на гроші представлено вертикальною лінією (рис. 16.2а), спекулятивний попит – ниспадаючої лінією (рис. 16.2.б). Динаміка загального попиту на гроші визначається спекулятивним попитом (рис. 16.2в). Отримати криву загального попиту на гроші можна шляхом зміщення кривої попиту на гроші з боку активів на величину попиту на гроші для угод праворуч за кожного рівня відсоткової ставки.
а)
б)
в)
Рисунок 16.2 – Попит на гроші: а) трансакційний попит, б) спекулятивний попит (попит на гроші як активи), в) загальний попит на гроші.
В результаті взаємодії попиту і пропозиції, як і на ринку товарів та послуг, на ринку грошей встановлюється рівновага, яка й визначає рівноважну ціну. Рівноважною ціною в даному випадку є рівноважна відсоткова ставка (i0), тобто ціна, яка сплачується за використання грошей (рис. 16.3):

Рисунок 16.3 – Рівновага на ринку грошей
Dm
Рівновага на ринку грошей може порушуватися. Так, наприклад, якщо відсоткова ставка зросте до рівня i1, то економічним суб’єктам стане вигідніше тримати свої грошові засоби в альтернативних активах і частина з них буде вкладати їх, скажімо, в державні облігації. Величина попиту на гроші зменшиться внаслідок цього до M1, а це означає, що виникне надлишок грошей M0M1. Якщо ж навпаки відсоткова ставка зменшиться відносно рівноважної i0 до i2, то зберігати гроші на депозитних рахунках або у вигляді цінних паперів буде невигідно, величина попиту на гроші зросте до M2, і виникне дефіцит грошових засобів у розмірі M0M2.
Порушення рівноваги на грошовому ринку може виникнути і внаслідок зміни попиту на гроші або пропозиції грошей. Підвищення попиту на гроші або зниження пропозиції грошей призводить до зростання відсоткової ставки, а зниження попиту або зростання пропозиції грошей приводить до падіння ставки відсотку. Графічно ці ситуації відображаються зсувом кривої попиту на гроші або кривої пропозиції грошей (рис.16.4).
i
M

а) б)
Рисунок 16.4 – Зміна рівноваги на ринку грошей: а) внаслідок зміни попиту на гроші (зсув до Dm1 – підвищення попиту, до Dm2 – зменшення попиту) ; б) внаслідок зміни пропозиції грошей (зсув до Sm1 – підвищення пропозиції, до Sm2 – зменшення пропозиції)
