Тема 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія

1. Модель попиту

Для того, щоб описати роботу ринкового механізму необхідно проаналізувати одну з фундаментальних ринкових категорій – попит. Попит споживача характеризується не стільки тим, що він хотів би придбати, скільки тим, що він насправді здатний купити в даній ситуації. Іншими словами, попит – це платоспроможна потреба.

Разом з тим у кожного явища є кількісний бік. Величина (обсяг) попиту визначається тією максимальною кількістю даного блага, що може придбати даний покупець (покупці) за певний період часу за даних умов. У цьому визначенні важливі два уточнення. По-перше, обсяг попиту — це потік, що протікає в часі. Тому треба визначати, до якого періоду часу відноситься дана величина попиту(тиждень, місяць, рік). По-друге, умови, при яких формується даний обсяг попиту, надзвичайно важливі, тому що саме вони характеризують те середовище, у якому знаходиться приймаючий рішення про покупку споживач. Головними факторами, що впливають на вибір покупця є наступні:

• ціна даного товару (Р);

• ціни товарів, що заміняють даний у споживанні, чи товарів-субститутів (Р^s₁, ... , P^s_n);

• ціни товарів, що доповнюють дане благо у споживанні, чи комплементарних благ (P^c_{1, …,} Р ^c_m);

• дохід споживача, що виділяється ним для покупки даного товару (Y);

• смаки і переваги споживача (Z);

• об'єктивні, природні (зовнішні) умови споживання (N);

• сподівання споживача (Е).

Від словесного опису моделі, що відбиває сукупність факторів, що впливають на обсяг попиту, перейдемо до аналітичного. Функцією попитуназивається залежність величини попиту від відповідних зазначеним факторам величин:

Q^D = f(P, Р^s₁, ... , P^s_n , P^c_{1, …,} Р ^c_m,, У, Z, N, Е).

Функція попиту в такому узагальненому виді дозволяє описати залежність між зазначеними змінними навіть у тому випадку, коли точне кількісне співвідношення між ними невідомо. Наприклад, знаючи, що при підвищенні ціни на товар з 2 до 3 одиниць, обсяг попиту на нього зменшується, ми можемо не знати, на скільки саме він зменшиться, але ми можемо виразити залежність між ними в загальній функціональній формі: Р ↓ Q^D↑.

Звичайно перелік факторів, що впливають на попит можливо поширити. Але найчастіше роблять іншим чином: скорочують число прийнятих до уваги факторів до необхідного мінімуму. Це означає, що інші фактори вважаються незмінними. У крайньому випадку залишається залежність обсягу попиту від ціни даного товару: Q^D = f(P).

Цю функціональну залежність уже досить легко оцінити, проводячи відповідні виміри й узагальнюючи отримані в ході статистичних спостережень дані у виді таблиць (шкал) або графіків, наприклад:

Ціна товару, грн.	10	20	300	400	500	600
Кількість товару, що купується, одиниць на тиждень	90	80	70	60	50	40

Отже, функцію попиту можна задавати аналітичним, табличним чи графічним способами.

При всім різноманітті конкретних функцій попиту їх поєднує одна загальна властивість: зі зменшенням ціни (за інших рівних умов, тобто коли значення всіх факторів, перерахованих вище, не змінюються) кількість товару, що в змозі купити споживач, зростає. Саме ця емпірично виведена залежність вважається законом попиту. Відповідно на графіку її виражає крива попиту (рис. 2.1), яка має від’ємний нахил.

Разом з тим взаємозв'язок ціни і кількості, що купується, можна розглядати й у зворотному напрямку. У такому випадку та ж сама крива попиту на тім же самому графіку буде показувати, яку саме максимальну ціну готовий заплатити споживач за кожну дану кількість товару. В аналітичній формі така зворотна залежність має наступний вигляд: Р^D= h(Q). Така зворотна залежність також є спадною: максимальна ціна при покупці більшої кількості знижується. Зв'язок прямої і зворотної функцій попиту може бути продемонстровано на прикладі лінійної залежності:

Q^D = а - b • Р; b • P^D = а - Q; Р^D = а / b - (1 / b) • Q

Коли ціна товару змінюється, то має місце рух вздовж кривої попиту. Коли змінюється принаймні одне з "інших рівних" умов — ціни на інші товари, дохід, смаки і переваги і т. ін. — відбувається зрушення самої кривої попиту. Важливо розрізняти рух уздовж кривої попиту і зрушення самої кривої, що відбиває відповідно зміну величини (обсягу) попиту і в попиті.

При зміні ціни даного товару значення функції попиту теж зміниться: величина попиту стане іншою, і відповідна точка ринкової кон'юнктури на графіку переміститься вздовж кривої попиту. У таблиці попиту при цьому відбудеться перехід від однієї пари відповідних величин ціни й обсягу попиту до іншої.

Якщо ж зміни відбудуться в якому-небудь іншому факторі, що впливає на попит, то це змінить саму функцію попиту. На графіку це буде виражено зрушенням усієї кривої попиту вниз або уверх. Відповідно всю таблицю попиту прийдеться переписувати заново. Такі зміни, з одного боку, величини попиту і, з іншого боку, самого попиту як сукупності усіх відповідних величин, завжди треба чітко розмежовувати. Якщо зобразити ці взаємозв'язки схематично, то вийдуть наступні послідовності: