
- •Методичні вказівки
- •Практична робота 1 Нормування забруднення атмосферного повітря
- •Теоретична частина
- •1.1. Розрахунок виділення забруднених речовин
- •1.1.1. Механічна обробка матеріалів
- •1.1.2. Спалювання палива
- •Таблиця 1.1 – Залежність парціального тиску насиченої водяної пари від температури
- •1.2. Встановлення нормативів гдв (тпв)
- •1.2.1. Розрахунок розсіву зр, що викидаються в атмосферу
- •Таблиця 1.2 – Значення коефіцієнту f
- •1.3. Урахування фонового забруднення, коригування сзз
- •1.4. Платежі (збори) за забруднення атмосфери
- •Примітка:Народногосподарське значення населеного пункту:
- •Завдання 1.2. Розрахунок виділення забруднюючих речовин при спалюванні палива
- •Таблиця 1.10 – Варіанти завдань для самостійної роботи
- •Таблиця 1.11 – Варіанти завдань для самостійної роботи
- •Таблиця 1.12 – Варіанти індивідуальних завдань
- •Таблиця 1.13 – Варіанти індивідуальних завдань
- •Практична робота 2 Розрахунок рукавних фільтрів
- •Теоретична частина
- •Завдання
- •Таблиця 2.1 – Варіанти завдань для самостійного розрахунку
- •Практична робота 3 Очищення стічних вод методом нейтралізації
- •Теоретична частина
- •Завдання
- •40Кг/год ,
- •Таблиця 3.2 – Варіанти завдань для самостійного рішення
- •41 Практична робота 4 Розрахунок відстійників
- •Теоретична частина
- •44 Завдання
- •46 Практична робота 5 Розрахунок і вибір циклона для уловлювання пилу
- •Теоретична частина
- •Завдання 5.1
- •50 Таблиця 5.2 – Варіанти завдань для самостійного розрахунку
- •Практична робота 6
- •Розрахунок пінного апарата для очищення технологічних газів
- •Від пилу
- •6.1. Розрахунок пінного апарата для очищення газу від пилу
- •Таблиця 6.1. – Варіанти завдань для самостійного рішення
- •56 Список літератури
- •7.091604 „Хімічна технологія палива та вуглецевих матеріалів”
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21
6.1. Розрахунок пінного апарата для очищення газу від пилу
Розрахунок пінного апарата здійснюється в такий спосіб. Спочатку визначають переріз (м2) корпуса апарата:
,
(6.1)
де G – витрата газу, м3/с; VГ– швидкість газу в перерізі апарата, які приймають рівною 3 м/с.
Далі
знаходять діаметр (м) корпуса апарата:
.
Визначивши габаритні розміри пінного апарата, розраховують витрату рідини Gр (м3/год) з умови оптимальної роботи апарата при щільності зрошення Lо (м3/м2·год), яку приймають в межах 5–40:
GP=G0·F. (6.2)
Після цього знаходять переріз дірчастих ґрат за емпіричною формулою
,
(6.3)
д
53
Оскільки розбивка ґрат може бути різною, то у випадку ромбічної розбивки крок між отворами ґрат становитиме
.
(6.4)
Одним з важливих параметрів, що характеризують нормальну роботу пінного апарата, є його повний гідравлічний опір:
ΔP=ΔPP+ΔPП+ΔPσ+ΔPa , (6.5)
де ΔPP – втрата тиску на сухих ґратах; при швидкості газу в перерізі апарата V=3,0 м/с та Go=8 м3/год втрату тиску на сухих ґратах приймають рівною 220 Па; ΔPП – гідравлічний опір шару піни,
; (6.6)
ΔPσ – втрата тиску на подолання поверхневого натягу для дірчастих грат; для води при 25°С:
σ=6,3·10-2 Н/м (6.7)
тоді
ΔРσ=4σ/do (6.8)
ΔPa – гідравлічний опір корпусу апарата з краплеуловлювачем:
,
(6.9)
де ζ = 28.
Визначивши параметри, що характеризують роботу пінного апарата, розраховують ступінь очищення газу від пилу.
Спочатку знаходять фракційний ступінь очищення. Для погано зволоженого пилу фракційний ступінь очищення розраховують за формулою
,
(6.10)
д
54
Потім шляхом підсумовування фракційних ступенів очищення визначають загальний ступінь очищення ηЗАГ.
Тоді залишкова концентрація (г/м3) пилу в газі:
,
(6.11)
де СГ – концентрація пилу в газі до надходження його в апарат.
Одержавши значення для залишкової концентрації пилу в газі, порівнюють його з ГДК даного пилу в газових викидах. Якщо ГДК не перевищено, то вважають, що очищення газу від пилу проведено ефективно.
Завдання
Розрахувати пінний апарат для очищення технологічних газів, що містили фосфористий пил.
Вихідні дані: Температура запиленого газу 90 °С; температура зрощувальної води 25 °С; початкова концентрація пилу 2,5 г/м3. Дисперсний склад пилу:
δ, мкм (%): 0‒5(25); 5‒10(26); 10‒15(17); 15‒20(6); 20‒30(13); 30(14);
Н = 150 мм; ζ=28.
Розбивка ґрат ‒ ромбічна.