Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экономика 4.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
57.31 Кб
Скачать

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок собівартості та ціни науково-технічної продукції

В даній НДР було досліджено процеси отримання продукта на основі соєвої олії, проведені спроби визначення кінетичних параметрів реакції утворення.

У якості науково-дослідницької продукції розглядається поліуретановий лак на основі соєвої олії. Собівартість науково-технічної продукції являє собою суму всіх поточних витрат на її розробку та реалізацію, а саме:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

- інші витрати.

4.1.1 Визначення матеріальних витрат

До складу матеріальних витрат відносять: вартість сировини та матеріалів, закуплених виробів та напівфабрикатів, вартість робіт та послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями, вартість енергії всіх видів, що витрачається на технологічні потреби організації, пов’язані з виконанням даної НДР, та інші витрати [28].

Вартість матеріальних ресурсів визначається за ціною їх придбання без врахування податку на додану вартість, комісійних винагород постачальним та зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж та ін.

Кількість матеріалів, витрачених на виконання НДР (Рі), було встановлено протягом усього комплексу експерименту виходячи з кількості дослідів та необхідних витрат сировинних компонентів на один дослід.

Розрахунок вартості матеріалів здійснюється за формулою (4.1):

Sм = Вi · Ці ·1,1, (4.1)

де Ві – витрати і-го компоненту на весь обсяг експериментальної роботи;

Ці – вартість і-го компоненту, грн./од.;

1,1 – коефіцієнт, що враховує транспортні витрати.

В даному випадку немає можливості визначити витрати на матеріали розрахунковим шляхом, тому їх величину приймаємо збільшено в розмірі 15% від фонду заробітної плати виконувачів НДР (Табл. 4.2).

Таким чином, S м = 12768*0,11=1404,48 грн.

Витрати на електроенергію, пов’язані з технологією проведення НДР, обчислюються за формулою (4.2):

S е = N вст. · n і · t і · k п · Ц е , (4.2)

де N вст. – встановлена потужність і-го обладнання, кВт;

n і – кількість і-го обладнання, шт.;

t і – час роботи i-го устаткування, години;

k п – коефіцієнт попиту, рівний 0,72;

Ц е – вартість 1 кВт електроенергії, грн/кВт·год.

Результати розрахунку витраченої електроенергії наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Споживча електроенергія

Найменування устаткування

Кількість

n і, шт.

Встановлена потужність N вст. , кВт

Час роботи tі, год.

k п

Спожита електро-енергія Е, кВт·год.

1

2

3

4

5

6

Термостат

1

1,5

30

0,72

32,4

Електроплитка

1

0,2

108

15,55

Сушильна шафа

2

0,5

744

535,68

ДСК

1

0,5

20

7,2

Магнітна мішалка

1

0,2

30

4,32

Аналітичні ваги

1

0,01

672

4,84

РАЗОМ

600

За даними таблиці 4.1 сумарна потужність електрообладнання та вартість 1 кВт·год. електроенергії, визначимо витрати на електроенергію:

S е =600*0,671=402,6 грн.

Розрахунок витрат на малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються (МШП) проводиться за формулою (4.3):

S МШП = Ц к · К к, (4.3)

де Ц к – ціна к-го виду МШП, грн./шт.;

К к – кількість к-го виду МШП, шт.

До МШП відносять предмети, вартість яких менше 2500 грн./шт. та термін роботи яких менше 1 року (лабораторний посуд, колби, пробірки, термометри та ін.).

У ході роботи були використані:

  • Хімічні бюкси – 7шт.; вартість однієї -20 гр.;

  • бюретка – 10 грн.;

  • конусні колби з притертими пробками – 2 шт.; вартістю однієї- 15 грн.;

  • ампули на ДСК –15шт, вартість однієї – 3 грн.;

  • скляні підложки – 40 шт.;вартість однієї-5 гр.;

  • металеві підложки -80 шт.; вартість однієї-2гр.

Смбп = 575 грн.

4.1.2 Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи

До витрат на оплату праці відносять витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати, нарахованої за виконану роботу відповідно посадовим окладам, а також будь-які види грошових та матеріальних доплат (за розширення зон обслуговування, за стаж праці та вислугу років, за шкідливі умови праці, за працю у нічний час, вихідні, свята та ін.).

До додаткової заробітної плати відносять виплати, що включаються до собівартості НДР (премії за сприяння винахідництва та раціоналізації, за впровадження нової техніки, одноразові заохочення та ін.).

Розрахунок витрат на оплату праці (Sоп) для даної НДР проводиться за формулою (4.4):

Sоп = (Оі · Ті · nв · 1,12) · 1,2, (4.4)

де Оі – оклад і-го співробітника, грн./міс.;

Ті– час роботи і-го виконавця, місяці;

nв – кількість виконавців, осіб;

1,12 – коефіцієнт, що враховує доплати до основної заробітної плати;

1,2 – коефіцієнт доплат до основної і додаткової заробітної плати, які виплачуються за рахунок прибутку.

Таблиця 4.2 – Витрати на оплату праці

Склад виконавців

Кількість (nв), осіб

Місячний оклад (Оі), грн

Час роботи (Ті), місяці

Основна та додаткова з/п, грн.

Оплата праці

(Sоп), грн.

1

2

3

4

5

6

Керівник

Роботи

1

4000

1

4480

5376

Ст. науковий співробітник

1

1250

2

2800

3360

Дипломник

1

750 ⃰

4

3360

4032

РАЗОМ

3

10640

12768

⃰ - стипендія

Витрати часу керівника та інших виконавців були встановлені на основі часткової участі у виконанні НДР.

Оплата праці є основою для нарахування соціального податку ставка якого на 01.12.2013 складає 36,3%

Отже, витрати на відрахування на соціальні заходи складають:

0,363 · 12768= 4634,78грн.

4.1.3 Розрахунок амортизації основних фондів і нематеріальних активів

Елемент «амортизація основних фондів і нематеріальних активів» включає:

  • суму амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів, розраховану за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених законом норм амортизації;

  • витрати, пов’язані зі зношенням нематеріальних активів (патентів, ноу-хау, товарних знаків і тому подібне) у вигляді амортизаційних відрахувань, які визначаються за нормами, розрахованими від їх початкової вартості і терміну корисного використання, але не більше десяти років безперервної діяльності.

Амортизаційні відрахування основних фондів визначаються за формулою:

Аr = N · Цбві · tі / 100 · F , (4.5)

де N – річна норма амортизації і-го устаткування групи nуст, %;

Цбві – балансова вартість і-го устаткування, грн.;

tі – час роботи і-го устаткування, год.;

F – фонд часу для однозмінної роботи, устаткування, год./рік, приймається рівним 2000 год./рік.

Розрахунок амортизації основних фондів наведений у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Розрахунок амортизації основних фондів

Найменування устаткування

Тривалість роботи (tі), год.

Балансова вартість (Цбві), грн.

(N), %

Амортизаційні відрахування (Аr), грн./рік

1

2

3

4

5

Сушильна шафа

744

1010

15

56,36

Аналітичні ваги

672

1200

24

96,77

термостат

30

2000

15

4,5

ДСК

20

15000

24

36

електроплитка

108

150

15

1,22

РАЗОМ

194,85