2.5. Виробничий та організаційний план: ключові характеристики

Даний розділ покликано переконати потенційного інвестора або партнера в можливостях розроблювачів проекту виконати його в потрібний термін і у певному обсязі. Це означає, що бізнес-план повинен містити заходи з підготовки, підтримки та розвитку виробництва для технічного здійснення проекту, розкривати систему забезпечення його необхідними ресурсами (трудовими, матеріальними, основними фондами, інновація виробничого процесу, ліцензія, ноу-хау) та його відмінні риси, переваги порівняно з існуючими аналогами [9, с. 23].

У цілому розділ повинен дати відповіді на наступні питання:

— на якій виробничій базі (діючій, новозбудованій) передбачається реалізовувати проект, її місцезнаходження;

— необхідні виробничі потужності й динаміка їхнього приросту;

— номенклатура виробничого устаткування, орієнтована вартість і джерело постачання, основні види споживаних матеріальних ресурсів, їхня вартість і обсяги постачань по містах реалізації проекту;

— характеристики постачальників матеріальних ресурсів, їхнє місцезнаходження (віддаленість від виробництва), досвід роботи з постачальниками та їхньою репутацією;

— рівень кооперації виробництва, характеристика підприємств-суміжників, їхнє місцезнаходження;

— необхідна чисельність основного виробничого персоналу, його наявність (відсутність), рівень кваліфікації;

— динаміка планованого виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.

Таблиця 6 - Характеристика основних засобів підприємства

Показник	На початок року			На кінець року			Темп зміни
	Тис.грн.	питома вага	Тис.грн.		питома вага
1	2	3	4		5	6
Первісна вартість основних засобів в т.ч. активна частина Залишкова вартість основних засобів коефіцієнт придатності коефіцієнт оновлення коефіцієнт вибуття	х х х	100	х х х		100

Крім того, у розділі доцільно показати схему виробничих потоків, яка розкриває процес перетворення вихідної сировини в готову продукцію, її технічну новизну й економічну корисність, описати передбачувані методи контролю якості та систему використання стандартів у процесі виробництва.

Завершити розділ необхідно наданням розрахунку планового кошторису витрат на виробництво продукції по роках реалізації проекту. При цьому у витратах обов’язково необхідно врахувати витрати на охорону навколишнього середовища й утилізацію відходів.

У даному розділі до маркетингового обґрунтування належить питання забезпечення ресурсами. По цьому питанню варто вказати основні використовувані матеріальні ресурси: сировина, матеріали, комплектуючі, електро— і термоенергію, тверде, рідке і газоподібне паливо, воду. Процес виробництва буде здійснено, якщо у наявності є комплект усіх необхідних ресурсів. Постачальником кожного виду, як правило, є окреме підприємство. Доцільно вказати наявність домовленостей з кожним з них про постачання відповідних ресурсів.

При розгляді кожного постачальника доцільно фіксувати:

— період часу, протягом якого постачальник займається даним бізнесом;

— мінімальні й максимальні розміри постачань;

— відповідність постачань необхідним матеріалам і ресурсам (у кількісних критеріях);

— терміни постачань.

Тут варто також намітити можливості альтернативних постачань по кожному з ресурсів, що продемонструє інвесторові пророблення ринкової ситуації.

У цьому розділі бізнес-плану також визначається виробнича програма підприємства, надається докладний опис виробничого процесу з указівкою вузьких з технологічної й організаційної точок зору місць і шляхів їхнього подолання.

Важливим аспектом цього розділу є точне визначення собівартості виробленого продукту.

В описі технологічного процесу вказуються:

— необхідні виробничі потужності;

— потреба й умови придбання технологічного й іншого устаткування;

— потреба в сировині, матеріалах, контроль якості й дисципліна постачань;

— вимоги до джерел енергії та їхня приступність;

— підготовка виробництва;

— контроль якості продукції.

У вимогах до кваліфікації й наявності необхідного персоналу надається характеристика:

— виробничого персоналу;

— інженерно-технічного персоналу;

— адміністративного персоналу;

— умов праці;

— форми й оплати стимулювання праці.

