4 Опис схеми алгоритму

Допускається вільний стиль опису. На наш погляд простіше описувати, об’єднуючі номера однотипних по зображенню графічних символів.

При опису схем алгоритмів будемо звертатися до номеру рисунка.

4.1 Опис схеми алгоритму до рис.1

Блоки 1, 8 – пуск, зупинка (початок, кінець) програми.

Блоки 2, (6, 9) – уведення початкових значень, (вивід результатів рішення та значення допоміжної змінної z=0).

Блок 3, 5 – блоки процесів знаходження значення допоміжної змінної z (z=cos(x)), що дозволило зменшити час виконання задачи (значення cos(x) знаходилося один раз, замість двох) та головного значення рішення y.

Блоки 4, 7 – блоки рішення (блоки умов): блок 4 – вибір результатів рішення; блок 7 – вибір напрямку завершення задачі (”-”) чи повторення (“+”). В останньому разі управління передається з`єднувачу з позначкою символом 'А’ . Слід враховувати наявність прямого з`єднання з`єднувачів з однаковою позначкою.

4.2 Опис схеми алгоритму до рис 2.

Блоки 1, 12 – пуск, завершення програми.

Блоки 2, 4, 9, 11: 2 – уведення констант n – уведення циклічних (повторів) операцій и к – люба константа, через яку позначається не існуюче значення виводу (умовно указує на неіснуюче значення y[i]);

4 – уведення поточного значення x[i]. Можна здійснити алгоритм з попереднім створення значень елементів масиву і потім почергово вибирати їх;

9 – створюється заголовок таблиці з іменами стовбців i, x[i] та y[i] для організації по строкового виводу (із сказаного треба зробити висновок, що структуру виводу слід розробити заздалегідь до створення схеми алгоритму);

11 – табличний вивід результатів (вивід окремими строками).

Блоки 3, 10 – модифікатори, реалізують циклічну операцію (для створення оператора циклу). Графічне зображення модифікатора це шестигранник, який має два входи (зверху і зліва), два виходи (знизу і справа) і усередині текст i=1,n, який указує на границі зміни параметра і через 1.

Блоки 5, 7, 8 – блоки виконуваних процесів знаходження значень z[i] i y[i].

Блок 6 – блок вибору рішення.

4.3 Опис схеми алгоритму до рис. 3

Блоки 1, 6 – пуск, зупинка програми.

Блок 2 – модифікатор.

Блоки 3, 5 – уведення, виводу.

Блок 4 – звернення до функції стандартної бібліотеки.

4.4 Опис схеми алгоритму до рис. 4

Блоки 1, 7, 6, 12 – пуску (1, 7) та зупинки (6 – зупинка, 12 – повернення відповідного значенні ).

Блок 2 – модифікатор (створення циклу). Блоки 3, 5 – уведення значень х[i] та вивід результатів у[i].

Блок 4 – звернення до функції F(x), алгоритм якої розроблено користувачем (звернення до блоку 7).

Блоки 8, 10, 11 – блоки процесів, розроблених користувачем, для находження значень z та y[i].

Блок 9 – рішення, для знаходження відповідного значення у[i].

Після завершення наведеного тексту опису алгоритму можна додати додатковий текст, якщо це потрібно для звернення уваги на окремі деталі.