Структура даного розділу бізнес-плану буде наступна:

1. Виробнича програма підприємства:

— обсяг випуску продукції;

— частка реалізації продукції відповідно до договорів купівлі-продажу;

— коефіцієнт зростання обсягів випуску продукції.

2. Схема технологічного процесу.

3. Потреба в основних фондах:

— будинки і споруди виробничого призначення;

— робочі машини й устаткування;

— транспортні засоби;

— загальна потреба й приріст основних фондів;

— розрахунок необхідної маси вихідної сировини (табл. 2.3).

— вартість основних виробничих фондів: види й найменування основних виробничих фондів, підприємство-виробник, кількість, ціна і всього по роках (табл. 2.4).

Для енергозберігаючих заходів необхідно визначити фактичний час роботи агрегатів, що працюють по безперервному графіку, розраховуються за формулою:

(3)

де: - календарний час робіт, діб;

и ППР – відповідно тривалість капітальних та планово-попереджувальних ремонтів, діб;

- час простоїв агрегату у резерві, діб;

- число змін роботи обладнання протягом доби;

- тривалість робочої зміни, год;

- тривалість поточних внутрішніх простоїв (у відсотках від номінального часу).

Результати розрахунків фонду часу роботи агрегатів зводяться в таблицю 7.

Таблиця 7 – Показники роботи агрегатів

Показники	Вихідний варіант	Проект
1. Календарний час, діб
2. режим роботи
3. Капремонт, діб
4.ППР, діб
5. Резерв, діб
6. Номінальний час, діб
7. Номінальний час, год
8. Поточні простої, %
9. Поточні простої, год
10. Фактичний час, год

Для опалювальних котелень окремо розраховується баланс часу роботи котлів, які працюють протягом всього календарного року, і котлів, що працюють тільки в опалювальний період. При цьому календарне час роботи останніх приймається рівним 183 діб, а капітальні ремонти на них виробляються в літній період і при розрахунку балансу часу роботи не враховуються.

Розрахунок середньогодинної продуктивності агрегатів. Знаючи середньогодинну продуктивність агрегатів у звітному періоді, студент повинен розрахувати цей же показник в проектному періоді з урахуванням запропонованих заходів щодо реконструкції. Необхідно кількісно оцінити конкретні заходи, які відповідно до теми проекту повинні забезпечити поліпшення діяльності підрозділу та визначити К_Рr:

К_Рr – коефіцієнт росту середньогодинної продуктивності агрегату в результаті запропонованої реконструкції;

r – зростання середньогодинної продуктивності агрегату в результаті запропонованої реконструкції,% (визначається на основі запропонованих в технологічній частині проекту заходів).

Середньогодинна продуктивність агрегату після реконструкції визначається за формулою:

де: - середньогодинна продуктивність агрегату після реконструкції, ГДж, кВт;

– то ж до реконструкції.

Для опалювальних котелень окремо визначається показник в опалювальний період і в літній час при роботі тільки на гаряче водопостачання.

Знаючи кількість агрегатів, їх годинну продуктивність і фактичний час роботи в році після реконструкції, визначається річне виробництво продукції після реконструкції за формулами: (1), (2).

Якщо в розглянутому підрозділі проводиться кілька видів продукції (теплова енергія, електроенергія), необхідно визначити річну продуктивність по кожному виду.

В кінці даного розділу необхідно показати зростання річної продуктивності підрозділи в результаті запропонованої реконструкції по кожному виду продукції:

де: К_Р – коефіцієнт зростання річної продуктивності підрозділу;

, - річна продуктивність котельні в проектному і звітному році.

Таблиця 8 – Розрахунок маси необхідної сировини

Найменування продукції	Роки	Кількість	Вага одиниці виробу, кг	Разом
				Чиста вага, кг	Маса необхідної сировини, кг
1	2	3	4	5	6
				Гр. 3*гр. 4	Гр. 5 * 1,4

Таблиця 9 – Розрахунок загальної потреби в устаткуванні по роках

Найменування устаткування	Необхідна маса вихідної сировини (М)				Технологічний коефіцієнт (Кт)		Річний фонд ефективного робочого часу (РФРЧ)		Продуктивність, кг/рік (Пт)		Кількість одиниць устаткування (К)
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	1-й рік							2-й рік	3-й рік
1	2	3	4	5		6		7		8		9	10
										Гр.2*гр.5/гр.6/гр.7		Гр.3*гр.5/гр.6/гр.7	Гр.4*гр.5/гр.6/гр.7

4. План виробництва:

— планування потреби в оборотних коштах: сировина й матеріали, паливо, електроенергія, тара, запасні частини, незавершене виробництво, готова продукція на складі — кількість, ціна, вартість, вартість перехідного запасу за кожний рік;

— вартість сировини і допоміжних матеріалів (табл. 2.5).

Розмір перехідного запасу (норматив оборотних коштів) залежить від величини потреби в різних видах матеріалів, сезонності їхніх постачань і визначається за формулою:

T = Q * M / Д, (2.1)

де Q — вартість сировини, матеріалів, грн;

М — норма перехідного запасу, днів;

Д — число днів планованого періоду.

Таблиця 10 – Розрахунок загальної потреби в сировині та допоміжних матеріалах

Види та найменування сировини та допоміжних матеріалів	1-й рік			2-й, 3-й рік
	Кількість, кг	Ціна, грн	Вартість, грн.	Коефіцієнт зростання обсягу випуску продукції	Кількість з урахуванням коефіцієнту зростання обсягу	Індекс цін на сировину, матеріали, паливо й енергію	Ціна з урахуванням індексу цін на сировину, грн	Вартість, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
			гр.2* гр.3		гр. 2*гр. 5		гр. 9/гр. 7	гр.4 *гр.5 *гр.7

Норматив оборотних коштів на паливо й енергію обчислюється так само, як на сировину й матеріали за умови, що це не газоподібне паливо і не електроенергія.

Норматив по запасних частинах установлюється виходячи з термінів їхнього постачання й часу, необхідного для ремонту. Як правило, норматив установлюється у відсотках від балансової вартості основних фондів.

Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву (Нн) визначається вартістю початих, але не закінчених виробництвом виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу за формулою:

Нн = Р*Т*К, (2.2)

де Р — одноденні витрати на виробництво продукції, грн.,

Т — тривалість виробничого циклу, днів;

К — коефіцієнт наростання витрат.

Коефіцієнт наростання витрат (К) визначається за формулою:

К = (А + 0,5Б)/(А + Б), (2.3)

де А — витрати, зроблені одноразово на початку виробничого циклу, грн;

Б — інші витрати, що входять до собівартості продукції, грн.

До одноразових витрат (А) відносяться витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати. Інші витрати (Б) вважаються наростаючими. До них відносяться амортизаційні відрахування, витрати на паливо, оплату праці й інші складові собівартості продукції.

Норматив оборотних коштів на готову продукцію (Нг) визначається за формулою:

Нг = Р*Д, (2.4)

де Р — одноденний випуск товарної продукції по собівартості;

Д — норма запасу в днях, що складається з часу комплектування й накопичення продукції до необхідних розмірів, часу її збереження на складі й упакування та часу з дня виписки рахунків і платіжних документів до дня зарахування сум на рахунок підприємства.

Норматив по витратах майбутніх періодів (Нм) розраховується за формулою:

Н_м = Р₀ + Р_п — Р_с, (2.5)

де Р₀ — сума витрат майбутнього періоду на початок планованого періоду, грн;

Рп — витрати, зроблені в плановому періоді за кошторисом, грн;

Рс — витрати, що включаються до собівартості продукції планованого періоду, грн.

Загальна потреба в оборотних коштах — сукупний норматив оборотних коштів визначається підсумовуванням окремих нормативів за їхніми елементами. Різниця між нормативами по роках складає приріст оборотних коштів, який враховується у фінансовому розділі бізнес-плану. Окремі статті собівартості заповнюються на основі результатів попередніх розрахунків. Вартість води на технологічні цілі і приймання стічних вод визначається виходячи з загальної потреби води на технологічні цілі в м3 і розцінки за 1 м3, встановлені місцевими органами влади.

5. Потреба в персоналі і заробітній платі

5.1. Повинен дати інформацію про забезпеченість інвестиційного проекту кадрами. Включає наступні параметри:

• схема управління цехом (підприємством) та заходи щодо її вдосконалення;

• система оплати праці керівників, спеціалістів, робітників;•

розрахунок штатів працівників підрозділу;

• розрахунок фонду заробітної плати;

• продуктивність праці і її зміни.

Чисельність працюючих рекомендовано визначати в табличній формі.

У цьому розділі потрібно обґрунтувати виконання виробничої програми шляхом забезпечення її робочою силою. Для цього необхідно насамперед правильно визначити штати робітників.

Проектування чисельності робітників проводиться визначенням їх складу за професіями і кваліфікації. Основою розрахунку є расстановочний штат - число робітників, що забезпечують обслуговування протягом зміни всіх агрегатів цеху.

Змінний расстановочний штат робітників котелень, ПВС та інших основних агрегатів розраховується за нормами обслуговування. Ці норми встановлюються на основі даних фотографії робочого часу або порівняльним аналізом штатів однотипних агрегатів і дільниць.

На ділянці, де роботи виконуються з урахуванням індивідуальних засобів праці, змінний штат визначається за обсягом робіт і нормами виробітку або часу.

, люд.

де: n_см – змінний (явочний, расстановочний) штат робітників, люд.;

Н_выр– норма виробітку одного робітника за зміну, од. продукції;

К_в – коефіцієнт виконання норм виробітку.

V_см – змінний обсяг виробленої продукції, одиниць.

де: В_ф – фактичний середній виробіток одного робітника за зміну, од. продукції

При проектуванні чисельності робітників можна користуватися розробленими нормативами чисельності працівників відповідних професій і кваліфікацій.

Після визначення змінного штату розраховуються добовий і списковий штати. Добовий штат n_сут – це кількість працівників за професіями та кваліфікаціями, яке необхідно для обслуговування даного підрозділу протягом доби.

n_сут = n_см∙с, чел.

де: с – кількість змін на добу.

Списковий штат N_сп – це загальна кількість працівників, яка знаходиться у списку даного підрозділу. При розрахунку облікового штату необхідно врахувати графік роботи, необхідність заміни робітників, які відпочивають у вихідні дні, знаходяться в чергових відпустках, відсутні з поважних причин. Списковий штат робітників ділянки N_сп визначається за формулою:

, люд.

де: n_сут – добовий штат, люд.;

К_сп – коефіцієнт облікового штату.

f₁ – коефіцієнт, що враховує підміну робочих на вихідні дні (залежить від графіка роботи).

При безперервному тризмінному четирехбрігадном графіку роботи:

При безперервному двозмінному четирехбрігадном графіку роботи:

При переривчастому графіку роботи:

f₂ – коефіцієнт, що враховує підмінний штат на відпустку.

Для заміни робітників, що йдуть у відпустку, добовий штат з підміною на вихідні дні збільшується на певну величину.

Коефіцієнт, що враховує підмінний штат на відпустку при різній тривалості відпустки в календарних днях складе (таблиця 11).

Таблиця 11 - Визначення коефіцієнта f₂

Тривалість відпустки, календ. діб	f2	Тривалість відпустки, календ. діб	f2	Тривалість відпустки, календ. діб	f2
24	1,086	33	1,117	42	1,157
25	1,089	34	1,124	43	1,161
26	1,093	35	1,127	44	1,164
27	1,096	36	1,131	45	1,168
28	1,101	37	1,135	46	1,172
29	1,105	38	1,138	47	1,178
30	1,109	39	1,142	48	1,184
31	1,111	40	1,146
32	1,114	41	1,151

При визначенні підмінного штату для групи робочих, мають відпустку різної тривалості, виходять з середньозваженого коефіцієнта підміни

де: f_2i – коефіцієнт підміни на відпустку, відповідний певної тривалості відпустки (табл. 2);

Ш_i – штатна кількість робітників (добовий штат з підміною на вихідні дні) з даної тривалістю відпустки (табл. 5).

Підміна на невиходи по хворобі зазвичай становить 2%, а на виконання державних і громадських обов'язків - 1% від добового штату з підміною на вихідні дні та відпустки.

Таким чином f₃ звичайно становить:

Розрахунок облікового штату робітників слід виробляти за формою, наведеною у таблиці 12.

Таблиця 12 - Чисельний склад працівників

Професія

Графік

Тарифний розряд

Кількість

Відпустка, днів

Годинна тарифна ставка, грн.

На зміну, люд.

Еа добу, люд.

Підміна на вихідні дні, люд

Разом, люд.

Ксп=f2*f3

Резерв, люд.

Списковий штат, люд.

Разом

Слід мати на увазі, що в проектованому підрозділі зростання обсягу виробництва повинен випереджати зростання чисельності робітників. При цьому досягається поліпшення важливого економічного показника - продуктивності праці.

Для визначення чисельності керівників, спеціалістів і службовців потрібно керуватися організаційною структурою управління виробництвом. Студент повинен розробити схему управління цехом, котельні та ін.

Чисельність керівних працівників, спеціалістів, службовців і МОП студент повинен приймати, як правило, по практичним даним. У загальному випадку чисельність керівників і фахівців не повинна перевищувати 10-12% списочного штату робітників, службовців - 3% і МОП - 2-3%. Робітники складають 80-82% від облікового штату всіх працівників промислового підприємства. Фонд заробітної плати робітників визначають в розмірі, необхідному для оплати при виконанні виробничого плану на 100%.

5.2. Розрахунок заробітної плати. Фонд заробітної плати - це сума грошових коштів, призначена для оплати праці працівників даного підрозділу за певний період часу. У фонд заробітної плати не включаються премії працівникам з фонду матеріального заохочення (із прибутку). Розрахунок фонду заробітної плати робітників з використанням методу по окремих елементах. Для розрахунку керуються наступними даними: плановою чисельністю облікового штату за професіями і розрядами; діючими тарифними ставками, формами і системами заробітної плати і положеннями про преміювання; балансом часу роботи окремих груп робітників і визначальними цей баланс графіками виходів. Фонд заробітної плати робітників підрозділяється на 2 частини:

А. Фонд основної зарплати

Б. Фонд додаткової зарплати.

Розрахунок заробітної плати варто робити по підрозділу в цілому.

А. Розрахунок фонду основної зарплати. Основна зарплата - це оплата за відпрацьований час та вироблену продукцію. Вона складається з наступних елементів:

1.Зароботная плата за тарифом З_т:

З_т = ^.( П ^. В ^. Ш ), грн

де: - середньозважена годинна тарифна ставка робітників підрозділу, грн/год;

; грн/час.

де: Т_i – годинна тарифна ставка робітників даного розряду грн / год.

Ш_i – відповідно штатна кількість робітників даного розряду (добовий штат з підміною на вихідні дні), чол.

П – тривалість робочої зміни згідно графіка, год.;

В – кількість виходів одного робітника в планованому періоді, згідно графіка.

Кількість виходів одного робітника в планованому періоді при безперервному графіку визначається:

, виходи

де Д_кал – число календарних днів,

n_см – количество смен в сутки (при t_см=8 час n_см= 3; при t_см= 12 час n_см = 2)

n_бр – количество бригад.

При прерывном графике:

В = Д_кал –Д_вых - Д_праз, выхода

Где Д_вых – количество выходных дней в периоде,

Д_праз – количество праздничных дней в периоде.

2. Расчёт приработка при сдельной зарплате.

Приработок к заработной плате по тарифу предусматривается при сдельной оплате в тех случаях, когда в плане принято перевыполнение рабочими установленных норм выработки. При системе норма-план этот расчет не производится.

, грн

где: Н - плановый процент перевыполнения норм выработки.

3. Расчёт премии.

Принимается выполнение производственной программы на100%

; грн

где: К – размер премии за выполнение плана, % (обычно принимается в размере 25-40%).

4. Расчет доплаты за работу в вечернее время.

Согласно КЗОТу работа в вечернее время оплачивается рабочим в повышенном размере: за каждый час работы доплачивают 20% тарифной ставки.

Вечернее время обычно принимается с 18 до 22 часов, то есть 4 часа.

На участках, работающих по не прерывному графику, количество вечерних человеко-часов составляет 1/6 часть общего количества часов, подлежащих отработке.

, грн

5. Расчёт доплаты за работу в ночное время.

Согласно трудовому законодательству продолжительность смены в ночное время с 22 до 6 часов должна сокращаться на 1 час с сохранением заработка. На непрерывных производствах, при невозможности выполнить это правило, производиться доплата за каждый час работы ночью в размере 40% часовой тарифной ставки.

, грн

6. Расчёт доплаты за работу в праздничные дни.

В настоящее время на Украине установлено 10 праздничных нерабочих дней. Работа в праздничные дни оплачивается в двойном размере. Количество часов, отработанных каждым рабочим в праздничные дни при непрерывном графике составит:

Доплата за работу в праздничные дни З_праз составит:

, грн

7. Расчёт доплаты за переработку времени по графику.

При работе по непрерывному трёхсменному четырех бригадному графику, применяемому в непрерывных производствах, фактическое среднемесячное число часов работы превышает.

Среднегодовое фактическое количество отработанных часов по непрерывному графику составит:

По нормативному графику работник должен отработать за год в среднем:

Таким образом, переработка составит:

Компенсация за переработанные часы производятся как за работу в сверхурочное время: в размере 50% часовой тарифной ставки повременщика. Доплата за переработку составит:

, грн

Фонд основной заработной платы равен сумме всех выше перечисленных выплат:

, грн

Фонд дополнительной заработной платы рабочих.

Фонд дополнительной заработной платы состоит из следующих элементов:

1.Оплата отпусков и рабочего времени, затрачиваемого на выполнение государственных и общественных обязанностей. Дополнительная заработная плата за отпуска определяется по формуле:

, грн

где: Ф_осн – фонд основной заработной платы;

С – резервное количество рабочих для подмены на отпуск и выполнение государственных и общественных обязанностей, %. Определяется на основе данных табл. 5

При установлении величины дополнительной заработной платы подменный штат на невыходы по болезни не принимается во внимание, так как оплата за время болезни производится из фонда социального страхования.

2. Вознаграждение за выслугу лет. Выплачивается лицам, имеющим право на получение этих выплат в соответствии со стажем работы, и рассчитывается по формуле:

, грн

где З_Т – заработок по тарифу, грн; λ – панируемый размер вознаграждения за выслугу лет, в процентах к З_Т (принимается равным 6-8%).

Таблица 13 – Расчет фонда основной заработной платы

Категория работников

ЗП по тарифу

Приработок при сдельной ЗП

Размер премии

Доплата за работу

фонд основной ЗП

Оплата отпусков

Вознаграждение за выслугу лет

фонд дополнительной ЗП

Общий фонд ЗП

в вечернее время

В ночное время

В праздничные дни

За переработку по графику

1. Машинист котла

2. Слесарь котельного оборудования

Фонд дополнительной заработной платы равен:

, грн

Общий фонд заработной платы.

Общий фонд за заработной платы рабочих данного подразделения равен:

, грн

Расчёт среднемесячной заработной платы рабочих.

Среднемесячная заработная плата одного рабочего составит:

, грн/чел

где N_СП – списочный штат рабочих данного подразделения, чел.

Как видим, термин «производственный план» понимается в широком смысле этого слова и включает все, что так или иначе обусловливает производственный процесс.

План по труду составляется по следующей форме:

Таблица 14 - План по труду

Показатель	Единица измерения	Исходный вариант	По проекту
Годовое производство продукции
Численность трудящихся всего
В том числе рабочих
руководителей
специалистов
служащих
МОП
Производительность труда:
на одного трудящегося
на одного рабочего
Фонд заработной платы всего
В том числе - рабочих
руководителей
специалистов
служащих
МОП
Среднемесячная зарплата рабочих
руководителей
специалистов
служащих
- МОП